29.12.2018 | Автор: Хітько Василь Миколайович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

КАС/ВС: Особа, яка подає апеляційну скаргу, має право подати її як безпосередньо до апеляційного суду, так і через місцевий суд, який прийняв рішення (ВС/КАС від 19.07.2018 у справі №640/20036/17).

Фабула судового акту: Відповідно до ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Як вбачається з лексичного і семантичного аналізу наведеної норми, - структура першого речення допускає множинне її тлумачення.

В контексті наведеного, Верховний Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII «Перехідні положення» КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.

Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Разом з тим, важливо враховувати, що відповідно до Конституції України - основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Це в однаковій мірі стосується всіх учасників процесу, в тому числі і суб'єкта владних повноважень.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що закони повинні бути чіткими і зрозумілими, а процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії»,  «Гору проти Греції»,  «Михолапа проти Латвії», «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06).

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2018 року

Київ

справа №37/86

адміністративне провадження №К/9901/56442/18                                                               

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргуКриворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській областіна ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2018 року (колегія у складі суддів: С.М. Іванов, О.М.Панченко, В.Є. Чередниченко)у справі № 37/86за позовомПублічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»доКриворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській областіпровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат») звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000122301/0 від 20 травня 2003 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року (суддя Н.Б. Кеся) адміністративний позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000122301/0 від 20 травня 2003 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу безпосередньо на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2018 року апеляційну скаргу контролюючого органу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року повернуто без розгляду особі, яка її подала.

Процесуальне рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку її подання - безпосередньо до суду апеляційної інстанції, разом із тим до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги слід подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції Кодексу адміністративного судочинства України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив його скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що неправомірно був позбавлений права на судовий розгляд та вважає, що апеляційна скарга подана за правилами, які визначені  статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на вказану касаційну скаргу, позивач просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Згідно пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції, далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Як вбачається з лексичного і семантичного аналізу наведеної норми, - структура першого речення допускає множинне її тлумачення.

Разом з тим, важливо враховувати, що відповідно до Конституції України - основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Це в однаковій мірі стосується всіх учасників процесу, в тому числі і суб'єкта владних повноважень.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що закони повинні бути чіткими і зрозумілими, а процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії»,  «Гору проти Греції»,  «Михолапа проти Латвії», «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06).

В контексті наведеного, Верховний Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII «Перехідні положення» КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.

Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Аналогічного правового висновку щодо застосування норм процесуального права дійшов Верховний Суд у постанові від 19.07.2018 у справі №640/20036/17 (провадження К/9901/48190/18).

Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2018 року необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 328341345349353355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду

2
Нравится
  
2419 Просмотров
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення