Антикорупційний суд вирішив, що справа про злив помічницею судді інформації адвокату йому не підсудна

Вищий антикорупційний суд звернувся до Апеляційної палати з поданням про направлення справи до іншого суду.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 25 листопада.

Йдеться про справу за обвинуваченням помічниці судді Солом’янського районного суду, яка начебто згодилась інформувати адвоката, зацікавленого у перебігу розслідування одного з кримінальних проваджень НАБУ, а саме повідомляти про надання судом дозволу на проведення слідчих та процесуальних дій, в тому числі обшуків та заходів забезпечення кримінального провадження, тимчасових доступів до документів.

На лаві підсудних опинились помічник судді і адвокат. Раніше вони начебто разом навчалися у Міжрегіональній академії управління персоналом і підтримували дружні відносини. Для доступу до автоматизованої системи документообігу суду використовувався логін і пароль іншого працівника Солом’янського районного суду м. Києва. Після отримання всіх копій електронних проектів ухвал адвоката затримали правоохоронці.

Згадайте новину: Підполковник поліції , який узяв 200 тис. за закриття справи, відбувся штрафом

У 2018 році справу слухав Шевченківський суд Києва. Як видно із моніторингу РГК НАБУ, було розпочато читання обвинувального акту. Але у жовтні провадження передали у Вищий антикорупційний суд, мотивуючи тим, що розслідування проводило НАБУ.

Втім, антикорупційний суд зазначає, що ч.2 ст. 361-2 (несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом) і ч.2 ст. 376-1 КК України (незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду) не належать до корупційних злочинів, перелік яких встановлений приміткою до ст. 45 КК України. Крім того, відсутні як розмір предмета злочину, так і розмір завданої ним шкоди, у зв’язку з чим відсутні обов’язкові умови предметної підсудності справи Вищому антикорупційному суду.

Згадайте новину: Суд пояснив, що держава не має платити за погані умови в СІЗО

Далі Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду має вирішити, до якого суду скерувати справу.