Для зміни черговості спадкоємцю за законом необхідна наявність всіх обставин: тривалість матеріального забезпечення та опікування спадкодавця і його безпорадний стан (ВС КЦС, справа №712/6646/21 від 27.01.2023 р.)

Фабула судового акту: Брат, померлої спадкодавиці вважав що що має право на спадкування після її смерті на рівні з доньками померлої, оскільки протягом тривалого часу лікував та матеріально забезпечував сестру, яка через тяжку хворобу та через похилий вік перебувала у безпорадному стані. Він вказував, що останні півроку перед смертю сестри займався її утриманням та піклуванням, а остання потребувала догляду, лікування та утримання.

Тому позивач просив визнати за ним право на спадкування за законом після смерті сестри, разом зі спадкоємцями першої черги (доньками).

Проте ні перша, ні друга інстанція його вимоги не підтримала через недоведення ним всіх необхідних підстав для зміни черговості. Залишаючи ці рішення в силі, із такими аргументами погодилась і колегія суддів ВС КСЦ. ВС пояснив порядок та підстави зміни черговості:

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).

Стаття 1259 ЦК України передбачає можливість зміни черговості одержання права на спадкування, у тому числі і за рішенням суду.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч.2 статті 1259 ЦК України).

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних обставин, встановлених у судовому порядку:

1. опікування над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (прихильне спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо);
2. матеріальне забезпечення спадкодавця;
3. надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;
4. тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3;
5. безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти зазначених вище обставин.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Отже у цій справі:

Всі три інстанції судів дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зміни черговості одержання права на спадкування, оскільки позивачем не було доведено належними та достовірними доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у нього могло виникнути право на спадкування за першою чергою, зокрема здійснення протягом тривалого часу опіки над спадкодавцем, матеріального забезпечення її та надання іншої допомоги, а також перебування спадкодавця у безпорадному стані.

Крім того залишилось недоведеним факт того, що сестра зверталася до нього, або до доньок з проханням про допомогу, догляд та утримання. При цьому перебування її певний час у медичному закладі на стаціонарному лікуванні та необхідність лікування достовірно не свідчать про безпорадний стан сестри у розумінні ч.2 ст. 1259 ЦК України.

Аналізуйте судовий акт: Опікування особою, яка тривалий час перебувала у безпорадному стані свідчить про наявність фактичних шлюбних відносин, а отже є підставою для зміни черговості одержання права на спадкування (ВС/КЦС у справі № 127/9778/17 від 24.06.2020);

Вимоги про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування можуть розглядатись разом в межах позовного провадження(ВС/КЦС від № 691/1237/20 у справі 03.11.2021 р.);

Для усунення від спадкування позивач має довести і умисне ухилення відповідача від допомоги при можливості її надання; і перебування спадкодавця в безпорадному стані; і його потребу в допомозі саме цієї особи (ВС КЦС № 759/18917/17 від 01.02.2022 р.);

Неможливо усунути від права на спадкування особу, яка на момент подання відповідного позову вже померла (ВС КЦС справа №755/17978/20 від 13.07.2022 р.).

Постанова

Іменем України

27 січня 2023 року

м. Київ

справа № 712/6646/21

провадження № 61-12493св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -Третя черкаська державна нотаріальна контора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси у складі судді Пироженка С. А.

від 12 липня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Новікова О. М., Василенко Л. І., Вініченка Б. Б., від 06 жовтня 2022 року і виходив з наступного.

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Третя черкаська державна нотаріальна контора, про зміну черговості одержання права на спадкування.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на усе її майно. Скориставшись своїм правом на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , він звернувся до Третьої черкаської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини. Вказував, що ОСОБА_4 після своєї смерті залишила заповіт на частину майна, яке їй було передано ним ще за її життя, з метою надання їй фінансової допомоги. Спадкоємцем в заповіті зазначений він -

ОСОБА_1 .

На підставі вказаного заповіту державним нотаріусом Третьої черкаської державної нотаріальної контори Олексієнко К. П. було видано на його ім`я свідоцтво про право на спадщину від 25 серпня 2020 року на квартиру

АДРЕСА_1 , а також свідоцтво про право на спадщину від 25 серпня

2020 року на грошові заощадження з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться на рахунках AT «Ощадбанк» на загальну суму 267 252, 63 грн.

Вказував, що зазначене майно, яке він успадкував після смерті

ОСОБА_4 , ще при її житті належало йому, і було передано їй з метою надання фінансової допомоги на лікування та утримання в скрутних життєвих обставинах. Квартира була подарована ним померлій

ОСОБА_4 ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак фактично не переходила в її володіння та розпорядження, оскільки він продовжував користуватися нею, проживати в ній, утримувати її, сплачуючи всі відповідні платежі та ніс витрати по обслуговуванню та ремонту. Грошові кошти на рахунках в AT «Ощадбанк» були надані ним померлій ОСОБА_4 , які вона, за його рекомендацією, внесла на депозитні рахунки і витрачала в разі необхідності для забезпечення лікування та проживання. Також він допоміг відкрити померлій сестрі депозити в АТ КБ «ПриватБанк»: договір № SAMDNWFD00715752889901 від 13 травня 2017 року та договір SAMDNWFD0071574325801 від 12 травня 2017 року.

Позивач зазначав, що крім зазначеного майна після смерті ОСОБА_4 залишилось інше спадкове майно, до якого входить зокрема земельна ділянка їхньої матері площею 3,73 га, кадастровий номер 3524686200:02:000:0323, розташована на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Померла сестра успадкувала зазначену земельну ділянку після смерті матері в повному розмірі, приховавши від нотаріуса факт того, що є інші спадкоємні, а саме він - ОСОБА_1 . Цим скористалися діти сестри - відповідачі по справі, які відмовляються передати належну йому частину цієї ділянки.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є її доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які претендують на спадкове майно, яке не охоплено заповітом.

Позивач вважає, що має право на спадкування після смерті ОСОБА_4 не лише в рамках заповіту, але і по закону на рівні з доньками померлої, оскільки протягом тривалого часу лікував та матеріально забезпечував померлу сестру ОСОБА_4 , яка через тяжку хворобу та через похилий вік перебувала у безпорадному стані. Саме він останні півроку перед смертю сестри займався її утриманням та піклуванням, а остання потребувала догляду, лікування та утримання.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив визнати за ним право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкоємцями першої черги

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 липня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів знаходження померлої у безпорадному стані, тобто в такому стані, під час якого вона неспроможна була самостійно забезпечувати свої потреби. Позивач не довів належними і допустимими доказами наявності підстав для зміни черговості одержання права на спадкування на підставі частини другої статті 1259 ЦК України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 липня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у нього могло виникнути право на спадкування за першою чергою. Доводи апеляційної скарги визнані такими, що не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

08 грудня 2022 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 липня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального

і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, від 31 березня 2021 року у справі № 635/9574/18, а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази. Суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання про витребування доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі заявниквказує, що судами було відхилене його клопотання про витребування доказів, які він самостійно не міг надати суду, оскільки вони відносяться до конфіденційної інформації та такої, що містить лікарську таємницю. Позивач стверджує, що з моменту звернення його сестри (спадкодавця) до медичного закладу 04 грудня 2018 року і до моменту її смерті всі витрати по її лікуванню, догляду та утриманню були понесені ним, і саме він надавав основну допомогу смертельно хворій сестрі. Ним до суду першої інстанції було надано докази, які підтверджували незадовільний стан здоров`я спадкодавця, а саме виписку № 011092 з діагностичного відділення КЗ «ЧОЛ Черкаської обласної ради», однак уся відповідна медична документація міститься в історії хвороби

ОСОБА_4 , яку він вважав за необхідне витребувати. Він не зміг подати відповідне клопотання, оскільки суд без його участі закрив підготовче засідання і призначав справу до розгляду по суті. Суд апеляційної інстанції також не задовольнив клопотання про витребування доказів, необхідних для правильного встановлення обставин справи. Заявник звертає увагу на те, що без витребування зазначених доказів, неможливо було порушувати клопотання про проведення у справі відповідної експертизи для встановлення безпорадного стану ОСОБА_4 .

Також позивач зазначає, що в матеріалах справи достатньо доказів, які свідчать про надання ним ОСОБА_4 матеріальної допомоги та її утримання. Вказує, що розгляд справи відбувся без участі відповідачів, що вплинуло на результат розгляду справи, в результаті чого було порушено його права.

У визначений судом строк відзиви на касаційну скаргу не надходили

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра позивача ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2

від 07 серпня 2019 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на усе її майно, а тому позивач, скориставшись своїм правом на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , звернувся до Третьої черкаської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_4 після своєї смерті залишила заповіт на частину майна. Спадкоємцем в заповіті зазначений ОСОБА_1 .

На підставі вказаного заповіту державним нотаріусом Третьої черкаської державної нотаріальної контори Олексієнко К. П. було видано наступні свідоцтва на право на спадщину за заповітом на ім`я позивача:

- свідоцтво про право на спадщину від 25 серпня 2020 року на квартиру АДРЕСА_1 ;

- свідоцтво про право на спадщину від 25 серпня 2020 року на грошові заощадження з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в ТВБВ № 10003/0240 філії - Дніпропетровського обласного управління AT «Ощадбанк» на рахунках № НОМЕР_3 відкритий 12 травня 2017 року, № НОМЕР_4 , відкритий

12 травня 2017 року в ТВБВ № 10003/0610 філії - Дніпропетровського обласного управління AT «Ощадбанк» на рахунку № НОМЕР_5 , відкритий 13 травня 2017 року в ТВБВ № 10023/034 філії - Черкаського обласного управління AT Ощадбанк» на рахунках № НОМЕР_6 , відкритий 11 січня 2017 року, № НОМЕР_7 відкритий 22 вересня 2014 року № 9760/91551060485 (компенсація 1997 року) на загальну суму 267 252, 63 грн.

Окрім зазначеного майна, після смерті ОСОБА_4 залишилось інше спадкове майно, до якого входить також земельна ділянка площею 3,73 га, кадастровий номер 3524686200:02:000:0323, розташована на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Позивач вказував, що померла сестра успадкувала зазначену земельну ділянку після смерті матері в повному розмірі, приховавши від нотаріуса факт того, що є інші спадкоємці, а саме він ОСОБА_1 .

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є її доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які претендують на спадкове майно, яке не ввійшло до заповіту.

13 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Третьої черкаської державної нотаріальної контори Олексієнко К. П. з заявою про зміну черговості одержання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 . Нотаріус надав відповідь від 13 травня 2021 року № 584/01-16, якою відмовив у зміні черги у спадкуванні. Підставою відмови стала та обставина, що позивач є рідним братом померлої ОСОБА_4 і має право на спадкування по закону в другій черзі, а серед спадкоємців є рідні доньки померлої, які спадкують у першу чергу. Нотаріус рекомендував звернутися до суду з позовною заявою про зміну черговості одержання права на спадкування.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно зі статтями 1216 1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217 1223 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу(спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Стаття 1259 ЦК Українипередбачає можливість зміни черговості одержання права на спадкування, у тому числі і за рішенням суду.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України).

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних обставин, встановлених у судовому порядку: 1) опікування над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (прихильне спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти зазначених вище обставин.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

За правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зміни черговості одержання права на спадкування, оскільки позивачем не доведено належними та достовірними доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у нього могло виникнути право на спадкування за першою чергою, зокрема здійснення протягом тривалого часу опіки над спадкодавцем, матеріального забезпечення її та надання іншої допомоги, а також перебування спадкодавця у безпорадному стані.

Надані позивачем докази не містять відомостей про безпорадний стан спадкодавця та неможливість останньої самостійно здійснювати догляд за собою та задовольняти побутові потреби. При цьому перебування спадкодавця певний час у медичному закладі на стаціонарному лікуванні та необхідність лікування достовірно не свідчать про її безпорадний стан у розумінні частини другої статті 1259 ЦК України.

Під час розгляду справи позивач не довів, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка проживала у м. Черкаси,зверталася до нього, який має зареєстроване місце проживання у м. Дніпро, або до їїдоньок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з проханням про допомогу, догляд та утримання.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, значною мірою зводяться до незгоди з ними та до переоцінки доказів у справі.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що суд першої інстанції без його участі закрив підготовче засідання і призначав справу до розгляду по суті, що позбавило його права на подання суду клопотання про витребування доказів, оскільки у відповідності до поданої позивачем 23 грудня 2021 року заяви останній просив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті (а.с. 63).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд слушно зауважив, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказування, а також у інших випадків, передбачених ЦПК України.

При вирішенні спору по суті у судовому засіданні позивач не заперечував щодо розгляду справи без участі відповідачів (а. с. 85), які були належним чином повідомленні про дату та час розгляду справи, однак в черговий раз до суду не з`явилися.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права.

За встановлених у цій справі обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах, на які послався заявник у касаційній скарзі.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 липня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович