Контрольовані іноземні компанії 2022: Визначення КІК, Звільнення від оподаткування, Визначення бази оподаткування, Ставки податків, Повідомлення і Звітність, Перевірки та штрафи, CRS, зміна статусу резидента України та способи мінімізації ризиків

Що змінилось для власників КІК в 2022 році? Яка суть правил КІК? Чим проста іноземна компанія відрізняється від КІК? Як дізнатися, що Ви володієте КІК? Якщо є частка в КІК? Які обов’язки контролюючої особи контрольованої іноземної компанії? Які податки потрібно платити? Як будуть обкладатися доходи КІК в Україні? Як дізнатись чи будуть застосовними правила КІК до вас та/або вашої іноземної компанії? Як дізнатись чи є підстави для звільнення прибутку КІК від оподаткування в Україні?

Як підготувати звіт та/або повідомлення про КІК на основі інформації про іноземні структури? Як проаналізувати фінансову звітність КІК? Як уникнути ризиків донарахувать та/або потенційних переплат податку та які можливості їх повернення? Чи повинні ви повідомляти про КІК і подавати звіт про КІК якщо ваша іноземна компанія перебуває в процедурі strike off, ліквідації та виключена з реєстру компаній?

Звідки податкові органи будуть отримувати інформацію про КІК? Чи потрібно повідомляти податкову про зміни в діяльності КІК (купівля/ продаж частки, ліквідація компанії)? Як підготуватись до проведення аудиту КІК за вимогою податкової? Як відповідати на запити ДПС та надавати документи для перевірки?

Як мінімізувати КІК-ризики? Все про штрафи або до чого призводять «кинуті» нерезиденти. Чи не суперечать правила КІК податковим конвенцій? Як змінити статус резидента України для мінімізації ризиків?

Контрольовані іноземні компанії 2022: Визначення КІК, Звільнення від оподаткування, Визначення бази оподаткування, Ставки податків, Повідомлення і Звітність, Перевірки та штрафи, CRS, зміна статусу резидента України та способи мінімізації ризиків

Дата: 26 Жовтня 2022 року з 10:00 до 18:00
Участь Онлайн (MyOwnConference) з можливістю поставити запитання в чаті.
Участь в Залі для конференції: Київ, вул. Михайлівська 1/3, Готель "Козацький", 1 поверх
Реєстрація та умови участі: +38 (098) 696-61-05
Олександр Шевченко, координатор заходу.

Доповідач:
КУЗНЄЧІКОВА Олена — Адвокат, керуючий партнер LAW GUIDE. Спеціалізується на питаннях побудови холдингових структур, питаннях податкового і корпоративного планування (включаючи міжнародне), структуруванні M & A-угод і підготовці бізнесу до продажу. Питаннях залучення фінансування і збереження конфіденційності володіння активами, питаннях взаємодії з українськими і міжнародними банками, супроводі спорів з податковими та митними органами.

Програма семінару на сайті: https://marmaer.ua/k_course/kontroliruemye-inostrannye-kompanii

Блок №1. Контрольовані іноземні компанії: запровадження нових правил в України з 2022 року
1. Визначення контрольованих іноземних компаній (КІК).
— В чому суть правил контрольованих компаній в Україні і в світі (оподаткування нерозподіленого прибутку офшорних структур).
— Хто такі контролюючі особи та які структури будуть вважатися КІКами (володіння часткою в іноземній компаній, здійснення над нею фактичного контролю)? Чи передбачені винятки (нюанси щодо фізичних осіб, які володіють КІК опосередковано через ЮО-резидента)? Які правила КІК щодо фондів і трастів та ін.
— На кого ляжуть зобов’язання в рамках правил Контрольованих іноземних компаній? Визначення «контролюючої особи» – пороги володіння, правила розрахунку часток володіння і критерії «фактичного контролю» (надання вказівок, здійснення перемовин щодо правочинів, довіреності, розпорядження банківським рахунком).

— Найпоширеніші питання щодо ризиків: чи є ризики для українських бухгалтерів, що керують іноземними рахунками своїх бенефіціарів? Як уникнути статусу «контролера»? Чи буде «виходом» розмивання часток? Хто буде нести КІК-ризики при сукупному контролі над Контрольованими іноземними компаніями?
— Фактичний контроль в рамках КІК, фактичний контроль для критеріїв ПП і фактичний контроль для визнання нерезидентної компанії резидентом України – чи є різниця?

2. Звільнення від оподаткування за правилами КІК.
— Звільнення від оподаткування за правилами Контрольованих іноземних компаній – на які випадки поширюється? Пороги прибутковості (КІК, які сукупно заробляють дохід € 2 млн або які є публічними (акції КІКа допущені до лістингу на біржі, перелік яких затверджено КМУ) чи мають статус благодійних). Інші критерії (двосторонній договір між країнами про уникнення подвійного оподаткування/обмін податковою інформацією; сплата податку на прибуток за ставкою 13%, чи доля пасивних доходів КІК 50% загальної суми доходів КІК ).

— Чи можна не платити додаткові податки, володіючи «класичним» та іншим офшором? Чи можна вивести з-під оподаткування прибуток будь-якої кіпрської компанії? Компанії з яких юрисдикцій не збільшать податкове навантаження українських бенефіціарів? Які податкові рішення під ударом в першу чергу?

— Ставки ПДФО для бенефіціарів контрольованих іноземних компаній і умови їх застосування. Яким умовам належить відповідати для можливості застосування найнижчих ставок в 5% і 9% ПДФО (наскрізні дивіденди для фізичних осіб)?
— Безподаткова ліквідація контрольованих іноземних компаній – умови на терміни застосування (податкові періоди, які підпадають під звільнення від сплати ПДФО, нюанси щодо сплати ВЗ, необхідність аудиторського висновку, ліквідація більш ніж однієї юридичної особи, розкриття інформації про джерела отримання коштів). Чи можна ще встигнути стрибнути в останній потяг?

— Санкції за порушення правил Контрольованих іноземних компаній. Пільговий «тренувальний» період (за результатами 2022-2023 рр. не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення ст.392 ПКУ «під час визначення та обчислення прибутку КІК»; неподання КІК-звіту – ризик або вигідна стратегія)?

— Розклад КІК – апокаліпсису (дорожня карта важливих дат застосування правил Контрольованих іноземних компаній) для українських резидентів – фізичних і юридичних осіб.

— Деталізуються правила розрахунку ПДФО від іноземного доходу з інвестиційного прибутку, прибутку КІК та виплат доходу від партнерств, трастів, фондів та інших утворень без юрособи.

Блок №2. Визначення бази оподаткування та КІК звітність.
1. База оподаткування та скоригований прибуток КІК
— Об’єкт оподаткування та особливості розрахунку скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній (результат інвестиційних операцій з ЦП, облік збитків, операції з пов’язаними особами, обмеження по процентних витратах, облік прибутку ПП), зменшення об’єкту оподаткування на суму податків, сплачених за кордоном. Валюта розрахунку скоригованого прибутку КІК.
— Коригуючі різниці за ПКУ – кейси та особливості (опосередковане володіння КІК через інший КІК, інші коригування застосовуються починаючи з 1 січня 2023 року)

АНАЛІЗ КЕЙСУ: Контролер володіє кількома КІК. Особливості врахування доходів від
участі в капіталі та дивідендів при розрахунку скоригованого прибутку КІК.

2. Звіт та повідомлення про КІК – в чому різниця і яке наповнення
а. Повідомлення про КІК. Особливості.
— Які зобов’язання покладаються на контролера? КІК (розрахунок скоригованого прибутку, подання звіту про КІК, подання повідомлень про зміну участі в КІК, надання документів за запитом податкової)
— Мінфін затвердив форму Повідомлення про КІК та Порядок надсилання Повідомлення до контролюючого органу. (Наказ МФУ № 512 від 22.09.2021, набрання чинності цих документів – з 01 січня 2022 року).
— Кому, коли і як треба подавати податківцям цей документ?
— Які підстави для відмови у прийнятті Повідомлення?

б. Звіт про КІК ( Контрольовані іноземні компанії ). Особливості.
— Чи завжди потрібно подавати звіт про КІК? Який обсяг інформації розкривається в звіті по КІК? (можливість подання спрощеного звіту з наступним поданням повного)
— Яке наповнення звіту про КІК? Чи потрібно вказувати розмір прибутків, суми виплачених дивідендів, операції з низько-податковими юрисдикціями, прибутки, отримані від постійних представництв?

— Обов’язкові додатки до форми звіту – аудійована звітність офшорів, ТЦУ – документація контрольованих іноземних компаній.
Чи обов’язково подавати звіт «сплячим» КІКам, за наявності підстав для звільнення від оподаткування, при від’ємних значеннях прибутків КІК.
— Чи є «покинуті» і / або «забуті» нерезидентні структури зоною ризику, якщо по ним не звітувати?

3. Податковий контроль за КІК – строки, штрафи, підстави.
а. Форми та межі податкового контролю за КІК (запити про надання додаткових пояснень та первинної документації контрольованих іноземних компаній, проведення відеоконференції із співробітниками КІК, зустрічні звірки), підстави перевірки контролюючих осіб.

б. Штрафи про неподання звіту про КІК:
— Неподання Звіту про КІК – 100 прожиткових мінімумів (ПМ), встановлених на 01 січня звітного року (на 01.01.2022 розмір ПМ – 2481 грн.) штраф – 248 100 грн. Повторне неподання Звіту про КІК протягом 30 календарних днів після сплати штрафу 5 ПМ (12 405 грн.) за кожен календарний день, але не більше 300 ПМ – штраф – 744 300 грн.

