Главная Юридический мир ... События Міжнародне оподаткування 2023: корпоративно-податкове перезавантаження роботи з іноземними компаніями, автоматичний обмін (CRS), VAT (ПДВ) в ЄС та популярні фінансово-податкові схеми для угод, транскордонні транзакції між резидентами та нерезидентами України Міжнародне оподаткування 2023: корпоративно-податк...

Міжнародне оподаткування 2023: корпоративно-податкове перезавантаження роботи з іноземними компаніями, автоматичний обмін (CRS), VAT (ПДВ) в ЄС та популярні фінансово-податкові схеми для угод, транскордонні транзакції між резидентами та нерезидентами України

04.04.2023
Просмотров : 955
 - 5054211a8adb785e56bef8a9b2dcfb66.jpg
Дата события
2023-04-25
Время проведения: 09:30-18:00
Записаться на семинар
Задать вопрос автору
Стоимость участия
3050грн
Online

Корпоративно-податкове перезавантаження роботи з іноземними компаніями; Бенефіціарний власник доходу; Офшорний SUBSTANCE; Антивідмівні норми ЄС; Боротьба з агресивним податковим плануванням; Конвенції про уникнення подвійного оподаткування (КпУПО); Трансфертне ціноутворення; Оподаткування міжнародних корпорацій; Автоматичний обмін (CRS); Цікаві юрисдикції під час війни з бізнес-метою; Міжнародне структурування активів (IT, торгівля, захист активів ); VAT (ПДВ) в ЄС та США; Бізнес за кордоном без реєстрації; Принципи безпечного податкового планування;

Міжнародне оподаткування 2023: корпоративно-податкове перезавантаження роботи з іноземними компаніями, автоматичний обмін (CRS), VAT (ПДВ) в ЄС та популярні фінансово-податкові схеми для угод, транскордонні транзакції між резидентами та нерезидентами України

Дата: 25 Квітня 2023 року з 09:30 до 18:00

Участь Онлайн (ZOOM) з можливістю поставити запитання в чаті.

Участь в Залі для конференції: Київ, вул. Михайлівська 1/3, Готель "Козацький", 1 поверх

Реєстрація та умови участі: +38 (098) 696-61-05

Олександр Шевченко, координатор заходу.

ДОПОВІДАЧ:

КУЗНЄЧІКОВА Олена — Адвокат, керуючий партнер LAW GUIDE. Спеціалізується на питаннях побудови холдингових структур, питаннях податкового і корпоративного планування (включаючи міжнародне), структуруванні M & A-угод і підготовці бізнесу до продажу. Питаннях залучення фінансування і збереження конфіденційності володіння активами, питаннях взаємодії з українськими і міжнародними банками, супроводі спорів з податковими та митними органами.

КРАСНОУХОВ Костянтин — керуючий партнер консалтингової компанії “Красноухов і партнери”, сертифікований аудитор. Має більш ніж 23 роки досвіду у галузі фінансів, аудиту, обліку, оподаткування та права, з яких більше ніж 13 років як аудитор та податковий консультант, 4 роки як менеджер та старший консультант міжнародної аудиторської компанії Deloitte, 5 років як в.о. головного бухгалтера великого платника податків в Україні, 9 років як фінансовий директор української дочірньої компанії міжнародної корпорації.

ВАРІАНТИ УЧАСТІ:

1. Участь в залі для конференцій [ Семінар ].

2. Участь в онлайн-конференції [ Вебінар ] з можливістю поставити запитання в чаті.

ПРОГРАМА СЕМІНАРУ: https://marmaer.ua/k_course/mezhdunarodnoye-nalogovoye-planirovaniye

Блок 1. Корпоративно-податкове перезавантаження роботи з іноземними компаніями.

1. Головні «граблі» бізнес-структурування в сучасні пост-BEPSовські часи.

— Банківські комплаєнси, напівфіскальні функції банків.

— Substance (суттєва бізнес-присутність) – реальна та формальна економічна присутність для визначення податкового резидентства компанії, застосування УпУПО, застосування заходів боротьби з ухиленням від оподаткування

— MLI-Конвенція і правило ділової мети (перш за все, з пасивними джерелами доходу).

— Автоматичний обмін інформацією – міжнародному бізнесу доведеться зіткнутися мінімум з 5 видами автоматичного обміну

— Європейська DAC-директива й ознаки «підозрілих агресивних» операцій.

2. Офшорний SUBSTANCE та його сучасне застосування для податкових та банківських цілей.

— Країни, де вимоги substance імплементовані на законодавчому рівні.

— Реальна економічна присутність (для податкових цілей): реальний офіс, працівники, рахунок в місцевому банку, належна корпоративна структура, податкове резидентство, зберігання значущою документації, наявність релевантних активів і експлуатаційних витрат.

— Європейські обмеження у використанні офшорів: чорний перелік юрисдикцій, з якими не співпрацюють; санкції, які можуть застосовуватися до компаній з країн «чорного переліку» за рекомендацією ОЕСР (Підвищена перевірка транзакцій, підвищені ставки податку на репатріацію, відмова від принципу Participation Exemption, жорсткість правил про КІК, тощо);

— Країни, що включені до сірого переліку FATF з відмивання грошей (Мальта, Румунія).

• Додаткові захисні засоби, які пропонують запровадити країнам ЄС:

• Не підлягають відшкодуванню витрати, понесені на користь компаній із зазначених юрисдикції;

• Посилюються правила контрольованої іноземної компанії (КІК), щоб обмежити штучне перенесення оподаткування до офшорів, низкьооподатковуваних компаній;

• Вводяться податки у джерела для блокування недобросовісних уникнень оподаткування або відшкодування; обмежуються звільнення доходів від участі стосовно дивідендів акціонерів.)

3. Вдосконалення антивідмівних норм ЄС.

6 АМL-Директив:

• повна публічність інформації про бенефіціарів компаній і автоматизований обмін між державами ЄС;

• створення національних реєстрів публічних осіб, інформація з яких буде консолідуватися на загальноєвропейському рівні;

• обов’язковість для банків при відкритті рахунку перевіряти дані заявника по загальноєвропейській базі UBO;

• посилення контролю над операціями з контрагентами з країн з високим ризиком відмивання грошей.

• включення до переліку регульованих організацій «провайдерів електронних гаманців» і «платформи обміну віртуальних валют.

• створення централізованих реєстрів (країни ЄС) власників (і ЮО і ФО без винятків) поточних і ощадних рахунків, а також банківських сейфів

• інформація про володіння нерухомістю будь-яким фізичним або юридичною особою буде централізовано доступна державним органам ЄС.

— AML-6 встановлює мінімальні правила кримінальної відповідальності за відмивання грошей, зокрема, шляхом:

• гармонізації визначення відмивання грошей і основних правопорушень (22 типу).

• накладення мінімальних санкцій (від 5 років) і поширення кримінальної відповідальності на юридичні особи.

— Корпоративна прозорість й реєстри бенефіціарних власників (UBO) в ЄС: держави, які ввели реєстри в дію або прийняли законодавство, держави, котрі не мають законодавства, реєстри країн, які не є членами ЄС, санкції.

— РЕЄСТРИ UBO/PSC. Обсяг розкриття (ПІП, дата народження, національність, країна резидентства, характер і розмір участі). Компетентні органи, які матимуть доступ до даниих.

4. Застосування Директиви про європейських посередників (DAC 6) і розкриття транскордонних схем податкового планування у ЄС.

— Заходи щодо протидії агресивному податковому плануванню:

• посередники (консультанти, аудитори, банкіри, брокери, трастові керуючі, адміністратори компаній) в ЄС, які розробляють або сприяють потенційно агресивним схемам планування і шкідливим податковим практикам, зобов’язані будуть повідомляти про них в податкові органи;

• встановлюються «характерні ознаки» для визначення типів схем, за якими повинні бути представлені звіти в податкові органи;

• держави-члени ЄС повинні будуть автоматично (в рамках процедур CRS) щоквартально обмінюватися інформацією;

— Hallmarks – типові ознаки механізмів агресивного податкового планування, які потенційно вказують на ухилення від сплати податків або зловживання корпоративним податком.

— Зобов’язання вашої європейської компанії про самостійне звітування при транскордонних правочинах: про схеми, які потрапляють під конкретну ознаку ТЦУ, необхідно буде повідомляти, навіть якщо вони не відповідають критеріям «основна вигода».

— Інформація, яка підлягає розкриттю у відношенні транскордонних (і внутрішньодержавних) транзакцій/схем.

— В якому випадку консультант/посередник зобов’язаний подати звіт про заплановану схему до податкових органів (транскордонна операція, тест головної переваги)?

— В якому випадку сам платник податків зобов’язаний подати звіт про заплановану схему до податкових органів (схема зачіпає ЄС, резидент ЄС, наявні ознаки, посередник)?

— За якими ознаками схеми податкового планування можуть визнаватись агресивними? Імплементація в законодавство країн ЄС, зобов’язання та дедлайн щодо першого звітування, перший регулярний обмін між країнами ЄС.

5. ЄС-боротьба з агресивним податковим плануванням (ATAD-1, ATAD-2): правила КІК в ЄС;

— Перелік заходів ATAD-1 та ATAD-2.

— Оподаткування КІК (- оподаткування пасивних доходів, оподаткування компаній без суттєвих функцій й ризиків

— Обмеження по відрахуванню відсотків (відсотків, розмір виплачених компанією з ЄС відсотків, які можна віднести на витрати, обмежений (≤ 25/ 30% EBITDA).

— Оподаткування активів при їх переміщенні (Необхідно сплатити податок в юрисдикції податкового резидентства платіж може бути розстрочено на 5 років (при певних умовах) з можливою сплатою відсотків).

— Запобігання гібридним невідповідностям (подвійне НЕоподаткування) – Платіж не обкладається податком в жодній з юрисдикцій, що не припустимо (За правилом гібридних інструментів податок в одній з країн (1 або 2) повинен бути сплачений).

— Загальне правило щодо протидії ухиленню від сплати податків GAAR (Якщо жодне із зазначених спеціальних правил (SAAR) не може бути застосовано до структури податкові органи юрисдикцій ЄС мають право блокувати транзакції, метою яких є ухилення від оподаткування.)

6. BEPS 2.0 Концепція нового режиму оподаткування міжнародних корпорацій у цифрову епоху:

— План Pillar 1 (перегляд правил взаємозв’язку і розподілу прибутку): міжнародні корпорації, консолідована виручка яких перевищує певний поріг (оборот > €20 млрд), сплачують податок на прибуток у тих країнах, де у них є істотна клієнтська база, навіть за відсутності традиційної «фізичної» присутності.

— План Pillar 2 (нові глобальні правила мінімального оподаткування для МГК із сукупним оборотом >€750 млн) – якщо ефективна ставка податку в окремих юрисдикціях, в яких представлена МГК, менше глобального мінімального податку (15%), то виникне додатковий податок, що компенсує цю різницю.

— Subject to tax rule (STTR) – правило стосується податку на доходи у джерела щодо окремих внутрішньогрупових платежів (відсотки, роялті, платежі за оренду рухомого майна, винагороду за внутрішньогрупові послуги тощо). Якщо в країні резидентства отримувача скоригована номінальна ставка податку нижча за глобальну мінімальну (7,5-9% за додатковим погодженням), то в країні джерела виплати буде стягуватися додатковий податок, що компенсує цю різницю.

7. Міжнародна реформа корпоративного податку (ATAD 3).

— Заплановані зміни:

• Реалізація рішень щодо реформування міжнародної системи корпоративного оподаткування через Pillars 1/Pillars 2.

• Законодавча пропозиція опублікування ефективних податкових ставок (ETR) великих корпорацій за методологію з Pillars 2.

• Законодавча пропозиція щодо створення резерву на зменшення зсуву позикового капіталу (DEBRA)

• Прийняття рішень щодо внутрішнього регулювання збитків.

• Пропозиція нової основи для оподаткування прибутку для підприємств у Європі, що створить загальні правила для груп компанії, що працюють в ЄС

• Законодавча пропозиція щодо встановлення нейтралізації неправомірного використання підставних осіб для податкових цілей (АТАD-3).

— З метою уникнення агресивних можливостей податкового планування вимагатиме від компаній повідомляти податковій адміністрації необхідну інформацію для оцінки наявності substance

— Заходи, які можуть вживати за відсутності substance

— Плани введення єдиного мінімального глобального податку ТНК.

• Відповідно до Pillar 1 транснаціональні корпорації зобов’язані платити податки в країнах, де вони продають.

• США виступили за міжнародну базову ставку мінімального глобального податку на рівні НЕ НИЖЧЕ 15%

• В рамках Pillar 2 G7 підтримали американську ініціативу і затвердила 15% глобальний мінімальний корпоративний

• Податок, який діє для всіх країн, створюючи “рівні правила гри і придушуючи заходи щодо ухилення від сплати податків”.

• Ірландія і Кіпр вже виступили проти цього заходу

• Міністри фінансів G20 вивчають питання про введення мінімального глобального податку на прибуток корпорацій на тлі зростаючого міжнародного консенсусу по боротьбі із запобіганням епідемії після пандемії.

— Прогнози щодо реалізації глобального податку ТНК (реалізація мінімум 2-3 роки, може торкнутися всього середнього бізнесу через 5 р., специфіка щодо ефективної ставки).

8. Трирівневій рівень ТЦУ документації та автоматичний обмін податковою інформацією між країнами -партнерами.

— Master-file

• Інформація про глобальні операції і підходи групи до трансфертного ціноутворення (організаційна структура, опис бізнесу, опис нематеріальних активів, опис внутрішньогрупових фінансових взаємин;

• Немає встановленої форми, тільки загальні рекомендації до наявності інформації.

• Вимоги до документа можуть розроблятися і встановлюватися на локальному рівні.

— Country-by-country report

• Певний перелік фінансових і інших показників в розрізі юрисдикцій, включаючи: виручку, прибуток, податок на прибуток, кількість співробітників, статутний капітал, вартість матеріальних активів, вид діяльності (виробник, торговельна компанія).

• В рамках BEPS розроблена спеціальна форма.

• Консолідований оборот групи компаній повинен перевищувати 750 млн. Євро.

9. Зміни у застосуванні угод про уникнення від подвійного оподаткування (УпУПО).

— MLI-тести та наскрізне застосування конвенцій 9 Якщо вибрані країнами механізми сходяться, то дія MLI буде поширюватися на УпУПО між такими країнами.)

— 2 основні підходи щодо запобігання недобросовісному використанню УпУПО в MLI:

• тест основної діяльності («Principal Purpose Test» – PPT) (якщо буде доведено, що отримання вигоди щодо доходу було однією з основних цілей домовленостей, пільги по УпУПО не будуть надані)

• обмеження переваг («Simplified Limitation on Benefits Provision» – S-LOB)

— Вигоди за УпУПО можуть отримати тільки «кваліфіковані (уповноважені) особи», що пройшли LOB-rule тест.

• фізична особа, держава, місцеві органи влади, політичні інститути, пенсійний фонд, страхова компанія, публічна компанія

• некомерційна організація (благодійна, релігійна та ін.)

• особа, більше 50% капіталу якого протягом більше 6 міс контролюють особи, зазначені вище, які є резидентами Договірної держави.

• особа, більше 75% капіталу якого контролюється особами, які мають як мінімум такі ж пільги

• особа, що не більше 50% від валового доходу сплачує резиденту третьої держави і такі виплати включаються до складу його витрат

— За якими критеріями визначається податкове резидентство компанії?

— MLI-механізм покращення розгляду спорів за УпУПО (Платник податків має право звернутися до компетентного органу будь-якої держави-учасниці двосторонньої угоди для проведення процедури взаємного узгодження.)

10. Законопроект 8131 від 17.10.2022 щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart).

а. Коли Україна приєднується до автоматичного обміну банківською інформацією за стандартом CRS та як він буде відбуватись?

— Юрисдикції, що застосовують стандарт CRS;

— CRS: як це працює? Алгоритм дій щодо обміну фінансовою інформацією.

— Перелік інформації, що розкривається в межах CRS;

— План щодо імплементації CRS (стадії ухвалення рішень, етапи обміну інформацією). CRS плани Мінфіну на 2023 р. (міжвідомча угода, підзаконні НПА)

б. Пропоновані зміни в ПКУ:

— вимога для фінансових агентів застосовувати правила CRS, включаючи коментарі до нього, під час здійснення належної комплексної перевірки (фінансових рахунків;

— вимоги щодо мінімального строку зберігання документів, що підтверджують виконання фінансовими агентами вимог CRS (щонайменше 5 років);

— перехідні правила для застосування CRS;

— диференційована система фінансових (штрафних) санкцій для фінансових агентів, що передбачає відповідальність за різні види правопорушень, враховуючи істотність правопорушення;

— введення Податкового кодексу України визначення терміна «партнерство»;

— уточнення правила надання інформації на запит контролюючих органів банками та іншими суб’єктами для виконання зобов’язань ДПС відповідно до міжнародних конвенцій;

— зобов’язання резидентів України, які на договірних умовах надають послуги щодо управління та адміністрування іноземними трастами, інформувати органи ДПС про укладення відповідних договорів, зберігати на території України та надавати на запит ДПС документи про структуру власності, КБВ, первинні документи та окрему фінансову звітність щодо діяльності іноземних трастів;

— введення для іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні та для нерезидентів, які ведуть в Україні діяльність, що створює постійне представництво, зобов’язання розкривати ДПС інформацію про структуру власності та КБВ.

в. Незадоволення ОЕСР схемами резидентства (країни високого ризику, рекомендації для фінансових установ щодо перевірки клієнтів (резидентська адреса, перебування останні 90 днів, податкова декларація).

б. До чого може привести подання банку помилкової чи недостовірно інформації про резидентський статус банківського клієнта?

11. Якими юрисдикціями українці частіше цікавляться під час війни з бізнес-метою (які переваги та основні податкові корпоративні принципи у Естонії, Литві, Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщині, Туреччині, Швейцарії, ОАЕ).

— За якими критеріями доцільно обирати бізнес-модель чи юрисдикцію для операційної (active legal entity) чи інвестиційної (passive legal entity) діяльності.

— Операційна діяльність: Банківський комплаєнс, Критерії з DAC6, Норми ТЦУ й правила валютного контролю.

— Пасивні джерела доходу: Банківський комплаєнс, Суттєва присутність (substance), Комерційна мета створення, Критерії з DAC6, Норми тцу й правила валютного контролю.

Блок 4. Міжнародне оподаткування 2023: тонкощі, нюанси, останні новинки.

1. Присутність за кордоном без реєстрації + Реєстрація за кордоном без присутності: як це впливає на податки компанії (ризики оподаткування доходів постійного представництва, ознаки постійного представництва в Україні).

— Різниця у податкових підходах між країнами (Модельна конвенція ОЕСР, двосторонні угоди)

— Іноземна юридична особа-резидент та постійне представництво: оподаткування прибутків в одній з держав, розподіл прибутку між державами (за правилами трансфертного ціноутворення, Якщо правила ТЦУ застосувати складно – пропорційно економічно-обґрунтованій базі розподілу

— Постійне представництво в законодавстві України (2020) (ключові ознаки: місце управління/офіс, ведення переговорів та укладення правочинів, вказівки та електронна пошта).

— Кейс: Сервер компанії в іншій країні: сервер має бути постійним (більше 183 днів), має бути у повному розпорядженні, через сервер має здійснюватися господарська діяльність.

— Що робити для уникнення ризиків? (філії чи локальні компанії). Чи ефективно мати свій офіс?

— Кейс: Працівники в іншій країні

— Кейс: Директор або торговий агент в іншій країні

— Кейс: Реєстрація компанії без фізичної присутності в країні (Естонія)

2. Принципи податкового планування ведення міжнародного бізнесу.

1.1. Принципи безпечного податкового планування

1.2. Загальний огляд одного з варіантів структурування бізнесу, схема руху капіталів та податків (холдингова компанія, sale центри).

1.3. Мінімізація податку на прибуток для комерційних одиниць

1.4. Мінімізація податку з прибутку в Україні (ФОП на 3 групі, ПнП) та обмеження (трансфертне ціноутворення, обмеження з офшорами)

1.5 Ставки податків для комерційних доходів: податок на прибуток, податок на репатріацію, податок фізособі (США, ЄС, Швейцарія, ОАЕ)

1.6. Мінімізація податку на прибуток для холдингової структури Participation exemption (офшор, країни де не оподатковується дивіденди/приріст капіталу) та обмеження (фінмон, підвищені ставки податку на репатріацію, КІК). Ставки оподаткування прибутку холдингу та дивідендів(США, ЄС, Швейцарія, ОАЕ, Україна)

1.7. Мінімізація податку на доходи власника (ФОП в Україні, Дивіденди від компанії в Україні, Безподаткова ліквідація та мінімізація оподаткування КІК).

1.8. Мінімізація податку на прибуток для центрів фінансування та IP-box

1.9. Мінімізація оподаткування виходу із бізнесу

1.10. Ставки податків у різних країнах (Україна, ЄС, США).

1.11. Оподаткування КІК в Україні 2023 (Економічний сабстенс): декларування КІК (строк для декларування, перше повідомлення, відповідальність).

1.12. Інші операції (оплата коштів чи передання майна).

— За придбання товарів (робіт, послуг, крім роялті) /без ПДВ/ у платників єдиного податку (на дату оплати та/або* на дату отримання) понад 20% (2024: 50%, 2023: 0%).

— За придбання робіт (послуг) у нерезидентів із перевищенням кінцевого строку отримання робіт (послуг) для імпорту послуг або пізніше 365 днів після надання авансу /дотримання строків на рівні етапів робіт/ або у разі придбання робіт (послуг) для перепродажу за кордоном – якщо кошти від реалізації надходять пізніше 365 днів після оплати постачальнику (агенту) та винятки;

— Оплата штрафів, пені, неустойки, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди) на користь «офшорних» нерезидентів

— Оплата (передання майна) платником податку–комісіонером нерезидентам за агентськими договорами понад суми, що були попередньо надані такими нерезидентами

— Виплата доходу учасникам спільної діяльності понад суму внесків

— Податки на безнадійну заборгованість відшкодовуються у разі її погашення після сплати податку

1.13. Операції з фінансування

— Сплачені проценти (у т.ч. включені в тіло позики), комісії, інші винагороди, відшкодування, штрафи, пені за договорами позики (резиденти, пов’язані з нерезидентами особи, офшорні нерезиденти, нерезиденти за деякими критеріями).

1.14. Інвестиції та кошти.

— Сума коштів, перерахованих на рахунки платника за кордоном.

— (Оплати іншим нерезидентам) Вкладання коштів/майна в об’єкти інвестицій за кордоном (утримання філії, постійні представництва,придбання майна тощо) та винятки

— Внески до статутного капіталу, у спільну діяльність та у довірче управління.

1.15. Податкові різниці.

