Хоча КПК і не встановлює чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, адвокат власника цього майна має таке право (ВККС у справі № 487/5688/16-к від 3 липня 2018р.)

Фабула судового акту: Пункт 9, ч.1, статті 309 КПК України передбачає, що під час досудового розслідування ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову у такому арешті може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас законодавець забувся визначити у КПК України окремим положенням чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження. Хоча хіба забувся? Логічно, що принаймні власник такого майна та його уповноважена особа за довіреністю та/або адвокат. Проте для деяких суддів це не логічно, і знадобилася спеціальна постанова Верховного Суду, яка б це роз’яснила.

Предмет спору був арештований транспортний засіб. Суд апеляційної інстанції не прийняв до розгляду скаргу адвоката про скасування арешту на підставі п.2, ч.3, ст. 399 КПК України, оскільки за хибною думкою цих суддів адвокат не належить до осіб, які мають право подавати подібні скарги.

ВС скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції, що серед іншого внаслідок такого безглуздого та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону було серед іншого порушене конституційне право на професійну правову допомогу володільця арештованого майна, яка надається адвокатом.

В таких справах так і хочеться прокричати: СУДДІ НЕ ЗАЙМАТИСЯ ДУРНИЦЯМИ!

Аналізуйте судовий акт: Арешт майна МОЖЕ бути оскаржено адвокатом або представником особи-власника такого майна (ВС/ККС № 490/2167/17 від 08.02.2018)

Якщо оскарження деяких ухвал слідчого судді не передбачено, заперечення проти них подаються під час підготовчого провадження в суді, і саме в такий спосіб реалізується право на судовий контроль законності такого рішення (№ 757/2200/17-к, 15.02.17)

Апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли Закон містить заборону на таке оскарження (ВС/ККС № 711/5912/17 від 05.07.2018)

Ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження та повернення скарги на бездіяльність слідчого може бути оскаржена в апеляційному порядку (ВС/ККС від 15 лютого 2018р. у справі № 565/1747/17)

Ухвали слідчих суддів про призначення позапланових перевірок можуть переглядатись в апеляційному порядку (ВП ВС,справа № 243/6674/17-к, 23.05.18)

Особа, яка за нормами КПК не наділена правом апеляційного оскарження вироку МАЄ право на таке оскарження, якщо вироком вирішено питання щодо її прав (№ 5-347кс15 від 03.03.2016)

Постанова

Іменем України

3 липня 2018 року

м. Київ

справа № 487/5688/16-к

провадження № 51-2129км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Короля В.В.,

суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,

прокурора Чупринської Є.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ПономаренкаД.В. в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2016 року задоволено клопотання начальника СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області та в межах кримінального провадження за № 42016151030000070 накладено арешт на автомобіль марки «Lexus», модель «RX 350», номерний знак НОМЕР_1.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року відмовлено адвокату Пономаренку Д.В. у прийнятті до розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2016 року та повернуто йому апеляційну скаргу з усіма додатками.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Пономаренка Д.В. в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року.

У порядку глави 33 КПК в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VII на указане судове рішення суду касаційної інстанції адвокат Пономаренко Д.В. звернувся із заявою до Верховного Суду України.

Постановою Верховного Суду України від 14 вересня 2017 року (справа № 5-162кс17) заяву адвоката Пономаренка Д.В. в інтересах ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Пономаренка Д.В. на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року скасовано, а справу направлено на розгляд до суду касаційної інстанції.

Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, які її подала

У касаційній скарзі адвокат Пономаренко Д.В. в інтересах ОСОБА_2 просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у прийнятті до розгляду апеляційної скарги, внаслідок чого позбавив його права на доступ до правосуддя. Вказуючи на ст. 173, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, зазначає, що має право оскаржити судове рішення щодо арешту майна, оскільки воно стосується інтересів ОСОБА_2, якого він представляє. Крім того, вказує на незаконність та необґрунтованість накладення арешту на транспортний засіб. Посилається на те, що співвласників вказаного майна - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було повідомлено про час, місце та дату розгляду клопотання про арешт майна, внаслідок чого було порушено їх право надати суду пояснення.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Чупринська Є.М. вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Чупринської Є.М. та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 -414 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. А вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, адвокату Пономаренку Д.В. було відмовлено у прийнятті до розгляду його апеляційної скарги та повернуто йому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки її подано особою, що не має права подавати апеляційну скаргу. При цьому суд апеляційної інстанції, пославшись на ч. 1 ст. 170, ч. 1 ст. 174 КПК, зазначив, що представник власника або володільця майна в розумінні п. 10 ст. 393 КПК, не є суб'єктом апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Однак зазначене судове рішення апеляційного суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

Згідно зі ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню. При цьому КПК не встановлено чіткого переліку осіб - суб'єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, а в п. 10 ст. 393 КПК вказано, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених КПК.

Одним із учасників як кримінального, так і судового провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт(п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК).

У ст. 642 КПК визначається зміст і процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Водночас, в останньому абзаці ч. 7 ст. 173 КПК передбачено, що треті особи мають право на захисника та право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

За таким обставин, власник майна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення, а отже, належить до категорії «інші особи», які вправі подати апеляційну скаргу на рішення слідчого судді.

У зв'язку з тим, що надаючи ОСОБА_2 професійну правову допомогу, адвокат Пономаренко Д.В. здійснює захист прав і законних інтересів власника майна, на яке накладено арешт під час досудового розслідування, а конституційне право на таку допомогу не може бути обмежено, висновок апеляційного суду, що представник власника або володільця майна в розумінні п. 10 ст. 393 КПК не є суб'єктом апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, є безпідставним.

Крім того, в цій справі висловив правову позицію Верховний Суд України у постанові від 14 вересня 2017 року, який констатував неправильне застосування касаційним судом п. 9 ч. 1 ст. 309, п. 10 ст. 393 КПК у зв'язку із обмеженням права власника майна - як особи, прав, свобод та інтересів якої стосується рішення слідчого судді про накладення арешту, на його апеляційне оскарження та залучення для цього захисника.

Таким чином, приймаючи рішення про повернення адвокату Пономаренку Д.В. в інтересах ОСОБА_2 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2016 року суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 433 434 436 440-442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, Суд

у х в а л и в:

касаційну скаргу адвоката Пономаренка Д.В. в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року про повернення адвокату Пономаренку Д.В. в інтересах ОСОБА_2 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2016 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

В.В. Король М.М. Лагнюк В.П. Огурецький