Не можна позбавити права керувати транспортними засобами водія, якщо він вже позбавлений такого права або взагалі його не має (Мар’їнський районний суд Донецької області №237/3214/24 від 17.09.2024 р.)

Фабула судового акту: За встановленими обставинами справи - 2 у м. Курахове Покровського району Донецької області було зупинено водія, що керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ-21099, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини та почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння відмовився. Крім того, останній не заперечував, що вживав алкоголь до того як сісти за кермо.

На судове засідання водій не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Але ж як виявилося - в клопотанні просив не позбавляти його права керування транспортними засобами так как такого права у нього не було.

І Мар’їнський районний суд Донецької області, що логічно, визнавши водія винним за статтею 130 КУпАП, застосував до порушника штраф - без позбавлення права керування ТЗ. Суддя зазначила:

Згідно п. 2.5ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення водій від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, надав пояснення з приводу скоєного адміністративного правопорушення в якому зазначив, що перед керуванням транспортним засобом вживав спиртні напої.

Так, відповідно до п.28 постанови Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України 2 законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», «суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала». Крім цього, у постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 у справі № 145/932/20 зазначено, що: "згідно зі сталою правозастосовною практикою: «позбавлення права керування транспортними засобами суд не вправі призначити як додаткове покарання особі, яка його не має».

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Отже у цій справі:

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, з метою подальшого запобігання скоєння правопорушення в майбутньому, суддя застосувала щодо водія, який керував ТЗ в стані алкогольного сп’яніння адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 тис., як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника - без позбавлення права керування, який того права керувати ТЗ і так не мав.

Аналізуйте судовий акт: Це абсолют! Стягнення невиправимому водію-порушнику у вигляді 56 років, 6 місяців і 14 днів позбавлення права керування ТЗ (Гощанський районний суд Рівненської області № 557/662/24 від 11.06.2024 р.);

Надання особі для продування алкотестеру з уже приєднаним у його відсутності мунштуком є грубим порушенням процедури освідування особи на стан алкогольного сп’яніння, що унеможливлює притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП (Постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 8 грудня 2021 року у справі № 554/9603/21);

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП - є недійсним. (Київський апеляційний суд від 01.12.2021 року у справі №761/35181/21);

Сам собою факт перебування особи на спеціальних обліках й на стаціонарному лікуванні з розладами психіки внаслідок вживання наркотичних засобів чи алкоголю - не може автоматично свідчити про обов'язковість участі захисника (ВС ККС, справа №607/21333/19 від 26.09.2022 р.).

Справа номер 237/3214/24

Номер провадження 3/237/3507/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

17.09.2024 року м. Курахове

Суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Приходько В.А. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, особу встановлено паспортом громадянина України НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

28.07.2024 року, приблизно о 08 годині 48 хвилин, перебуваючи на вулиці Нова Іллінка м. Курахове Покровського району Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини та почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння відмовився.

Гр. ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис, до судового засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Крім цього, в клопотанні просив не позбавляти його права керування транспортними засобами так как такого права у нього не було.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними письмовими матеріалами.

Судом досліджено матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №104938 від 28.07.2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та інші матеріали справи, які безумовно підтверджують обставини зазначені у протоколі. Оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 28.07.2024 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №104938 за ч. 1ст. 130 КУпАП. Диспозиція ч. 1ст. 130 КУпАПпередбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 28.07.2024 року, керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відносно останнього, поліцейським ВП № 2 Покровського РУП встановлено наявність явних ознак алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у водія ОСОБА_1 виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини та почервоніння очей.

Згідно п. 2.5ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, надав пояснення з приводу скоєного адміністративного правопорушення в якому зазначив, що перед керуванням транспортним засобом вживав спиртні напої.

Враховуючи вище наведене, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 допущено порушення п. 2.5ПДРУкраїни, яким водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, його дії вірно кваліфіковані заст. 130 ч. 1 КУпАП, якою передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи вище наведене, з`ясовую, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні правопорушення, передбаченогост. 130 ч. 1 КУпАП, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідност. 17 КУпАПне встановлено, термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.

Відповідно до п.28 постанови Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України 2 законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», «СУДИ НЕВПРАВІ ЗАСТОСОВУВАТИПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВАКЕРУВАТИ ТРАНСПОРТНИМИЗАСОБАМИ ТОДІ,КОЛИ ВИННАОСОБА ВЖЕПОЗБАВЛЕНА ТАКОГОПРАВА АБОВЗАГАЛІ ЙОГОНЕ МАЛА». Крім цього, у постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 у справі № 145/932/20 зазначено, що: "згідно зі сталою правозастосовною практикою: «ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ СУД НЕ ВПРАВІ ПРИЗНАЧИТИ ЯК ДОДАТКОВЕ ПОКАРАННЯ ОСОБІ, ЯКА ЙОГО НЕ МАЄ».

Відповідно дост. 23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно дост. 33 КУпАП Українипри накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, визначенихст.ст. 34 35 КУпАП,не встановлено. Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, з метою подальшого запобігання скоєння правопорушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року. Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" з 1 січня 2024 розмір мінімального прожиткового мінімуму дорівнює 3028 гривень. Таким чином, розмір судового збору належний до сплати при притягненні правопорушника до адміністративної відповідальності дорівнює 605,60 гривні.

На підставі викладеного,ст. 130 ч. 1 КУпАП, керуючись ст. ст.279 280 283 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 130 ч. 1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 (шістсот п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Дніпровського апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області.

Суддя Вікторія ПРИХОДЬКО