Для стягнення витрат на професійну правничу допомогу номер справи у договорі, звіті, акті виконаних робіт, платіжному дорученні вказувати бажано, проте необов’язково (ВС/КАС у справі №520/8309/18 17 від березня 2020 р.)

Фабула судового акту: ЖАДІБНА ТА ЗАЗДРІСНА! – у нас об’єднана палата ВС/КАС та інші нижчі судді у цій справі. Інакше не можна зрозуміти їх логіку у вирішенні питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу з митного органу.

Позовна заява на 35 АРКУШАХ із аналізом практики ВС, персональна участь адвоката у п’яти засіданнях при розгляді справи судом першої інстанції, додаткові письмові пояснення, відповідь на відзив, тощо…. І за це все співмірною сумою із складністю справи та виконаними адвокатом роботами вважається лише 20 000,00 грн. Заявлено було – 143 910,00 гривень. Ганьба!

Але справа не про це.

Митний орган, який програв справу, оскаржив додаткове рішення суду про стягнення витрат на професійну правничу допомогу посилаючись на стаття 139 КАС України та попередню практику ВС, про те що в документах поданих на підтвердження понесення витрат позивачем не вказано номер конкретною справи, яку він програв.

Зокрема позивачем були подані:

- Договір про надання професійної правничої допомоги адвоката, який передбачав широкий спектр послуг консультації, правовий супровід господарської діяльності, представництво в будь-яких судах, допомога адвоката без обмежень;

- Попередній (орієнтовний) розрахунок вартості послуг;

- Платіжне доручення про сплату 143 910,00 гривень;

- Звіт про виконані роботи та акти виконаних робіт;

Водночас кожен раз суд встановлював, що у п’яти судових засіданнях інтереси позивача представляв адвокат на підставі вказаного договору.

Але номер справи дійсно ніде не був зазначений. Наскільки він взагалі потрібний? І як про нього можна знати до моменту подання позову до канцелярії суду.

У цій справі позиція судів усіх трьох інстанцій з цього приводу наступна. До уваги беруться не лише документи подані позивачем на підтвердження понесених витрат, наприклад акти виконаних робіт за увесь період протистояння із митним органом, а переважно участь адвоката у судових засіданнях та складання адвокатом процесуальних документів для цих засідань.

Таким чином, зазначення номеру справи у таких документах є бажаним, але необов’язковим.

Аналізуйте судовий акт: 63000 гривень гонорару за позовну заяву на трьох аркушах – забагато (ВС/КАС № 810/3806/19 від 17.09.2019)

ДО УВАГИ АДВОКАТІВ! Отримання гонорару готівкою можна підтверджувати БУДЬ-ЯКИМ документом (квитанція, акт, розписка тощо) (ВС/КАС у справі № 727/4597/19 від 16.04.2020)

Витрати на правову допомогу при перегляді судових рішень НЕ може можуть перевищувати такі витрати, понесені клієнтом при розгляді справи у суді першої інстанції (ВС/КАС № № 2040/6747/18 від 11.12.2019)

При визначенні розміру судових витрат, пов’язаних із правовою допомогою компенсації підлягають лише ті послуги які вказані у відповідному договорі (ВС/КАС № 826/856/18 від 22.12.2018)

Для підтвердження витрат на правову допомогу дані з Книги обліку доходів і витрат адвоката НЕ потрібні, оскільки така служить лише базою для оподаткування (ВС/КАС № 569/17904/17 від 01.10.2018)

КАС України НЕ передбачено обов'язку сторони доводити обґрунтованість ринкової вартості послуг з правової допомоги (ВС/КАС 826/2689/15 від 09.04.2019)

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2020 року

Київ

справа №520/8309/18

адміністративне провадження №К/9901/17118/19

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., Олендера І.Я., Рибачука А.І., Смоковича М.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №520/8309/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСІМ ГРУП» до Сумської митниці ДФС про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Сумської митниці ДФС на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року (прийняту одноособово суддею Сагайдаком В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Бартош Н.С., суддів: Григорова А.М., Подобайло З.Г.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКСІМ ГРУП" (далі - ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП», позивач) звернулось до суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач, Сумська митниця ДФС, Митниця) щoдо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості і карток відмови в прийнятті митних декларацій. У позовній заяві позивач також просив суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.

1.2. Після ухвалення 02 січня 2019 року судом першої інстанції рішення у справі представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Сумської митниці ДФС витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 143 910 грн.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року заяву ТОВ "ТЕКСІМ ГРУП" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №520/8309/18 - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь ТОВ "ТЕКСІМ ГРУП" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000.0 грн. (двадцять тисяч гривень). В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

2.2. Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції врахував, що адвокат склав позовну заяву на 35 аркушах із зазначенням посилань на практику Верховного Суду, приймав участь у судових засіданнях 31 жовтня 2018, 03 грудня 2018 року, 12 грудня 2018 року, 27 грудня 2018 року, 02 січня 2019 року, склав додаткові пояснення на 3 аркушах з доданими документами, підготував відповідь на відзив на 4 аркушах, а тому сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,0 (двадцять тисяч гривень) є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору, з дотриманням критерію розумності розміру, співмірною з виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт щодо розгляду даної справи.

2.3. Також суд першої інстанції зазначив, що заява про винесення додаткового судового рішення разом із документами на підтвердження понесених витрат подані до суду в межах строку, який встановлено частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

2.4 Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі № 520/8309/18 залишено без змін.

2.5 Беручи до уваги надані представником позивача докази на підтвердження обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу, в частині, що була задоволена судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

2.6 Крім того, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції стосовно подання заяви позивача про винесення додаткового судового рішення в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України, оскільки під час апеляційного розгляду справи представником позивача до суду подано заяву, яка датована 08 січня 2019 року та відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції це клопотання подано до суду саме 08 січня 2019 року.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1 Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, постановити нове судове рішення, яким заяву ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат залишити без розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4 Доводи особи, яка подала скаргу

4.1 У касаційній скарзі відповідач вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи не здійснили всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, що стало наслідком помилкових висновків про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

4.2 Зазначає, що суд першої інстанції не перевірив дотримання представником позивача встановлених абзацом 1 частини сьомої статті 139 КАС України порядку та строків подачі доказів і незаконно розглянув заяву ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, прийнявши незаконне судове рішення.

4.3 Також відповідачем у касаційній скарзі зазначено, що надані до суду першої інстанції платіжне доручення, Договір, Додаток №1 до Договору, звіт та акт не містять жодного посилання на адміністративну справу №520/8309/18, що згідно з позицією Верховного Суду, висвітленою у постановах від 08 травня 2018 року та від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, унеможливлює вирішення питання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу на користь позивача.

5. Доводи інших учасників

5.1 Позивачем не подано відзиву на касаційну скаргу Сумської митниці ДФС.

6. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ОБ`ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Сумської митниці ДФС на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі № 520/8309/18.

6.2. Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року справу № 520/8309/18 призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 12 грудня 2019 року.

6.3. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року справу № 520/8309/18, відповідно до частини другої статі 346 КАС України, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

6.4 Підставою для передачі справи №520/8309/18 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду стала наявність неоднакового тлумачення та застосування колегіями суддів різних палат Касаційного адміністративного суду статей 139 та 252 КАС України під час розгляду касаційних скарг на рішення судів, прийнятих за результатами розгляду заяв про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

6.5 Так, у постанові від 10 вересня 2019 року по справі №850/1/18 (касаційне провадження №К/9901/18419/19) Верховний Суд дійшов висновку, що порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, визначений статтею 252 КАС України, не передбачає залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду, тому розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення на підставі частини сьомої статті 139 КАС України є помилковим.

6.6 У постанові від 22 листопада 2019 року по справі №810/1502/18 (касаційне провадження №К/9901/66405/18) колегія суддів Верховного Суду зауважила, що частиною сьомою статті 139 КАС України встановлений граничний строк подачі відповідних доказів та наслідки їх неподання. При цьому, наслідки у вигляді залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду, передбачені як за неподання заяви, так і у разі ненадання відповідних доказів, а тому у випадку пропуску позивачами цих строків, суд повинен застосувати процесуальний наслідок у вигляді залишення заяви без розгляду, а не відмови у її задоволенні.

6.7 Згідно з рішенням зборів суддів Верховного суду в Касаційному адміністративному суді від 07 грудня 2017 року № 8 «Про обрання суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді до складу об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду» та відповідно до рішення зборів суддів Верховного суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року «Про обрання суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді до складу об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду» здійснено автоматизований розподіл справи № 520/8309/18 між суддями.

6.8 Протоколом автоматизованого розподілу від 26 грудня 2019 року визначено наступний склад колегії суддів для розгляду справи № 520/8309/18: головуючий суддя (суддя-доповідач) Калашнікова О.В., судді: Бевзенко В.М., Коваленко Н.В., Олендер І.Я., Рибачук А.І., Смокович М.І., Ханова Р.Ф.

6.9 Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7.1. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» (клієнт) та адвокатом Паркулаб А.В. (виконавець) укладено договір №12/09 про надання професійної правничої допомоги адвоката (далі - Договір).

7.2. Розділом 1 Договору передбачено, що предметом цього договору є надання правової інформації, консультацій: і роз`яснень в правових питань, правовий супровід господарської діяльності клієнта, представництво інтересів клієнта у судах будь-яких юрисдикцій, інстанцій і рівнів під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, надання професійної правничої допомоги адвоката клієнту. Обмежень повноважень представника цим договором не встановлюється. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється в попередніх (орієнтовних) розрахунків суми вартості послуг, які є невід`ємною частиною цього договору.

7.3. Згідно з пунктом 3.1. Договору обов`язками виконавця є:

-надання клієнту усні і письмові довідки щодо законодавства, що стосується предмету Договору;

-забезпечення представництва клієнта в судах будь-якої інстанції, органах державної влади та органах місцевого самоврядування усіх рівнів, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності;

-здійснення підготовки до подачі позовних заяв, збір доказів;

-надання клієнту консультації та роз`яснення з юридичних питань, що стосуються предмету договору;

-складання і підписання заяви по суті справи, клопотання, скарги та інші документи правового характеру, необхідні для виконання Договору;

-надання на вимогу клієнта інші, крім перерахованих вище, види правової допомоги, пов`язаної з предметом Договору;

-звітування перед клієнтом щодо стану виконання обов`язків за цим договором.

7.4. Пунктом 4.6 Договору визначено, що компенсації підлягають витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги за цим Договором, і підтверджені документально. Про здійснення таких витрат та їх документальне підтвердження Виконавець зазначає в актах виконаних робіт.

7.5. У жовтні 2018 року ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» через свого представника - Паркулаба А.В. звернулось до суду з позовом до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості і карток відмови в прийнятті митних декларацій. У позовній заяві ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» також просило суд вирішити питання щодо судових витрат, що складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу. До позовної заяви представником позивача, зокрема, було додано:

-копію договір №12/09 про надання професійної правничої допомоги адвоката;

-попередній (орієнтовний) розрахунок суми вартості послуг №1 від 10 вересня 2018 року;

-платіжне доручення № 727 від 25 вересня 2018 року.

7.6 Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року у справі № 520/8309/18 задоволено позовні вимоги ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП». Представництво інтересів позивача у судовому засіданні здійснював адвокат Паркулаб А.В.

7.7 08 січня 2019 року зареєстровано у Харківському окружному адміністративному суді клопотання представника позивача - адвоката Паркулаба А.В. про долучення до матеріалів справи доказів, що підтверджують понесення позивачем витрат на професійну допомогу а саме:

-копію звіту про виконані роботи (надані послуги) від 02 січня 2019 року;

-копію актів виконаних робіт від 14 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року, від 27 вересня 2018 року, від 01 жовтня 2018 року, від 31 жовтня 2018 року, від 20 листопада 2018 року, від 03 грудня 2018 року, від 07 грудня 2018 року, від 12 грудня 2018 року, від 18 грудня 2018 року, від 21 травня 2018 року, від 27 грудня 2018 року, від 02 січня 2019 року.

Також в цьому клопотанні представник позивача просив ухвалити додаткове судове рішення по справі, яким стягнути з Сумської митниці ДФС судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 143910,00 грн.

7.8 Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавцем надані, зокрема, наступні послуги:

-складення позовної заяви на 35 аркушах, враховуючи практику Верховного Суду;

-участь у судових засіданнях 31 жовтня 2018 року, 03 грудня 2018 року, 12 грудня 2018 року, 27 грудня 2018 року, 02 січня 2019 року;

-складення додаткових пояснень на 3 аркушах з доданими до нього документами;

-підготовка відповіді на відзив.

8. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1.1. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

8.1.2. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

8.1.3. Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1 Підставою подання відповідачем касаційної скарги стало недотримання судами попередніх інстанцій строку, передбаченого абзацом 1 частини сьомої статті 139 КАС України, що спричинило безпідставний розгляд заяви ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу. Відповідач зазначає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягала залишенню без розгляду.

9.2. Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України передбачено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

9.3. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

9.4. Отже, статтею 252 КАС України визначені загальні положення щодо ухвалення додаткового судового рішення у випадку не вирішення судом питання про судові витрати взагалі.

9.5. Також частинами другою-п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

9.6. Згідно зі статтею134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

9.7. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9.8. Враховуючи положення статтей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

9.9. Також законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

9.10. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19)

9.11. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, вимога про відшкодування судових витрат на правничу допомогу була заявлена представником ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» у позовній заяві. Докази понесених судових витрат на правничу допомогу подано представником позивача у строк, передбачений частиною сьомою статті 139 КАС України, оскільки рішення Харківським окружним адміністративним судом прийнято 02 січня 2019 року, а клопотання про винесення додаткового рішення та щодо долучення доказів понесених судових витрат датовано 08 січня 2019 року, в матеріалах міститься копія такого клопотання із відбитком штемпеля суду першої інстанції від 08 січня 2019 року.

9.12. Згідно з частиною шостою статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

9.13. Враховуючи, що строк для подання доказів понесених у суді першої інстанції судових витрат на правничу допомогу у справі № 520/8309/18 закінчився 07 січня 2019 року - у вихідний день, вказані докази подані у строк передбачений чинним законодавством, а тому відсутні підстави для залишення без розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

9.14. Відповідач у касаційній скарзі також вказав на порушення судами попередніх інстанцій принципу співмірності при визначенні суми стягнення витрат на правничу допомогу. Зазначив, що документи, які подані для визначення розміру цих витрат, не містять документального підтвердження витрат адвоката, що були необхідні для надання правничої допомоги, в них відсутні докази затраченого адвокатом часу для надання вказаних послуг, відсутні розрахунки вартості підготовки адвокатом процесуальних документів та відсутнє посилання на номер справи, що розглядається.

9.15. Колегія суддів Верховного Суду вважає вказані доводи Митниці необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не встановлено чітких критеріїв для документів, що подаються для підтвердження витрат на правничу допомогу. Судами першої та апеляційної інстанції, при визначенні суми понесених витрат, враховувались не всі послуги, надані адвокатом, згідно із актами прийому-передач, та акцентувалась увага не на подані документи, а на безпосередню участь адвоката у судових засіданнях та складання ним процесуальних документів для цих засідань. Надання таких послуг було передбачено договором від 10 вересня 2018 року №142/09 про надання професійної правничої допомоги, укладеним між позивачем та адвокатом Паркулаб А.В.

9.16. Отже, Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій при визначенні розміру суми судових витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню, враховані як пов`язаність таких витрат із розглядом справи, так і критерії розумності і співмірності.

9.17. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, не допустили порушень норм процесуального права.

9.18. Відповідно до пункту 1 частини першої 1 статті 349, статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

10. Відсутність підстав для відступу від попереднього правового висновку

10.1 Суд касаційної інстанції у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року (справа №850/1/18), переглядаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення без розгляду заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу, виходив із встановлених у справі обставин, пов`язаних з пропуском позивачем строку звернення до суду із такою заявою.

10.2. У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено дотримання представником позивача строку подання до суду заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу, що є підставою для вирішення по суті питання про розподіл цих витрат. Колегія суддів вважає, що в основу вказаних підходів покладено різні обставини, що не ставить під сумнів можливість застосування частини сьомої статті 139 КАС України.

10.3. Таким чином, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №850/1/18 (касаційне провадження №К/9901/18419/19), оскільки обставини у зазначених справах не є подібними.

11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11.2. Доводи Митниці про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

11.3. За таких обставин об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанції без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

12. Судові витрати

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

О.В. Калашнікова

В.М. Бевзенко

Н.В. Коваленко

І.Я. Олендер

А.І. Рибачук

М.І. Смокович

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду