Заявник - жінка 50-річного віку - мала серйозне захворювання гінекологічного характеру. Після проведених консультацій в клініці їй була проведена операція, при проведенні якої було пошкоджено нерв, внаслідок чого її фізичний стан значно погіршився (посилення болю, складність при пересуванні та сидінні, неможливість ведення статевого життя).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов'язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками.

Заявник працював на посаді спеціаліста зі збуту товарів. На прохання роботодавця він створив окремий профіль на Yahoo Messenger для комунікації з клієнтами, в якому в подальшому мав працювати в рамках здійснення трудової діяльності.
Згідно з внутрішніми правилами компанії, де працював заявник, користування офісною технікою та Інтернетом в особистих цілях заборонене. Про це було проінформовано всіх співробітників, зокрема, заявник підписав дані правила після ознайомлення з ними ще 12 грудня 2006 року.

Досліджуючи позовні вимоги про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди підприємству (позивач), суди встановили, що протягом останніх двох років відповідач подавав до різних установ, організацій, державних органів і місцевих органів самоврядування ряд листів та заяв, у яких повідомляв інформацію про незаконну діяльність цього підприємства та забруднення ним навколишнього середовища.

Заявниками є дві особи, що здійснювали діяльність, пов’язану з забезпеченням роботи одного з найбільших файлообмінників в мережі Інтернет – веб-сайту «The Pirate Bay» (TPB). Зокрема, перший заявник відповідав за програмування, систематизацію та функціонування сайту, другим забезпечувалося фінансування сайту, а також розробка функції систематичного трекінгу та бази даних ТВР. Робота TPB базувалась на так званому BitTorrent протоколі, що давало змогу користувачам легко обмінюватися цифровими матеріалами між собою.

Cтягнення винагороди арбітражного керуючого є доволі болючим питанням, як для арбітражних керуючих, так і для кредиторів.
З однієї сторони - арбітражний керуючий виконує свої функції за грошову винагороду, тому виконувати повноваження і «закривати» процедуру власним коштом він не зацікавлений.

Особа, про яку в зазначеному листі повідомлялося, що вона є очільником окремих напрямків у банді, здійснює координацію та фінансування замовних убивств, звернулася до суду з метою захисту своїх прав, оскільки оприлюднена у виданні інформація була неправдивою та завдавала шкоди її гідності та діловій репутації.

Саме в такий спосіб суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, мотивував своє рішення, яким зобов'язав відділ реєстрації актів цивільного стану районного управління юстиції внести відповідні зміни в актові записи про народження дітей та видати нове свідоцтво про народження кожної дитини з урахуванням вказаних змін. При цьому було також враховано, що шлюб позивачки з відповідачем розірвано, а місце проживання обох дітей визначено разом із матір'ю, встановлено способи і порядок участі батька у вихованні дітей.

З урахування таких фактичних обставин КАС зробив висновок про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України

Керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння є однією із найбільш актуальних проблем. П’яниці за кермом вчиняють дорожньо-транспортні пригоди, вбивають на калічать люде на дорогах.
З вуст народних обранців все частіше лунають заклики щодо істотного збільшення суворості покарання за кермування автомобілями у стані сп’яніння аж до кримінальної відповідальності.

Виборча адреса виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Водночас зареєстроване місце проживання не повинно бути тимчасовим.

У даній справі військовослужбовець звернувся до суду із позовом до військової частини, у якій проходив службу про стягнення добових за час відрядження у якому перебував протягом 276 діб.
Судами першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги було задоволено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 384 КПК України прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Верховний Суд відмовив прокурору у прийнятті касаційної скарги, зазначивши, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб’єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб’єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва(частини 3, 4 ст. 53 КАС України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»). За відсутності належних підстав для звернення прокурора до суду скарга підлягає поверненню.

З першого погляду ці норми є досить зрозумілими та прозорими. Однак у практиці правозастосування трапляються випадки категоричної незгоди стягувачів саме із стягнення на їх користь коштів у іноземній валюті виходячи з гривневого її еквіваленту, що обумовлюється насамперед знеціненням національної валюти.

Пункт 9, ч.1, статті 309 КПК України передбачає, що під час досудового розслідування ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову у такому арешті може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас законодавець забувся визначити у КПК України окремим положенням чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження. Хоча хіба забувся? Логічно, що принаймні власник такого майна та його уповноважена особа за довіреністю та/або адвокат. Проте для деяких суддів це не логічно, і знадобилася спеціальна постанова Верховного Суду, яка б це роз’яснила.

З таким рішенням погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, акцентувавши увагу на тому, що право користування житлом у дитини виникає на підставі факту її народження, тому доводи позивача, що дитина не є членом сім'ї позивача, не пов'язана з ним спільним побутом, взаємними правами і обов'язками, не заслуговують на увагу.

Жінка перебуваючи у торгівельній залі магазину взуття впала на мокрій підлозі і отримала інвалідність довічно: перелом шийки правої стегнової кістки, остеохондроз шийного відділу хребта, хронічна анемія. Торгівельна мережа, до якої належав магазин, навіть думки не мала про те, щоб домовитися із потерпілою, і як кажуть «послала до суду, бо це звичайно ваше право».

Доречно нагадати, що на сьогодні максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Юридична особа не може відповідати за ст. 188-13 КУпАП.
Таку позицію правників ПП "Романенко і Партнери" підтвердив Харківський апеляційний адміністративний суд, та залишив рішення суду першої інстанції в силі. Постанова набрала законної сили та оскарженню не підлягає.

прийняття загальними зборами ТОВ рішення про виплату дивідендів надає учаснику, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів прирівнюється до порушення права учасника на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166);

«Садов’як проти України»: втрата житла є крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Національні суди повинні ретельно розглянути наявні аргументи щодо пропорційності такого втручання та надати належне обґрунтування (ст. 8 Конвенції, заява № 17365/14, від 17 травня 2018 року)

У практиці будь-якого юриста неодноразово траплялись випадки неявки свідків у судові засідання. Як відомо, показання свідка є найпоширенішим джерелом отримання доказів у кримінальному процесі.
Слід зазначити, що КПК 2012 року визначає як один із принципів кримінального процесу принцип безпосередності дослідження доказів як це визначено п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України.

Колегія суддів Касаційного цивільного суду погодилась с висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що вказані особи проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, оскільки у цей період спільно проживали, вели спільний побут та мали взаємні права та обов'язки притаманні подружжю. Суд зазначив, що позивачка надала суду належні і допустимі докази на підтвердження проживання однією сім'єю, наявності спільного побуту, спільних друзів, спільного відпочинку, спілкування подружжя з батьками і дітьми чоловіка від першого шлюбу, придбання ними майна, що було підтверджено, зокрема, показаннями декількох свідків.

Прокурором був поданий позов про визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов'язання звільнити земельну ділянку, і як доказ існування такого правочину була надана копія договору про спільну діяльність із додатковими угодами.

Проте сам договір про спільну діяльність не був засвідчений належним чином, а саме відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003".

Платникам податків слід запам’ятати правило: «Будь відважним: якщо бачиш незаконність наказу на проведення перевірки май сміливість не допусти перевіряючих податків до себе на підприємство! Бо якщо вже допустив, наказ через суд не скасуєш навіть кричуще незаконний, а знайдені податківцями порушення будуть підставами для нарахування сум податків і санкцій.» Слід підкреслити, що таке правило стосується лише виїздних документарних податкових перевірок.

Відразу треба підкреслити, що ця Постанова ВС знакова оскільки в цьому випадку суд касаційної інстанції перевершив самого себе та максимально справедливо застосував статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Тепер ми має нове поняття у судовій практиці – «правомірне очікування» зацікавленої особи та знаємо, що таке очікування підлягає захисту.

За висновками Верховного Суду норма ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) є субсидіарною і для розуміння незаконності поводження зі зброєю вимагає аналізу відповідного закону. При цьому поняття «закон» має розширене тлумачення і включає в себе законодавство в цілому, в тому числі нормативні акти, що регулюють відповідні правовідносини, порушення яких утворює об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 263 КК України.

С цими судовими рішеннями погодився також і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Колегія суддів, зазначивши, зокрема, що контролюючий орган не уповноважений здійснювати спроби на проведення перевірки у вигляді видання багаторазово наказів у межах виконання ухвали слідчого судді, не виконавши вимоги законодавства щодо встановлення фактичного місцязнаходження (місця проживання) позивача.

В цій справі позовні вимоги фізичної особи – підприємця (ФОП) до обласної ДФС були обґрунтовані тим, що спірне рішення контролерів є протиправним, оскільки позивач зареєстрований як фізична особа підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування, використовує земельну ділянку у власній господарській діяльності, а тому у нього відсутній обов'язок сплати земельного податку.