Немотивована ухвала про забезпечення позову має наслідок дисциплінарну відповідальність судді, який виніс таку ухвалу (ВП/ВС у справі № 9901/241/19 від 6 лютого 2020р.)

Фабула судового акту: Ми усі знаємо, що забезпечення позову це суцільна корупція і одна з найбільш істотних статей доходу перевертнів в мантіях. Особливо це стосується тих випадків, коли процесуальний закон передбачає право судді здійснити забезпечення позову на власний розсуд. Усе рейдерство базується на свавільних забезпеченнях. З іншого боку там де забезпечення дійсно потрібне та логічне судді лінуються писати ухвалу, і кажуть « не довів утруднення не неможливість виконання майбутнього рішення».

На щастя в цій сфері потроху вже почали наводити порядок, а суддів почали нарешті карати за незаконні забезпечення. Наводимо приклад підтвердження Великою Палатою ВС правомірності накладення ВРП догани на суддю за немотивоване забезпечення позову та саму ухвалу про забезпечення позову винесену цим суддею.

ВС ВП підкреслив, що незазначення суддею мотивів, якими керувався суд, задовольняючи заяву про застосування заходів забезпечення позову, слід кваліфікувати як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII в редакції, чинній на час постановлення ухвали, а саме допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, внаслідок грубої недбалості порушення прав людини і основоположних свобод.

Сам суддя стверджував, що він зазначив мотиви, якими керувався при прийнятті рішення про забезпечення позову. З огляду на це, ВС ВП наголосив, що недостатньо лише просто написати у мотивувальній частині ухвали пару речень на кшталт: «суд вважає, що заявником подано належні докази, які обґрунтовують необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб запропонований заявником і вважає необхідним вжити захід забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-яким особам відчуження зазначеного у заяві нерухомого майна….»

Необхідно обґрунтувати існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, зазначити чим керувався суд, визначаючи співмірність застосованого ним виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, вказати, яким чином суд пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір, надати оцінку доводам заявника щодо забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності таких вимог.

Суддя прийнявши до розгляду позов про визнання договору позики недійним заборонив ДП «Сетам» та органу ДВС здійснювати відчуження декількох об’єктів нерухомого майна вже в рамках розпочатої процедури примусового виконання іншого рішення суду чим порушив статтю 149 ЦПК України.

Є тут і усмішка. ВП ВС взяв до увагу характеристику судді надану головою суду, де зазначається про високу теоретичну підготовку, досвід та добру репутацію судді – порушника і зазначив, що в такому випадку ухвала про забезпечення позову не носить характер суддівської помилки а є результатом нехтування суддею своїх обов`язків, тому висновок ВРП про допущення порушень внаслідок грубої недбалості є правильним.

Аналізуйте судовий акт: Не важливо хто сплачує судовий збір, головне вірне зазначення призначення платежу (ВС/КЦС № 752/4567/19 від 11.12.2019)

Преюдиція при встановленні фактів судовим рішенням у іншій справі має місце лише тоді, коли в у ній брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені (ВС/КЦС № 761/29966/16-ц від 18.12.2019)

Клопотання про поновлення процесуального строку можна заявляти і усно. Письмова форма НЕ ОБОВ’ЯЗКОВА (ВС/КГС № 910/6915/19 від 02.12.2019)

Справа № 752/14154/17

Провадження №: 2-з/752/143/17

У Х В А Л А

17 липня 2017 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Новака А.В., при секретарі Закаблуківській О.А., розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,-

встановив:

в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.

Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, мотивуючи свої вимоги тим, що їй стало відомо про те, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та ДП «Сетам» в межах виконавчого провадження № 48842572 щодо примусового виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості вчиняються дії по відчуженню об'єктів нерухомого майна.

Позивач вказує, що під час розгляду цивільної справи про поділ майна подружжя між нею та відповідачем ОСОБА_3 їй стало відомо про наявність рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості.

Оскільки її не було залучено до участі в зазначеній справі та їй було невідомо про розгляд такої та і про існування такого боргового документу на таку суму, нею подано до суду позовну заяву про визнання недійсним вказаного договору позики з посиланням на ст. 65 СК України.

В той же час на момент подачі позову фактично іде підготовка з реалізації майна на виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості шляхом продажу ряду нерухомого майна.

Позивач зазначає, що у разі задоволення її позовних вимог про визнання договору позики 6441710.89 гривень недійсним у органів виконавчої служби будуть відсутні підстави здійснювати реалізацію такого майна, а у разі реалізації такого фактично будуть порушені її права, а майно яке буде реалізоване для забезпечення виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості фактично буде втрачено і не зможе бути повернуте.

Просить суд, до розгляду справи по суті про визнання договору недійсним за її позовом, вжити заходи забезпечення позову у спосіб заборони будь-яким особам здійснювати відчуження житлового будинку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 505.3 кв.м., земельної ділянки площею 0.570 га, розміщеного за адресою: АДРЕСА_4 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, земельної ділянки площею 0.15 га розміщеної за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 та житлового будинку з наддвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 159.8 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2017 року судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.

Враховуючи те, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, суд вважає, що заявником подано належні докази, які обґрунтовують необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб запропонований заявником і вважає необхідним вжити захід забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-яким особам відчуження зазначеного у заяві нерухомого майна.

Постановляючи дану ухвалу, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним - задовольнити.

Вжити захід забезпечення позову, заборонивши Державному підприємству «Сетам», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, але не виключно та будь-яким особам здійснювати дії направлені на відчуження:

- житлового будинку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 505.3 кв.м.;

- земельної ділянки площею 0.570 га, розміщеного за адресою: АДРЕСА_4 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2;

- земельної ділянки площею 0.15 га розміщеної за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1;

- житлового будинку з наддвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 159.8 кв.м.

Стягувач - ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Боржник - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвала підлягає негайному виконанню і її оскарження не зупиняє її виконання.

Копію ухвали для виконання направити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Особа щодо якої вжито захід забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а ухвалу яку було постановлено без участі особи, яка її оскаржує протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя А.Новак

• 3

  Понравилось

• 25954

  Просмотров

• 0

  Коментарии