Наявність тріщин та сколів на вітровому склі не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.121 КУпАП. (Суд у справі №345/5545/24 від 09.10.2024 р.)

Фабула судового акту: Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення було оштрафовано водія, який керував транспортним засобом «Renault Master», у якого на вітровому склі були наявні тріщини в зоні дії склоочисників. Інспектор поліції вважав, що цим водій порушив п. 6.8.5.ДСТУ 3649:2010 та п. 31.1 ПДР. У зв`язку із чим постановив притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Водій звернувся до суду з проханням скасувати постанову і накладене стягнення у вигляді штрафу. Свою позовну заяву мотивував тим, що в його діях був відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, бо в розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля не забороняється. Наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників згідно з нормами пунктів 31.1, 31.3, 31.4 ПДР не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 121 КУпАП, виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за цією нормою. При цьому саме порушення Правил дорожнього руху, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, і, як наслідок, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню.

І Суд погодився із доводами водія, в обґрунтування чого зазначив:

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Частиною першою статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведеної норми вбачається, що відповідальність за частиною першою статті 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється, або таким транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням установлених правил, норм і стандартів.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП відбулося через допущене позивачем порушення вимог п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».

У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації. Відповідно до пункту 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування. Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції. Пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» дійсно визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Відповідність вказаній вимозі перевіряється візуально (п. 7.8.1 ДСТУ).

Разом з тим, приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.

Відповідно до підпункту 31.4 пункту 31 ПДР заборонено експлуатацію транспортних засобів за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам. За приписами п. 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:

• а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;
• б) якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);
• в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;
• г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.

У наведеному пункті ПДР викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється їх експлуатація. При цьому вказаний перелік технічних несправностей, наведений в пункті 31 ПДР, не містить такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.

За таких обставин суд вказав, що у розумінні ПДР тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля, а фактично наявність вказаного дефекту скла вказує про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

Отже, наявність тріщин та сколів на вітровому склі в зоні склоочисників транспортного засобу не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції частини першої статті 121 КУпАП, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цією нормою КУпАП.

Також суд зазначає, що саме порушення ПДР, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже у цій справі: Таким чином, суть адміністративного правопорушення, зазначена в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі - не відповідає об`єктивній стороні правопорушення.

Враховуючи те, що наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників згідно вимог пункту 31 ПДР не віднесена до технічної несправності транспортного засобу, за наявності якої забороняється його експлуатація, а відповідальність відповідно до частини першої статті 121 КУпАП настає саме у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, суд прийшов до висновку про те, що притягнення позивача до відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП є безпідставним.

Аналізуйте судовий акт: Суд виправдав водія іноземця та стягнув витрати на адвоката, бо йому не було зрозуміло про те, в чому його вина, та не доведено, що він "таксист" (справа № 359/6651/20);

Інспектор поліції не надала можливості водію оглянути докази порушення ним ПДР отже постанова і штраф підлягають скасуванню (Ковпаківський районний суд м.Суми 592/8016/23 від 06.07.2023 р.);

Сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення (КАС ВС від 08.07.2020 р., № 177/525/17);

Якщо поліцейський не зафіксував факту порушення ПДР, його вимоги про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу, є неправомірними (2-й апеляційний адмінсуд від 29.07.2021 у справі № 524/7029/20).

Справа №345/5545/24

Провадження № 2-а/345/38/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2024 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову від 18.09.2024 серії ЕНА 3077796 про накладення адміністративного стягнення, винесену поліцейським відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Грициком Іваном Михайловичем відносно нього за ч. 1 ст. 121 КУпАП, і накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Свою позовну заяву мотивував тим, що поліцейським відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Грициком Іваном Михайловичем неправомірно винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення від 18.09.2024 серії ЕНА № 3077796 за ч.1 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В гр. 5 оскаржуваної постанови зазначено, що, начебто, він керував транспортним засобом, в якого на вітровому склі були наявні тріщини в зоні дії склоочисників, чим порушив 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та п.31.1 ПДР. При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме: керування водієм транспортним засобом, що має ... інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, яке передбачає накладення штрафу в розмірі 340 грн. Вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Зокрема, в розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля не забороняється. Наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників згідно з нормами пунктів 31.1, 31.3, 31.4 ПДР не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 121 КУпАП, виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за цією нормою. При цьому саме порушення Правил дорожнього руху, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, і, як наслідок, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Позивач подав до суду клопотання, в якому розгляд справи просить провести без його участі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 01.10.2024 відкрито провадження по справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, з викликом сторін, запропоновано відповідачам протягом 5 днів з дня вручення їм ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

08.10.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому розгляд справи просить провести без його участі.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 3077796 від 18.09.2024, яка винесена поліцейським відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Грициком Іваном Михайловичем, ОСОБА_1 18.09.2024 о 16:23 год. на дорозі Т14-02 керував транспортним засобом «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого на вітровому склі були наявні тріщини в зоні дії склоочисників, чим порушив п. 6.8.5.ДСТУ 3649:2010 та п. 31.1 ПДР. У зв`язку із чим постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с. 11).

Між сторонами виник спір з приводу правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Оцінка суду:

дослідивши докази, які надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженихПостановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 5 ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В свою чергу, згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУПАП.

Відповідно до вимог пункту 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Частиною першою статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведеної норми вбачається, що відповідальність за частиною першою статті 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється, або таким транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням установлених правил, норм і стандартів.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП відбулося через допущене позивачем порушення вимог п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».

У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.

Відповідно до пункту 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.

Пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» дійсно визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Відповідність вказаній вимозі перевіряється візуально (п. 7.8.1 ДСТУ).

Разом з тим, приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.

Пунктом 31 ПДР встановлені вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

За приписами п. 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:

а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;

б) якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);

в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;

г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до підпункту 31.4 пункту 31 ПДР заборонено експлуатацію транспортних засобів за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.

У наведеному пункті ПДР викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється їх експлуатація.

При цьому вказаний перелік технічних несправностей, наведений в пункті 31 ПДР, не містить такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.

За таких обставин суд вважає, що у розумінні ПДР тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля, а фактично наявність вказаного дефекту скла вказує про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

Отже, наявність тріщин та сколів на вітровому склі в зоні склоочисників транспортного засобу не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції частини першої статті 121 КУпАП, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цією нормою КУпАП.

Також суд зазначає, що саме порушення ПДР, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суть адміністративного правопорушення, зазначена в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 3077796 від 18.09.2024 не відповідає об`єктивній стороні правопорушення.

Враховуючи те, що наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників згідно вимог пункту 31 ПДР не віднесена до технічної несправності транспортного засобу, за наявності якої забороняється його експлуатація, а відповідальність відповідно до частини першої статті 121 КУпАП настає саме у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, суд приходить до висновку про те, що притягнення позивача до відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП є безпідставним.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідачем на надано докази на підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, та в матеріалах справи вони відсутні, враховуючи, що працівники поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання і мають можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові.

Відповідно вимог ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП,суду недоведена,у зв`язкуіз чимпостанову серії ЕНА 3077796від 18.09.2024 щодо позивача про накладення адміністративного стягнення необхідно скасувати, а провадження по справі закрити, що буде належним захистом порушеного права позивача. Відтак, позов необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, ст.ст. 7 121 245 251 252 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77 241-246 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 3077796 від 18.09.2024, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінняНаціональної поліціїУкраїни Львівськійобласті судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Львівській області, вул. Генерала Григоренка, 3 м. Львів.

Суддя: