27 постанов ВС КАС по податковим спорам за перше півріччя 2021. Частина 3: накладання адміністративного арешту – постанова, яку відмовився підписувати головуючий суддя; бюджетне відшкодування ПДВ; реєстрація зупинення ПН.

В даному дайджесті відібрано 27 правових висновка з близько 2000 постанов розглянутих судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Верховного суду у складі КАС за перше півріччя 2021 року.

В третій частині дайджесту ви зможете дізнатись про нові правові позиції стосовно:

• накладання адміністративного арешту;
• бюджетного відшкодування ПДВ;
• реєстрації зупинення податкових накладних

5. Адміністративний арешт

• ⚖️ 27 травня 2021 у справі № 820/3541/17 (провадження № К/9901/11275/18):

СУТЬ СПОРУ:

ДФС звернулось до суду про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та накладення арешту.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволені позову, на підставі того, що ДФС не дотримано порядок звернення до суду для підтвердження правомірності дій податкового органу щодо застосування арешту.

ЦИТАТИ:

«35. Строк, визначений цим пунктом (прим. – пункту 94.10 статті 94 ПК України), не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований та юридично правильний висновок, що для реалізації вказаного повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду на предмет перевірки обґрунтованості накладеного арешту на майно протягом 96 годин з часу прийняття рішення про такий арешт статті 183-3 КАС України передбачено право звернення до суду із відповідним поданням.

Виключно у межах цього провадження суд наділений повноваженнями розглянути подання контролюючого органу у 96 годинний строк.

Отже, з огляду на сплив такого строку на дату ухвалення постанови суду першої інстанції відсутні підстави для задоволення позову у цій частині, так як такий арешт є припиненим відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України.

Арешт коштів на рахунках та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є тотожними поняттями для цілей регулювання податкових правовідносин.

Співвідношення понять "арешт коштів на рахунках" (підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20, абзац другий пункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України) та "зупинення видаткових операцій на рахунках" (підпункт 20.1.31 пункту 20.1 статті 20, пункт 89.4 статті 89, пункт 91.4 статті 91 Податкового кодексу України), то відповідно до норм ПК України вони мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу.»

ВИСНОВОК: суд наділений повноваженнями розглянути подання контролюючого органу про накладання адміністративного арешту виключно у 96 годинний строк

Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97218805

Про можливість ДФС звернутися до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

• ⚖️ від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19 (провадження № К/9901/26872/19):

Дуже інтересна справа, в якій одразу троє суддів, включаючи головуючого суддю, виклали окремі думки.

Таким чином, дана постанова була оформлена навіть не головуючим суддею, а іншим суддею членом палати, відповідно до ч. 3 ст. 355 КАС України.

Розгляд даної справи здійснювався судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346 та 347 КАС України, у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах

СУТЬ СПОРУ:

ДФС оскаржило в касаційному порядку ухвали судів попередніх інстанцій, які повернули йому (ГУ ДФС) позовну заяву. Повернення заяви мотивоване тим, що заявник звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків з порушенням 24-годинного строку з моменту встановлення обставин, які зумовили звернення до суду (ч. 2 ст. 283 КАС України).

ЦИТАТИ:

«податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до частини п`ятої цієї статті (прим. – ч. 5 ст. 283 КАС України) дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому випадку спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.»

ВИСНОВОК:

ДФС, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до ст. 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов’язково зазначається в позовній заяві. Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутися до суду виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов’язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до ч. 4 ст. 283 КАС України у зв’язку з наявністю спору про право

Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90366882

6. Бюджетне відшкодування ПДВ

Про строк подачі заяви про відшкодування ПДВ

• ⚖️ 20 січня 2021 року у справі № 520/3210/19 (провадження № К/9901/36127/19):

СУТЬ СПОРУ:

Платник вважав узгодженими заявлені ним у податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2015 року та за березень 2015 року суми бюджетного відшкодування за наслідками проведеної ГУ ДФС перевірки щодо достовірності заявлених до відшкодування сум. Водночас, у зв'язку із затримкою виплати узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ підлягає стягненню й пеня, нарахована на суму бюджетної заборгованості за період прострочення.

ЦИТАТИ:

«Враховуючи норми пунктів 200.10 та 200.11 статті 200 ПК в редакції, чинній станом на дати подання Підприємством податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень 2015 року, а також ту обставину, що зазначені податкові декларації позивач подав 20.03.2015 та 20.04.2015 відповідно, тобто в останній день граничного терміну подання податкової декларації з ПДВ, встановлений нормою підпункту 49.18.1 пункту 49.1 статті 49 ПК, право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, стягнення яких стосується позов, позивач отримав 20.04.2015 (щодо суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією за лютий 2015 року) та 21.05.2015 (щодо суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією за березень 2015 року), тобто після спливу 30 календарних днів, впродовж яких контролюючий орган повинен був провести камеральну перевірку та прийняти відповідне рішення.

Неприйняття рішення контролюючим органом щодо заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування, так само, як і не проведення документальної позапланової перевірки, в установлені пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 ПК терміни, не виключало право позивача на бюджетне відшкодування»

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не врахували темпоральні межі права платника ПДВ на повернення бюджетного відшкодування, встановлені пунктом 102.5 статті 102 ПК. Згідно з положеннями цього пункту заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПК, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Норму цього пункту слід застосовувати у системному зв`язку з нормою пункту 102.4, якою встановлено, що податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою платника податків у самостійному погашенні грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, може бути стягнутий протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення. Таким чином, законом встановлено строк давності, за збігом якого вимоги щодо суми податкового зобов`язання, як не сплаченої, так і надміру сплаченої (такої, що підлягає відшкодуванню) у податковому правовідношенні припиняються.

Це стосується і суми бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки за своєю сутністю вона є надміру сплаченою платником ПДВ сумою податку при придбанні товарів (послуг), в порівнянні із сумою його податкових зобов`язань за податковий (звітний) період.

ВИСНОВОК:

Строк позовної давності щодо вимоги про стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обмежується строком у 1095 днів, який настає з дня отримання права на таке відшкодування

Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94264250.

Про «повторне» подання на відшкодування ПДВ

• ⚖️ 17 червня 2021 у справі № 420/6920/19 (провадження № К/9901/36394/20):

СУТЬ СПОРУ:

Після подання податкової декларації за квітень 2019 року з відображеною сумою податку на додану вартість, заявленою до бюджетного відшкодування, станом на 20 травня 2019 року таку не було відображено у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Тому Платник повторно заявив до бюджетного відшкодування ПДВ разом з уточнюючим розрахунком наступного місяця.

Податкова вважає такі дії подвійним поданням на відшкодування

ЦИТАТИ:

«Отже, з метою обліку сум бюджетного відшкодування в інтегрованій картці платника відображаються облікові операції щодо сум, які заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю. Відтак, показники поданого платником та прийнятого у визначеному законом порядку податкового документа, зокрема, уточнюючого розрахунку до податкової декларації, є обов'язковими для відображення та відповідного коригування у інтегрованій картці платника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку з виявленням помилок у податковій декларації з податку на додану вартість від 16 травня 2019 року №1021725509 Позивачем 5 червня 2019 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЧОРНОМОРСЬКА ІНДУСТРІЯ» відмовилось від заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року у повному обсязі (7065013 грн) та збільшило суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) на 7065013 грн, тому такий показник (уточнений) мав бути внесений до інтегрованої картки платника»

ВИСНОВОК: Показники поданого платником та прийнятого у визначеному законом порядку уточнюючого розрахунку до податкової декларації, є обов'язковими для відображення та відповідного коригування у інтегрованій картці платника та є підставою (разом з новою заявою) для відшкодування ПДВ.

Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97839989

7. Зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування

Про перелік інформації, яка зазначається у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування

• ⚖️ 03 червня 2021 року у справі № 2040/7098/18 (провадження № К/9901/21121/19):

СУТЬ СПОРУ:

Податкова прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у зв’язку з невідповідністю співвідношення між обсягами постачання та придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД.

ЦИТАТИ:

«Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстраціє податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Загальне зазначення, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД, без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.»

ВИСНОВОК:

Для прийняття обґрунтованого рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом необхідно дотримуватися вимоги чіткості та недвозначності щодо інформації, зазначеної у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної

Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97461230

Підсумки:

• у разі безспірності вимог суд наділений повноваженнями у терміновому порядку, розглянути подання контролюючого органу про накладання адміністративного арешту виключно у 96 годинний строк (постанова 27 травня 2021 у справі № 820/3541/17). Якщо є спір про право, або за бажанням самого контролюючого органу порядок такого звернення може бути як в загальному порядку або відповідно до ст. 283 КАС України з метою термінового розгляду. Про порядок розгляду (терміновий/ загальний) обов’язково зазначається в позовній заяві (постанова від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19);
• строк позовної давності щодо вимоги про стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обмежується строком у 1095 днів, який настає з дня отримання права на таке відшкодування (постанова 20 січня 2021 року у справі № 520/3210/19);
• показники уточнюючого розрахунку до податкової декларації, є обов'язковими для відображення та відповідного коригування у інтегрованій картці платника та є підставою (разом з новою заявою) для відшкодування ПДВ (постанова 17 червня 2021 у справі № 420/6920/19)
• ДФС має чітко та недвозначно зазначати інформацію у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (постанова 03 червня 2021 року у справі № 2040/7098/18).

Слідкуйте за нашими новинами на сторінці FB АО «Бояринцев та партнери», щоб першими дізнаватись про нову практику ВС КАС та читати нові частини дайджесту

Читайте першу частину дайджесту про контрольовані операції та взаємовідносини з нерезидентами:

- protocol.ua

- наш сайт

Друга частина:

- protocol.ua

- наш сайт

З повагою, адвокат, керуючий партнер АО «Бояринцев та партнери"