Медійний і політичний компонент стали домінувати над нормами права в резонансних справах — Лідія Ізовітова

Голова Наау Лідія Ізовітова бере участь у спільному засіданні Ради суддів України, Ради прокурорів України, НААУ, Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, повідомляє unba.org.ua.

У своєму виступі Голова НААУ констатувала зростання кількості порушень прав адвокатів і гарантій адвокатської діяльності.

“Ми відчуваємо перманентне посилення тиску на адвокатів”, - констатувала Лідія Ізовітова.

Відповідно до тематичного Звіту НААУ, в єдиному реєстрі досудових розслідувань з 2013 року - 1 162 рази внесено відомості про порушення прав адвокатів. З них 75% - по ст. 397 Кримінального кодексу, втручання в діяльність адвоката. 21% - погроза або насильство щодо адвоката. При цьому провадження не розслідуються, а у понад половині випадків — закриваються.

“З 2013 року сталося 8 вбивств адвокатів, і ми пов”язуємо це з їхньою професійною діяльністю”, - сказала Голова НААУ.

Згадайте новину: Адвокатський запит до нотаріуса: НПУ закликає НААУ спільно вирішити проблему

Стосовно адвокатів проводяться незаконні обшуки, при цьому слідчі судді надають дозволи на такі обшуки у порушення прав адвокатів як спеціальних суб”єктів. Дані Єдиного реєстру адвокатів України є у відкритому доступі, але ані судді, ані прокурори не звіряються з даними реєстру, аби встановити, що в конкретних випадках ідеться про адвоката, права і інтереси якого захищені Конституцією і законом.

“Судовий контроль бажає кращого, адже слідчі судді часто нехтують правами адвокатів. При діючому єдиному реєстрі адвокатів ані судді, ані прокурори не приділяють хвилини, щоб переконатися, що є спеціальний суб”єкт”, - сказала Лідія Ізовітова.

Поширеною практикою є ототожнення адвоката з клієнтом, при цьому не тільки в публічних коментарях та інформаційному просторі. Відкриваються провадження, де адвокат ідентифікується як учасник злочинного угруповання, разом із своїм клієнтом.

Застосування законодавства не гарантує адвокатам реальне дотримання їхніх прав.

“Коли приймали КПК у 2012 році і не передбачили окремої статті про права адвокатів а лише про обов”язки, нам весь час говорили, що ми маємо ті ж права, що і підозрюваний і обвинувачений, і ніби це добре, бо права людини ширше. Це розуміли законодавці, і не розуміють ті, хто застосовує цей Кодекс. Сьогодні це — проблема”, - сказала Лідія Ізовітова.

Окрім того, передбачено, що в одному провадженні може бути не більше 5 адвокатів, а кількість прокурорів не обмежена. “Як говорить КПК, захисників у суді може бути не більше 5. А прокурорів скільки може бути ? А не визначено — хоч вся прокуратура”, - прокоментувала Голова НААУ.

Голова НААУ наголосила на тому, що “сьогодні представники кожної інституції — і адвокатури, і прокуратури, і судової влади — відчувають професійні ризики”.

До розгляду учасників спільного засідання роздано рішення РСУ №45 “Щодо заходів для забезпечення дотримання принципу рівності перед судом і законом”. Рішення стосується притягнення до кримінальної відповідальності судді Київського районного суду м. Полтави за постановлення завідомо неправосудного рішення.

“Реакція на це рішення судді і подальші події, а саме, політичні коментарі керівництва Генеральної прокуратури, дезінформація суспільства, переслідування судді шляхом відкриття кримінального провадження — все це стало логічним продовженням тенденції порушення принципів рівності і змагальності сторін, верховенства права”, - сказала Голова НААУ.

Хоча Конституція передбачає, що судді є незалежними і керуються в своїй діяльності принципом верховенства права, цей запобіжник не спрацював. Фактично, у громадській думці суддів поділено за політичним критерієм належності до влади минулої чи діючої, а самі судді не відстоюють себе як самостійну гілку влади.

Голова НААУ наголосила на тому, що адвокатуру турбує така ситуація в судовій системі.

“Адвокатурі для захисту прав людей потрібний незалежний суд”, - констатувала Голова НААУ.

Проте, політики і державні діячі дають публічні оцінки рішенням судів та кримінальним провадженням, що суперечить як національному законодавству, зокрема, презумпції невинуватості, так і практиці ЄСПЛ. Позиція Європейського суду з прав людини у кількох рішеннях вважає порушенням Конвенції публічні заяви посадових осіб державних органів стосовно проваджень, які тривають, якщо ці заяви спонукають громадськість до думки про винуватість підозрюваного та наперед суду оцінюють факти і докази.

“Медійний і політичний компонент стали домінувати над нормами права в резонансних справах. Результат може бути катастрофічним для правосуддя і прав людей, які ми захищаємо”, - сказала Лідія Ізовітова, наголосивши на тому, що від публічних коментарів такого характеру необхідно утриматися.

Згадайте новину:Комітет захисту прав адвокатів запровадить автоматизовану подачу звернень

Водночас, у ситуації із суддею Антоновим так не сталося.

“Коли в день винесення судового рішення орган, який адмініструє ЄРДР, який вносить відомості в ЄРДР, говорить про те, що суддю уже визначено винуватим, то, по-перше, це порушення презумпції невинуватості. По -друге, це порушення верховенства права і це тиск на тих суддів, які мають розглядати справу в апеляційному порядку. Це і тиск на суддю, який розглядав цю справу, і тиск на громадськість”, - сказала Голова НААУ.

Якщо ця справа буде розглядатися у ЄСПЛ, то рішення про те, що суддя діяв під тиском державних посадових осіб, буде очевидним.

Голова НААУ запропонувала створити моніторингову групу з представників кожної з інституцій-учасників спільного засідання з реалізації Резолюції, яка буде прийнята за підсумками засідання.

Фото: YouTube