Касаційне оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про визнання мирової угоди ЦПК України не передбачає (ВСУ у справі 6-2718цс15 від 10 лютого 2016р.)

Фабула судового акту: Цією постановою ВСУ обмежив такий маніпулятивний процесуальний інститут як мирова угода. У цивільному процесі не підлягають касаційному оскарженню ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про визнання мирової угоди між сторонами (при умові залишення таких ухвал без змін судом апеляційної інстанції).

Позовна давність застосовується за заявою сторони тільки до ухвалення судом рішення у справі (Постанова ВСУ у справі №6-246цс14 від 11 лютого 2015р.)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г., суддів: Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Лященко Н.П., Романюка Я.М., Сімоненко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення за заявою ОСОБА_8, ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року Головне управління юстиції у Львівській області надіслало до суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі − ТОВ «ОТП Факторинг Україна») про визнання мирової угоди, укладеної 7 березня 2014 року між указаним товариством і ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у процесі виконання судового рішення, з метою визначення порядку виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2011 року у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 5 травня 2008 року в сумі 4 млн 92 тис. 263 грн 10 коп. і звернення стягнення на майно: будівлю першої черги кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» відпочинкового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2» загальною площею 177,7 кв. м; об'єкт не завершеного будівництвом мотелю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,1125 га.

Суди розглядали справу неодноразово.

Останньою ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 10 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17 вересня 2015 року, відмовлено в задоволенні заяви

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання зазначеної мирової угоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2015 року відмовлено ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у прийнятті касаційної скарги на вказані ухвали судів.

У заяві ОСОБА_8, ОСОБА_9 про перегляд судового рішення порушується питання про скасування ухвали суду касаційної інстанції та передачу справи на розгляд до цього ж суду з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме статей 13, 208, 293, 324 цього Кодексу - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви ОСОБА_8, ОСОБА_9 посилаються на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2015 року у справі за заявою фізичної особи про визнання мирової угоди від 24 липня 2013 року (№ 6-5485ск15), від 20 липня 2015 року у справі за поданням Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про затвердження мирової угоди (№ 6-23153ск15); ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2014 року у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області про визнання мирової угоди (№ 6-28331св14), від 25 березня 2015 року у справі за позовом фізичної особи до фізичної особи про стягнення грошових коштів за договором позики за заявою державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання мирової угоди

(№ 6-96св15), від 24 вересня 2015 року у справі за заявою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення (№ 6-24809св15).

Так, ухвалою суду касаційної інстанції у справі № 6-28331св14 суд касаційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції про визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення та ухвалу апеляційного суду про залишення цієї ухвали суду першої інстанції без змін та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду касаційної інстанції у справі № 6-96св15 скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції про задоволення заяви щодо визнання мирової угоди та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду касаційної інстанції у справі № 6-24809св15 залишено без змін ухвалу апеляційного суду про відмову в задоволенні заяви щодо визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення.

Отже, в указаних випадках суд касаційної інстанції не розглядав питання щодо оскарження ухвали суду першої інстанції саме про відмову в задоволенні заяви про визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду.

За результатами розгляду касаційних скарг у справах № 6-5485ск15, № 6-23153ск15 суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами на ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви і подання про затвердження мирових угод у процесі виконання судових рішень та ухвали апеляційного суду про залишення цих ухвал суду першої інстанції без змін. При цьому суд касаційної інстанції керувався пунктом 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України, тобто фактично дійшов висновку про можливість оскарження в касаційному порядку такої ухвали суду першої інстанції, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду.

Натомість у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції виходив з того, що за змістом статей 293 324 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви щодо визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення, залишена без змін ухвалою апеляційного суду, не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Наведені правові висновки суду касаційної інстанції про застосування судами норм процесуального права (статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України), викладені в судовому рішенні, яке переглядається, є неоднаковими з висновками, зробленими в наданих для порівняння судових рішеннях у справах № 6-5485ск15, № 6-23153ск15.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявників, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм процесуального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

За змістом пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13 - 18, 20, 24 - 29, 31 - 33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

У цій статті наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Пунктами 1, 3, 4, 13 - 18, 20, 24 - 29, 31 - 33 частини першої статті 293 цього Кодексу можливість оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви щодо визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення не передбачено.

Отже, оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви щодо визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду, не передбачено.

З огляду на викладене висновок суду касаційної інстанції про неоскарження в касаційному порядку такої ухвали суду першої інстанції, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду, є законним.

Відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

Керуючись статтями 355 3603 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_8, ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2015 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Судді Верховного Суду України: А.Г. Ярема В.І. Гуменюк, Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін В.М. Сімоненко