Адвокат не може вважатися незайнятою особою з часу отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу взяття її на облік органами ДФС України (ВС/КАС від 19.12.2018 р. №802/1206/17-а). )

Фабула судового акту: Верховний Суд вже розглядав справу за позовом центру зайнятості до адвоката про стягнення збитків за подібних фактичних обставин (справа № 750/9213/16-ц, постанова від 31.05.2018) і зробив такі правові висновки:

… адвокат не скористалася своїм правом і не зупиняла дію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю при реєстрації та у період перебування на обліку як безробітна, а тому, не мала права на отримання статусу безробітної і призначення виплати допомоги по безробіттю.

… адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому адвокат не може вважатися незайнятою особою з часу отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу взяття її на облік органами Державної фіскальної служби України.

З моменту відновлення права на зайняття адвокатської діяльності позивач є самозайнятою особою, забезпечує себе роботою самостійно, а тому, не мав права на збереження статусу безробітного та допомоги по безробіттю.

Доводи скаржника про те, що, маючи чинне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на момент реєстрації у центрі зайнятості, адвокатською діяльністю він не займався, доходів не отримував, є безпідставними, оскільки положеннями статей 6, 12, 31, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право особи на зайняття адвокатською діяльністю зберігається з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до зупинення або припинення ним права на зайняття такою діяльністю.

Постанова Верховного Суду від 19.12.2018 р. справа №802/1206/17-а.

Телеграм канал з питань оподаткування та аналізу судової практики.

https://t.me/tax_time

Старший юрист Аудиторскої компания PSP Audit.

Строк звернення до адмінсуду із позовом на перерахунок пенсії, не проведений з вини ПФУ є НЕОБМЕЖЕНИМ (ВС/КАС № 806/1952/18 від 19.03.2018)

При придбанні квартири вперше 1 % до пенсійного фонду не сплачується, а де-факто сплачені кошти стягуються з органу пенсійного фонду (КАС/ВС від 28.11. 2018 р. у справі №813/1126/17)

Учасники бойових дій, які брали безпосередню участь в АТО, мають право на дострокове призначення пенсії за віком (ВС/КАС у справі № 591/3086/16-а 06 листопада 2018 р)

Умовами для призначення пенсії державного службовця є дотримання сукупності вимог щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби. (ВС/КАС № 822/524/18 від 04.04.2018)

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа №802/1206/17-а

адміністративне провадження №К/9901/53858/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупова Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 (колегія суддів у складі Мельник-Томенко Ж.М., Сторчака В.Ю., Ватаманюка Р.В.)

у справі №802/1206/17-а

за позовом ОСОБА_2

до Правобережного районного центру зайнятості м. Вінниці

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. В липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Правобережного районного центру зайнятості м. Вінниці про визнання протиправним та скасування наказу Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці № НТ 160721 від 21.07.2016 «Про припинення виплати допомоги по безробіттю».

2. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.08.2017 позов задоволено.

3. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.08.2017. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. 20.06.2018 ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції. Просить його скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, повідомити його про розгляд справи.

5. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2018 відкрито провадження.

6. 16.07.2018 Правобережний районний центр зайнятості м. Вінниці подав до суду відзив на касаційну скаргу.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. 31.03.2016 між ОСОБА_2 та ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", а також Подільським державним підприємством, геодезії, картографії та кадастру було припинено договірні відносини про надання юридичних послуг за договорами цивільно-правового характеру.

8. Починаючи з 04.04.2016 ОСОБА_2 перебував на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю відповідно до ст. 22 та ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

9. З 04.04.2016 по 20.06.2016 йому виплачувалась допомога по безробіттю.

10. 25.05.2016 ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці із заявою в якій, у зв'язку із неможливістю працевлаштування через брак відповідної роботи, просив виплатити йому допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

11. 10.06.2016 рішенням Комісії з питань виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці, яке оформлено у формі протоколу №06, ОСОБА_2 було відмовлено у виплаті допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності. Відмова оформлена наказом Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 10.06.2016 №101.

12. ОСОБА_2 оскаржував у суді зазначені рішення та наказ від 10.06.2016.

13. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.07.2016 (справа № 802/935/16-а), яка набрала законної сили 27.09.2016, було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності Ленінського районного центру зайнятості міста Вінниці у формі протоколу від 10.06.2016 №06 в частині відмови безробітному ОСОБА_2 у виплаті допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, а також визнано протиправним та скасовано наказ Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 10.06.2016 №101 "Про відмову гр. ОСОБА_2 у виплаті допомоги по безробіттю одноразово".

14. 04.07.2016 на ім'я директора центру зайнятості надійшла службова записка про необхідність проведення службового розслідування з метою встановлення належності безробітного ОСОБА_2 до зайнятого населення та, відповідно, з'ясування правомірності його перебування на обліку в центрі зайнятості. В результаті прийняття рішення про проведення вказаної перевірки, були вчинені заходи для з'ясування всіх обставин, що могли надати сумніви у правомірності надання позивачу статусу безробітного шляхом направлення запитів до державних органів.

15. Так, 18.07.2016 до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці надійшов лист Національної асоціації адвокатів України від 14.07.2016 № 612/0/2-16, яким повідомлено центр зайнятості, що ОСОБА_2 18.08.2008 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за НОМЕР_1 і відповідно до поданої ним заяви, право на заняття адвокатською діяльністю поновлено з 26.05.2016.

16. Даний факт також підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, згідно з яким ОСОБА_2 18.08.2008 Вінницькою обласною КДКА видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1; в графі «інформація про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю» зазначено, що зупинене з 30.09.2008 право на зайняття адвокатською діяльністю, поновлено відповідно до поданої позивачем заяви починаючи з 26.05.2016.

17. Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці листом №4136/06-33-1/03 від 15.07.2016 повідомило, що адвокат ОСОБА_2 в органах ПФУ зареєстрований з 25.11.2008, як особа, що забезпечує себе роботою самостійно.

18. Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці згідно з п.18 ч. 2 ст.22 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України від 13.02.2009 року за №60/62, проведено розслідування достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

19. 19.07.2016 Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від № 159. Встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до поданої ним заяви, поновив своє право займатися індивідуальною адвокатською діяльністю та не повідомив про цей факт фахівця центру зайнятості, чим порушив вимоги частини 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", тому кошти, отримані ним, як допомога по безробіттю, підлягають поверненню з дати поновлення адвокатської діяльності - 26.05.2016, відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

20. 20.07.2016 на підставі вказаного акту, Ленінський районний центр зайнятості м. Вінниці видав наказ від 20.07.2016 №115 "Про результати розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_2 та повернення незаконно виплачених коштів", відповідно до п. 3 якого, ОСОБА_2 зобов'язано протягом 15 календарних днів з дня отримання даного наказу, повернути кошти в сумі 2632,76 грн., отримані ним, як допомога по безробіттю за період з 26.05.2016 по 20.06.2016.

21. ОСОБА_2 оскаржив в суді зазначений наказ від 20.07.2016 №115.

22. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (справа № 802/213/17-а) визнано протиправним та скасовано наказ Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 20.07.2016 року №115 "Про результати розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_2 та повернення незаконно виплачених коштів".

23. Відразу після видання наказу № 115 від 20.07.2016 Ленінський районний центр зайнятості м. Вінниці, керуючись п.п. 8 п. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", п.п. 8 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п.п. 2 п. 1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, видав наказ від 21.07.2016 за №НТ160721 "Про припинення виплати допомоги по безробіттю, про реєстрацію безробітних, повернення коштів", яким ОСОБА_2 було припинено виплату допомоги по безробіттю, припинено його реєстрацію як безробітного та зобов'язано повернути здійснені виплати.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

24. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що центр зайнятості необґрунтовано прийняв рішення, яким фактично припинив йому виплату допомоги по безробіттю та вимагає повернути виплачену допомогу з 26.05.2016 по 20.06.2016, з тих підстав, що в цей період під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 належав до категорії зайнятого населення, так як з 26.05.2016 поновив право на заняття адвокатською діяльністю.

25. Виходячи з аналізу статті 1, 4, 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, позивач вважає, що для встановлення, чи відноситься він до самозайнятого населення центр зайнятості мав встановити, чи фактично ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність у формах, передбачених законодавством. А також чи здійснює він незалежну професійну діяльність в розумінні Податкового кодексу України.

26. Висновок про здійснення адвокатської діяльності зроблено виключно на підставі наявності у ОСОБА_2 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що не дає центру зайнятості жодних підстав для висновку про відсутність статусу безробітного, прийняття рішення про припинення відповідних виплат. При цьому, як на підтвердження правомірності своїх доводів посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 (справа № 2а-15922/12/2670).

27. Відповідач проти позову заперечував. Зазначав, що з 26.05.2016 позивач поновив право на заняття адвокатською діяльністю, а 19.07.2016 з листа УПФ України в м. Вінниці стало відомо, що ОСОБА_2 з 25.11.2016 зареєстрований в органах Пенсійного фонду як особа, яка забезпечує себе роботою самостійно. Тому з 19.07.2016 припинено виплату допомоги по безробіттю.

28. Не погоджується з доводами позивача про те, що адвокатом вважається особа, яка саме здійснює адвокатську діяльність, а не та, яка лише має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки згідно з Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наявність свідоцтва є необхідною умовою для здійснення адвокатської діяльності. Вважає, що саме у зв'язку з цим позивач поновив своє право на заняття адвокатською діяльністю.

29. Вважає, що Закони України «Про зайнятість населення», «;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пов'язують підстави припинення реєстрації безробітних та припинення виплати допомоги по безробіттю, зокрема, з днем забезпечення роботою самостійно - днем реєстрації (отримання) права на зайняття певною діяльністю, а не днем безпосереднього виконання певної роботи.

Отже, саме з 26.05.2016 забезпечив свою зайнятість, як адвокат. При цьому, відсутність доходу від адвокатської діяльності і відсутність реєстрації в податкових органах не скасовує статусу адвокати як самозайнятої особи.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

30. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що центр зайнятості при винесенні оскаржуваного наказу не встановив факту належності позивача до самозайнятого населення, оскільки не з'ясовано наявність фактичного здійснення ним адвокатської діяльність у формах, передбачених законодавством, та здійснення ним незалежної професійної діяльності в розумінні Податкового кодексу України.

31. Такий висновок суд першої інстанції зробив, беручи до уваги правову позицію викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 (справа №К/800/24844/13, 2а-15922/12/2670).

32. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції, скасував зазначене рішення та ухвалив нове про відмову в позові. Суд виходив з того, що адвокату, який має діюче свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, надана законом можливість забезпечувати себе роботою, внаслідок чого він вважається особою, яка забезпечує себе роботою самостійно. Він належить до зайнятого населення та не може бути визнаний безробітним.

Тому неправильним є висновок суду першої інстанції, що, оскільки, відсутній дохід від адвокатської діяльності і позивач не перебуває на обліку в органах податкової служби, тому він не є особою, яка займається адвокатською діяльністю. Нормативні акти, які застосовуються для врегулювання даних правовідносин, пов'язують підстави припинення реєстрації безробітних та припинення виплати допомоги по безробіттю з днем початку зайнятості особи, а не з днем безпосереднього виконання роботи.

33. Рішення суду апеляційної інстанції прийнято з урахуванням судової практики Вищого адміністративного суду (ухвала від 30.09.2015, №К/800/16632/14, ухвала від 02.07.2014 №К/800/64516/13, ухвала від 20.03.2014 №К/800/49210/13).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

34. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з таких підстав:

А) суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2 перебував на обліку в органах Пенсійного фонду в м. Вінниці як фізична особа-підприємець лише в період з 18.11.2008 по 28.04.2011, але в УПФ відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 перебував чи перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як самозайнята особа;

Б) відомості про реєстрацію ОСОБА_2 в органах податкової служби як самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність в спірний період з 26.05.2016 по 20.06.2016 відсутні, як і відомості про те, що він фактично здійснював адвокатську діяльність і отримував будь-яких дохід;

В) поновлення права на заняття адвокатською діяльністю лише надавало право ОСОБА_2 займатись адвокатською діяльністю після вчинення певних фактичних дій. Однак сам по собі факт поновлення права на зайняття адвокатською діяльністю ще не свідчить про те, що особа забезпечує себе роботою самостійно і отримує дохід.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

36. У контексті спору ключовим правовим питання є питання щодо належності особи, яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю до категорії осіб, яким може бути надано статус безробітного для призначення допомоги по безробіттю.

37. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанції дійшли різних висновків, посилаючись на правові позиції Вищого адміністративного суду України.

38. Зокрема, в ухвалі від 02.07.2014 у справі № 820/6929/13-а ВАС України дійшов такого висновку:

«адвокату, який має діюче свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, надана законом можливість забезпечувати себе роботою. Тобто адвокат є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, належить до зайнятого населення та не може бути визнаний безробітним».

39. Натомість, в ухвалі від 28.04.2015 у справі № 2а-15922/12/2670 ВАС України дійшов іншого висновку:

«для встановлення, чи відноситься позивач до самозайнятого населення, та, відповідно, для вирішення питання про можливість надання йому статусу безробітного, відповідач мав встановити, чи фактично позивач здійснює адвокатську діяльність у формах, передбачених законодавством, а також чи здійснює він незалежну професійну діяльність в розумінні Податкового кодексу України. Натомість, відповідачем вказані обставини не встановлювалися, тоді як висновок про здійснення позивачем адвокатської діяльності зроблено виключно на підставі наявності у нього свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що є безпідставним для прийняття наказів про припинення виплати допомоги по безробіттю та щодо повернення незаконно отриманих коштів безробітним».

40. Вирішуючи спір, Суд виходить з того, що право на соціальний захист є невід'ємним конституційним правом громадян (стаття 64 Конституції України)

41. Пунктом 1 частин 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

42. Згідно з статтею 45 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного припиняється у разі, зокрема: зайнятості особи; подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

43. Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

44. Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

45. Зі змісту наведеної норми вбачається, що умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними. Відтак, позивач, який є суб'єктом владних повноважень, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

46. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

47. Згідно пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

48. Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

49. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

50. Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачена можливість зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом відповідної заяви.

51. В розумінні Податкового кодексу України та статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат є самозайнятою особою.

52. У статті 31 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено підстави припинення та поновлення права на заняття адвокатською діяльністю. Зокрема, у разі зупинення права з підстави подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності, таке право поновлюється з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

53. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_2 набув статус адвоката. 18.08.2008 Вінницькою обласною КДКА ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1. В подальшому, на підставі поданої ним заяви зупинено - з 30.09.2008, а поновлено - з 26.05.2016.

54. Згідно з довідкою УПФ України в м. Вінниці від 15.07.2011 адвокат ОСОБА_2 в органах пенсійного фонду зареєстрований з 25.11.2008, як особа, що забезпечує себе роботою самостійно; сплата страхових внесків здійснена з 01.01.2009 по 31.12.2010, а за період з 18.11.2008 по 31.12.2008 кошти не надходили; сплата єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 28.04.2011 відсутня.

55. Згідно з довідкою Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 24.07.2017 ОСОБА_2 не перебуває на обліку як самозайнята особа, заяву про взяття на облік у зв'язку з поновленням діяльності не подавав.

56. Верховний Суд вже розглядав справу за позовом центру зайнятості до адвоката про стягнення збитків за подібних фактичних обставин (справа № 750/9213/16-ц, постанова від 31.05.2018) і зробив такі правові висновки:

… адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому відповідач не може вважатися незайнятою особою з часу отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу взяття її на облік органами Державної фіскальної служби України.

… відповідач не скористалася своїм правом і не зупиняла дію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю при реєстрації та у період перебування на обліку як безробітна, а тому, не мала права на отримання статусу безробітної і призначення виплати допомоги по безробіттю.

57. Інформація про поновлення адвокатської діяльності позивача з 26.05.2016 підтверджена Витягом з Єдиного реєстру адвокатів. Позивач не скористався своїм правом зупинити право на зайняття адвокатською діяльністю, а навпаки поновив його під час реєстрації та у період перебування на обліку як безробітній.

З моменту відновлення права на зайняття адвокатської діяльності позивач є самозайнятою особою, забезпечує себе роботою самостійно, а тому, не мав права на збереження статусу безробітного та допомоги по безробіттю.

58. Доводи скаржника про те, що, маючи чинне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на момент реєстрації у центрі зайнятості, адвокатською діяльністю він не займався, доходів не отримував, є безпідставними, оскільки положеннями статей 6, 12, 31, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право особи на зайняття адвокатською діяльністю зберігається з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до зупинення або припинення ним права на зайняття такою діяльністю.

59. При цьому доводи скаржника про те, що він не взятий на облік в органах податкової служби як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, не мають правового значення для вирішення даного спору, адже відповідно до Закону України «Про адвокатуру» та «;Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат має право здійснювати адвокатську діяльність після отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та складання присяги адвоката України. Наявність зазначеного права чинним законодавством не пов'язано з реєстрацією адвоката в органах податкової служби як платника податків.

60. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції судового рішення про відмову в позові і погоджується з мотивами на підставі яких він дійшов такого висновку.

61. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 346 347 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №802/1206/17-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб