Главное не договор, главное подписанные акты приёма – передачи! Или как не попасть клиенту на деньги, если нет подписанного договора (Справа № 904/387/16)

ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ: клиент без подписания договора подряда, предоставлял Предприятию-1 работы по ремонту автомашин. После проведения работ стороны подписывали акты приёма – передачи работ и Предприятие-1 проводило оплату за полученные работы. После года таких правоотношений, Предприятие-1 обращается в суд о взыскании безосновательно полученных с клиента денежных средств т.к. не было между сторонами подписанного договора подряда.

ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ, ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:

1. Ознакомление в суде с материалами дела (клиент ответчик по делу);
2. Подготовка и подача в суд отзыва на иск и в дальнейшем на апелляционную жалобу Предприятия-1;
3. Участие в судебных заседаниях в суде первой и второй инстанции;
4. Суд первой инстанции отказал Предприятию-1 в удовлетворении иска, обосновав отказ следующим: «З системного аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (пункт 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України" від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013)». Вот ссылка на решение первой инстанции: http://reyestr.court.gov.ua/Review/57096443
5. Предприятие-1 подало апелляционную жалобу на решение первой инстанции. Суд апелляционной инстанции отказал в удовлетворении апелляции и оставил решение первой инстанции без изменений, исходя из следующего: «Підписання сторонами Актів виконаних робіт, накладних, прийняття позивачем рахунків та їх оплата свідчать про існування між сторонами у справі зобов'язальних відносин на підставі укладеного у спрощений спосіб договору підряду, оскільки законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладання договору підряду». Вот ссылка на решение апелляционной инстанции: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58330474

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ ПОСТАНОВЛЕНИЯ АПЕЛЛЯЦИОННОЙ ИНСТАНЦИИ:

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2016 року Справа № 904/387/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік(доповідач)

суддів: Дмитренко Г.К., Чимбар Л.О.

секретар судового засідання: Ковзикові В.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № б/н від 13.06.2016р.

ОСОБА_2, представник, дов. № б/н від 13.06.2016р.

від відповідача:ОСОБА_3, фізична особа-підприємець

ОСОБА_4, представник, дов. № 569 від 25.02.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2016р. у справі № 904/387/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія", м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2016р. (суддя Панна С.П.) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано наявністю двосторонніх Актів виконаних робіт та накладних, які підтверджують надання відповідачем позивачу послуг по ремонту транспортних засобів.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 30.03.2016р. скасувати.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач не виконав умов домовленості в частині виконання послуг з ремонту транспортних засобів. ТОВ «Дніпроолія» не отримувало від відповідача жодного акту виконаних робіт та накладних, не підписувало їх, не надавало довіреностей на отримання матеріальних цінностей. Надані відповідачем в якості доказів виконаних робіт акти та накладні не є належними доказами, оскільки не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме на них відсутні відбиток печатки ТОВ «Дніпроолія», а підпис зроблений невідомою особою. Печатка ТОВ «Дніпроолія», яка наявна на актах та накладних, наданих відповідачем є підробкою. Позивачем було сплачено по отриманим від відповідача рахункам у якості передплати. Оплати по факту виконаних робіт позивачем не проводилось, оскільки послуга відповідачем не була здійснена та від нього не отримано жодного документа, який підтверджує факт виконаних робіт. Крім того, як зазначає скаржник, суд невірно кваліфікував зобовязання між сторонами по справі, як за договором підряду, адже фактично є зобовязання, які виникають по договору з надання послуг.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що суд правильно дійшов до висновку про встановлення між сторонами правовідносин за договором підряду у спрощений спосіб, шляхом підписання актів виконаних робіт, та застосував відповідні норми права. В матеріалах відсутні будь-які докази, які свідчать про невизнання чи заперечення зі сторони позивача щодо факту неотримання робіт. Частина 1 статті 854 ЦК України в імперативному порядку вказує, що попередня оплата виконаної роботи або окремих етапів повинна в обовязковому порядку бути передбачена в договорі підряду. Оплата позивачем здійснювалась після отримання робіт, підписання актів виконаних робіт та накладних. Вказане підтверджується виписками з банку про рух коштів по рахунку відповідача. Жодних заперечень щодо якості виконаних робіт не заявлялося. Акти підписані без зауважень. Виконані роботи оплачувалися позивачем. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представники відповідача в доповнення до відзиву зазначили, що послуги надавалися автотранспорту Криворізької філії відповідача. Після надання послуг з ремонту відповідачем складався та підписувався акт виконаних робіт, який разом з накладною та рахунком передавався через водіїв, які й повертали підписані відповідачем акти.

Представниками позивача заявлено клопотання про призначення експертизи стосовно печатки.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні експертизи, оскільки наявність чи відсутність печатки, а також підпису повноважної особи позивача на Актах приймання робіт та накладних не спростовує факту прийняття позивачем робіт, про що свідчить здійснення ним оплат.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 106 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.

ТОВ «Дніпроолія» звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 442 605 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі усної домовленості з відповідачем в період з лютого 2014 року по грудень 2015 року перераховувалися кошти як передоплата для ремонту автомобілів. Однак послуги з ремонту відповідачем не були надані. Посилаючись на приписи ст..693 ЦК України, яка передбачає право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати не передав товар у встановлений строк та на ст..907 ЦК України, яка передбачає можливість розірвання договору про надання послуг шляхом односторонньої відмови від договору, просив задовольнити позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 17.02.2014р. по 02.11.2015р. відповідач виконав, а позивач прийняв роботи по ремонту транспортних засобів.

В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт та накладні, які підписані з боку позивача, відповідача та скріплені печатками сторін, а також рахунки на загальну суму 437 058,00 грн.

Позивач в підтвердження здійснення оплат надав платіжні доручення за період з 20.02.2014р. по 05.11.2015р. на загальну суму 442 605 грн.

Відповідачем надані банківські виписки за період з 01.02.2014р. по 30.11.2015р. (т.2).

При звірянні платіжних доручень з випискою з банку встановлено, що на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти за платіжними дорученням №272 від 20.02.2014р. на суму 3 412 грн. в оплату рахунку № 004 від 17.02.2014р. не надходили. В оплату цього рахунку надійшли кошти за платіжним дорученням № 329 від 26.02.2014р.

Платіжне доручення № 6190 від 31.07.2015р. на суму 9 660 грн. в оплату рахунку № 047 від 27.07.2015р. не надходили. Даний рахунок не оплачений позивачем.

Таким чином з заявленої позивачем суми 442 605 грн. за період з 20.02.2014р. по 05.11.2015р. підтверджується зарахування на рахунок відповідача 429 533 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу (надалі ГК) України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В ч. 2 ст. 205 ЦК України зазначено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Підписання сторонами Актів виконаних робіт, накладних, прийняття позивачем рахунків та їх оплата свідчать про існування між сторонами у справі зобов'язальних відносин на підставі укладеного у спрощений спосіб договору підряду, оскільки законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладання договору підряду.

Відповідно до частини 1, 2 статті ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст..854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Таким чином, згідно даних норм, за загальним правилом оплата робіт здійснюється після її прийняття і попередня оплата можлива лише у випадку, якщо це прямо передбачено сторонами у договорі.

Позивачем, відповідно до ст..33 ГПК України, не доказано належними та допустимими доказами про погодження сторонами передоплати робіт.

Натомість підписання Актів виконаних робіт, оплата виставлених рахунків з призначенням платежу «оплата за запчастини та ремонт згідно рахунку №…» свідчать про те, що позивачем оплачувалися роботи, виконані відповідачем.

Апеляційна с карга не підлягає задоволенню у звязку з вищенаведеним та з наступних підстав.

Господарський суд правильно дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини з договору підряду, а не з договору про надання послуг, оскільки за договором про надання послуг предметом є саме послуга яка й споживається замовником і результат послуги не може бути окремим обєктом цивільних прав, а за договором підряду предметом є саме виготовлення нової або якісна зміна вже існуючої речі і результат цієї роботи є окремим обєктом цивільних прав.

Господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстави для його зміни або скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 103 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2016р. у справі № 904/387/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 14.06.2016р.

Головуючий суддя С.Г.Антонік

Судді Г.К.Дмитренко

ОСОБА_5