12.07.2019 | Автор: Хітько Василь Миколайович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

КАС/ВС: Протокол допиту свідка, не може вважатись належним доказом у податкових спорах до винесення вироку суду за ст. 205 ККУ. (КАС/ВС від 06.11.2018 р. у справі №822/551/18)

КАС/ВС: Протокол допиту свідка, не може вважатись належним доказом у податкових спорах до винесення вироку суду за ст. 205 ККУ. (КАС/ВС від 06.11.2018 р. у справі №822/551/18) - 0_73676800_1562915091_5d283113b3e86.jpg

Фабула судового акту: Необхідно зазначити, що протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише в разі його відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є безперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Слід наголосити, що наявність протоколу допиту та сам факт заперечення такої участі у господарській діяльності не може бути безперечним свідченням безтоварності спірної операції.

Отже, до винесення вироку суду в рамках кримінального провадження, протокол допиту свідка, не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 по справі №822/551/18, від 08.08.2018 по справі №820/4428/17 від 26.06.2018 по справі №808/2360/17.

Органами ДФС у подібних спорах не надаються докази та не спростовуються обставини, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між підприємством та його контрагентом. Крім того, докази, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Телеграм канал з питань оподаткування та аналізу судової практики.

https://t.me/tax_time

Адвокат у Аудиторскій компанії PSP Audit

Аналізуйте судовий акт: ДФС не має права виносити ППР до набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі, якщо податкове порушення виявлено за результатами перевірки, призначеної відповідно до норм КПК (ВС/КАС № 814/3436/15 від 26.02.2019)

ВП розтлумачила поняття: "законна вимога" контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства, повинна бути здійснена у письмовій формі. (ВП від 820/3534/16 від 21.11.2018 справа № 820/3534/16 провадження № 11-1059апп18 ).

КАС/ВС - арешт коштів платника податків неможливий у разі визнання проведеної перевірки платника податків оргами ДФС незаконною. (КАС/ВС справа №813/483/17 від 28.02.2019 р.)

Винесення ДФС України ППР після припинення ФОП є протиправним та підлягає скасуванню (Полтавський окружний адміністративного суду у справі № 440/764/19 від 15.04.2019 р.)

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

06 листопада 2018 року

справа №822/551/18

адміністративне провадження №К/9901/61751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників:

позивача - Олійника Ю.П. за Ордером Серії  АА №077619 від 12 лютого 2018 року

відповідача - Дмитрієвої А.Л. за довіреністю від 14 березня 2018 року , Коваля В.М. за довіреністю від 13 липня 2018 року, Федючка В.М. за довіреністю від 03 березня 2018 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області    на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Граб Л.С., Гонтарука В.М., Білої Л.М. від 15 серпня 2018 року у справі №822/551/18 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Місто-Сад Перший Будівельний Б3-Б5» до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення та вимоги,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року Житлово-будівельний кооператив «Місто-Сад Перший Будівельний Б3-Б5» (далі - Кооператив, платник податків, позивач у справі) звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області  (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 серпня 2017 року № 0006371209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 234 749 грн. 00 коп. та податкової вимоги від 25 жовтня 2017 року № 2300-17 на суму 353 125 грн. 53 коп., у тому числі 234 749 грн. - основного платежу податку на прибуток та 118 376 грн.53 коп. - пені, з підстав безпідставності їх прийняття та формування.

04 травня 2018 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у задоволенні позову Кооперативу відмовлено.

15 серпня 2018 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду  від 04 травня 2018 року, ухвалено нову постанову, якою задоволено адміністративний позов Кооперативу, визнано протиправними та скасоване податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2017 року № 0006371209 на суму 234749 грн. та податкову вимогу від 25 жовтня 2017 року на суму 353125,53 грн. № 2300-17.

У вересні 2018 року податковим органом подана касаційна скарга до Верховного Суду, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року.

Касаційна скарга вмотивована тим, що Кооператив для перевірки та під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не надав первинні документи про виконання будівельних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" у якості генерального підрядника або субпідрядника, погодженого із замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» і доказів фінансово-господарських відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд».

Склад податкового правопорушення податковий орган доводить тим, що позивач провів оплату за роботи Товариству з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп", які фактично не виконувались, тобто позивач провів оплату за вказані роботи для переведення таких коштів у готівку, а тому допустив нецільове використання коштів неприбуткової організації.  

19 вересня 2018 року ухвалою Верхового Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Хмельницького окружного адміністративного суду справу №822/551/18.

28 вересня 2018 року справа №822/551/18 надійшла до Верховного Суду.  

05 жовтня 2018 року позивачем наданий відзив на касаційну скаргу податкового органу, у якому позивач посилається на недоведеність податковим органом вчиненого ним податкового правопорушення відповідно до підпункту 133.4.3 пункту 133.4. статті 133 Податкового кодексу України щодо нецільового використання активів в частині оплати за роботи Товариству з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп", зазначає, що кошти перераховані цьому Товариству, як оплата за будівельно-монтажні роботи, відповідає досягненню цілей, завдань та напряму діяльності позивача, адже вказані кошти Кооператив витратив на будівництво будинку, який готовий до експлуатації, що спростовує доводи відповідача щодо нереальності господарських операцій здійснених ним з цим Товариством, просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення а постанову суду апеляційної інстанції без змін.  

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди попередніх інстанцій установили, що Житлово-будівельний кооператив «Місто-сад перший будівельний Б3-Б5» є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 38925611, перебуває на податковому обліку податкового органу з 07 жовтня 2013 року, є платником єдиного внеску, у періоді, що підлягав перевірці був зареєстрований як неприбуткова організація, ознака неприбуткової установи (організації) - 0015 - Житлово-будівельні кооперативи, співвласники багатоквартирних будинків, подавав звіт про використання коштів неприбутковими установами і організаціями, про що зазначено актом перевірки від 09 серпня 2017 року, інші відомості щодо припинення спеціальної правоздатності позивача, як платника податків неприбуткової організації відсутні.

Податковим органом на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України 05 травня 2017 року на адресу позивача направлено письмовий запит щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень стосовно здійснення операцій по перерахуванню коштів протягом 2015 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валіо Груп».

З посиланням на те, що надані позивачем пояснення від 19 травня 2017 року та документальні підтвердження стосовно здійснених операцій по перерахуванню коштів не спростовують встановлену контролюючим органом недостовірність даних, що відображенні у Звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 2015 рік відповідачем призначено та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Кооперативу   з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 09 серпня 2017 року № 1571/22-01-14-06/38925611 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV (в редакції з 13 серпня 2015 року), що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 234 749 грн. 00 коп., в т.ч. в серпні 2015 року в сумі 116 755 грн. 00 коп.; у ІІІ кварталі 2015 року в сумі 93 298 грн. 00 коп., у IV кварталі 2015 року в сумі 24 696 грн. 00 коп.

Керівником податкового органу 18 серпня 2017 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006371209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 234749 грн. за порушення положень підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

25 жовтня 2017 року податковим органом сформовано та виставлено позивачу податкову вимогу форми "Ю" № 2300-17 на суму 353 125 грн. 53 коп. за платежем - податок на прибуток приватних підприємств.

Житлово-будівельний кооператив "Місто-Сад Перший Будівельний Б3-Б5" є неприбутковою організацією (за відсутності доказів прийняття Рішення податковим органом про виключення Кооперативу з Реєстру неприбуткових установ та організацій) та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності Кооперативу є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями членів (Учасників) та Асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей, шляхом сприяння будівництву багатоквартирних житлових будинків, за власні кошти Кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками, Статутом передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку.

Відтак, як встановлено актом перевірки Кооператив є неприбутковою організацією, відповідно до пункту 133.4 статті 134 Податкового кодексу України не є платником податку на прибуток.

Між Кооперативом, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп", як підрядником укладено договір підряду від 08 травня 2015 року № 8/05-25п, за виконання будівельних робіт по якому позивачем перераховані кошти на користь підрядника в сумі 1 304 159 грн. 00 коп. На підтвердження виконання контрагентом позивача будівельних робіт Кооперативом надані копії довідок про вартість виконаних робіт та витрати за травень - вересень 2015 року, копії актів приймання виконаних будівельних робіт за травень - вересень 2015 року, а також копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за жовтень 2017 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, копії виписок з банку, акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2015 року по грудень 2016 року, копію податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій.

Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у тому, що кошти, які перераховані Житлово-будівельним кооперативом "Місто-Сад Перший Будівельний Б3-Б5" на рахунки Товариством з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп"   є нецільовим для даної неприбуткової організації використанням коштів, тому відповідно до вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4. статті 133 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 13 серпня 2015 року).

За позицією податкового органу Кооператив зобов'язаний був подати, але не подав податковому органу Податкову декларацію з податку на прибуток за III квартал 2015 року, в якій відобразити об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 518 323 грн. 00 коп. та нарахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 93 298 грн. 00 коп. виходячи із суми операції нецільового використання коштів у вересні 2015 року в розмірі 518 323 грн. 00 коп. (518 323 грн. 00 коп. х 18%) та податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, в якій відобразити об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 655 523 грн. 00 коп. (518 323 грн. 00 коп. + 137  200 грн.) та нарахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 117 994 грн. 00 коп., (в т.ч. за ІV квартал 2015 року в сумі 24 696 грн. 00 коп.) виходячи із суми операції нецільового використання коштів у вересні-жовтні 2015 року в розмірі 655 523 грн. 00 коп. (655 523 грн. 00 коп. х 18%).

Оцінюючи спірні правовідносини Суд вважає необхідним звернутися до аналізу положень підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, яким врегульовані наслідки недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом та встановлено що у випадку порушення організація подає звіт зазначає і сплачує суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недоведеність податкового правопорушення щодо нецільового використання Кооперативом коштів (активів) при фінансуванні будівництва житла за рахунок коштів членів (учасників) організації.

Приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення податковий орган поклав в основу складу податкового правопорушення «нецільового використання» виключно суб'єктивну ознаку позивача, як неприбуткової організації, яка спростовується фактом включення Кооперативу до Реєстру неприбуткових організацій, при цьому під час судових процедур (впродовж розгляду справи усіма інстанціями) відповідач доводить об'єктивні критерії такої оцінки, а саме наявність або відсутність первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, як підстав для їх бухгалтерського обліку в розумінні частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-14 та ставить під сумнів сам факт виконання будівельних робіт контрагентом позивача.

Будь-яких норм Податкового кодексу України на підставі яких здійснюється визначення (збільшення) грошових зобов'язань з податку на прибуток, об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальних підставах, розміру податку, ставки податку спірне податкове повідомлення - рішення не утримує.  

Відтак, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Суд позбавлений можливості прийняти доводи податкового органу з огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Неприйнятними є доводи податкового органу в частині посилання на матеріали досудового розслідування кримінальних проваджень: № 32015100020000162, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 грудня 2015 року за ознаками складу злочину, передбаченого частини 5 статті 27, частини 3 статті 212, частини 2 статті 200, частини 1 статті 205 Кримінального кодексу України; №32016100070000026, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2016 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 212, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України; №32017100070000002, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 січня 2017 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 212, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням у рамках цих кримінальних справ встановлено, що на території міста Києва діє група осіб, які шляхом використання ряду підконтрольних "фіктивних" підприємств, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" та інших, вчиняють дії щодо пособництва службовим особам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи створили (придбали) Товариство з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" з метою прикриття незаконної діяльності реального сектору. Під час проведення обшуку квартири, де проживав та здійснював свою протиправну діяльність один з фігурантів "конвертаційного центру", вилучено печатку Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп", чорнові записи та чисті аркуші паперу формату А-4 з відтисками печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп".

Відповідно до реєстраційних документів встановлено, що з лютого 2015 року до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп", з одночасним призначенням на посаду директора, увійшов ОСОБА_5, який повідомив, що службовою особою вказаного підприємства не являвся, відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, банківськими рахунками не користувався, до складу засновників не входив, звітність до контролюючих органів не подавав, печаткою не користувався (ухвала Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 у справі №758/1592/17).

Як ствердив у письмових поясненнях представник відповідача та зазначено в рішенні суду першої інстанції, згідно з протоколом допиту засновника та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" ОСОБА_5 від 24 жовтня 2016 року, останній повідомив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп", жодних документів, як директор цього товариства, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

У частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанції, інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" відсутня.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Матеріали досудового розслідування за вказаними вище кримінальними провадженнями не можуть бути враховані як доказ фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп".

Відповідач та суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилаються на протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 24 жовтня 2016 року, тоді як в матеріалах справи міститься протокол від 26 жовтня 2016 року. Посилання на зазначений протокол допиту відсутнє і в акті перевірки.

Крім того, ухвала суду від 14 лютого 2017 року № 758/1592/17-в, на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, відсутня як в матеріалах справи, так і в переліку документів, які використовувались відповідачем під час перевірки.

Суд визнає, що недоведеність складу податкового правопорушення податковим органом в розумінні статті 109 Податкового кодексу України унеможливлює прийняття позиції податкового органу щодо правомірності визначення податку на прибуток та направлення податкової вимоги із включенням до її складу податкового боргу та нарахування нею пені, що обумовлює протиправність їх прийняття.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341344350355356359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у справі №822/551/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено - 07 листопада 2018 року.

Головуючий                                                                              Р.Ф.Ханова

Судді:                                                                                                   І.А.Гончарова

                                                                                                   І.Я.Олендер

1076
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения