Безпосереднє стягнення надмірно сплачених податків з Держбюджету без попереднього подання контролюючим органом до органу казначейства відповідного висновку, Порядком №60 та №974/1597/499 не передбачено (20.12.2019 р. №826/17883/13-а)

Фабула судового акту: Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції в судових рішеннях вірно посилались на те, що контролюючий орган, відповідно до вимог, зазначених в п. 43.5 ст. 43 ПК України та абз. другому п. 7 Порядку № 974/1597/499 повинен був не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Натомість, виходячи за межі позовних вимог та частково задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем -1, в порушення вищевказаних норм підготовлено відповідь інформаційного характеру (лист «Про надання інформації» від 20.08.2013 р. № 2831/10/26-59-20-04-28), а звернення по суті не розглянуто, тому суд визнав протиправною бездіяльність відповідача під час розгляду заяви позивача від 29.07.2013 р. № 29/01-13. Відмову в задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання відповідачу-2 висновку про повернення надміру сплачених коштів та стягнення сум з державного бюджету суди обґрунтували, тим, що не може бути визнана протиправна бездіяльність відповідача за відсутності факту складання такого висновку, що в свою чергу є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, а чинними нормами ПК України та Порядку визначена чітка процедура повернення коштів, надмірно зарахованих до державного бюджету, недотримання якої обов`язку відповідача-2 з виплати позивачу відповідних сум надмірно сплачених грошових коштів не породжує.

Суд касаційної інстанції частково погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки внаслідок порушення відповідачем порядку розгляду заяви, останній допустив бездіяльність щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновок про повернення надмірно сплачених ТОВ «Волари-Агро» сум податку на прибуток у розмірі 2 549 434,54 грн. Отже правильним способом захисту прав позивача з врахуванням вимог Податкового кодексу України та Порядку № 974/1597/499 є саме зобов`язання відповідача подати органу казначейства висновок про повернення підтвердженої суми переплати із бюджету на рахунок позивача.

До того ж саме на цій бездіяльності з боку відповідача наполягав позивач в позовній заяві та касаційній скарзі.

З огляду на викладене, оскільки п.43.5 ст. 43 ПК України та п. 7 Порядку № 974/1597/499 передбачена процедура, без дотримання якої неможливо стягнення відповідним органом казначейства з Державного бюджету сум коштів і суд не може підміняти орган, який приймає відповідне рішення, то в цій частині суд касаційної інстанції погоджується з рішенням судів попередніх інстанції про відмову в задоволенні позову.

Вказана правова позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року по справі № 2а-0770/947/12, та постанові Верховного Суду від 13.12.2019 року по справі № 804/15615/15 (касаційне провадження № К/9901/19718/18).

Суд касаційної інстанції не приймає доводи відповідача в касаційній скарзі на відсутність бездіяльності з боку відповідача, внаслідок прийняття ним проміжного висновку про необхідність повернення надміру сплачених коштів, оскільки вимоги законодавства передбачають подання контролюючим органом саме висновку про повернення сум до органу казначейства.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86504524

Телеграм канал з питань оподаткування та аналізу судової практики.

https://t.me/tax_time

Адвокат - Хітько Василь Миколайович.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2019 року

Київ

справа №826/17883/13-а

адміністративне провадження № К/9901/4155/18, К/9901/4157/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Волари-Агро»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року ( ОСОБА_1 ),

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року (Судді: Петрик І.Й., Ключкович В.Ю., Собків Я.М.),

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волари-Агро»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві,

Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення надмірно сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Волари-Агро» (далі - позивач, ТОВ «Волари-Агро») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач -1, інспекція, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - відповідач 2, ГУ ДКСУ в м. Києві), в якому,з урахуванням уточнених позовних вимог просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновок про повернення надмірно сплачених ТОВ «Волари-Агро» сум податку на прибуток у розмірі 2 549 434,54 грн. (два мільйони п`ятсот сорок дев`ять тисяч чотириста тридцять чотири гривні 54 коп.);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Волари-Агро» надмірно сплачені грошові кошти у рахунок сплати податку на прибуток в сумі 2 549 434,54 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року позов задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо розгляду заяви ТОВ «Волари-Агро» від 29.07.2013 р. № 29/01-13. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач та відповідач-1 звернулись до суду з касаційними скаргами.

1) В касаційній скарзі, поданій ДПІ, відповідач просив суд скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на те, що судами не враховані, та не досліджені наявні в матеріалах справи докази того, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на вимогу внутрішніх наказів було підготовлено та направлено до Головного управління Міндоходів висновок від 15.08.2013 року з інформацією та обґрунтуванням про необхідність повернення надміру сплачених коштів. До того ж, посилався на відсутність підстав для стягнення суми, визначеної позивачем, оскільки за останнім у відповідності до податкового повідомлення-рішення № 000015150122 обліковується податковий борг з ПДВ у сумі 6 797 070 грн. Крім цього, судами не досліджувалась наявність документів, які б підтверджували переплату у ТОВ «Волари-Агро» та відсутність можливості напряму звернутися до органу Казначейства щодо відшкодування надмірно сплачених коштів.

2) ТОВ «Волари-Агро» в поданій касаційній скарзі просило суд скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з державного бюджету на користь позивача сум надмірно сплачених коштів, та прийняти в цій частині рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи скаргу, позивач посилався на те, що по-перше: сума, визначена податковим повідомленням-рішенням № 000015150122 є неузгодженою, внаслідок оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, а по-друге, ДПІ своєю бездіяльністю щодо неподання до органу казначейства висновку про повернення надмірно сплачених ТОВ «Волари-Агро» сум порушує його права та інтереси, оскільки позивач має переплату з податку на прибуток, та дотримався вимог законодавства для її стягнення.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами, ТОВ «Волари-Агро» перерахувало до бюджету авансові платежі з податку на прибуток, з яких станом на 01.10.2013 р. по особовому рахунку ТОВ «Волари-Агро» обліковується переплата в сумі 2 549 434,54 грн., яка утворилась за рахунок надміру сплачених сум грошових зобов`язань згідно платіжного доручення № 755 від 01.04.2011 року.

За результатами звірки розрахунку ТОВ «Волари-Агро» з бюджетом за період з 01.01.2013 р. по 12.06.2013 р. контролюючим органом складено Акт № 3212-20 від 18.06.2013 р., в якому зафіксовано наявність переплати (позитивне сальдо розрахунків з бюджетом) станом на 12.06.2013 р. в сумі 2 599 439,54 грн.

29.07.2013 р. ТОВ «Волари-Агро» звернулось до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з заявою вих. № 29/01-13 про повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток в сумі 2 549 434,54 грн.

Листом від 20.08.2013 р. № 2831/10/26-59-20-04-28 відповідач надав відповідь, якою повідомив товариство про те, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві розглянула заяву про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з рахунку податку на прибуток та повідомлено Головне управління Міндоходів у м. Києві листом від 15.08.2013 р. № 955/8/20.2-18 щодо повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з рахунку податку на прибуток в сумі 2 549 434,54 грн. на поточний рахунок в установі банку. Враховуючи напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету за звітний період поточного року на даний час розглядається можливість повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань.

Вважаючи, що заява позивача від 29.07.2013 р. № 29/01-13 залишилась відповідачем-1 без задоволення, та відповідного висновку про повернення сум переплати коштів з відповідного бюджету контролюючим органом не підготовлено, та не подано його для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, позивач посилався на допущену з цього приводу відповідачем бездіяльність, та як наслідок, наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь платника податків надмірно сплачені грошові кошти (у рахунок сплати податку на прибуток) в сумі 2 549 434,54 грн.

З приводу викладеного суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Статтею 43 ПК України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, зокрема, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПК України).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПК України).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПК України).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4 ст. 43 ПК України).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п. 43.5 ст. 43 ПК України).

На виконання п. 43.5 ст. 43 ПК України, Державна податкова адміністрація України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України своїм спільним наказом затвердили Порядок № 974/1597/499.

Відповідно до п. п. 5-6 Порядку № 974/1597/499 (в редакції норм, що діяли на час подання позивачем заяви) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Згідно з п. 7 Порядку № 974/1597/499 орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби.

Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України.

У відповідності до п. 8 Порядку № 974/1597/499 орган державної податкової служби несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі територіальному органу Державного казначейства України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів із бюджету.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції в судових вірно в рішеннях посилались на те, що контролюючий орган, відповідно до вимог, зазначених в п. 43.5 ст. 43 ПК України та абз. другому п. 7 Порядку № 974/1597/499 повинен був не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Натомість, виходячи за межі позовних вимог та частково задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем -1, в порушення вищевказаних норм підготовлено відповідь інформаційного характеру (лист «Про надання інформації» від 20.08.2013 р. № 2831/10/26-59-20-04-28), а звернення по суті не розглянуто, тому суд визнав протиправною бездіяльність відповідача під час розгляду заяви позивача від 29.07.2013 р. № 29/01-13. Відмову в задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання відповідачу-2 висновку про повернення надміру сплачених коштів та стягнення сум з державного бюджету суди обґрунтували, тим, що не може бути визнана протиправна бездіяльність відповідача за відсутності факту складання такого висновку, що в свою чергу є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, а чинними нормами ПК України та Порядку визначена чітка процедура повернення коштів, надмірно зарахованих до державного бюджету, недотримання якої обов`язку відповідача-2 з виплати позивачу відповідних сум надмірно сплачених грошових коштів не породжує.

Суд касаційної інстанції частково погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки внаслідок порушення відповідачем порядку розгляду заяви, останній допустив бездіяльність щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновок про повернення надмірно сплачених ТОВ «Волари-Агро» сум податку на прибуток у розмірі 2 549 434,54 грн. Отже правильним способом захисту прав позивача з врахуванням вимог Податкового кодексу України та Порядку № 974/1597/499 є саме зобов`язання відповідача подати органу казначейства висновок про повернення підтвердженої суми переплати із бюджету на рахунок позивача.

До того ж саме на цій бездіяльності з боку відповідача наполягав позивач в позовній заяві та касаційній скарзі.

З огляду на викладене, оскільки п.43.5 ст. 43 ПК України та п. 7 Порядку № 974/1597/499 передбачена процедура, без дотримання якої неможливо стягнення відповідним органом казначейства з Державного бюджету сум коштів і суд не може підміняти орган, який приймає відповідне рішення, то в цій частині суд касаційної інстанції погоджується з рішенням судів попередніх інстанції про відмову в задоволенні позову.

Вказана правова позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року по справі № 2а-0770/947/12, та постанові Верховного Суду від 13.12.2019 року по справі № 804/15615/15 (касаційне провадження № К/9901/19718/18).

Суд касаційної інстанції не приймає доводи відповідача в касаційній скарзі на відсутність бездіяльності з боку відповідача, внаслідок прийняття ним проміжного висновку про необхідність повернення надміру сплачених коштів, оскільки вимоги законодавства передбачають подання контролюючим органом саме висновку про повернення сум до органу казначейства.

Посилання контролюючого органу на відсутність підстав для стягнення суми, визначеної позивачем, оскільки за останнім обліковується податковий борг з ПДВ у сумі 6 797 070 грн, що підтверджено податковим повідомленням-рішенням № 000015150122 спростовується тим, що вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судовому порядку, та, як вбачається з відомостей з ЄДРСР скасовано у відповідності до постанови Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року по справі №826/19776/13-а.

До того ж доводи касаційної скарги відповідача про те, що судами не досліджувалася наявність документів, які б підтверджували переплату у ТОВ «Волари-Агро» та відсутність можливості напряму звернутися до органу Казначейства, щодо відшкодування надмірно сплачених коштів також не заслуговують на увагу, оскільки: 1)сума переплати підтверджена актом звірки розрахунку ТОВ «Волари-Агро» з бюджетом за період з 01.01.2013 р. по 12.06.2013 р, про що контролюючим органом складено Акт № 3212-20 від 18.06.2013 р., в якому зафіксовано наявність переплати (позитивне сальдо розрахунків з бюджетом) станом на 12.06.2013 р. в сумі 2 599 439,54 грн.; 2)ні Порядком № 974/1597/499, що діяв на той час, ні Порядком № 60 (чинним на даний час) не передбачено право платника на стягнення надміру сплачених коштів без попереднього подання контролюючим органом до органу казначейства відповідного висновку.

Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанції слід змінити у відповідній частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243 246 250 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волари-Агро» задовольнити частково.

Другий абзац резолютивної частини Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року змінити, виклавши його в наступній редакції:

- Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновок про повернення надміру сплачених ТОВ «Волари-Агро» сум податку на прибуток у розмірі 2 549 434,54 грн. (два мільйони п`ятсот сорок дев`ять тисяч чотириста тридцять чотири гривні 54 коп.), та зобов`язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві підготувати та подати Управлінню Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «Волари-Агро» надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 2 549 434,54 грн на підставі поданої заяви від 29.07.2013 року.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко