Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 26 вересня по 02 жовтня 2026 року

Велика палата оприлюднила своє рішення щодо скасування звільнення суддів, яке так збудило професійних громадських аферистів на зарплаті іноземців, крім того і чергове своє бачення негаторного позову, виконання рішення за яким стає досить сумнівним, як на мене.

Також в огляд включена практика КЦС ВС, три останні рішення Конституційного суду України включно з незаконними обмеженнями прав і свобод громадян під час медичного експерименту, рішення про скасування штрафу ТЦК і багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС про неможливість приватизації (відчуження) захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), зокрема протирадіаційні укриття та спосіб захисту інтересів держави прокурором

🔸 Постанова ВП ВС про незаконність звільнення суддів на підставі неоцінених судом матеріалів НСРД у зв'язку з позбавленням їх права на захист у ВРП

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за серпень 2026 року

🔸 Рішення КСУ №4-р/2026 про незаконність карантинних обмежень та обмежені прав і свобод громадян

🔸 Рішення КСУ №5-р/2026 про відшкодування грошового забезпечення особами, які навчалися у закладах вищої освіти, що здійснюють підготовку поліцейських

🔸 Рішення КСУ 6-р/2026 щодо неконституційності припису про припинення страхових виплат потерпілим на виробництві, які оформили документи для постійного проживання за кордоном

💥 Рішення Подільського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і штрафу у 25 000 грн та стягнені витрат на правову допомогу

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про неможливість приватизації (відчуження) захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), зокрема протирадіаційні укриття та спосіб захисту інтересів держави прокурором

Справа № 922/2484/24

В цій справі цікаво буде, яким чином виконати рішення суду і повернути державі майно на підставі мотивувальної, а не резулятивної частини. Суд зазначив:

199. За змістом частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) не підлягали приватизації (відчуженню). Такі споруди відносилися до об'єктів загальнодержавного значення, перебували у державній власності та за їх цільовим призначенням необхідні для виконання державою своїх функцій для забезпечення її обороноздатності та захисту життя і здоров'я населення від наслідків аварій, катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

200. З урахуванням положень статей 321 391 Цивільного кодексу України належним та ефективним способом захисту прав держави на протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) є негаторний позов.

Постанова ВП ВС про незаконність звільнення суддів на підставі неоцінених судом матеріалів НСРД у зв'язку з позбавленням їх права на захист у ВРП

Справа № 990SCGC/22/25

Це наша справа, яка прекрасно демонструє наскільки члени ВРП заради того аби догодити професійним громадським аферистам нехтують правами людини та Законом. Суд зазначив:

196. Вочевидь Велика Палата Верховного Суду могла б визнати виправданими такі дії ВРП, якщо б скаржники з'явилися на засідання Ради 11 березня 2025 року. Втім, змінюючи черговість питань порядку денного ВРП попередньо не з'ясовувала явку учасників дисциплінарного провадження. Скаржників також не було проінформовано про зміну черговості розгляду питань порядку денного, а саме про те, що їх питання планується розглянути раніше ніж попередньо передбачалося проєктом порядку денного № 23 засідання ВРП 11 березня 2025 року.

197. Крім того, оскільки ВРП попередні два рази (23 січня та 6 лютого 2025 року) відкладала розгляд скарг у зв'язку з необхідністю прибути суддям у засідання ВАКС, призначене у той самий день, що і засідання Ради, скаржники цілком передбачувано очікували від ВРП, що вона і цього разу буде послідовною та відкладе розгляд питання.

198. Проте 11 березня 2025 року ВРП розглянула скарги за відсутності скаржників.

199. Таким чином не заслухавши ні разу скаржників по суті, попри те, що вони демонстрували готовність брати участь у засіданнях Ради, ВРП розглянула скарги суддів фактично в одному засіданні 11 березня 2025 року, на яке вони не прибули з поважних причин.

200. Велика Палата Верховного Суду не встановила, що скаржники шляхом недобросовісного використання законних інструментів (подання завідомо безпідставних клопотань про відкладення, ігнорування засідань тощо) зловживали процесуальними правами для затягування розгляду їх скарг.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КЦС за серпень 2026 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Рішення КСУ №4-р/2026 про незаконність карантинних обмежень та обмежені прав і свобод громадян

Верховна Рада України, надаючи згідно з законом України органам державної влади чи їх посадовим особам дискрецію у питаннях прав і свобод осіб, зобов’язана у відповідному законі України чітко визначити правомірну мету встановлення обмежень конституційних прав і свобод, види або спосіб таких обмежень, їх умови та обсяг (зокрема, тривалість, коло осіб та територію, на які їх поширено), що запобігатиме надмірному втручанню в ці права та свободи на рівні їх реалізації та виключатиме зміни в матеріальному змісті конституційних прав і свобод.

Відсутність деталізації змісту (параметрів) таких обмежень може призвести до зловживання суб’єктами владних повноважень втручанням у права і свободи особи, що, зрештою, може спричинити встановлення зазначеними суб’єктами, а не законодавцем, як того вимагає Конституція України, обмежень конституційних прав і свобод.

На думку Суду, саме оспорюваний припис Закону уможливлює обмеження Кабінетом Міністрів України конституційних прав і свобод в умовах поширення небезпечних для життя і здоров’я людини інфекційних хвороб, оскільки Верховна Рада України первинно не унормувала таке значуще питання, як обмеження прав і свобод у зазначених умовах законом, а дозволила здійснювати таке унормування вищому органу виконавчої влади.

Водночас Суд наголосив, що Кабінет Міністрів України може на підставі та на виконання Конституції та законів України здійснювати нормативне регулювання питань реалізації тимчасових обмежень конституційних прав і свобод, якщо Конституцією та законами України визначено підстави, правомірну мету, обсяг та спосіб відповідних обмежень. Повноваження Кабінету Міністрів України полягає у конкретизації порядку реалізації встановлених законами України обмежень прав і свобод, а не у самостійному встановленні нових обмежень.

Дослідивши конституційне подання та долучені до нього матеріали, Суд визнав неконституційним окремий припис частини четвертої статті 29 Закону, а саме: „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“, у тім, що він уможливлює встановлення Кабінетом Міністрів України тимчасових обмежень конституційних прав і свобод.

Рішення КСУ №5-р/2026 про відшкодування грошового забезпечення особами, які навчалися у закладах вищої освіти, що здійснюють підготовку поліцейських

Дослідивши конституційне подання та долучені до нього матеріали, Суд констатував, що грошове забезпечення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, є не заробітною платою, а винагородою за навчання, оскільки особа не виконує покладених на поліцію повноважень, а лише набуває спеціальних навичок, потрібних для виконання таких повноважень.

Водночас Суд звернув увагу, що курсанти (слухачі) можуть бути направлені в службові відрядження, зокрема, для забезпечення охорони громадського порядку; у такому разі відповідно до змін, унесених до Порядку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 750, особа не повинна відшкодовувати витрати за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 Порядку).

Оцінюючи конституційність оспорюваного положення Порядку, Суд наголосив, що вимога про відшкодування грошового забезпечення обґрунтована досягненням легітимної мети в загальних інтересах – повернення витрачених коштів на навчання осіб у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які держава спрямовує з Державного бюджету України на створення привабливих умов для служби в поліції, зокрема професійного навчання та забезпечення виконання поліцейськими своїх службових обов’язків. У такий спосіб забезпечено збереження принципу державного замовлення на підготовку поліцейських як працівників правоохоронного органу, що забезпечує громадську безпеку і порядок.

Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.

Рішення КСУ 6-р/2026 щодо неконституційності припису про припинення страхових виплат потерпілим на виробництві, які оформили документи для постійного проживання за кордоном

Суд урахував свою юридичну позицію, за якою право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов’язуватися з умовою постійного проживання в Україні (Рішення від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009), а також міжнародні стандарти у сфері недискримінації та соціального забезпечення.

Водночас Суд визнав, що юридична ситуація осіб, які перебувають за кордоном, об’єктивно інша: ускладнено перевірку обставин, що є підставою для страхових виплат, а надання окремих соціальних послуг може потребувати фізичної присутності особи в Україні. Тому держава може диференціювати порядок здійснення страхових виплат залежно від місця фактичного перебування особи, запроваджувати обґрунтовані вимоги щодо регулярного підтвердження права на них і механізми верифікації одержувачів, а також укладати міжнародні договори про соціальне забезпечення. В умовах воєнного стану держава може, а в окремих випадках зобов’язана, встановлювати механізми контролю цільового використання державних коштів.

Проте Конституція України не надає Верховній Раді України повноважень ухвалювати закон, яким повністю та безстроково припиняються всі страхові виплати і соціальні послуги лише на підставі оформлення особою документів для постійного проживання за кордоном.

„Держава не може у свавільний спосіб скасовувати чи обмежувати конституційні права, зокрема право на соціальний захист“, – наголошено у Рішенні.

Суд зазначив, що наявність або відсутність міжнародних договорів, обов’язкових для України, та їх зміст не є підставами для обмеження або скасування конституційних прав особи. Визнання оспорюваного припису неконституційним не ставить під сумнів чинність таких договорів.

Припис, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Рішення. Верховній Раді України належить привести нормативне регулювання, установлене цим приписом, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і штрафу у 25 000 грн та стягнені витрат на правову допомогу

Справа № 758/20973/25

Це чергова наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. ТЦК жодних документів на правомірність своїх дій не надала. Суд зазначив:

Таким чином, відповідачем доказів на спростування доводів позивача та доказів, які б вказували на правомірність його дій при винесенні постанови начальником ІНФОРМАЦІЯ 3 ОСОБА 2 № 4А-4767 від 12.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА 1 , суду надано не було.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідкам розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням зазначених вище обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а саме: скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12.02.2025 № 4А-4767, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ 3 ОСОБА 2 , відповідно до якої ОСОБА 1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Канал Рішення ЄСПЛ
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов'язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026