Действуй с ПриватБанком тихо! Не делай шума! Или юридический уход от ответственности через оставления без рассмотрения иска о взыскании кредитной задолженности - ШАБЛОНЫ

13.07.2020 | Автор: Гильдия Профессиональных Юристов
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
Действуй с ПриватБанком тихо! Не делай шума! Или юридический уход от ответственности через оставления без рассмотрения иска о взыскании кредитной задолженности - ШАБЛОНЫ - 0_29191000_1594385744_5f086550474b7.png

ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ (КЛИЕНТ ОТВЕТЧИК ПО ДЕЛУ):

- заочное решение 2015 г. о взыскании в пользу ПриватБанка кредитного долга с клиента, ссылка на заочное решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46130732

- на основании заочного решение банк получил исполнительный лист, который предъявил в исполнительную службу для открытия исполнительного производства, наложения арестов на имущество клиента (квартиру) и выставление её на принудительные торги как арестованное имущество.

ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:

  1. подготовка и подача в суд первой инстанции заявления о пересмотре заочного решения;
  2. ознакомление в исполнительной службе с материалами исполнительного производства;
  3. ознакомление в суде с делом по которому принято заочное решение;
  4. подготовка и подача в исполнительную службу заявления о снятии с недвижимого имущества должника ареста;
  5. подготовка и подача в суд жалобы на исполнительную службу о признании действий противоправными и снятие ареста с недвижимого имущества должника;
  6. подготовка и подача в суд заявления об остановки исполнительного производства. Суд удовлетворил данное заявление и остановил исполнительное производство, тем самым не дав продать арестованное имущество клиента, вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81760933
  7. 29 октября 2018 г. суд отменил заочное решение от 2015 г. о взыскании в пользу ПриватБанка кредитной задолженности, вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77437855
  8. снятие исполнительной службой с недвижимого имущества должника ареста и закрытие исполнительного производства;
  9. 20 марта 2019 г. суд оставил без рассмотрения иск ПриватБанка и тем самым вообще не дал банку взыскать с клиента кредитную задолженность, вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80579547 На сегодня уже прошёл один год с момента принятия указанного ранее определения, поэтому банку будет отказано в открытии апелляционного производства (часть 2 статья 358 Гражданского-процессуального кодекса Украины).

ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ:

  1. ЗАЯВЛЕНИЕ О ПЕРЕСМОТРЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ:

Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

49000, м. Дніпро

проспект Дмитра Яворницького, 57

Особа, яка подає заяву (відповідач):

ІПН

житловий масив , будинок __,

корпус , кв. ___, м. Дніпро, 49000

тел. 095-235-31-10

позивач: Акціонерне товариство

Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

ідентифікаційний код 14360570

вулиця Грушевського, будинок 1Д,

м. Київ, 01001

засоби зв’язку невідомі

справа №200//15-ц

суддя Кудрявцева Т.О.

09.10.2018 р.

Заява

про перегляд заочного рішення

09.10.2018 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень, я дізнався про існування у відношенні мене заочного рішення від 15.05.2015 р. про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" грн.

Ухвалу про відкриття провадження по справі та повістку про виклик у судове засідання я не отримував

Справу суд розглянув в одне судове засідання без моєї участі.

Повідомляю, що з оскаржуваним заочним рішення я незгоден, оскільки:

1) сума стягнення за рішенням взагалі для мене величезна і суд прийняв рішення на таку суму без мене;

2) я не зміг заявити клопотання про застосування позовної давності до позовних вимог позивача, в тому числі спеціальної позовної давності до неустойки, тим самим радикально змінивши обставини по справі.

У постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 Верховний Суд України, аналізуючи приписи статей 266 і частини другої статті 258 ЦК України, дійшов висновку, що можливість стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається у межах позовної давності за основною вимогою з дня (місяця), з якого вона нараховується.

Вказані обставини судом враховано не було.

3) я добровільно передав позивачу у 2012 році, а позивач прийняв за актом автомобіль, який було придбано мною за кредитні кошти позивача у 2008 році. Факт мого добровільного повернення майна, та прийняття його позивачем є самостійною підставою для припинення кредитного договору датою прийняття банком авто та неможливістю подальшого нарахування відсотків, пені та інших штрафних санкцій після отримання банком автомобіля.

Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання (глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК України). Подальші дії банку зі стягнення заборгованості, нарахування відсотків, неустойки, штрафи після фактичного припинення договірних відносин – не відповідають законодавству;

4) не відповідає законодавству стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором доларів США, штраф (фіксована частина) доларів США, штраф (процентна складова) доларів США. Пеня та штраф є одним видом відповідальності – неустойкою, а тому їх одночасне стягнення не відповідає закону.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Проте, у порушення норми 549 ЦК України суд на зазначені положення закону уваги не звернув, не з'ясував дійсного обсягу відповідальності, оскільки не встановив, за які порушення умов кредитного договору нараховані штрафи та пеня і не перевірив правильності їх нарахування з огляду на наведені вище норми матеріального права та правовий висновок Верховного Суду України.

Можна дійти висновку про те, що лише правильно визначивши розмір кредитної заборгованості можна ухвалювати рішення про стягнення цієї суми.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Вказана позиція також залишилась поза увагою суду;

5) Розмір пені майже дорівнює розмір заборгованості за тілом кредиту. Вказаний розмір пені не відповідають загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК).

Встановлення відповідальності за невиконання умов кредитного договору у вигляді надмірно високої пені для позичальника суперечить приписам Закону України «Про захист прав споживачів» (ВС/КЦC, справа № 487/7824/15-ц, 06.03.18).

Усе вищезазначене, є суттєвими обставинами, які не були враховані при винесенні заочного рішення від 2015 року.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на момент винесення заочного рішення) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав.

Отже, я був позбавлений можливості таких процесуальних дій, які мав на меті зробити, якщо був би присутній на судовому засіданні, в тому числі:

- подання та витребування у банка кредитної справи (де міститься акт про отримання банком авто);

- подання заперечень на позов істотно б вплинули на розгляд справи по суті так як в позовній заяві позивач наводить неправдиву інформацію, яка не співпадає з реальними подіями, щодо фактичних обставин у справі та розміру заборгованості;

- припинення дії кредитного договору в момент передання банку авто у 2012 році, що є підставою для припинення подальшого нарахування заборгованості за тілом кредиту/процентами/пенею.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, для ухвалення заочного рішення від 15 травня 2015 року не було підстав, а тому, керуючись ст. ст. 187, 288 ЦПК України, -

ПРОШУ СУД:

Застосувати до усіх позовних вимог позивача позовну давність.

Скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 травня 2015 року по справі №200//15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Томілець Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості і призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

ДОДАТОК:

  • доказ сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення;
  • клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення;
  • заява про зупинення стягнення за виконавчим листом;
  • заяви про перегляд заочного рішення з додатками для позивача.

(ПІБ) (підпис)

Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

49000, м. Дніпро

проспект Дмитра Яворницького, 57

Особа, яка подає заяву (відповідач):

ІПН

житловий масив , будинок __,

корпус , кв. ___, м. Дніпро, 49000

тел. 095-235-31-10

позивач: Акціонерне товариство

Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

ідентифікаційний код 14360570

вулиця Грушевського, будинок 1Д,

м. Київ, 01001

засоби зв’язку невідомі

справа №200//15-ц

суддя Кудрявцева Т.О.

09.10.2018 р.

Клопотання

про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення

09.10.2018 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень, я дізнався про існування у відношенні мене заочного рішення від 15.05.2015 р. про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" грн.

Ухвалу про відкриття провадження по справі та повістку про виклик у судове засідання я не отримував.

Справу суд розглянув в одне судове засідання без моєї участі.

Я не отримував текст заочного рішення, тому строк на подання заяви про його перегляд пропущений мною з поважних причин і підлягає поновленню судом.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі – Конвенція).

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 284 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод

ПРОШУ СУД:

Поновити мені строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 15.05.2015 року по справі 200//15-ц.

(ПІБ) (підпис)

  1. ЗАЯВЛЕНИЕ В ИСПОЛНИТЕЛЬНУЮ СЛУЖБУ О СНЯТИИ АРЕСТА С ИМУЩЕСТВА ДОЛЖНИКА:

Начальнику Шевченківського відділу державної виконавчої

служби м. Дніпра головного територіального

управління юстиції у Дніпропетровській області, код 34984509

вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49101

засоби зв’язку невідомі

ВП №

Боржник: , ІПН

житловий масив , будинок __,

корпус ___, кв. ___, м. Дніпро, 49000, тел. 095-235-31-10

11.10.2018 р.

Заява

про усунення порушень у виконавчому провадженні

10.10.2018 року від свого представника , який у Шевченківському (до перейменування «Бабушкінський») відділі державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ознайомився 10.10.2018 р. з матеріалами виконавчого провадження №та передав мені їх фотокопії, я дізнався, що 22.08.2018 р. зазначений відділ державної виконавчої служби передав директору Дніпропетровської філії Державного підприємства «Сетам» моє майно, а саме: «квартиру, загальною площею кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, житловий масив , будинок , корпус ___, кв. » для подальшої реалізації на електронних торгах арештованого майна «СЕТАМ. Дата проведення торгів 16.10.2018 р.

До ознайомлення, мені нічого не було відомо про відкрите виконавче провадження. Жодного документу, постанови, виклику та інше з виконавчої служби я не отримував.

Вважаю, що дії державного виконавця суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки:

1. Державний виконавець не мав права вчиняти виконавчі дії, тому що мною до 10.10.2018 р. так і не одержано постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" далі Закон (станом на 17.02.2016 р.) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 р. справа 916/1605/15, посилання http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73840197

2. Сума стягнення за рішенням 131 739,24, а у постанові про відкриття виконавчого провадження вказано грн. Підстава збільшення суми стягнення мені не відома. Можливо припустити, що державним виконавцем збільшено суму стягнення за рахунок включення виконавчого збору, але вказані дії є тоді протиправними, оскільки виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. У нашому випадку станом на момент відкриття виконавчого провадження випадку дії, спрямовані на примусове виконання - не вчинялися. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України, що відображено у постановах від 28.01.2015 у справі № 3-217-14 та від 15.11.2016 у справі № 21-5597а15 та підтримано у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 р. справа 916/1605/15, посилання http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73840197

Підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум (постанова ВС справа №910/1587/13 від 15.02.18, ЄДРСР: 72403101).

На сьогодні державним виконавцем не було стягнуто з мене як боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим документом. Отже, у державного виконавця відсутні правові підстави для стягнення виконавчого збору та суми витрат пов’язаних з провадженням виконавчих дій.

3. Постановою державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 17.02.2016 р. було відкрито виконавче провадження № по примусовому виконанню виконавчого листа №200//15-ц, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з мене заборгованості в сумі грн. та надано боржнику строк для добровільного виконання вищезазначеного виконавчого документа в строк до 24.02.2016 р.

17.02.2016 р. державним виконавцем, керуючись ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, що була чинною на момент винесення постанови) було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, що належить мені.

Згідно до ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 17.02.2016 р.) постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відкриваючи виконавче провадження, державний виконавець надав боржнику строк для добровільного виконання вищезазначеного виконавчого документа до 24.02.2016 р.

Ураховуючи положення ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження», на яку як на підставу накладення арешту посилався державний виконавець, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження повинна була постановлена не раніше 25.02.2017 р.

Наклавши арешт на майно та оголосивши заборону на його відчуження 17.02.2016 р. (тобто, до спливу закінчення строку на добровільне виконання боржником вимог державного виконавця), державний виконавець порушив порядок, встановлений ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження», приходжу до висновку про визнання неправомірними дій Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, яка полягає у накладенні арешту на все майно боржника.

4. Державним виконавцем порушено шестимісячний строк вчинення виконавчих дій (ч.ч.1-2 ст.11 та ч.2 ст.30 Закону в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження 17.02.2016 р.). Тому, порушено порядок та строки вжиття державним виконавцем передбачених Законом і ЗУ “Про державну виконавчу службу” виконавчих дій, щодо своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання судового рішення. Адже, зважаючи на те, що постанова державного виконавця про відкриття ВП винесена від 17.02.2016 р., шести місячний строк для вчинення виконавчих дій сплинув 18.08.2016 р.

На сьогодні виконавче провадження триває вже 2 роки 7 місяців 24 дні.

Постанови про відкладання або зупинення ВП не приймались. Також відсутні поважні причини з приводу невиконання рішення з перевищенням шестимісячного строку, що є самостійною підставою для визнання виконавчих дій протиправними.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.11 та ч.2 ст.30 Закону в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пункт 7 ст.39 Закону (редакція станом на сьогодні) дає зрозуміти, що однією з підстав закінчення виконавчого провадження передбачає закінчення, встановленого законом строку для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

5. Дії державного виконавця суперечать вимогам закону щодо виставлення на реалізацію мого нерухомого майна при тому, що в рамках ВП державний виконавець отримав докази на підтвердження права власності за мною на автомобіль , на який і потрібно в першу чергу звернути стягнення.

Отже, порушено черговість та порядок звернення стягнення на майно боржника. Закон не міститься норми, які б дозволяли державному виконавцю самостійно та на власний розсуд змінювати чітко встановлений законом порядок стягнення на майно боржника.

Частина 3 ст.36 ЗУ «Про виконавче провадження» говорить, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією.

При цьому, в матеріалах ВП відсутня постанова про розшук транспортних засобів. У матеріалах є лише постанова державного виконавця про оголошення в розшук майна боржника, при цьому у постанові про розшук майна не вказано яке саме майно подано у розшук, що є порушенням ч.3 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки повинна бути постанова про розшук транспортного засобу боржника.

Станом на момент складання, підписання та подання заявки на реалізацію нерухомого майна, державним виконавцем не перевірено хід розшуку майна боржника станом на 2018 рік.

На підставі вищевикладеного, -

ПРОШУ:

За виконавчим провадженням №, скасувати:

- постанову від 17.02.2016 р. про відкриття виконавчого провадження та стягнення з коштів у розмірі грн.;

- постанову від 17.02.2016 р. про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження № у зв’язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

За виконавчим провадженням №, скасувати Заявку від 22.08.2018 р. № на реалізацію в СЕТАМ – нерухоме майно: квартира, загальною площею кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, житловий масив , будинок , корпус , кв. .

Про наслідки розгляду прошу повідомити письмово.

(ПІБ) (підпис)

3. ЖАЛОБА НА ИСПОЛНИТЕЛЬНУЮ СЛУЖБУ О ПРИЗНАНИИ ДЕЙСТВИЙ ПРОТИВОПРАВНЫМИ И СНЯТИЕ АРЕСТА С НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА ДОЛЖНИКА + ЗАЯВЛЕНИЕ ПРО ОСТАНОВКУ ВЗЫСКАНИЯ НА ОСНОВАНИИ ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ЛИСТА ;

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

справа №

Боржник: , ІПН

житловий масив , будинок __,

корпус ___, кв. ___, м. Дніпро, 49000,

тел. 095-235-31-10

Стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

ідентифікаційний код 14360570

вулиця Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001

засоби зв’язку невідомі

Заінтересована особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра

головного територіального управління юстиції

у Дніпропетровській області, код 34984509

вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49101

засоби зв’язку невідомі

в особі

старшого державного виконавця

Шевченківського відділу державної виконавчої служби

м. Дніпра головного територіального управління юстиції

у Дніпропетровській області

вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49101

засоби зв’язку невідомі

10.10.2018 р.

Скарга

на дії державного виконавця

10.10.2018 року від свого представника Васильєва Павла Сергійович, який у Шевченківському відділі державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ознайомився 10.10.2018 р. з матеріалами ВП № та передав мені їх фотокопії, я дізнався, що 22.08.2018 р. зазначений відділ державної виконавчої служби передав директору Дніпропетровської філії Державного підприємства «Сетам» моє майно, а саме: «» для подальшої реалізації на електронних торгах арештованого майна «СЕТАМ. Дата проведення торгів 16.10.2018 р.

До ознайомлення, мені нічого не було відомо про відкрите виконавче провадження. Жодного документу, постанови, виклику та інше з виконавчої служби я не отримував.

В матеріалах ВП в тому числі міститься:

- постанова від 17.02.2016 р. про відкриття ВП;

- постанова від 17.02.2016 р. про арешт майна боржника;

- постанова від 06.06.2016 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника;

- постанова від 06.07.2018 р. про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;

- вывод от 17.08.2018 г. о стоимости имущества: ;

  • заявка від 22.08.2018 на реалізацію в СЕТАМ – нерухоме майно за ВП №.

Звіт про оцінку майна і матеріали ВП не містять доказів того, що суб’єкт оціночної діяльності здійснив фактичне ознайомлення із майном перед проведенням оцінки (заходив в об’єкт).

У матеріалах ВП відсутні докази повідомлення незалежним оцінювачем боржника про день та час проведення оцінки майна, відсутні докази звернення до замовника з метою надання доступу до об’єкта оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки.

Судова практика з аналогічного питання: Постанова Вищого господарського суду України від 15.02.2017 справа 907/797/13, правовий висновок «незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього» (копія постанови у додатку).

Підсумок:

- постанова від 06.06.2018 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника не відповідає п.п.2 абз.3 ч.5 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон), оскільки державний виконавець не був у квартирі і у постанові відсутня інформація про: матеріали стін, кількість поверхів;

- суб'єкт оцінювання не проводив всередині огляд (обстеження) об'єкту оцінки. Оцінка зроблена лише по технічній документації та візуальному зовнішньому огляду (фотокарток наданих державним виконавцем), що є не припустимим для оцінки нерухомого майна, оскільки внутрішній стан квартири прямо впливає на ринкову вартість об’єкту;

- між державним виконавцем (відділом виконавчої служби) відсутній договір з оцінювачем на проведення послуг з оцінки (порушення частини 1 ст.10 та ч.1, 3 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Нормативне обґрунтування:

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються ЗУ "Про виконавче провадження" (Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби. Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Визнання вартості, оцінка майна боржника (ст.57 ЗУ "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії.

Згідно з приписами ст. 3 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 12 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Частиною 6 ст. 9 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Даним Стандартом (п. п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Ст. 11 Закону України цього ж Закону визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Крім того, ст. 11 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки (нежитлова будівля), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них.

Належних та допустимих доказів проведення особистого огляду суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки матеріали звіту не містять.

Частина 5 ст.57 Закону встановлює, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Частиною 1 ст.10 та ч.1, 3 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.

Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є:

зазначення майна, що підлягає оцінці;

мета, з якою проводиться оцінка;

вид вартості майна, що підлягає визначенню;

дата оцінки;

строк виконання робіт з оцінки майна;

розмір і порядок оплати робіт;

права та обов'язки сторін договору;

умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки.

У нашому випадку, державний виконавець не укладав з суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання договір про оцінку майна. Тому, оцінщик не мав законної підстави для проведення оцінки майна та складання відповідно звіту за наслідками оцінки.

Згідно до ст.447 ЦПК, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Зазначаю, що розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця не є окремим видом судового провадження, так як суд здійснює лише контроль за виконанням уже прийнятого ним рішення, тобто в рамках вже існуючого процесу, який є завершальною стадією цивільного процесу.

У Рішенні у справі "Янголенко проти України", no. 14077/05 від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Частина 1 ст.448 ЦПК передбачає, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Оскільки, про порушення свої прав я дізнався 10.10.2018 р. в день ознайомлення мого представника з матеріалами ВП, то десятиденний строк звернення до суду мною не порушено.

Згідно до ч.1 ст.450 ЦПК, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

З метою найскорішого строку розгляду скарги, прошу мене повідомити за телефоном 095-235-31-10 або електронною поштою gplu.dp@gmail.com про дату та час розгляду скарги, прийняті процесуальні документи.

Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору: заходи досудового врегулювання спору не проводилися.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які я поніс і які очікую понести у зв’язку із розглядом справи: судові витрати відсутні.

Підтверджую про те, що я не подав іншого позову (позовів), скарг до цього ж відповідача (відповідачів), стягувачів, заінтересованих осіб з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Щодо судового збору: відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону №3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Керуючись викладеним, -

ПРОШУ СУД:

Розглянути дану скаргу за моєю участю в рамках провадження відкритого по справі №.

Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі головного державного виконавця , щодо:

- прийняття постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.07.2018 року про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №;

- визначення стартової ціни майна в рамках виконавчого провадження № на підставі «Вывода о стоимости имущества от 17.08.2018 г.: ;

- складання та подання в рамках виконавчого провадження № заявки від 22.08.2018 р. на реалізацію в СЕТАМ – « ».

Зобов’язати Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати:

- постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.07.2018 року призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № ;

- заявку Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.08.2018 р. на реалізацію в СЕТАМ – нерухоме майно: .

ДОДАТОК:

- заява про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа;

- роздруківка з сайту «СЕТАМ» за виконавчим провадженням №, номер лоту ;

- інформаційна довідка від 09.10.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;

копії:

- виконавчий лист Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2015 р. справа № ;

- заява стягувача від 08.02.2016 р. про відкриття виконавчого провадження;

- постанова Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 17.02.2016 р. про відкриття ВП №;

- постанова Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 17.02.2016 р. про арешт майна боржника;

- постанова Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.06.2016 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника;

- постанова Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.07.2018 р. про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;

- вывод от 17.08.2018 г. о стоимости имущества: ;

- заявка Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.08.2018 на реалізацію в СЕТАМ – нерухоме майно за ВП №.

- судова практика з аналогічних правовідносин: Постанова Вищого господарського суду України від 15.02.2017 справа 907/797/13, посилання http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64857410

- примірники скарги з додатками позивачу по справі.

(ПІБ) (підпис)

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

справа №

Боржник: , ІПН

житловий масив , будинок __,

корпус ___, кв. ___, м. Дніпро, 49000,

тел. 095-235-31-10

Стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

ідентифікаційний код 14360570

вулиця Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001

засоби зв’язку невідомі

Заінтересована особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра

головного територіального управління юстиції

у Дніпропетровській області, код 34984509

вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49101

засоби зв’язку невідомі

в особі

старшого державного виконавця

Шевченківського відділу державної виконавчої служби

м. Дніпра головного територіального управління юстиції

у Дніпропетровській області

вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49101

засоби зв’язку невідомі

10.10.2018 р.

Заява

про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа

10.10.2018 року від свого представника Васильєва Павло Сергійович, який у Шевченківському відділі державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ознайомився 10.10.2018 р. з матеріалами ВП № та передав мені їх фотокопії, я дізнався, що 22.08.2018 р. зазначений відділ державної виконавчої служби передав директору Дніпропетровської філії Державного підприємства «Сетам» моє майно, а саме: « ». Дата проведення торгів 06.11.2018 р.

До ознайомлення, мені нічого не було відомо про відкрите виконавче провадження. Жодного документу, постанови, виклику та інше з виконавчої служби я не отримував.

Отже, наявний факт протиправного позбавлення мене 06.11.2018 р. права власності на єдину квартиру для мого проживання до завершення розгляду судом моєї скарги на дії державного виконавця, що у разі задоволення в подальшому вимог поданої скарги, матиме місце порушення у виконавчому провадженні прав як стягувача, так і моїх прав. Отже, є необхідність до завершення розгляду скарги зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

Вказаний захід передбачений чинним законодавством, відповідає вимогам скарги та, у разі його вжиття судом, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (потенційних покупців, на сьогодні їх вже зареєструвалось три особи).

На підставі п.2 ч.1 ст.34 Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Керуючись викладеним, -

ПРОШУ СУД:

До завершення розгляду моєї скарги на дії державного виконавця зупинити стягнення на підставі виконавчого листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська виданого 03.02.2016 р. по справі № .

(ПІБ) (підпис)

Гильдия профессиональных юристов

Васильев Павел Сергеевич

тел.095-235-31-10, 096-476-66-66

сайт www.gpl.in.ua

3312
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0