15.03.2020 | Автор: Сабіщенко Олена Володимирівна
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Борітеся – поборете! Скасування арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ). Огляд судової практики Київського апеляційного суду за 2020 рік

Борітеся – поборете! Скасування арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ). Огляд судової практики Київського апеляційного суду за 2020 рік - 0_40420900_1584293929_5e6e682962cd7.jpg

На жаль, бізнес продовжує відчувати себе незахищеним від незаконних дій правоохоронців. Органи досудового розслідування систематично звертаються з клопотаннями про накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ). Переважна більшість слідчих суддів задовольняють такі клопотання. До Вашої уваги пропонується ознайомитись з актуальною судовою практикою Київського апеляційного суду за 2020 рік з цього питання.

1. В ухвалі Київського апеляційного суду від 02.03.2020 у справі № 757/5325/20-к зазначено, що:

«У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) зазначеною нормою КПК України не передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Це випливає не тільки із положень ч. 10 ст. 170 КПК України, а і з того, що арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Отже, органом досудового розслідування внесено клопотання про арешт майна, на яке законом не визначено можливість його арешту, а тому слідчий суддя безпідставно задовольнив таке клопотання».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/88047572

2. В ухвалі Київського апеляційного суду від 20.02.2020 у справі № 757/1663/20-к зазначено, що:

«З матеріалів провадження вбачається, що прокурор звертаючись до суду з клопотанням визначив метою накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) забезпечення збереження речових доказів, однак така мета арешту майна ним не доведена.

Так, на переконання колегії суддів, в матеріалах, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ "БЦ АГРОТЕХ", СФГ "ЗЛАГОДА", СФГ "ЛАД", ПП "КРАВЕЦЬ-А", на яку сторона обвинувачення просить накласти арешт, була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність винесеної постанови прокурора Київської місцевої прокуратури N 6 Каніковського В.І. від 22 листопада 2019 року про визнання речовими доказами».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/87856973

3. В ухвалі Київського апеляційного суду від 19.02.2020 у справі № 757/62442/19-к зазначено, що:

«Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Тобто, з вище наведеної норми закону слідує, що речовими доказами у кримінальному провадженні є речі матеріального світу.

Разом з тим, сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не є матеріальним об'єктом, що виключає її відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на суму ПДВ по ТОВ "ТЕХ ПРОМ АЛЬЯНС" та ТОВ "ТЕХНОВУДСЕРВІС" не ґрунтуються на вимогах закону.

Також, слід зазначити, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню, а тому наявність постанови слідчого про визнання майна речовим доказом не може бути беззаперечною підставою для накладення арешту на майно у разі відсутності розумних підстав і підозр вважати його доказом злочину.

За таких обставин, ухвала слідчого судді в частині арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ТЕХ ПРОМ АЛЬЯНС» та ТОВ «ТЕХНОВУДСЕРВІС» підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання прокурора в цій частині слід відмовити».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/87857027

4. В ухвалі Київського апеляційного суду від 13.02.2020 у справі № 757/35099/19-к зазначено, що:

«У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) зазначеною нормою КПК України не передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ, відкритому в Казначействі.

Це випливає не тільки із положень ч. 10 ст. 170 КПК України, а і з того, що арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Отже, прокурором було внесено клопотання про арешт майна, на яке законом не визначена можливість його арешту, ст. 170 КПК України містить вичерпний перелік майна, на яке може бути накладено арешт, а сума ПДВ в системі електронного адміністрування в розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України не є таким майном, а тому слідчий суддя безпідставно задовольнив таке клопотання.

Крім того, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані повинні були міститися і у клопотанні прокурора, який звернувся з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Між тим, орган досудового розслідування у клопотанні, хоча і визначив метою накладення арешту на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) забезпечення збереження речових доказів, однак така мета арешту майна ним не доведена, оскільки суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не можуть відповідати критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто вони не можуть виступати речовими доказами в розумінні зазначеної норми КПК України».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/87793117

5. В ухвалі Київського апеляційного суду від 10.02.2020 у справі № 757/57720/19-к зазначено, що:

«Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Тобто, з вище наведеної норми закону слідує, що речовими доказами у кримінальному провадженні є речі матеріального світу.

Разом з тим, сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не є матеріальним об'єктом, що виключає її відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на суму ПДВ по ФГ "АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 31374476), ТОВ "ГРЕЙСАН МЕГАОПТ" (код ЄДРПОУ 42318665), ТОВ "САНТОР ГРУП" (код ЄДРПОУ 42807626), ТОВ "Інвол А" (код ЄДРПОУ 42583345), ТОВ "БУД ГАРАНТ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 41593766), ТОВ "ПОЛАРІС-100" (код ЄДРПОУ 39915618), не ґрунтуються на вимогах закону».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/87671823

Аналогічна правова позиція викладена у наступних рішеннях:

- ухвала Київського апеляційного суду від 19.02.2020 у справі №757/1660/20-к - http://reyestr.court.gov.ua/Review/87949905

- ухвала Київського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі №757/47624/19-к – http://reyestr.court.gov.ua/Review/87333535

- ухвала Київського апеляційного суду від 16.01.2020 у справі №757/62163/19-к - http://reyestr.court.gov.ua/Review/87081464

- ухвала Київського апеляційного суду від 14.01.2020 у справі №757/61248/19-к - http://reyestr.court.gov.ua/Review/86987562

- ухвала Київського апеляційного суду від 13.01.2020 у справі №757/25484/19-к - http://reyestr.court.gov.ua/Review/86958538

- ухвала Київського апеляційного суду від 08.01.2020 у справі №757/30677/19-к - http://reyestr.court.gov.ua/Review/86849766

Отже, ухвали слідчих суддів про накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) підлягають безумовному скасуванню.

Автор дайджесту: Адвокат Сабіщенко Олена Володимирівна

1313
Просмотров
1
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0