Ні тривале проживання, ні родина не є перешкодою для висилки іноземця з Європи -«Азеркане проти Нідерландів»

Навіть якщо іноземець народився та усе своє життя прожив у Європі разом із родиною, це не буде перешкодою для його висилки з країни та наступної заборони в’їзду. Також немає порушення права людини на повагу до сімейного життя.

Принаймні таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Азеркане проти Нідерландів» (заява № 3138/16), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Громадянин Марокко Халід Азеркане, який народився у 1993 році і все життя проживав у Нідерландах, мав родину (батьки, брати і сестри або мали громадянство Нідерландів або право на проживання в цій країні) втратив посвідку на проживання.

Точніше, заступник міністра безпеки та правосуддя у 2013 році відкликав посвідку на проживання Азеркане та наклав заборону на в’їзд у країну протягом десяти років, визнавши його загрозою для громадського порядку та безпеки у зв’язку з серією обвинувальних вироків за напади, крадіжки, домашнє насильство та озброєне пограбування.

Чиновник визнав, що Халід мав певний рівень сімейного життя з батьками в Нідерландах, але вважав, що він також мав зв’язки з Марокко, звідки були родом його батьки, що він бував в країні, його сім’я проживала там.

Таке рішення Азеркане безуспішно оскаржував в національних судах. І навіть після остаточної постанови у 2015 році, він не змінив своєї антисоціальної поведінки, отримавши ще два засудження за незаконне володіння вогнепальною зброєю.

Водночас, протягом періоду з 2014 до 2018 року органи влади Нідерландів безуспішно намагалася отримати проїзний документ для Азеркане в консульстві Марокко в Роттердамі і згідно з останньою доступною інформацію, такий документ так і не був виданий.

Тим часом Азеркане звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на рішення про скасування його посвідки на проживання та заборону в’їзду, стверджуючи, що він залежав від своїх батьків, які проживали в Нідерландах. Також він посилався на те, що в нього майже не існувало зв’язків із Марокко.

Але суд у Страсбурзі не побачив порушення конвенційних гарантій у разі висилки заявника та виконання заборони в’їзду.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 153, (2020)
02.06.2020

Azerkane проти Нідерландів (№ 3138/16)

Заявник, Халид Азеркане (Khalid Azerkane), є громадянином Марокко, який народився в 1993 році і мешкає в м. Роттердам (Нідерланди). Він все життя прожив у Нідерландах, де також ходив в школу. Його батьки та брати і сестри або мають громадянство Нідерландів, або мають право на проживання.

Справа стосувалася його скарги на рішення про скасування його посвідки на проживання в Нідерландах і заборони в’їзду.

В жовтні 2013 року заступник Міністра безпеки та правосуддя відкликав посвідку на проживання заявника, наклав заборону на в’їзд протягом десяти років та повідомив, що він повинен негайно виїхати з країни визнавши його загрозою для громадського порядку та безпеки у зв’язку з серією його обвинувальних вироків.

Обвинувальні вироки були винесені за напади, крадіжки та домашнє насильство, коли заявник був ще неповнолітнім та озброєне пограбування після того, як йому виповнилося 18 років, за які він ще відбував покарання до трьох років ув’язнення. В рішенні та в іншому рішенні, в якому відхилялися заперечення заявника, заступник Міністра визнав, що він мав певний рівень сімейного життя з батьками в Нідерландах, але вважав, що він також мав зв’язки з Марокко, звідки були родом його батьки, що він бував в країні, його сім’я проживала там, а також те, що він не був здатним керувати собою незважаючи на твердження, що в нього була незначна розумова відсталість.

Заявник безуспішно оскаржував рішення Міністра в національних судах. Остаточна постанова була винесена в липні 2015 року.

Згодом, в травні 2016 року, потім у березні та липні 2018 року він був засуджений за інші злочини, зокрема, пов’язані з незаконним володінням вогнепальної зброї.

Протягом періоду з 2014 до 2018 року органи влади Нідерландів безуспішно намагалася отримати проїзний документ для заявника в консульстві Марокко в Роттердамі, але, згідно з останньою доступною інформацію, такий документ не був виданий.

Покладаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) пан Azerkaneскаржився на рішення про скасування його посвідки на проживання та заборони в’їзду стверджуючи, що він залежав від своїх батьків, які проживали в Нідерландах, а також те, що в нього майже не існувало зв’язків з Марокко.

Відсутність порушення статті 8 – у випадку висилки заявника та виконання заборони в’їзду.