25.03.2020 | Автор: Мірошниченко Анатолій Миколайович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Щодо конкуренції норм ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ЗУ «Про іпотеку»(науковий висновок для Великої Палати ВС д.ю.н., проф. Мірошниченко А.М.)

Щодо конкуренції норм ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ЗУ «Про іпотеку»(науковий висновок для Великої Палати ВС д.ю.н., проф. Мірошниченко А.М.) - naukoviy_visnovok_shchodo_konkurentsii_norm_zakonu_ukraini_pro_vidnovlennya_platospromognosti_borgnika_abo_viznannya_yogo_bankrutom_ta_zakonu_ukraini_pro_ipoteku_5e7b1736ca735.jpg

Справа № 963/69/18

Листом від 25.02.2020 № 18/0/27-20 членам Науково-консультативної ради при Верховному Суді запропоновано надати науковий висновок з питань:

  1. «Чи включає в себе зміст поняття «стадія продажу майна» (частина третя статті 19 Закону про банкрутство) процедуру придбання предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (частина перша статті 49 Закону України «Про іпотеку»?»
  2. «Чи відповідно розповсюджується, чи ні дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство на відповідні правовідносини?»

Науковий висновок: Щодо переходу до спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд права власності або права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені (науковий висновок для Великої Палати ВС д.ю.н., проф. Мірошниченко А.М.)

Щодо питання 1: «Чи включає в себе зміст поняття «стадія продажу майна» (частина третя статті 19 Закону про банкрутство) процедуру придбання предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (частина перша статті 49 Закону України «Про іпотеку»?»

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», "

«3. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

….».

На мій погляд, буквальний зміст наведеної норми [ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»] передбачає, що термін «стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, …, крім випадків … перебування майна на стадії продажу» охоплює «залишення за собою предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна», що передбачене ч.1 ст.49 Закону України «Про іпотеку». Адже «залишення майна за собою» - це саме «стягнення», що відбувається «після оприлюднення інформації про продаж».

Науковий висновок: Щодо використання фермерським господарством земельної ділянки, наданої у постійне користування фізичній особі – засновнику (члену) господарства (науковий висновок для Великої Палати ВС д.ю.н., проф. Мірошниченко А.М.)

Вважаю, що віднайти мотиви, які б виправдали відхід від буквального розуміння цього правила, неможливо.

Залишення майна за кредитором за початковою ціною за своєю економічною природою не відрізняється від ситуації, коли хтось інший придбав би це майно на прилюдних торгах за початковою ціною. Конкурентний продаж майна в процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки якісно не відрізняється від конкурентного продажу у межах провадження у справі про банкрутство. Тому поширення терміну «стадія продажу» на «залишення майна за кредитором» не може негативно вплинути на інтереси інших (незабезпечених) кредиторів з точки зору ціни, отриманої за майно.

Забезпечені вимоги у будь-якому разі погашаються переважно перед вимогами незабезпечених кредиторів (ч.4 ст.42 та ін. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), тому залишення майна за кредитором не може вплинути на інтереси інших кредиторів з точки зору пріоритетності задоволення вимог.

Залишення майна за кредитором за початковою ціною з точки зору впливу на інтереси інших кредиторів не відрізняється від розподілу грошових коштів, виручених при продажу майна (єдина різниця полягає у тому, що кредитор оплачує придбане майно не живими коштами, а шляхом зарахування своїх вимог). У той же час, ч.3 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прямо вказує, що мораторій не поширюється на випадки, коли здійснюється «розподіл стягнутих з боржника грошових сум». З огляду на вказане, вірність буквального тлумачення ч.3 ст.19 Закону в частині «залишення майна за кредитором» підтверджується і системним тлумаченням цієї норми.

Загалом, мотивом блокування звернення стягнення на предмет застави у ч.3 ст.19 Закону може бути тільки бажання зберегти шанси на відновлення платоспроможності боржника при продовженні його господарської діяльності, що при продажу заставленого майна буде зробити важче. Втім, Закон (ч.3 ст.19) виходить із того, що після оприлюднення інформації про продаж мораторій не може бути застосований. І це виправдано – адже на оголошення можуть покладатися добросовісні треті особи, на підготовку та проведення торгів витрачається значний обсяг часових і матеріальних ресурсів. Навіть якщо торги не відбулися, публікація оголошення виявляє справжній попит на майно, що дозволяє кредитору прийняти зважене рішення щодо залишення майна за собою (таке «залишення» за своєю природою також є купівлею майна). Ці мотиви у даному разі переважають прагнення зберегти платоспроможність боржника, що і врахував законодавець. Тому виняток з правила про мораторій стосується будь-якого варіанту звернення стягнення на майно після оприлюднення інформації про продаж, у т.ч. у разі, якщо такий продаж відбувся шляхом «залишення майна за кредитором».

Щодо питання 2: «Чи відповідно розповсюджується, чи ні дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство на відповідні правовідносини?»

Враховуючи викладене вище за п.1, вважаю, що на поставлене питання слід відповісти негативно. Мораторій на відповідні відносини не розповсюджується.

Автор висновку: професор, д.ю.н. Мірошниченко Анатолій Миколайович

Науковий висновок: Щодо знесення об’єкта самочинного будівництва (науковий висновок для Великої Палати ВС д.ю.н., проф. Мірошниченко А.М.)

410
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0