«Кожна дія краще ніж бездіяльність або як спонукати податківців виконати судове рішення, в частині реєстрації податкових накладних»

Одвічне протистояння платника податку контролюючому органу, з плином часу набуває все більш нових цікавих відтінків. Разом з появою та удосконаленням нових правових інститутів захисту інтересів громадянина – як платника податку, суб’єктів господарювання зростає і механізм реагування та правового впливу на контролюючий орган (податковий орган). Однак, незважаючи на різноманітність та кількість таких правових інститутів, питання захисту суб’єктом господарювання власного бізнесу від дій чи бездіяльності контролюючих (податкових) органів, залишається доволі актуальною та обговорюваною темою.

Сьогодні, хотів би в першу розглянути тему реалізації платником податку власного права на реєстрацію податкової накладної/их, саме шляхом зобов’язання контролюючого (податкового) органу виконати судове рішення, та розповісти про найбільш ефективні правові інститути та способи правового впливу на податкові органи.

Доволі часто зустрічається така ситуація, коли платник податку дізнається зі свого електронного кабінету про те, що реєстрація його податкової накладної в ЄРПН зупинена, тобто з якоїсь причини не зареєстрована. Нагадаю, що на сьогоднішній день блокування податкової накладної/розрахунків коригування регулюється постановою КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 р. №1165. Вищезазначена постанова набрала чинності 01.02.2020.

Дізнавшись про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податку шляхом подання письмових пояснень та документального підтвердження, намагається захистити в першу чергу себе від різного роду негативних наслідків, а також, свого контрагента щоб той міг спокійно скористатись власним правом на формування податкового кредиту. Однак, всупереч усім старанням платника податку контролюючий орган приймає рішення про включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. З цього моменту і розпочинається доволі часто тривале протистояння платника податку контролюючому органу. Але як я писав раніше, насамперед сьогодні хотів би зробити акцент на той момент, коли після довготривалого судового оскарження незаконних дій контролюючого органу, платнику податку все ж таки вдається досягти позитивного результату, шляхом винесення судового рішення на його користь.

Відтак, судовим рішенням (яке набрало законної сили) вирішено визнати незаконною бездіяльність та зобов’язати контролюючий орган вчинити певні дії, а саме, визнати незаконним рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, датою її подання на реєстрацію. Здається, що все найскладніше вже позаду і контролюючий орган одразу ж виконає судове рішення. Однак, сучасні реалії більш суворіші ніж того хотілось у сучасній правовій державі. Контролюючий орган повністю ігнорує винесене судом рішення на користь платника податку, та як показала практика доволі часто посилається на той факт, що виконання зазначеного рішення суду потребує певного часу, не конкретизуючи при цьому жодних термінів такого виконання.

Перед нами постає досить сумна картина, маючи на руках судове рішення платник податку не може його реалізувати, оскільки контролюючий орган повністю ігнорує та не вживає жодних заходів, спрямованих на його реалізацію.

І що робити далі? А далі ми розглянемо інститути та способи правового впливу на податковий орган, задля спонукання останнього все ж таки виконати «довгостраждальне» судове рішення та зареєструвати податкову накладну.

Перший спосіб – письмове звернення до контролюючого органу з проханням вжити заходів щодо виконання останнім судового рішення. Даний спосіб є непрактичним, довготривалим та як на мою суб’єктивну думку малоефективним. Отримуючи засобами поштового зв’язку від платника податку подібне звернення, контролюючий орган в рамках Закону України «Про доступ до публічної інформації» надасть відповідь в кращому випадку через 30 календарних днів з дня отримання вашого запиту. Як зазначалось раніше даний спосіб є малоефективним, оскільки при всіх своїх зусиллях, як фінансових так і часових, платник податку майже не впливає в рамках правового поля на контролюючий орган, задля спонукання останнього виконати судове рішення.

Другий спосіб – подання/надсилання адвокатського запиту з проханням надати інформацію щодо стану виконання судового рішення. Даний спосіб по своїй правовій природі можна було поєднати з першим, але вважаю приділити йому окрему увагу. Адвокатський запит по своїй суті виступає більш ефективним способом правового впливу, оскільки отримання на нього відповіді не займає значного часу (в порівняні з першим способом).

Відповідно до положень частини 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Таким чином різниця між першим та другим способом спостерігається «неозброєним оком», оскільки, подання адвокатського запиту має статусність, в порівнянні з першим способом є більш ефективним за рахунок того, що відповідь від контролюючого органу ви отримаєте швидше. Однак, даний спосіб є більш фінансово затратним, оскільки, вам потрібно буде звернутися по послуг адвоката.

Третій спосіб – звернення з відповідною заявою до правоохоронних органів, зокрема, до органів поліції та прокуратури (стосовно НАБУ є деякі питання щодо підслідності даної категорії справ). Ні для кого не секрет, що даний спосіб є ефективним лише тоді, коли відповідні заяви реєструються та внаслідок чого відкриваються кримінальні провадження. На жаль сучасні реалії правової держави доволі далеко від викладених в нормативно-правових актах положень, тому такі заяви до правоохоронних органів доволі часто «припадають пилом» у кабінеті дільничного інспектора. Звичайно, як варіант, у випадку відмови у відкриті кримінального провадження, можна звернутись до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, та зобов’язати через суд внести відомості до ЄРДР. Лише потім, у випадку відкриття кримінального провадження за фактом умисного невиконання судового рішення (ст.382 КК України) шанси на виконання судового рішення значно підвищуються. Але як зазначалось раніше, реалії набагато суворіші, і для того щоб реалізувати судове рішення та зареєструвати податкову накладну знадобиться чимало часу та зусиль. Не дивлячись на такий тяжкий механізм даний спосіб є досить дієвим та ефективним, з обґрунтувань наведених вище.

Четвертий спосіб – є вже більш цікавішим та потребує менше зусиль для того, щоб контролюючий орган дізнався про те, що з його боку присутня повне ігнорування та бездіяльність, стосовно невиконання судового рішення в частині обов’язку зареєструвати податкову накладну. Мова йде про усне звернення через інтерактивний сервіс «ПУЛЬС», за допомогою якого ви можете залишити усну скаргу на дії чи бездіяльність працівників ДПС/ДФС. Інтерактивний сервіс «ПУЛЬС» - є інструментом двостороннього зв’язку із громадянами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників Державної податкової служби України. Звертаючись з усною скаргою безпосередньо на дію/бездіяльність працівників Державної податкової служби, контролюючий орган одразу ж дізнається про вашу скаргу. За результатом звернення вашій скарзі присвоюється відповідний реєстраційний номер, однак, на практиці доволі часто зустрічається ситуація, коли контролюючий орган не сповіщає заявника, про результати розгляду даного звернення (скарги). Звичайно ж створення та ведення в дію даного інтерактивного сервісу є швидким та якісним каналом комунікації між платником та податківцями. Дієвість та ефективність даного каналу комунікації визначається кожним індивідуально, відштовхуючись знову ж таки від результату.

П’ятий спосіб – електронне звернення на інтернет-ресурсі Урядової «гарячої лінії» 1545. На даному інтернет ресурсі ви можете залишити як усне так і електронне звернення, щодо питання котре вас цікавить. Вищезгаданий ресурс є досить різноманітним, оскільки охоплює значну кількість питань, котрі хвилюють більшість населення країни. Даний ресурс хоч і працює вже декілька років, все одно його можна назвати своєрідним «ноу хау» в сфері комунікації органу виконавчої влади з заявниками. Особливість даного ресурсу полягає у швидкому налагодженні двостороннього зв’язку, а також можливість залишення електронного звернення. Подаючи електроне звернення, ви одразу ж економити кошти на пересилання засобами поштового зв’язку ваших листів, а найголовніше економите свій час. Подане звернення опрацьовується, та після опрацювання одразу надсилається контролюючому органу, котрий у свою чергу розпізнає через який ресурс ви подали ваше звернення. На мою особисту думку вищезазначений варіант є одним з найвпливовіших у даному переліку, оскільки як вже зазначалось економить ваш дорогоцінний час та кошти, а також є загальнодоступним у використанні.

У свою чергу, відповідь на ваше електронне звернення вам також надсилають електронною поштою, а також дана відповідь дублюється та надсилається на вашу адресу засобами поштового зв’язку.

Шостий спосіб – подання скарги (в письмовій або в електронній формі) бізнес-омбудсмену. На мою особисту думку даний спосіб поскаржитись на податковий орган є найефективнішим. Даний орган створений в першу чергу для захисту бізнесу від будь-яких незаконних дій чи посягань с боку органів державної влади. Сама ж процедура подання електронної скарги не займає багато часу, оскільки ви коротко викладаєте обставини та описуєте заходи котрі вами здійснювалися задля спонукання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну. Після подання електронної скарги їй присвоюється відповідний реєстраційний номер та відправляється на опрацювання. Якщо скарга відповідає відповідним вимогам вона приймається в роботу, у свою чергу бізнес-омбудсменом призначається виконавець, котрий і буде здійснювати керівництво щодо направлення звернення від імені бізнес-омбудсмена до контролюючого органу. Ви як скаржник буде повідомлятись про кожен хід, котрий буде здійснювати бізнес-омбудсмен в рамках вашої справи. Даний спосіб ефективний тим, що є загальнодоступним, не потребує витрачання коштів та є дуже швидким в досягненні результату.

Хоч і Рада бізнес-омбудсмена (РБО) в Україні і створена ще в 2014 році, даний орган доволі часто залишається поза увагою представниками бізнес-середовища. Створення та діяльність такого органу є вагомим кроком в досягненні економічної та фінансової стабільності в нашій державі, оскільки спрямований в першу чергу на захист бізнесу, запобіганню корупційним діянням та іншим порушенням законних інтересів підприємців.

Розглянувши вищенаведені способи та інститути правового впливу на податківців, задля спонукання останнього виконати судове рішення необхідно дійти висновку, що в нашій державі все ж таки створено достатню кількість органів, котрі спрямовані на захист прав бізнес-середовища. Сьогодні, мною був наведений приклад як потрібно діяти якщо податковий орган не виконує судове рішення, в частині відмови в реєстрації податкових накладних, однак, впевнений що дані способи будуть дієвими і в інших справах. Вважаю, що для досягнення результату всі вищезазначені способи в своїй сукупності так і окремо будуть дієвими, адже кожна дія краще ніж бездіяльність.

Автор консультації: Матвєєв Станіслав Іванович