16.05.2019 | Автор: Дроздов Олександр Михайлович    Просмотров:  592
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Коли ув’язненого повинні відпустити на похорон родича: ЄСПЛ нагадав критерії (справа «Везев проти Болгарії»)

Відмова надати дозвіл ув’язненому залишити в’язницю для того, щоб відвідати похорон родича складає втручання в його право на повагу до приватного та сімейного життя.

Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у справі «Везев проти Болгарії» (заява № 54558/15), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Вальтер Страціміров Везев був заарештований за засуджений за крадіжку. Невдовзі повідомили, що помер його брат. Засуджений негайно подав заяву до суду для отримання дозволу відвідати похорон.

Суд, який спочатку видав дозвіл на перевезення під конвоєм, за клопотанням міністерства юстиції скасував це рішення, оскільки відповідно до положень національного законодавства транспорт міг надаватися лише з метою доставки до суду.

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Везев поскаржився на відмову до ЄСПЛ.

Суд повторив свій попередній висновок, що відмова дозволити ув’язненому залишити в’язницю для того, щоб відвідати похорон родича, складала втручання в його або її право на повагу до приватного та сімейного життя. Також суд зазначив, що стаття 8 Конвенції не гарантує затриманій особі безумовне право на отримання дозволу для відвідування похорону родича. То ж національні органи влади повинні були вивчати сутність кожного запиту. При вирішенні питання мають враховуватися небезпечність особи, його поведінка, характер злочину, гарантії повернення у в’язницю, можливість альтернативних рішень для того, щоб задовольнити запит особи.

Згадайте новину: Коли суд може позбавити обвинуваченого права на допит свідка (справа «Фамуляк проти України»)

Але в цій справі можливість надання дозволу була обмежена національним законодавством і органи влади Болгарії відмовилися задовольнити запит Везева, не засновуючи своє рішення на докладному індивідуальному розгляді його запиту і не врівноважуючи інтереси, які були головними в справі, а саме: правом заявника на повагу до його приватного і сімейного життя, з одного боку, і необхідністю запобігання заворушень і злочинам – з іншого.

У підсумку ЄСПЛ дійшов висновку про те, що мало місце порушення статті 8 Конвенції та присудив справедливу компенсацію моральної шкоди у розмірі 1500 євро.

 Прес-реліз,

виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 164 (2019)
02.05.2019

Відсутність можливості у особи, яка знаходиться в попередньому ув’язненні, відвідати похорон брата: порушення статті 8 Конвенції

У сьогоднішньому рішенні 1 Палати у справі Везев проти Болгарії (заява № 54558/15) Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мало місце порушення статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини.

Справа стосувалася відмови органів влади Болгарії дозволити пану Vetsev, який знаходився в попередньому ув’язненні, поїхати на похорон свого брата.

Суд постановив, що органи влади Болгарії відмовилися задовольнити запит на підставі того, що в національному законодавстві не було передбачено жодної такої можливості, не засновуючи своє рішення на докладному розгляді особливих обставин і не врівноважуючи інтереси, які були головними в справі, а саме право пана Vetsev на повагу до його приватного і сімейного життя, з одного боку, і необхідністю запобігання заворушень і злочинів – з іншого. Як наслідок, Суд постановив, що не було продемонстровано, що це втручання в право пана Vetsev на повагу до його приватного і сімейного життя було необхідним у демократичному суспільстві.

Згадайте новинуОб'єктивних виправдань тривалому провадженню у суді не існує - ЄСПЛ

Основні факти

Заявник, Вальтер Страціміров Везев (Valter Stratsimirov Vetsev), є громадянином Болгарії, який народився в 1973 році і мешкає в м. Софія. 6 лютого 2015 року пан Vetsev був заарештований і поміщений в попереднє ув’язнення в м. Пазарджик – місті в 120 км від м. Софія – за підозрою в крадіжці. У серпні 2015 року він був притягнений до судової відповідальності.

18 вересня 2015 року пану Vetsev повідомили, що його брат помер. Він негайно подав заяву до суду для отримання дозволу відвідати похорон, який повинен був відбутися в Софії 26 вересня.

На судовому засіданні 25 вересня 2015 року суд спочатку видав дозвіл на перевезення пана Vetsev під конвоєм. Проте, оскільки регіональна служба безпеки Міністерства юстиції повідомила, що відповідно до тексу закону вона могла надати ув’язненим транспорт під конвоєм лише з метою надання їм можливості постати перед судовими органами, суд скасував свій наказ і відмовився задовольнити запит пана Vetsev.

Скарги, процедура та склад Суду

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) пан Vetsev скаржився на відмову органів влади Болгарії надати йому дозвіл на відвідування похорону його брата в той час, коли він перебував у досудовому ув’язненні.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 28 жовтня 2015 року.

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Angelika Nußberger (Німеччини), Голова,

Yonko Grozev (Болгарія),

Ganna Yudkivska (Україна),

Síofra O’Leary (Iрландія),

Mārtiņš Mits (Латвія),

Lәtif Hüseynov (Aзербайджан),

Lado Chanturia (Грузія),

а також Claudia WesterdiekСекретар Секції.

Рішення Суду

Стаття 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя)

Суд повторив свій попередній висновок, що відмова дозволити ув’язненому залишити в’язницю для того, щоб відвідати похорон родича складала втручання в його або її право на повагу до приватного та сімейного життя 2. Він також зазначив, що стаття 8 Конвенції не гарантує затриманій особі безумовне право на отримання дозволу для відвідування похорону родича. Таким чином, національні органи влади повинні були вивчати сутність кожного запиту. Проте, Суд здійснював свою наглядову роль над оскарженим заходом з точки зору гарантованих Конвенцією прав.

Під час оцінювання необхідності такого заходу Суд постановив, що відповідні фактори містили небезпечність затриманого і його або її поведінку, характер злочину, про який йде мова, гарантії повернення у в’язницю та можливість альтернативних рішень для того, щоб задовольнити запит особи.

У цій справі Суд зазначив, що національне законодавство передбачало можливість надання дозволу лише особам, які були ув’язнені для відбування вироку, а також те, що поїздка під конвоєм була обмежена перевезенням між судовими установами, що означало, що особа, яка знаходилася в досудовому ув’язненні, не могла скористатися одним з цих варіантів для того, щоб відвідати похорон родичів. Таким чином, органи влади Болгарії відмовилися задовольнити запит пана Vetsev на підставі того, що така можливість не була передбачена в національному законодавстві не засновуючи своє рішення на докладному індивідуальному розгляді його запиту і не врівноважуючи інтереси, які були головними в справі, а саме, правом заявника на повагу до його приватного і сімейного життя, з одного боку, і необхідністю запобігання заворушень і злочинам – з іншого.

Як наслідок, Суд вважав, що не було продемонстровано, що втручання в право пана Vetsev на приватне і сімейне життя було необхідним у демократичному суспільстві. З цього витікало, що мало місце порушення статті 8 Конвенції.

Справедлива сатисфакція (стаття 41)

Суд постановив, що Болгарія повинна була вплатити пану Vetsev 1500 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди.

Автор новини: адвокат Олександр Дроздов

592
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення