Оголошення особи померлою під час війни: Нова правова позиція Верховного Суду, юридичний порядок 2025 року

У зв’язку з повномасштабною збройною агресією росії проти України, тисячі осіб вважаються зниклими безвісти. За даними Уповноваженого з прав людини, в Україні налічується майже 37 тисяч таких осіб, включаючи як військових, так і цивільних. Для родичів цих осіб важливо розуміти юридичні механізми оголошення людини померлою, особливо у світлі нового рішення Верховного Суду, яке змінило підхід до обчислення строків для такого оголошення. У цій статті ми детально розглянемо правовий порядок оголошення особи померлою в умовах воєнного стану, особливу увагу приділивши знаковій правовій позиції Великої Палати Верховного Суду 2024 року.

Зміст

• Революційне рішення Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року
• Правові підстави для оголошення особи померлою в Україні
  • Загальні підстави згідно зі статтею 46 Цивільного кодексу України
  • Спеціальні правила для випадків, пов'язаних з воєнними діями
• Відлік шестимісячного строку: нова правова позиція
  • Як визначається початок відліку шестимісячного строку?
  • Територіальні особливості застосування строків
• Процедура подання заяви до суду про оголошення особи померлою
  • Визначення підсудності та підготовка документів
  • Доказова база для обґрунтування заяви
  • Особливості доказування в умовах воєнного стану
• Визначення дати смерті та її юридичне значення
  • Як суд визначає дату смерті особи?
  • Значення дати смерті для спадкових правовідносин
  • Вплив дати смерті на отримання соціальних виплат
• Правові наслідки оголошення особи померлою
  • Цивільно-правові наслідки
  • Сімейно-правові наслідки
  • Можливість скасування рішення у разі появи особи
• Отримання державної допомоги після оголошення особи померлою
  • Пенсія у зв'язку з втратою годувальника
  • Забезпечення пільгами членів сімей загиблих
• Практичні аспекти справ про оголошення особи померлою
  • Типові помилки при подачі заяви до суду
  • Строки розгляду справи та можливі перешкоди
  • Як діяти, якщо суд відмовляє у задоволенні заяви?
• Судова практика щодо оголошення осіб померлими під час війни
  • Аналіз ключових рішень Верховного Суду
  • Тенденції судової практики у 2024-2025 роках
  • Прогнози щодо розвитку законодавства у цій сфері
• Висновок
• FAQ: Найчастіші запитання про оголошення особи померлою під час війни

Революційне рішення Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року

11 грудня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в справі № 755/11021/22 прийняла рішення, яке кардинально змінило підхід до обчислення строків для оголошення особи померлою під час війни. Головним питанням, яке вирішив суд, було визначення моменту, з якого потрібно починати відлік шестимісячного строку, передбаченого  частиною другою статті 46 Цивільного кодексу України.

Суть справи полягала в тому, що заявниця звернулася до суду з проханням оголосити померлим свого сина — добровольця територіальної оборони, який загинув внаслідок ракетного удару по ТРЦ у місті Києві в березні 2022 року. Міністерство оборони України оскаржувало рішення судів нижчих інстанцій, стверджуючи, що звернення було передчасним, оскільки шестимісячний строк має обчислюватися від дня закінчення воєнних дій на всій території України.

Велика Палата Верховного Суду дійшла важливого висновку: шестимісячний строк, зазначений у частині другій статті 46 ЦК України, має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи, а не від дня закінчення воєнного стану чи воєнних дій на всій території України.

Крім того, суд зазначив, що у випадках, коли подія, що призвела до загибелі, відбулася не на території активних бойових дій, але є наслідком воєнних дій (наприклад, ракетний обстріл у тилу), шестимісячний строк може обчислюватися від дня настання такої події.

Правові підстави для оголошення особи померлою в Україні

Загальні підстави згідно зі статтею 46 Цивільного кодексу України

Законодавство України передбачає різні підстави для оголошення фізичної особи померлою:

1. Загальна підстава — відсутність відомостей про місце перебування особи в місці її постійного проживання протягом трьох років.
2. Спеціальні підстави:
   • Пропажа безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати загибель від певного нещасного випадку — шість місяців;
   • Можливість вважати особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру — один місяць після завершення роботи спеціальної комісії;
   • Пропажа безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом — два роки від дня закінчення воєнних дій.

Спеціальні правила для випадків, пов’язаних з воєнними діями

Частина друга статті 46 ЦК України передбачає спеціальне правило для осіб, які пропали безвісти у зв’язку з воєнними діями чи збройним конфліктом. Такі особи можуть бути оголошені померлими після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

Проте законодавець додав гнучкості у вирішенні таких питань, встановивши в другому реченні частини другої статті 46 ЦК України, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Саме цей шестимісячний строк став предметом тлумачення Великої Палати Верховного Суду.

Відлік шестимісячного строку: нова правова позиція

Як визначається початок відліку шестимісячного строку?

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 встановила, що шестимісячний строк має відраховуватися не від дня скасування воєнного стану чи завершення воєнних дій на всій території України, а від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи.

У своєму рішенні Суд підкреслив, що законодавець у частині другій статті 46 ЦК України використовує терміни “воєнні дії” та “збройний конфлікт”, а не “воєнний стан”, тому прив’язка до введення, припинення або скасування воєнного стану в Україні для обчислення строків є неправильною.

Територіальні особливості застосування строків

Для визначення територіальних та часових характеристик воєнних дій Велика Палата ВС посилається на Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Цей нормативний акт містить інформацію про:

• території можливих бойових дій;
• території активних бойових дій;
• території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;
• тимчасово окуповані росією території України.

Важливо, що цей документ також містить дані про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, що допомагає суду визначити початок перебігу шестимісячного строку для оголошення особи померлою.

Процедура подання заяви до суду про оголошення особи померлою

Визначення підсудності та підготовка документів

Заява про оголошення фізичної особи померлою подається до суду в порядку окремого провадження. Згідно з процесуальним законодавством, така заява подається до суду:

• за місцем проживання заявника;
• за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме;
• за місцезнаходженням майна особи, місцеперебування якої невідоме.

У заяві про оголошення фізичної особи померлою повинно бути зазначено:

1. Для якої мети необхідно заявникові оголосити фізичну особу померлою;
2. Обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти;
3. Обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями.

Доказова база для обґрунтування заяви

Особливість справ про оголошення фізичної особи померлою полягає в тому, що висновок суду ґрунтується на юридичному припущенні про смерть особи, оскільки прямих доказів смерті зазвичай немає.

Проте відсутність прямих доказів не означає, що заява може бути необґрунтованою. Заявник повинен надати суду переконливі непрямі докази, які в сукупності дозволять зробити вірогідне припущення про смерть особи.

До таких доказів можуть належати:

• Довідки та акти військових частин про загибель або зникнення безвісти військовослужбовця;
• Показання свідків, які були очевидцями обставин, за яких особа зникла безвісти;
• Документи про проведення пошукових операцій;
• Висновки експертиз (якщо вони проводилися);
• Матеріали кримінального провадження (якщо таке було відкрито);
• Документи про відмову органів РАЦС у реєстрації смерті;
• Інші документи, що підтверджують обставини зникнення особи.

Особливості доказування в умовах воєнного стану

Воєнний стан створює специфічні умови для збору доказів. Часто складно отримати документальні підтвердження обставин зникнення особи через руйнування інфраструктури, переміщення військових частин або тимчасову окупацію територій.

У таких випадках особливої ваги набувають показання свідків, які були разом із зниклою особою, та документи, складені безпосередньо після події (рапорти, акти, повідомлення).

Верховний Суд у своїй практиці підтверджує, що в умовах війни суд повинен оцінювати докази з урахуванням особливих обставин та надавати належну оцінку навіть обмеженому колу доказів, якщо вони дозволяють зробити вірогідне припущення про смерть особи.

Визначення дати смерті та її юридичне значення

Як суд визначає дату смерті особи?

Відповідно до частини третьої статті 46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Проте є важливий виняток: фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Тобто, якщо є можливість встановити конкретну дату або період, коли сталася подія, що призвела до ймовірної загибелі особи (наприклад, дата ракетного удару, під час якого загинула особа), суд може визначити цю дату як день смерті.

Значення дати смерті для спадкових правовідносин

Визначення дати смерті має принципове значення для спадкових правовідносин, оскільки саме з цього дня відкривається спадщина (стаття 1220 ЦК України).

Якщо суд встановить датою смерті день вірогідної загибелі, а не день набрання рішенням законної сили, це може суттєво вплинути на коло спадкоємців та склад спадкового майна, особливо якщо між цими датами пройшов значний проміжок часу.

Вплив дати смерті на отримання соціальних виплат

Дата смерті також впливає на право отримання соціальних виплат, зокрема:

• одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;
• пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• інших соціальних виплат та пільг членам сім’ї загиблого.

Часто саме необхідність отримання цих виплат стає головною метою звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою.

Правові наслідки оголошення особи померлою

Цивільно-правові наслідки

Оголошення фізичної особи померлою має такі цивільно-правові наслідки:

1. Відкриття спадщини (ст. 1220 ЦК України);
2. Припинення зобов’язань, нерозривно пов’язаних з особою (наприклад, договору довічного утримання);
3. Припинення представництва за довіреністю (ст. 248 ЦК України);
4. Перехід майнових прав та обов’язків до спадкоємців.

Сімейно-правові наслідки

У сімейному праві оголошення особи померлою має такі наслідки:

1. Припинення шлюбу (ст. 104 Сімейного кодексу України);
2. Виникнення в іншого з подружжя права на повторний шлюб;
3. Зміна обсягу прав та обов’язків щодо дітей (наприклад, питання опіки та піклування).

Можливість скасування рішення у разі появи особи

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, яка ґрунтується на припущенні про смерть. Якщо особа, оголошена померлою, з’явиться або стане відомою інформація про її місцезнаходження, суд скасовує рішення про оголошення фізичної особи померлою (стаття 48 ЦК України).

У такому випадку особа має право вимагати від будь-якої іншої особи повернення майна, що збереглося та перейшло до неї безоплатно після оголошення фізичної особи померлою. Особи, які отримали майно за відплатними договорами, зобов’язані повернути його, лише якщо вони знали, що особа, оголошена померлою, жива.

Отримання державної допомоги після оголошення особи померлою

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника

Після отримання рішення суду про оголошення особи померлою члени сім’ї загиблого можуть звернутися до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Право на таку пенсію мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Це:

• Діти до 18 років (або до 23 років, якщо навчаються);
• Один із батьків, чоловік або дружина, якщо вони досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю;
• Інші непрацездатні особи, які були на утриманні померлого.

Забезпечення пільгами членів сімей загиблих

Члени сімей загиблих мають право на різноманітні пільги, зокрема:

• безоплатне отримання ліків;
• безоплатне зубопротезування;
• 50% знижку на оплату житлово-комунальних послуг;
• щорічну допомогу на оздоровлення;
• інші соціальні пільги.

Для отримання цих пільг необхідно звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання з відповідною заявою та документами, включаючи рішення суду про оголошення особи померлою та свідоцтво про смерть, видане органами РАЦС на підставі цього рішення.

Практичні аспекти справ про оголошення особи померлою

Типові помилки при подачі заяви до суду

1. Неправильний вибір виду провадження: Однією з поширених помилок є подання заяви про встановлення факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України) замість заяви про оголошення фізичної особи померлою. Верховний Суд неодноразово наголошував, що за наявності лише припущень про смерть особи без достовірних доказів (наприклад, без ідентифікованого тіла) правильним буде звернення саме із заявою про оголошення особи померлою.
2. Недостатнє обґрунтування заяви: Часто заявники не надають достатньо доказів, які б підтверджували обставини, що дають підстави припускати загибель особи.
3. Неправильне залучення заінтересованих осіб: У багатьох випадках заявники не залучають всіх заінтересованих осіб, чиї права та інтереси може зачепити рішення суду. Верховний Суд підкреслює, що залучення всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та запобігає появі в майбутньому конкуруючого рішення.

Строки розгляду справи та можливі перешкоди

Справи про оголошення фізичної особи померлою розглядаються в розумні строки, але не довше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Однак на практиці ці строки можуть подовжуватися через:

• Необхідність витребування додаткових доказів;
• Складнощі у виклику та допиті свідків;
• Надання запитів до військових частин та інших органів;
• Перевантаженість судів в умовах воєнного стану.

У ситуаціях, пов’язаних із воєнними діями, суд може витребувати додаткові докази, направити запити до військових формувань, Міністерства оборони України, місцевих органів влади, що також може подовжити строки розгляду справи.

Як діяти, якщо суд відмовляє у задоволенні заяви?

Якщо суд відмовив у задоволенні заяви про оголошення фізичної особи померлою, заявник має право:

1. Оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення.
2. Подати нову заяву після спливу встановлених законом строків або у разі отримання нових доказів.
3. Звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті (а не про оголошення померлим), якщо з’явилися достовірні докази смерті особи (наприклад, результати ДНК-експертизи тіла).

Судова практика щодо оголошення осіб померлими під час війни

Аналіз ключових рішень Верховного Суду

Окрім знакового рішення Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, важливими для розуміння судової практики є й інші рішення Верховного Суду:

1. Постанова ВС від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23: Суд підтвердив наявність достатніх підстав для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов’язку щодо захисту України у російсько-українській війні від дня її вірогідної смерті.
2. Постанова ВС від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23: Суд наголосив, що при наявності лише припущень про факт смерті фізичної особи, без достовірних доказів, правильним буде звернення із заявою про оголошення судом особи померлою, а не про встановлення факту смерті.
3. Постанова ВС від 10 січня 2024 року у справі № 686/11198/22: У цій справі суд визначив важливість залучення всіх заінтересованих осіб до участі у справі, зокрема, Міністерства оборони України, якщо йдеться про військовослужбовця.

Тенденції судової практики у 2024-2025 роках

Аналізуючи судову практику у 2024-2025 роках, можна виділити такі тенденції:

1. Гнучкіший підхід до строків: Суди почали застосовувати більш гнучкий підхід до визначення початку перебігу шестимісячного строку, не пов’язуючи його з припиненням воєнного стану на всій території України.
2. Підвищена увага до доказової бази: Суди більш ретельно аналізують надані докази, часто вимагаючи додаткових підтверджень обставин зникнення особи.
3. Врахування територіальних особливостей воєнних дій: Суди почали враховувати інформацію про дату початку та завершення бойових дій на конкретних територіях для визначення початку перебігу строків.
4. Залучення Міністерства оборони України: У справах про оголошення померлими військовослужбовців суди частіше залучають Міністерство оборони як заінтересовану особу.

Прогнози щодо розвитку законодавства у цій сфері

Враховуючи проблеми, з якими стикаються громадяни при оголошенні осіб померлими в умовах війни, можна прогнозувати такі зміни в законодавстві:

1. Уточнення порядку обчислення строків: Можливе законодавче закріплення правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо відліку шестимісячного строку від дня закінчення активних бойових дій на конкретній території.
2. Спрощення процедури для окремих категорій справ: Можливе запровадження спрощеної процедури для випадків, коли є переконливі, хоч і непрямі, докази загибелі особи під час військових дій.
3. Розширення повноважень військових адміністрацій: Можливе надання військовим адміністраціям додаткових повноважень щодо підтвердження обставин зникнення безвісти цивільних осіб на територіях, де ведуться або велися бойові дії.

Висновок

Оголошення фізичної особи померлою в умовах війни є складним правовим механізмом, який має значні наслідки як для самої фізичної особи (у разі її появи), так і для її родичів та інших заінтересованих осіб.

Рішення Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 стало важливим кроком у забезпеченні правової визначеності для осіб, які змушені звертатися до суду з такими заявами. Тепер шестимісячний строк для оголошення особи померлою обчислюється від дня закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі особи, а не від дня припинення воєнного стану в Україні загалом.

Цей підхід дозволяє краще захистити права та інтереси родичів зниклих безвісти осіб, не змушуючи їх чекати невизначений час до офіційного завершення воєнних дій на всій території України.

При підготовці заяви про оголошення фізичної особи померлою важливо враховувати всі процесуальні особливості таких справ, правильно визначити заінтересованих осіб та надати суду докази, які в сукупності дозволять зробити вірогідне припущення про смерть особи.

FAQ: Найчастіші запитання про оголошення особи померлою під час війни

• 1. Чи можна оголосити військовослужбовця померлим раніше, ніж через 2 роки після закінчення воєнних дій?
• Так, згідно з частиною другою статті 46 ЦК України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі особи або від дня події, що призвела до її загибелі внаслідок воєнних дій.

• 2. Які документи необхідні для подачі заяви про оголошення особи померлою?
• Для подачі заяви необхідно підготувати:
• Документи, що підтверджують мету оголошення особи померлою (для спадкування, отримання соціальних виплат тощо).
• Заяву про оголошення особи померлою з детальним викладом обставин зникнення;
• Документи, що підтверджують родинні зв’язки із зниклою особою;
• Довідки з місця проживання зниклої особи про відсутність відомостей про її місцеперебування;
• Докази, що підтверджують обставини зникнення (акти військових частин, показання свідків, тощо);

• 3. В який суд подавати заяву про оголошення особи померлою?
• Заява подається до суду:
• за місцезнаходженням майна зниклої особи.
• за місцем проживання заявника;
• за останнім відомим місцем проживання (перебування) зниклої особи;

• 4. Скільки коштує процедура оголошення особи померлою?
• При поданні заяви про оголошення фізичної особи померлою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Додатково можуть виникнути витрати на правову допомогу, витребування документів, проведення експертиз тощо.

• 5. Чи потрібно сплачувати судовий збір при подачі заяви?
• Так, при поданні заяви про оголошення фізичної особи померлою необхідно сплатити судовий збір. Однак законом передбачені пільги для окремих категорій громадян. Зокрема, від сплати судового збору звільняються заявники у справах про оголошення фізичної особи померлою, які є членами сім’ї військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання ним обов’язків військової служби.

• 6. Як довго розглядається справа про оголошення особи померлою?
• За загальним правилом, справи про оголошення фізичної особи померлою розглядаються в розумний строк, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження. На практиці, в умовах воєнного стану, строки можуть подовжуватися через необхідність витребування додаткових доказів, складності з викликом свідків та перевантаженість судів.

• 7. Що робити, якщо після оголошення особи померлою вона з'явилася?
• Якщо особа, оголошена померлою, з’явилася або стала відома інформація про її місцеперебування, суд скасовує рішення про оголошення фізичної особи померлою за заявою цієї особи або іншої зацікавленої особи. Після скасування рішення особа має право вимагати повернення свого майна, що збереглося та було безоплатно передане іншим особам після оголошення її померлою.

• 8. Які виплати передбачені для родичів військовослужбовця, оголошеного померлим?
• Після оголошення військовослужбовця померлим члени його сім’ї мають право на:
• Отримання статусу члена сім’ї загиблого.
• Одноразову грошову допомогу в розмірі 15 мільйонів гривень, яка розподіляється між членами сім’ї;
• Пенсію у зв’язку з втратою годувальника;
• Соціальні пільги, передбачені для членів сімей загиблих військовослужбовців;

• 9. Як правильно визначити дату смерті для оголошеної померлою особи?
• За загальним правилом, днем смерті фізичної особи, оголошеної померлою, вважається день набрання законної сили рішенням суду. Проте, якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, суд може визначити днем смерті день її вірогідної смерті. Для цього потрібно надати докази, які підтверджують конкретну дату або період, коли особа ймовірно загинула.

• 10. Чи можна оголосити померлою особу, яка зникла на тимчасово окупованій території?
• Так, можна оголосити померлою особу, яка зникла на тимчасово окупованій території. При цьому варто враховувати, що доступ до доказів може бути обмеженим. Суд може прийняти рішення на підставі наявних доказів, свідчень очевидців, які залишили окуповану територію, та інших непрямих доказів, які в сукупності дозволяють зробити вірогідне припущення про смерть особи.

Автор дайджесту: адвокат Єлизавета Молот, спеціаліст у сфері військового права та представництва інтересів родин військовослужбовців.

Джерело: адвокат Молот