ДАЙДЖЕСТ рішень Київського апеляційного адміністративного суду у податкових спорах з урахуванням практики Верховного Суду.

ДАЙДЖЕСТ рішень Київського апеляційного адміністративного суду у податкових спорах з урахуванням практики Верховного Суду.

I. ПОСТАНОВА КААС від 17.07.2018 №810/5852/15.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75367099

Роз’яснення судового рішення.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 05 квітня 2018 року по справі № 826/5824/15.

II. ПОСТАНОВА КААС від 12.07.2018 №826/16342/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75325508

Протоколи допитів контрагентів.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 КАС України.

Протоколи допиту засновників ТОВ «Профі Хаус» та ТОВ «Прімавера Груп» не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Правову позицію з аналогічного питання Верховний Суд висловив у постанові від 26.06.2018 р. у справі № 808/2360/17 та у постанові від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17.

IІІ. ПОСТАНОВА КААС від 11.07.2018 №826/5453/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75252003

Бюджетне відшкодування ПДВ.

З 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Однак, суд зазаначив, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування не була відображена контролюючим органом в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Отже, контролюючий орган до 01.04.2017 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У свою чергу, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №822/2703/17.

IV. ПОСТАНОВА КААС від 11.07.2018 №826/14428/16.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75252525

Подання податкової декларації.

Колегія суддів дійшла висновку, що прийняття декларації, оформленої з дотриманням положень ПК України, є обов'язком податкового органу, на обліку якого перебуває платник податків. Водночас, в разі недотримання вимог щодо укладення договору про визнання електронних документів та незаповнення в звітності обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 12084/ed_2018_07_04/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#12084" rel="nofollow" target="_blank">48.3 та 48.4 статті 12080/ed_2018_07_04/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#12080" rel="nofollow" target="_blank">48 ПК України, платнику податків надсилається із зазначенням причин повідомлення та квитанція про неприйняття податкових документів в електронному вигляді.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права був висловлений Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 (справа №820/2475/17), від 14.02.2018 (справа № П/811/1625/16), від 01.02.2018 (справа №826/9598/17).

V. ПОСТАНОВА КААС від 10.07.2018 №826/13383/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75251814

Помилково сплачена сума єдиного внеску на невідповідний рахунок.

Колегія суддів зазначила, що штрафні санкції та пеня, передбачені ч. 10 і п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2346-ІІІ, застосовуються до платника лише у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Зазначений висновк узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду 20.02.2018 року у справі №816/591/16, від 21.02.2018 рокуу справі №813/1008/16, від 14.02.2018 року у справі №816/1254/17.

VІ. ПОСТАНОВА КААС від 10.07.2018 №826/13311/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75280938

Своєчасність реєстрації податкових накладних.

Неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкової накладної відбулось з вини органів, які відповідають за ведення системи електронного адміністрування податку на додану вартість в частині автоматичного та своєчасного зарахування та відображення відповідних сум податку. На переконання колегії суддів, наведене виключає протиправність діянь позивача та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини позивача як необхідної складової податкового правопорушення свідчить про протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Аналогічну позицію було висловлено Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі №819/777/17.

VІІ. ПОСТАНОВА КААС від 10.07.2018 №826/10355/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75281852

Камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних.

З 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у постанові від 05 червня 2018 року по справі № 803/1315/17.

VІІІ. ПОСТАНОВА КААС від 05.07.2018 №826/23112/15.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75227208

Обмеження стосовно проведення перевірок, що стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік.

З вказаного слідує, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017 року в справі №818/1452/15 (К/800/38426/15).

IX. ПОСТАНОВА КААС від 12.04.2018 №810/2314/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73419467

Нарахування штрафних санкцій при поданні уточнюючої податкової декларації.

Специфіка нарахування штрафної санкції полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов'язання з певного податку, відсутній об'єкт застосування штрафної санкції, передбаченої 13424/ed_2018_07_04/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#13424" rel="nofollow" target="_blank">ст. 126 ПК України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов'язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як її (штрафної санкції) нарахування залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Аналогічна позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2018 року у справі № 803/1156/17.

X. ПОСТАНОВА КААС від 04.07.2018 №826/15380/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75226766

Контролюючий орган має право проводити камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних з 01.01.2017 р. з урахуванням строку давності відповідно до статті 102 ПК України (1095 днів). Тобто камеральна перевірка з приводу своєчасності реєстрації податкових накладних проводиться органами ДФС на протязі 3 років (1095 днів).

Таким чином, на дату складання податковим органом акту камеральної перевірки №903/28-09-39-10/35871504 від 31.07.2017 року у контролюючого органу були наявні правові підстави для перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі №89/833/17.

До того ж, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17, предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

XІ. ПОСТАНОВА КААС від 04.07.2018 №826/15028/17.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75226725

Вирок по контрагенту-постачальнику.

Колегія суддів зазначила, що первинні документи, які стали підставою для формування показників податкової звітності підприємства, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого у взаємовідносинах з юридичною особою - позивачем у справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства за наявності зазначених умов несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.05.2018 р. по справі 826/11377/14, від 27.02.2018 р. по справі № 813/1974/17).