— Несвоєчасна подача Звіту про КІК – штраф у розмірі 1 ПМ за кожний календарний день неподання, але не більше 50 ПМ – штраф 124 050 грн.
— Не відображення в Звіті про КІК інформації стосовно наявних КІК та/або не відображення інформації, передбаченої пп. «г» – «з» 392.5 ПКУ – 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, але не більше 1000 ПМ

4. Штрафи за неповідомлення про зміну долі участі в КІК, не відображення КІК в Звіті.
— Не повідомлення контролером протягом 60 календарних днів інформації про зміну долі участі в КІК або здійснення фактичного контролю над КІК, створення утворень без статусу юридичної особи штраф 744 300 грн, Неподання (не в повному обсязі) документації з ТЦУ штраф до 2 481 000 грн.
— Коли будуть застосовуватись штрафні санкції та пеня під час визначення та обчислення прибутку КІК?

Блок №3. Мінімізація КІК-ризиків
— З яких джерел і яким шляхом контролюючі особи можуть отримати інформацію по ваших закордонних активах і КІКах? (слідчі дії, бази даних та витік даних, державні реєстри, запити податкової та обмін податковою інформацією, автоматичний обмін податковою інформацією (CRS), обмін покраїнною звітністю по ТЦУ)
Чи реальне отримання інформації по офшорам?
— Використання закордонних рахунків і КІК-ризики. Як працює процедура автоматичного обміну банками фінансовою інформацією для податкових цілей (CRS) і чому важливий резидентський статус. Обсяг інформації, що надається в рамках CRS.

— Перші результати автоматичного обміну CRS. Перспективи приєднання України до автоматичного обміну банківською інформацією.
— Дедлайни 2022 року – що можна зробити в 2022 м для мінімізації КІК-ризиків?
— Можливі наслідки CRS та CFC (КІК).

Блок №4. Зміна (втрата) статусу резидента України задля мінімізації ризиків Контрольованих іноземних компаній та CRS
— Допустимість подвійного (множинного) громадянства для громадян України. Єдине ≠ єдине. Плани держави щодо введення зобов’язання повідомляти про іноземні громадянства та посвідки на проживання за кордоном (указ Президента України № 85/2021від 25.02.2021р)
— Визначення податкового резидентства ФО за нормами іноземного законодавства (наявність нерухомості, строк проживання, центр життєвих інтересів (сім’я, працевлаштування, активи, ведення ділової активності).

— Визначення податкового резидентства фізичних осіб в Україні (ключове значення громадянства України, статус самозайнятої особи).
— Подвійний резидентний статус. Конфлікти податкових зобов’язань і способи їх вирішення через угоди про уникнення подвійного оподаткування.

— Іноземна судова практики щодо визначення статусу резидента й вирішення конфлікту подвійного резидентства. Чим важливий критерій «Центр життєвих інтересів» і як його можна визначити й підтверджувати.
— Процедури втрати резидентства в України – нормативне регулювання (сплата всіх штрафів та податків, подання «нульової» податкової декларації, перерахування всіх коштів на рахунки за кордоном, зняття з реєстрації місця проживання в Україні, постановка на консульський облік в країні проживання).

— ЯК переконати ДПС, що у них немає прав на ваші податки? Судові кейси щодо ОАЕ, Кіпру, Франції, Болгарії, Іспанії, Португалії тощо. Кейс, коли український громадянин визнаний судом НЕрезидентом незважаючи на наявність неліквідованого ФОП-статусу.

— Завдання, які вирішує практика зміни податкового резидентства (мінімізації ризиків CRS, захист від статусу КІК, захист економічної інформації, оптимізація особистого податкового навантаження, правова та судова системи-).
— Невдоволення ОЕСР схемами зміни резидентства. «Чорний перелік» юрисдикцій для цілей СRS.

Блок №5. Набуття резидентського статусу фізичною особою за кордоном.
— Які країни на сьогодні найбільш ефективні країни для податкової міграції та зміни резидентського статусу за об’єктивними критеріями – прийнятний рівень податкового персонального навантаження, відсутність КІК правил для фізичних осіб, прийнятний термін проживання (до 6 місяців) для отримання статусу резидента.
— Стислий огляд податкових пільг для фізичних осіб – Кіпр, ОАЕ, Монако, Андорра, Мальта, UK, Італія, Португалія, Ізраїль, Швейцарія, Східна Європа (Чорногорія, Румунія, Болгарія), Гібралтар, Уругвай.

Стрес-тестування (Аудит)!!!
Стрес-тестування (Аудит) ваших КІК-ризиків (пільгові умови для учасників семінару), базовий і поглиблений формат.

Реєстрація та умови участі:
Моб: +38 (098) 696-61-05
Олександр Шевченко, координатор заходу.

Вартість участі:
Участь Онлайн (MyOwnConference) з можливістю поставити запитання в чаті: 2450 грн.
Участь в Залі для конференції: 2950 грн
Адреса: Київ, вул. Михайлівська 1/3, Готель "Козацький", 1 поверх
У вартість включено: чат з доповідачем, консультації, матеріали та презентації, кава та випічка, сертифікат.

Знижки:
2 учасники - 5%, 3 і більше учасників - 10%.