— Коригування за звичайними правилами трансфертного ціноутворення (>150М) із правом заліку податку, сплаченого в іншій країні, в межах базової ставки, та без утримання податку на репатріацію дивідендів з таких сум

— Прибуток контрольованих іноземних компаній (КІК).

1.16. Податкові правила.

— Операції в іноземній валюті – по курсу за першою подією, яка визнається об’єктом оподаткування.

— Виплати у формі, відмінній від грошової, потребують визначення та застосування звичайної ціни (без урахування іноземних податків на доходи з таких сум) /якщо не визначено, податковий орган може визначати ціну без можливості оспорювання/

— Зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу за операціями, які у разі оплати є об’єктом оподаткування

— Зарахування сплачених іноземних податків на доходи здійснюється за кожною операцією

3. Система оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) в Євросоюзі.

— Законодавство з ПДВ в ЄС: дворівневе законодавство: рамкова директива та законодавства країн

— Суб’єкт та об’єкт оподаткування: визначення термінів, відмінність в ЄС від України

— ПДВ на постачання товарів B2B:
а)місце постачання, ставки податку залежно від виду схеми руху товару в Україні та ЄС, фактичне звільнення від сплати в ЄС
б) вимоги щодо оформлення транзакції, зокрема інвойсу, нюанси щодо оподаткування при експорті та імпорті.

— ПДВ для електронної комерції B2C: загальне правило, One Stop Shop, нюанси імпорту, спрощена система сплати імпортного ПДВ

— ПДВ на постачання послуг B2B: місце поставки, ставки оподаткування залежно від схеми надання послуг та місцезнаходження сторін транзакції

— ПДВ на постачання послуг B2С: місце поставки та ставки оподаткування коли продавець – нерезидент

— Місце поставки послуг для: перевезення та допоміжні послуги, спортивно-розважальні заходи, оренда транспорту, послуги пов’язані з нерухомістю, послуги енергопостачання, банківські послуги, електронні послуги, телекомунікаційні, поставка прав ІВ, професійні, надання персоналу, оренда рухомого майна. Транспортно-експедиторські

— Правило «місця фактичного споживання» для телерадіомовлення, телекомунікаційних та електронних послуг.

— ПДВ на електронні послуги від нерезидента: обов’язки для нерезидента щодо реєстрації у єдиному вікні, сплати ПДВ, подання декларації. Необхідні заходи при наданні послуг для постачальника

— Система ставок ПДВ: загальна та спеціальні перехідні ставки, обмежені звільнення

— Звільнення від оподаткування: перелік повністю звільнених послуг та знижені ставки на вибір країни

— Податковий кредит (вирахування) у ЄС: різниця між «нульовою» ставкою, звільненням та коли не є об’єктом, звільнені операції що прирівнюються до оподаткування за ставкою 0%.

— Реєстрація платником податку: реєстраційні ліміти та вимоги в Україні та ЄС

— Адміністрування ПДВ: податкові номери та інвойси, звітність, щомісячні та квартальні декларації

— Відповідальність платника податку: відрізняється в різних країнах, типові спільні порушення: заниження податку та несвоєчасна сплата.

— Особливості оподаткування продаж в США: ПДВ = податок з продаж + податок на

використання, стягується на місцевому рівні, є податки штатів та податки муніципалітетів, Єдине вікно

РЕЄСТРАЦІЯ ТА УМОВИ УЧАСТІ:

Моб: +38 (098) 696-61-05

Олександр Шевченко, координатор заходу.

ВАРТІСТЬ УЧАСТІ:

Участь Онлайн (ZOOM) з можливістю ставити питання в чаті: 3050 грн.

Участь в Залі для конференції: 3150 грн.

У вартість включено: чат з доповідачем, консультації, матеріали та презентації, обід, кава та випічка, сертифікат.

ЗНИЖКИ:

2 учасники - 5%, 3 і більше учасників - 10%.

955
Просмотров
0
Коментарии

Оставьте Ваш комментарий:

Добавить
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст