Коли безпідставне тримання під вартою не суперечить конвенції (Справа «Джедді проти Італії» (заява № 42086/14))

16.01.2020 | Автор: Дроздов Олександр Михайлович    Просмотров:  845
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Хоча мігрант і отримав за рішенням суду право на тимчасове перебування у країні з гуманітарних міркувань, тим не менш, через певний час він удруге був заарештований та поміщений у центр ідентифікації для наступної висилки.

Ситуацію аналізував ЄСПЛ у справі «Джедді проти Італії» (заява № 42086/14),передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Громадянин Тунісу Самі Джедді (Sami Jeddi) був заарештований італійською поліцією на острові Лампедуза, де він у квітні 2011 року вийшов на берег та без документів, що посвідчують особу.

Поліція видала наказ про його висилку і для очікування виконання його помістили в Центр ідентифікації та висилки. Джедді подав заяву про міжнародний захист, але відповідна територіальна комісія відхилила цей запит. Тоді мігрант оскаржив це рішення в суді. Суд постановив, що підстав для надання притулку було недостатньо, проте, на підставі указу голови Ради Міністрів від 06.10.2011 заявник мав право на дозвіл на проживання з гуманітарних міркувань до 31 грудня 2012 року.

У грудні 2011 року Джедді прибув в Швейцарію, де подав заяву про надання притулку. У жовтні 2012 року органи влади країни повернули його до Італії, де влада доправила мігранта до відділу прикордонної поліції і того ж дня був виданий наказ про висилку. Згідно з цим документом його доправили до Центру ідентифікації та висилки в Мілані для очікування висилки. А суд ухвалив рішення про тримання під вартою.

Але в листопаді після того, як адвокат передав поліції перше рішення суду 2011 року, чоловіка звільнили, а апеляція скасувала наказ про висилку та підтвердила право мігранта залишатися в Італії до кінця 2012 року.

Джедді звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись, зокрема, на статтю 5§1 (право на свободу та безпеку) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, він стверджував, що його розміщення протягом 14 днів в Центрі ідентифікації та висилки в Мілані, незважаючи на первинне рішення суду про дозвіл на проживання з гуманітарних міркувань, не відповідало вимогам Конвенції. Однак у Страсбурзі не побачили порушень статті 5§1.

Згадайте новину: Чи є порушенням Конвенції відмова у апеляції з формальних підстав? («Курнет проти Польщі»)

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ, 006, (2020)
09.01.2020

Jeddi проти Італії (заява № 42086/14)

Заявник, пан Самі Джедді (Sami Jeddi), є громадянином Тунісу, який народився у 1983 році та мешкає в м. Кастель Вольтурно (Італія).

Справа стосувалася апеляції заявника на його розміщення в Центрі ідентифікації та висилки м. Мілан з метою його висилки незважаючи на постанову суду, яка вимагала від органів влади надати йому посвідку на проживання з гуманітарних міркувань.

У квітні 2011 року пан Jeddi був заарештований італійською поліцією на острові Лампедуза, де він незаконно вийшов на берег та без документів, що посвідчують особу.

21 квітня 2011 року поліція видала наказ про його висилку і для очікування виконання його помістили в Центр ідентифікації та висилки в м. Санта-Марія-Капуа-Ветере; під час перебування там він подав заяву про міжнародний захист. 31 травня 2011 року Територіальна комісія з визнання міжнародного захисту відхилила його запит. Пан Jeddiоскаржив це рішення в окружному суді м. Неаполь. У рішенні від 16 листопада 2011 року суд постановив, що підстав для отримання притулку або допоміжного захисту було недостатньо. Проте, на підставі указу Голови Ради Міністрів від 6 жовтня 2011 року суд вважав , що заявник мав право на дозвіл на проживання з гуманітарних міркувань до 31 грудня 2012 року.

24 грудня 2011 року пан Jeddiприбув в Швейцарію, де подав заяву про надання притулку. 19 жовтня 2012 року органи влади Швейцарії повернули його Італію відповідно до «Дублінського регламенту». Після прибуття в аеропорт Мілану його доправили до відділу прикордонної поліції і того ж дня префект м. Варесе повідомив його про наказ про висилку. Згідно з цим наказом його доправили до Центру ідентифікації та висилки в Мілані для очікування висилки.

22 жовтня 2012 року заслухавши заявника, якому допомагали перекладач та адвокат, призначений судом, мировий суддя м. Мілан схвалив захід тримання під вартою.

2 листопада 2012 року після того, як його адвокат передав рішення окружного суду м. Неаполь від 21 листопада 2011 року органам поліції Мілану, заявника звільнили. По апеляції заявника мировий суддя м. Варесе скасував наказ про висилку та виявив, що пану Jeddiбуло дозволено залишатися в Італії до 31 грудня 2012 року, дати закінчення терміну дії його дозволу на проживання з гуманітарних міркувань.

Потім заявник подав апеляцію до касаційного суду на рішення мирового судді м. Мілан, який схвалив його розміщення в центрі тримання під вартою. Апеляція була відхилена.

Посилаючись, зокрема, на статтю 5§1 (право на свободу та безпеку) Європейської конвенції з прав людини заявник стверджував, що його розміщення в Центрі ідентифікації та висилки в Мілані протягом 14 днів незважаючи на рішення окружного суду м. Неаполь, яке вимагало від органів влади Італії надати йому дозвіл на проживання з гуманітарних міркувань, не відповідало вимогам Конвенції.

Відсутність порушення статті 5§1

Згадайте новину: Різниця у фактичному та зареєстрованому часі затримання підозрюваного є порушенням Конвенції - ЕСПЧ

Бесплатная консультация быстрый ответ на Ваш юридический вопрос поможет сориентироваться в дальнейших действиях.

Объявите собственный тендер и получите выгодное предложение от более чем 5000 юристов со всей Украины.

Видео-консультация юриста это современное и эффективное решение для получения необходимой информации

Каталог юристов Украины это эффективный способ найти надежного и профессионального исполнителя для Вашей юридической цели
845
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
1