Про затвердження Методів інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів)

Про затвердження Методів інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів)

Відповідно до статей 5, 16 та 30 Закону України «Про карантин рослин», постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» та пункту 9 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методи інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), що додаються.

2. Директорату державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів подати в установленому порядку цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України згідно з розподілом функціональних обов’язків.

МЕТОДИ
інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів)

I. Загальні положення

1. Ці Методи застосовуються під час інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), які здійснюється відповідно до Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України «Про карантин рослин», контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 (далі - Порядок), для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у розумінні Закону України «Про карантин рослин».

2. У разі якщо фітосанітарними заходами країни-імпортера або міжнародними договорами України передбачено застосування інших методів огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) об’єктів регулювання, що експортуються або реекспортуються, до них застосовуються методи, які передбачені фітосанітарними заходами країни-імпортера або міжнародними договорами України.

3. Держпродспоживслужба визначає відповідний метод інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), що забезпечить належний рівень фітосанітарного захисту.

II. Визначення термінів

1. У цих Методах терміни вживаються в такому значенні:

біг-бег - промислова велико-габаритна упаковка, вироблена із гнучкого матеріалу, яка призначена для перевезення і зберігання різного роду вантажів і матеріалів, що мають сипучу консистенцію (борошно, насіння, продукти переробки зерна та інші види дрібно- й середньодисперсного сухого, сипучого матеріалу);

власник - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження об’єктами регулювання та/або об’єктами, у тому числі уповноважена нею особа;

дрібнонасіннєві культури - рослини, кількість насінин яких на один грам становить понад 500 штук та/або розмір однієї насінини яких становить до двох міліметрів;

зеленнім культури - трав’янисті рослини, які вирощують заради одержання зелених листків, розетки листків, пагонів та інших частин рослин для використання в їжу як у свіжому, так і в переробленому вигляді;

змітки - усі види відходів, рослинні рештки, сміття, пил та інші дрібнодисперсні тверді частинки, які можуть містити шкідливі організми;

кластерна упаковка - тара, в якій знаходиться кілька пакувальних одиниць об’єкта регулювання, що належать до однієї партії;

крупнонасіннєві культури - рослини, кількість насінин яких на один грам становить до 149 штук та/або розмір однієї насінини яких становить чотири міліметри та більше;

нульовий рівень толерантності шкідливого організму - показник, який характеризує вантаж, партію або їх частину щодо відсутності в них шкідливого організму;

об’єкт регулювання з ознаками зараження - об’єкт регулювання, що уражений, пошкоджений чи засмічений регульованим шкідливим організмом чи шкідливим організмом або підозрілий на ураження, пошкодження чи засмічення такими організмами;

пакувальна одиниця - найменше вантажне місце, упаковка з однорідними об’єктами регулювання, які транспортуються та/або зберігаються;

посадова особа - державний фітосанітарний інспектор або фахівець фітосанітарної лабораторії;

рівень достовірності - оптимальний відсоток виявлення шкідливого організму в партії об’єкта регулювання за результатами проведення огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів);

рівень толерантності шкідливого організму - наявність шкідливого організму, установлена як порогова для застосування дій для боротьби із цим шкідливим організмом або щодо запобігання його поширення чи інтродукції;

рівень толерантності шкідливого організму вище «0» - показник, який характеризує вантаж, партію або їх частину щодо можливості наявності шкідливого організму в зразку, вантажі, партії або їх частині в певній кількості;

розмір зразка - обсяг (маса, об’єм) зразка, що направляється для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів);

середньонасіннєві культури - рослини, кількість насінин яких на один грам становить від 150 до 499 штук та/або розмір однієї насінини яких становить від двох до чотирьох міліметрів;

споживча упаковка - упаковка, яка разом з рослинами або рослинними продуктами (товаром) доходить до кінцевого споживача, є його невід’ємною частиною, зберігає товар від пошкоджень, сприяє його безпечному транспортуванню, збереженню та продажу;

упаковка - будь-які вироби та матеріали, які служать або призначені служити у тому стані, в якому вони ввозяться, для упаковування, захисту, розміщення і кріплення або розділення товарів, за винятком пакувальних матеріалів, таких як солома, папір, скловолокно, стружка тощо, у разі, якщо товари ввозяться навалом;

фітосанітарні документи - сертифікати, акти, розпорядження, рішення, висновки та інші документи, передбачені фітосанітарними заходами;

частина партії - фізично відокремлена та ідентифікована частина визначеної партії, щодо якої застосовується відповідний метод відбору зразків.

2. Термін «міжнародний договір України» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про міжнародні договори України»; терміни «зерно», «продукти переробки зерна» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про зерно та ринок зерна в Україні»; терміни «насіння» та «садивний матеріал» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про насіння і садивний матеріал»; термін «техніка і обладнання для агропромислового комплексу» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу».

3. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про карантин рослин», а також Порядку.

III. Методи інспектування

1. Інспектування здійснюється методами внутрішнього та/або зовнішнього інспектування, які спрямовані на виявлення регульованих шкідливих організмів та/або шкідливих організмів.

2. Метод внутрішнього інспектування передбачає візуальну перевірку державним фітосанітарним інспектором усередині транспортних засобів, засобів транспортування, уживаної сільськогосподарської техніки, знаряддя або обладнання для агропромислового комплексу.

Під час застосування методу внутрішнього інспектування державний фітосанітарний інспектор візуально пересвідчується в наявності або відсутності у транспортних засобах, засобах транспортування, уживаній сільськогосподарській техніці, знарядді або обладнанні для агропромислового комплексу:

об’єктів регулювання;

регульованих шкідливих організмів та/або шкідливих організмів.

Під час застосування методу внутрішнього інспектування візуальна перевірка проводиться в доступних місцях.

3. Метод зовнішнього інспектування передбачає візуальну перевірку державним фітосанітарним інспектором зовні транспортних засобів, засобів транспортування, уживаного сільськогосподарського знаряддя, техніки або обладнання для агропромислового комплексу.

Під час застосування методу зовнішнього інспектування державний фітосанітарний інспектор візуально пересвідчується в наявності або відсутності регульованих шкідливих організмів та/або шкідливих організмів.

4. У разі якщо під час інспектування транспортних засобів, засобів транспортування, уживаного сільськогосподарського знаряддя, техніки або обладнання для агропромислового комплексу, виявлено регульовані шкідливі організми, шкідливі організми, та/або об’єкти регулювання з ознаками зараження, які не належать до партії чи вантажу, формується зразок-документ із такими шкідливими організмами та/або об’єктами регулювання, який направляється на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

5. Інформація щодо інспектування зазначається у відповідному фітосанітарному документі, передбаченому Порядком.

IV. Методи огляду, у тому числі відбору зразків

Глава 1. Види методів огляду, у тому числі відбору зразків

1. Залежно від виду об’єкта регулювання, засобу транспортування та виду пакування визначається метод проведення огляду, у тому числі відбору зразків. Зразки відбираються окремо від кожної партії, яка знаходиться в одному транспортному засобі, трюмі, контейнері, місці зберігання (секції складу, силосу, ємності чи іншому відокремленому місці зберігання), яка підлягає фітосанітарним процедурам та не змішується з іншими партіями об’єктів регулювання.

2. Методи огляду, у тому числі відбору зразків, вибираються з урахуванням таких параметрів:

прийнятна зараженість;

рівень виявлення;

рівень достовірності;

рівень толерантності;

ефективність виявлення;

розміру партії,

і поділяються на статистичні та нестатистичні.

3. У разі встановлення фітосанітарного стану партії вантажу об’єкта регулювання з рівнем толерантності шкідливого організму вище «0», визначається необхідний рівень наявності такого шкідливого організму у зразку.

У разі встановлення фітосанітарного стану партії вантажу з нульовим рівнем толерантності шкідливого організму застосовують статистичні методи відбору зразків.

4. До статистичних методів огляду, у тому числі відбору зразків, належать:

звичайний випадковий метод (метод гіпергеометричного розподілу) - метод огляду, у тому числі відбору зразків, який полягає у випадковості відбору виїмок від партії (із заданими рівнями достовірності);

систематичний метод - метод огляду, у тому числі відбору зразків, який полягає у відборі виїмок від партії або певної частини партії через визначені проміжки часу;

пошаровий метод - метод огляду, у тому числі відбору зразків, який полягає у відборі виїмок від умовно розподілених на однакові або менші частини чи шари партії (частини партії);

послідовний метод - метод огляду, у тому числі відбору зразків, який полягає у відборі виїмок, використовуючи систематичний та/або пошаровий методи;

кластерний метод - метод огляду, у тому числі відбору зразків, який полягає у відборі виїмок із об’єктів регулювання, що знаходяться в наявних кластерах або інших пакувальних одиницях (ящиках, коробках, біг-бегах, мішках, пучках, букетах та інших), однакових за розмірами;

метод з фіксованою пропорцією - метод огляду, у тому числі відбору зразків, який полягає у відборі виїмок від партії об’єктів регулювання у визначених відсотках від загального розміру (маси) партії.

Звичайний випадковий метод (метод гіпергеометричного розподілу) застосовується у випадках наукових досліджень або для встановлення фітосанітарного стану стосовно малих партій вантажу. Партія вважається малою, коли розмір зразка становить більше п’яти відсотків від розміру партії.

Розрахунок розміру зразків за методом гіпергеометричного розподілу здійснюється згідно з додатком 1 до цих Методів та проводиться за формулою:

n = (0,01 х N + А) х 0,002,

Під час застосування систематичного методу перша виїмка відбирається випадково, інші виїмки можуть відбиратись автоматизовано через визначені проміжки часу.

Під час застосування пошарового методу відбір виїмок від партій об’єктів регулювання, що зберігаються насипом у завантаженому транспортному засобі або складському приміщенні, може здійснюватися за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, яка залежно від обсягу партії або площі складського приміщення може бути одинарною, подвійною або потрійною.

Під час застосування послідовного методу посадова особа, яка здійснює такий огляд, може зупинити його проведення за умови можливості досягнення поставленої мети. Послідовний метод застосовується в разі необхідності визначення рівня зараженості партії або певної частини партії з рівнем толерантності шкідливого організму вище «0».

5. До нестатистичних методів огляду, у тому числі відбору зразків, належать:

прагматичний метод - метод огляду, у тому числі відбору зразків, який полягає у відборі виїмок від партії об’єктів регулювання з доступних місць, не застосовуючи систематичний або випадковий методи;

випадковий метод - метод огляду, у тому числі відбору зразків, який полягає в довільному відборі виїмок або зразків від партії об’єктів регулювання;

селективний (цільовий) метод - метод огляду, у тому числі відбору зразків, який полягає у відборі виїмок від партії об’єктів регулювання з місць, у яких існує найбільша імовірність знаходження певного шкідливого організму або наявні підозри чи ознаки ураження, пошкодження чи засмічення таким організмом.

Селективний (цільовий) метод застосовується виключно у випадках установлення фітосанітарного стану об’єктів регулювання з нульовим рівнем толерантності шкідливого організма.

Глава 2. Загальні вимоги щодо застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків

1. Огляд, у тому числі відбір зразків, здійснюється з урахуванням положень, передбачених Порядком.

2. Об’єкти регулювання, які потребують установлення фітосанітарного стану шляхом проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), підлягають огляду, у тому числі відбору зразків.

3. Виїмки здійснюються з різних місць, розподілених максимально рівномірно по всій партії, крім випадків, коли це неможливо здійснити.

4. У разі ризику порушення вимог техніки безпеки, виїмки здійснюються виключно від доступних місць партії, про що обов’язково зазначається в фітосанітарному документі.

5. Під час застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, проводиться вибір схеми, порядку відбору та кількості виїмок відповідно до методів огляду, у тому числі відбору зразків, та відбір і візуальна перевірка виїмок.

6. Після відбору виїмок від партії або частини партії об’єктів регулювання посадова особа, яка здійснювала виїмки:

проводить їх візуальну перевірку;

формує їх в об’єднану пробу;

виділяє з об’єднаної проби середню пробу;

формує із середньої проби зразок та в разі потреби арбітражний зразок, які рівноцінні за розміром і характеристиками.

Невикористана частина об’єднаної проби повертається до партії або частини партії об’єктів регулювання.

7. Арбітражний зразок не формується в разі відсутності вимоги власника щодо формування арбітражного зразка або неможливості формування рівноцінних за розміром і характеристиками зразка та арбітражного зразка. Інформація про це зазначається в фітосанітарному документі.

8. У разі відсутності вимоги власника щодо формування арбітражного зразка, залишки середньої проби (крім регульованих шкідливих організмів, шкідливих організмів, об’єктів регулювання з ознаками зараження) повертаються до партії об’єктів регулювання.

9. Виявлені на всіх етапах огляду, у тому числі відбору зразків, регульовані шкідливі організми, шкідливі організми, об’єкти регулювання з ознаками зараження включаються до зразка та до арбітражного зразка за винятком наявності вимог фітосанітарних заходів щодо встановлення фітосанітарного стану об’єктів регулювання з рівнем толерантності шкідливого організму вище «0». Такі організми чи об’єкти регулювання з ознаками зараження упаковуються в окремі контейнери, пробірки чи інші засоби, які унеможливлюють їх втрату під час доставки до фітосанітарної лабораторії, яка буде проводити фітосанітарну експертизу (аналізи) або повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу (аналізи).

10. Під час встановлення фітосанітарного стану вантажу, партії або частини партії з рівнем толерантності шкідливого організму вище «0», посадова особа, яка здійснює відбір зразків, включає:

до об’єднаної проби виключно ті регульовані шкідливі організми, шкідливі організми, об’єкти регулювання з ознаками зараження, які знаходились у виїмках;

до середньої проби ті регульовані шкідливі організми, шкідливі організми, об’єкти регулювання з ознаками зараження, які були виділені під час формування об’єднаної проби, шляхом її поділу на певні частини;

до зразка та арбітражного зразка виключно ті регульовані шкідливі організми, шкідливі організми, об’єкти регулювання з ознаками зараження, які знаходилися в середній пробі, шляхом її поділу на дві рівноцінні за розміром і характеристиками частини.

11. Під час встановлення фітосанітарного стану об’єктів регулювання з нульовим рівнем толерантності шкідливого організму, на всіх етапах огляду, у тому числі відбору зразків, у разі виявлення шкідливих організмів та/або об’єктів регулювання з ознаками зараження, ці шкідливі організми та/або об’єкти регулювання включаються до зразка та арбітражного зразка.

12. Формування об’єднаної та виділення середньої проби здійснюється відповідно до пункту 25 розділу VI цих Методів. Формування зразка та арбітражного зразка здійснюється відповідно до пункту 26 розділу VI цих Методів.

13. Під час здійснення фітосанітарних процедур щодо партії або вантажу, які знаходяться у транспортних засобах з обмеженим доступом до об’єктів регулювання (контейнер, рефрижератор тощо), допускається застосування одного з нестатистичних методів або їх застосування в поєднанні із статистичними методами.

14. У разі неможливості відбору зразків без нанесення непоправної шкоди об’єктам регулювання у випадку відбору зразків від готових виробів рослинного походження (екібани, вироби з деревини, вироби плетіння тощо) для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) відбираються змітки з готових виробів, місць їх виробництва та/або зберігання, транспортного засобу, у разі наявності.

15. Розмір сформованого зразка або арбітражного зразка повинен відповідати розміру зразків об’єктів регулювання для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) згідно з додатком 3 до цих Методів.

16. Зразок і арбітражний зразок запаковуються в окремі сейф-пакети.

17. Після проведення огляду, у тому числі відбору зразків, під час якого порушується цілісність упаковки або пакувальної одиниці, на місце такого порушення цілісності накладається пломбувальний скотч із написом назви організації, у якій працює посадова особа, яка здійснювала відбір зразків, і слово «CONTROL».

Глава 3. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, під час відбору виїмок від об’єктів регулювання

1. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

1) Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна), що транспортується або зберігається насипом.

Під час відбору виїмок зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна), що:

завантажується у транспортний засіб або транспортне обладнання, у тому числі контейнери, або вивантажується з них - застосовується систематичний метод;

завантажене в транспортний засіб, відкритий зверху - застосовується пошаровий метод за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, а в разі неможливості його застосування - застосовуються нестатистичні методи огляду, у тому числі відбору зразків.

Під час завантаження або вивантаження партій понад 1 000 тонн можуть одночасно застосовуватися статистичні та нестатистичні методи огляду, у тому числі відбору зразків, а під час відбору виїмок із завантаженого транспортного засобу застосовуються лише нестатистичні методи огляду, у тому числі відбору зразків.

Для відбору виїмок зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) під час завантаження або вивантаження авто-, залізничного, водного транспорту або в завантаженому авто-, залізничному і водному транспорті, використовують ручні засоби відбору (щупи, зернові ковші, совки), механічні та автоматичні пробовідбірники.

Відбір виїмок зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) під час завантаження у транспортний засіб (авто-, залізничний, водний транспорт) або вивантаженні з нього проводиться з потоку через певні проміжки часу протягом усього періоду завантаження або вивантаження партії з урахуванням швидкості переміщення зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна).

Відбір виїмок та маса об’єднаної проби формується залежно від маси партії зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) відповідно до таблиці 1. Розмір однієї виїмки становить не менше 100 грамів.

Таблиця 1

Відбір виїмок зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) із завантаженого автотранспорту або інших ємностей, відкритих зверху, здійснюється від партії масою:

до 20 тонн - за схемою одинарного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, у п’яти точках;

20 тонн і більше, але менше 40 тонн - за схемою подвійного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, у восьми точках насипу;

понад 40 тонн - за схемою потрійного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, в одинадцятьох точках насипу.

У кожній точці «конверта» завантаженого автотранспорту або іншої ємності, відкритої зверху, проводять відбір виїмок із трьох шарів з урахуванням технічних характеристик щупа, який використовується:

з верхнього шару - на глибині близько 10-20 см від поверхні насипу;

з середнього шару - у середині насипу;

з нижнього шару - на глибині близько 10-20 см від підлоги транспортного засобу або іншої ємності, відкритої зверху.

Маса об’єднаної проби формується залежно від маси партії зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) відповідно до таблиці 2.

Таблиця 2

Відбір виїмок від зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) із завантаженого водного транспортного засобу проводять до початку вивантаження, під час вивантаження та завантаження або після закінчення завантаження такого засобу, ураховуючи технічні характеристики водного транспортного засобу та засобів, якими здійснюється такий відбір.

Поверхню насипу зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) умовно поділяють на секції площею 100 квадратних метрів. Відбір виїмок здійснюють за схемою одинарного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, у п’яти точках насипу від кожної секції по всій глибині залягання вантажу або пошарово:

з верхнього шару - на глибині близько 10 см від поверхні насипу;

з нижнього шару - на глибині близько 15-20 см від дна трюму водного транспортного засобу.

З кожного трюму водного транспортного засобу формується окрема об’єднана проба.

Маса об’єднаної проби формується залежно від розміру насінин відповідно до таблиці 3.

Таблиця 3

Відбір виїмок від зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна), що зберігаються насипом у складських приміщеннях, призначених для зберігання зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) (далі - зернові складські приміщення), та в силосних ємностях проводять:

у механізованих зернових складських приміщеннях - систематичним методом відповідно до таблиці 1;

у немеханізованих зернових складських приміщеннях - пошаровим методом за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів та таблиці 1.

Розмір однієї виїмки становить не менше 100 грамів.

У разі проведення огляду, у тому числі відбору зразків, від партії зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) масою до 500 тонн (включно) насип умовно ділять на секції площею 100 кв. метрів, або об’ємом 20 куб. метрів, або 20 тонн, з яких формується окрема об’єднана проба, а відбір виїмок здійснюють за допомогою щупа з урахуванням висоти насипу.

При висоті насипу до півтора метра (включно) від кожної секції насипу зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) за схемою одинарного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів відбирають виїмки в п’яти точках насипу з двох шарів:

верхнього шару - на глибині близько 10-20 см від поверхні насипу;

нижнього шару - на глибині близько 10-20 см над підлогою.

За висоти насипу до двох метрів (включно) виїмки відбирають із трьох шарів:

верхнього шару - на глибині близько 10-20 см від поверхні насипу;

середнього шару - у середині насипу;

нижнього шару - на глибині близько 10-20 см над підлогою.

Маса об’єднаної проби становить не менше трьох кілограмів від кожної секції насипу зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна).

У разі проведення огляду, у тому числі відбору зразків, партії зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) масою понад 500 тонн, насип умовно ділять на секції площею 20 кв. метрів або об’ємом 40 куб. метрів, або масою 40 тонн, а відбір виїмок здійснюють за допомогою щупа з урахуванням висоти насипу.

За висоти насипу до півтора метра (включно) від кожної секції насипу зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна) за схемою подвійного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, відбирають виїмки у восьми точках насипу із двох шарів:

верхнього шару - на глибині близько 10-20 см від поверхні насипу;

нижнього шару - на глибині близько 10-20 см над підлогою.

За висоти насипу до двох метрів (включно) виїмки відбирають із трьох шарів:

верхнього шару - на глибині близько 10-20 см від поверхні насипу;

середнього шару - на середині насипу;

нижнього шару - на глибині близько 10-20 см над підлогою.

Маса об’єднаної проби становить не менше трьох кілограмів від кожної партії або частини партії.

Відбір виїмок від зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна), що зберігаються насипом у зернових складських приміщеннях, з висотою насипу більше двох метрів, здійснюють під час переміщення зернового струменю при застосуванні щупу, технічні характеристики якого дають змогу досягти нижнього шару на глибину близько 10-20 см над підлогою за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів.

2) Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна), що транспортуються або зберігаються в упакованому вигляді.

Відбір виїмок від зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна), що транспортуються або зберігаються в упакованому вигляді, проводять за допомогою ручних і механічних засобів відбору зразків методом випадкового відбору в поєднанні з методом пошарового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Від партії зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна), запакованих у однорідну кластерну упаковку (біг-беги, мішки, пакети тощо), із різних місць відбирають пакувальні одиниці. Відбір пакувальних одиниць від партії зерна або продуктів переробки зерна (за винятком крупи та борошна), що транспортуються або зберігаються в упакованому вигляді, здійснюють відповідно до таблиці 4.

Таблиця 4

Якщо розмір партії становить до 10 пакувальних одиниць, від кожної другої пакувальної одиниці, визначеної для відбору виїмок, відбирають три виїмки (зверху, усередині та знизу пакувальної одиниці).

Якщо розмір партії становить 10 і більше пакувальних одиниць від кожної пакувальної одиниці, визначеної для відбору виїмок, відбирають одну виїмку з різних місць відбору (зверху, усередині та знизу пакувальної одиниці).

Маса об’єднаної проби повинна становити не менше трьох кілограмів.

2. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, крупи та борошна, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді.

Під час відбору виїмок від партії крупи та борошна, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, застосовується метод випадкового відбору в поєднанні з методом пошарового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією та використовуються ручні і механічні засоби відбору зразків.

Відбір пакувальних одиниць від партії крупи та борошна, що транспортується або зберігається запакованими в однорідну тару (біг-беги, мішки, пакети та інша тара), здійснюється з різних місць партії.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії крупи, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, здійснюють відповідно до кількостей, зазначених у таблиці 5.

Таблиця 5

Виїмки відбирають від пакувальних одиниць зверху, усередині та знизу пакувальної одиниці. Розмір однієї виїмки становить одну споживчу одиницю з крупою.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії борошна, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, здійснюють відповідно кількостей, зазначених у таблиці 6.

Таблиця 6

Виїмки відбирають від пакувальних одиниць зверху, усередині та знизу пакувальної одиниці. Розмір однієї виїмки становить одну споживчу одиницю з борошном.

Відбір пакувальних одиниць від партії крупи, що транспортується або зберігається в кластерній упаковці (ящики, коробки тощо), становить не більше двох відсотків від обсягу партії, але не менше двох пакувальних одиниць. Від кожної пакувальної одиниці відбирають виїмку в розмірі однієї споживчої одиниці з крупою.

Відбір пакувальних одиниць від партії борошна, що транспортується або зберігається у кластерній упаковці (ящики, коробки тощо), становить не більше одного відсотку від обсягу партії, але не менше двох пакувальних одиниць. Від кожної пакувальної одиниці відбирають виїмку в розмірі однієї споживчої одиниці з борошном.

3. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, насіння для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Під час відбору виїмок від насіння, що:

завантажується у транспортний засіб або транспортне обладнання, у тому числі контейнери, або вивантажується з них - застосовується систематичний метод;

завантажене в транспортний засіб або знаходиться у місці зберігання - застосовується пошаровий метод за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів.

Відбір виїмок від партії насіння під час завантаження або вивантаження транспортного засобу проводять зі струменя переміщуваного насіння через певні проміжки часу протягом усього періоду переміщення партії з урахуванням швидкості струменя переміщуваного насіння. Розмір однієї виїмки становить не менше 100 грамів.

Відбір виїмок від партії насіння для формування об’єднаної проби залежно від маси партії здійснюють відповідно до таблиці 7.

Таблиця 7

У разі якщо маса об’єднаної проби становить більше 10 кг, середню пробу виділяють від кожних 10 кг об’єднаної проби.

Відбір виїмок від насіння, завантаженого в транспортний засіб, здійснюють щупом залежно від маси партії:

до 20 тонн - за схемою одинарного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, у п’яти точках насипу;

20 тонн і більше, але менше 40 тонн - за схемою подвійного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, у восьми точках насипу;

40 тонн і більше - за схемою потрійного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, у одинадцятьох точках насипу.

У кожній точці «конверта» завантаженого транспортного засобу проводять відбір виїмок із трьох шарів:

верхнього - на глибині близько 10-20 см від поверхні насипу;

середнього - у середині насипу;

нижнього - на рівні близько 10-20 см від підлоги транспортного засобу.

Зазначені вище параметри глибини відбору виїмок застосовують у разі використання однорівневого щупа конусного або циліндричного типу. У разі використання багаторівневого щупа параметри глибини відбору виїмок залежать від його технічних характеристик.

Маса об’єднаної проби формується залежно від маси партії, зазначеної в таблиці 8.

Таблиця 8

Відбір виїмок від насіння, що зберігається насипом у силосних ємностях проводять систематичним методом.

Відбір виїмок проводять із струменя переміщуваного насіння через певні проміжки часу протягом усього періоду переміщення партії. Розмір однієї виїмки становить не менше 100 грамів.

Відбір виїмок від партії насіння для формування об’єднаної проби залежно від маси партії здійснюють відповідно до таблиці 7.

У разі якщо маса об’єднаної проби становить більше 10 кг, середню пробу виділяють від кожних 10 кг об’єднаної проби.

Відбір виїмок насіння, що зберігається у складах насипом, проводять пошаровим методом за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів.

Під час відбору виїмок насіння, що зберігається у складах насипом, поверхню насипу умовно ділять на секції площею 20 квадратних метрів.

За висоти насипу до півтора метра (включно) від кожної секції насипу зерна, за схемою одинарного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, відбирають виїмки в п’яти точках насипу із двох шарів за допомогою щупу:

верхнього - на глибині близько 10-20 см від поверхні насипу;

нижнього - на глибині близько 10-20 см від рівня підлоги.

За висоти насипу до двох метрів (включно) виїмки відбирають із трьох шарів:

верхнього - на глибині близько 10-20 см від поверхні насипу;

середнього - у середині насипу;

нижнього - на глибині близько 10-20 см від рівня підлоги.

Зазначені вище параметри глибини відбору виїмок застосовують у разі використання однорівневого щупа конусного або циліндричного типу. У разі використання багаторівневого щупа параметри глибини відбору виїмок залежать від його технічних характеристик.

Маса об’єднаної проби становить не менше двох кілограмів від секції насипу зерна.

Відбір виїмок насіння, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, проводять за допомогою ручних засобів відбору методом випадкового відбору в поєднанні з методом пошарового відбору та/або методом відбору з фіксованою пропорцією.

Від партії насіння вагою не більше 10 кг, запакованого в однорідну упаковку (мішки та інша тара), з різних місць партії відбирають пакувальні одиниці.

Відбір пакувальних одиниць від партії насіння вагою не більше 10 кг, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, здійснюється залежно від кількості, зазначеної в таблиці 9.

Таблиця 9

Якщо розмір партії становить до 10 пакувальних одиниць, від кожної другої пакувальної одиниці, визначеної для відбору виїмок, відбирають три виїмки (зверху, усередині та знизу пакувальної одиниці).

Якщо розмір партії становить 10 і більше пакувальних одиниць, від кожної пакувальної одиниці, визначеної для відбору виїмок, відбирають одну виїмку з різних місць відбору (зверху, усередині та знизу пакувальної одиниці). Розмір однієї виїмки становить одну споживчу одиницю з насінням.

Маса об’єднаної проби насіння, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, становить не менше двох кілограмів.

Відбір виїмок від партії насіння масою до 10 кг, запакованого в однорідну упаковку (біг-беги, мішки, пакети, банки тощо), здійснюють:

при кількості не більше 1 000 пакувальних одиниць - залежно від маси пакувальної одиниці, зазначеної в таблиці 10.

Таблиця 10

при кількості понад 1 000 пакувальних одиниць - додатково відбирають 0,5 % від кількості пакувальних одиниць, яка перевищує 1 000 пакувальних одиниць. Виїмка складається з насіння, відібраного від пакувальної одиниці;

у разі якщо маса пакувальної одиниці становить до 10 г - залежно від кількості пакувальних одиниць в партії, зазначеної в таблиці 11. Виїмкою є пакувальна одиниця, з якої формується об’єднана проба без формування середньої проби.

Таблиця 11

4. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, кукурудзи в качанах для фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок кукурудзи в качанах, що зберігається у складах насипом, проводять пошаровим методом за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів і методом відбору з фіксованою пропорцією.

Поверхню насипу кукурудзи в качанах умовно ділять на секції площею 100 кв. метрів. Від кожної секції насипу кукурудзи в качанах за схемою одинарного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів у п’яти точках насипу відбирають по 10 виїмок із двох шарів на різній глибині. Розмір однієї виїмки становить три качани кукурудзи.

Відбір виїмок від кукурудзи в качанах, завантаженої у транспортний засіб, здійснюють за схемою одинарного «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, у п’яти точках насипу із двох шарів на різній глибині.

Відбір пакувальних одиниць від партії кукурудзи в качанах, що транспортується або зберігається в однорідній упаковці (біг-беги, мішки, пакети тощо), здійснюється з різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії відповідно до таблиці 12. Відібрані для формування об’єднаної проби качани кукурудзи обмолочуються.

Таблиця 12

5. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних і чагарникових культур (живці, відводки, саджанці, інші) для фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних і чагарникових культур (живці, відводки, саджанці, інші) проводять методом випадкового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір виїмки від партії садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних і чагарникових культур (живці, відводки, саджанці, інші), які не зв’язані в пучки, здійснюють залежно від обсягу партії відповідно до таблиці 13.

Таблиця 13

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, у тому числі ґрунту, торфу тощо відповідно до пункту 27 цього розділу.

Відбір виїмки від садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних і чагарникових культур (живці, відводки, саджанці, інші), які зв’язані в пучки, здійснюють залежно від обсягу партії відповідно до таблиці 14.

Таблиця 14

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, у тому числі ґрунту, торфу тощо, відповідно до пункту 27 цього розділу.

6. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, садивного матеріалу лілейних (цибулевих) культур (цибуля, часник, тюльпани, нарциси тощо) та бульб інших квіткових (гладіолуси, жоржини тощо) для фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від садивного матеріалу лілейних (цибулевих) культур (цибуля, часник, тюльпани, нарциси тощо) та бульб інших квіткових (гладіолуси, жоржини тощо), упакованих у мішки, ящики, проводять методом випадкового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць від партії садивного матеріалу лілейних (цибулевих) культур (цибуля, часник, тюльпани, нарциси тощо) та бульб інших квіткових (гладіолуси, жоржини тощо), упакованих у однорідну упаковку, здійснюють із різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії, зазначеної в таблиці 15.

Таблиця 15

Після відбору пакувальних одиниць, зазначених у таблиці 15, посадова особа, яка здійснювала відбір, вручну по всій глибині пакувальної одиниці здійснює відбір виїмок залежно від кількості об’єктів регулювання в пакувальній одиниці відповідно до таблиці 16. Розмір однієї виїмки становить від 100 до 200 грамів (три - п’ять штук).

Таблиця 16

Від мішків (ящиків), що перевозяться в транспортних засобах, допускається відбір виїмок від пакувань, розміщених у доступних місцях.

Відбір пакувальних одиниць від партії садивного матеріалу лілейних (цибулевих) культур (цибуля, часник, тюльпани, нарциси тощо) та бульб інших квіткових (гладіолуси, жоржини тощо), упакованих у споживчу упаковку, здійснюють із різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії відповідно до таблиці 17. Розмір однієї виїмки становить одну пакувальну одиницю.

Таблиця 17

7. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, розсади овочевих, ягідних та квіткових культур для фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії розсади овочевих, ягідних і квіткових культур, які транспортуються або зберігаються в упакованому вигляді проводять методом випадкового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць з різних місць партії розсади овочевих, ягідних і квіткових культур, які транспортуються або зберігаються в упакованому вигляді, здійснюють залежно від кількості пакувальних одиниць у партії, зазначених у таблиці 18.

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо відповідно до пункту 27 цього розділу.

Таблиця 18

Після відбору пакувальних одиниць, зазначених у таблиці 18, посадова особа, яка здійснювала відбір, вручну з різних місць пакувальної одиниці здійснює відбір виїмок таким чином, щоб розмір об’єднаної проби становив п’ять відсотків від загального обсягу пакувальних одиниць, виділених для відбору виїмок.

8. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, картоплі для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії насіннєвої картоплі, що транспортується або зберігається насипом, проводять за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, методами пошарового відбору та відбору з фіксованою пропорцією.

Поверхню партії насіннєвої картоплі, що зберігається насипом у складських приміщеннях, умовно ділять на секції площею 100 квадратних метрів.

Поверхню партії насіннєвої картоплі, що транспортується насипом, ділять на рівні секції, що становлять орієнтовно 20 тонн.

Від кожної секції насипу насіннєвої картоплі за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, відбирають виїмки в розмірі 20 бульб картоплі в п’яти точках насипу із двох шарів:

верхнього - на поверхні насипу;

нижнього - на глибині близько 30-40 см від поверхні насипу або на іншій максимально допустимій глибині.

Від партії насіннєвої картоплі, що зберігається насипом у складських приміщеннях або транспортується, відбирається не менше 10 виїмок від кожної секції насипу насіннєвої картоплі.

Від об’єднаної проби, сформованої з виїмок від партії масою до 200 тонн включно, виділяють одну середню пробу, від партії масою понад 200 тонн та від кожних наступних 200 тонн - додатково виділяють ще одну середню пробу.

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо відповідно до пункту 27 цього розділу.

Відбір виїмок від насіннєвої картоплі, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, проводять методом випадкового відбору в поєднанні з методом пошарового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Від партії насіннєвої картоплі, що знаходиться в однорідній упаковці (біг-беги, мішки, ящики, сітки та інша тара), із різних місць партії відбирають пакувальні одиниці.

У першу чергу відбирають пакувальні одиниці зі зволоженими та/або підгнилими бульбами картоплі.

З різних місць пакувальної одиниці відбирають виїмки бульб картоплі, що найбільш уражені або пошкоджені.

Відбір пакувальних одиниць та формування об’єднаної проби здійснюють залежно від маси партії, зазначеної в таблиці 19.

Таблиця 19

Від об’єднаної проби, сформованої з виїмок від партії масою до 200 тонн включно, виділяють одну середню пробу, від партії масою понад 200 тонн та від кожних наступних 200 тонн - додатково виділяють ще одну середню пробу.

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо, відповідно до пункту 27 цього розділу.

Відбір виїмок від мікророслин і мікробульб картоплі in vitro (у пробірках) проводять методом випадкового відбору в поєднанні з методом відбору з фіксованою пропорцією.

Розмір об’єднаної проби від партії мікророслин або мікробульб картоплі in vitro (у пробірках) становить один відсотків від обсягу партії, але не менше однієї мікророслини або мікробульби.

Середню пробу виділяють з об’єднаної проби в розмірі 10 відсотків від розміру об’єднаної проби.

Відбір виїмок від мінібульб картоплі проводять методом випадкового відбору в поєднанні з методом пошарового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір виїмок від партії мінібульб картоплі здійснюють залежно від обсягу партії, зазначеного в таблиці 20. Розмір однієї виїмки становить 20 мінібульб.

Таблиця 20

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо, відповідно до пункту 27 цього розділу.

Відбір виїмок від продовольчої картоплі, що транспортується або зберігається насипом, проводять методом пошарового відбору за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів.

Поверхню партії продовольчої картоплі, що:

зберігається насипом у місцях зберігання, умовно ділять на секції площею 100 квадратних метрів;

транспортується насипом, умовно ділять на рівні секції, що становлять орієнтовно 20 тонн.

Відбір виїмок від партії картоплі з транспортного засобу або місця зберігання здійснюють за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, з кожної секції в п’яти точках насипу із двох шарів:

верхнього - на поверхні насипу;

нижнього - на глибині близько 30-40 см від поверхні.

Розмір однієї виїмки становить 20 бульб.

Від партії продовольчої картоплі, що транспортується або зберігається насипом, відбирається не менше 10 виїмок.

Від об’єднаної проби, сформованої з виїмок від партії масою до 200 тонн включно, виділяють одну середню пробу, від партії масою понад 200 тонн та від кожних наступних 200 тонн - додатково виділяють ще одну середню пробу.

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо, відповідно до пункту 27 цього розділу.

Від партії насіннєвої або продовольчої картоплі, що зберігається насипом у місцях зберігання, проводять відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток тощо, з бульб картоплі верхнього шару насипу.

Від партії насіннєвої або продовольчої картоплі, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, проводять відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток тощо, що обсипалися з бульб картоплі, від кожної пакувальної одиниці, визначеної для відбору виїмок.

Від партії продовольчої картоплі, що транспортується насипом, проводять відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток тощо, що обсипалися з бульб картоплі, від кожного транспортного засобу в нижньому шарі бульб або з підлоги транспортного засобу.

При обсязі об’єднаної проби субстрату, ґрунту, зміток тощо менше 100 куб. см (г), а також у разі неможливості їх відбору, в об’єднану пробу додатково включають 200 найбільш забруднених бульб картоплі. Субстрат, ґрунт, змітки тощо, отримані під час очищення бульб картоплі, додають до об’єднаної проби субстрату, ґрунту, зміток тощо, а бульби повертають у партію.

9. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, декоративних рослин у горщиках для фітосанітарної експертизи (аналізів).

Під час відбору виїмок від декоративних рослин у горщиках, що транспортуються в упакованому вигляді або без пакування, застосовується випадковий метод і метод відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць від партії декоративних рослин у горщиках, що транспортуються в упакованому вигляді, здійснюють із різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії, зазначеної в таблиці 21. Розмір однієї виїмки становить одну пакувальну одиницю.

Таблиця 21

Відбір виїмок від декоративних рослин у горщиках, що транспортуються без пакування, здійснюють залежно від обсягу партії, зазначеного в таблиці 22. Розмір однієї виїмки становить одна рослина в горщику.

Таблиця 22

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо, відповідно до пункту 27 цього розділу.

10. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, зрізаних квітів, гілок і листя, призначених для складання букетів, для фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії зрізаних квітів, гілок і листя, призначених для складання букетів, що транспортуються або зберігаються в упакованому вигляді або без пакування, здійснюють випадковим методом і методом відбору з фіксованою пропорцією.

Від партії зрізаних квітів, гілок і листя, призначених для складання букетів, з різних місць однорідної упаковки відбирають пакувальні одиниці.

Відбір виїмок від зрізаних квітів, гілок і листя, призначених для складання букетів, здійснюють залежно від кількості пакувальних одиниць у партії, зазначених у таблиці 23.

У невеликих букетах або партіях до 100 шт. огляду, у тому числі відбору зразків, підлягає кожна одиниця.

Таблиця 23

Відбір виїмок від партії зрізаних квітів, гілок і листя, призначених для складання букетів, що транспортуються або зберігаються без пакування, здійснюють залежно від обсягу партії відповідно до таблиці 24. Розмір однієї виїмки становить одну зрізану рослину.

Таблиця 24

11. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, зрізаних гілок хвойних, листяних порід дерев і різдвяних дерев для фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від зрізаних гілок хвойних і листяних дерев в упакованому вигляді та різдвяних дерев проводять методом випадкового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Від партії зрізаних гілок хвойних і листяних дерев, упакованих в однорідну упаковку (коробки та інша), з різних місць відбирають кілька пакувальних одиниць. Відбір виїмок зрізаних гілок хвойних і листяних дерев в упакованому вигляді здійснюють залежно від кількості пакувальних одиниць у партії відповідно до таблиці 25. Розмір однієї виїмки становить один пучок зрізаних гілок.

Таблиця 25

Відбір виїмок від різдвяних дерев здійснюють залежно від обсягу партії, зазначеного в таблиці 26. Розмір однієї виїмки становить один пучок зрізаних гілок.

Таблиця 26

12. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, свіжих фруктів, овочів та коренеплодів (крім картоплі) для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії свіжих фруктів, овочів та коренеплодів (крім картоплі), що транспортуються або зберігаються без пакування, проводять пошаровим методом за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів.

З транспортного засобу, у тому числі контейнера або іншої ємності, які за своєю технічною характеристикою надають можливість їх відкриття зверху, виїмки в розмірі не менше п’яти одиниць кожного виду об’єкта регулювання відбирають у п’яти точках партії за схемою «конверта» згідно з додатком 2 до цих Методів, із двох шарів:

верхнього - на поверхні насипу;

і нижнього - на можливо доступній глибині.

У разі неможливості відбору виїмок за схемою «конверта» відповідно до додатка 2 до цих Методів, відбір виїмок здійснюють за методом випадкового відбору та методом з фіксованою пропорцією.

Від партії фруктів і овочів більшої, ніж п’ять тонн, виїмки з кожних п’яти тонн об’єднують в об’єднану пробу.

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо відповідно до пункту 27 цього розділу.

Відбір виїмок від свіжих фруктів, овочів і коренеплодів (крім картоплі), що транспортуються або знаходяться в місцях зберігання в упакованому вигляді, проводять методом випадкового відбору в поєднанні з методом пошарового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії свіжих фруктів, овочів і коренеплодів (крім картоплі), що запаковані в однорідну упаковку, здійснюють з доступних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії, зазначеної в таблиці 27.

Таблиця 27

Розмір однієї виїмки становить:

від двох до чотирьох штук крупних фруктів і овочів (ананаси, грейпфрути, банани, кокосові горіхи, капуста тощо);

від чотирьох до восьми штук середніх фруктів і овочів (яблука, груші, апельсини, лимони, ківі, буряк, морква, помідори, огірки, перець тощо);

від 200 до 300 грамів дрібних фруктів і овочів (алича, томати-чері тощо);

одну пакувальну одиницю вагою до 300 грамів.

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо, відповідно до пункту 27 цього розділу.

13. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, ягід для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії ягід, що транспортуються або зберігаються в упакованому вигляді, проводять методом відбору з фіксованою пропорцією та методом випадкового відбору.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії ягід, що запаковані в однорідну упаковку, здійснюють із різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць в партії, зазначеної в таблиці 28. Розмір однієї виїмки становить 350 грамів.

Таблиця 28

14. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, зеленних культур для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії зеленних культур, що транспортуються або зберігаються в упакованому вигляді (крім тих, що в горщиках), проводять методом випадкового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії зеленних культур, що запаковані в однорідну упаковку (коробки, ящики тощо), здійснюють із різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії, зазначеної в таблиці 29.

Таблиця 29

З відібраних пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок, здійснюють відбір виїмок у вигляді пучків зеленних культур.

Відбір виїмок від партії зеленних культур, що транспортуються або зберігаються в горщиках, проводять методом випадкового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії зеленних культур в горщиках, що транспортується в упакованому вигляді, здійснюють із різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії відповідно до таблиці 30. Розмір однієї виїмки становить одна рослина в горщику.

Таблиця 30

Відбір виїмок від зеленних культур у горщиках, що транспортується без пакування, здійснюють залежно від обсягу партії, зазначеного в таблиці 31. Розмір однієї виїмки становить одна рослина в горщику.

Таблиця 31

У разі наявності здійснюють відбір виїмок субстрату, у тому числі ґрунту, торфу тощо відповідно до пункту 27 цього розділу.

15. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, баштанних культур для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії баштанних культур, що транспортуються або зберігаються насипом чи в упакованому вигляді, проводять методом випадкового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір виїмок від баштанних культур, що транспортуються або зберігаються насипом, здійснюють залежно від маси партії, зазначеної в таблиці 32. Розмір однієї виїмки становить не менше трьох штук баштанних культур.

Таблиця 32

Відбір виїмок від партії баштанних культур, що транспортуються або зберігаються в упакованому вигляді, здійснюють залежно від кількості пакувальних одиниць у партії, зазначеної в таблиці 33. Розмір однієї виїмки становить три штуки баштанних культур.

Таблиця 33

16. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, сушених плодів, сушених овочів, спецій, кави, мате, чаю та сушених рослин для фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії сушених плодів, сушених овочів, спецій, кави, мате, чаю, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, проводять випадковим методом у поєднанні з пошаровим методом і методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії сушених плодів, сушених овочів, спецій, кави, мате, чаю, що запаковані в однорідну тару (біг-беги, мішки, коробки, ящики тощо), здійснюється з різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць в партії відповідно до таблиці 34.

Від пакувальних одиниць із різних місць проводять відбір виїмок із трьох шарів: верхнього, середнього і нижнього. Розмір однієї виїмки становить 300 грамів.

У разі якщо споживча упаковка становить 100 грамів, відбір виїмок у кількості споживчої одиниці проводять із трьох точок пакувальної одиниці: зверху, усередині та знизу.

Таблиця 34

Відбір виїмок від партії сушених рослин і їх частин (у тому числі насіння, плоди), що використовують у парфумерії, фармації тощо (далі - рослини та їх частини), що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, проводять методом випадкового відбору в поєднанні з методом пошарового відбору та методом відбору із фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії рослин та їх частин, що запаковані в однорідну тару (коробки, ящики, мішки тощо), здійснюється з різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії відповідно до таблиці 35.

Від пакувальних одиниць із різних місць проводять відбір виїмок рослин і їх частин із трьох шарів: верхнього, середнього та нижнього. Розмір однієї виїмки становить 300 грамів.

У разі якщо споживча упаковка становить 100 г, відбір виїмок в кількості споживчої одиниці проводять із трьох точок пакувальної одиниці: зверху, усередині та знизу.

Таблиця 35

17. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, горіхів, кісточок абрикосів і персиків, какао-бобів для фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії горіхів, кісточок абрикосів і персиків, какао-бобів, що транспортується або зберігається в упакованому вигляді, проводять випадковим методом у поєднанні з пошаровим методом і методом відбору із фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору від партії горіхів, кісточок абрикосів і персиків, какао-бобів, що запаковані в однорідну тару (коробки, ящики, мішки тощо), здійснюють із різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії відповідно до таблиці 36.

Відбір виїмок від партії горіхів, кісточок абрикосів і персиків, какао-бобів проводиться із трьох шарів: верхнього, середнього та нижнього. Розмір однієї виїмки становить 100 грамів.

Таблиця 36

18. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, сіна та соломи для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії сіна та соломи, що транспортується або зберігається в тюках, рулонах, брикетах, проводять випадковим методом і методом відбору із фіксованою пропорцією.

З різних місць партії сіна та соломи, що транспортується або зберігається в тюках, рулонах, брикетах, здійснюють відбір пакувальних одиниць у кількості 10 відсотків від усієї партії.

Виїмки (пучки соломи або сіна) відбирають у доступних місцях тюків, рулонів, брикетів за допомогою спеціального пристрою (пили або ножа).

Частини рослин, які просипалися під час відбору виїмок, додаються до об’єднаної проби.

Відбір виїмок від партії сіна та соломи, що зберігається у стогах і скиртах, проводять випадковим методом.

Виїмки від партії сіна та соломи, що зберігається у стогах і скиртах, відбирають у вигляді пучків соломи або сіна на відстані 1,0-1,5 метра від поверхні ґрунту та на глибину стогу або скирти 0,5-1,0 метра по периметру через рівні проміжки на відстані одна від одної.

Частини рослин, які просипалися під час відбору виїмок, додаються до об’єднаної проби.

19. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, деревини та виробів із деревини для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від партії колод деревини та пиломатеріалів (далі - деревина) проводять цільовим методом у комбінації з методом відбору з фіксованою пропорцією.

Виїмки від партії деревини відбирають у доступних місцях за допомогою спеціального пристрою (стамески, сокири, пили або бензопили, дрилю).

Виїмки відбирають від деревини з пошкодженнями або проявами/підозрою на зараження шкідливими організмами.

Відбір виїмок від деревини та виробів із деревини здійснюють залежно від обсягу партії, зазначеного в таблиці 37. Розмір однієї виїмки становить 100 кубічних сантиметрів (грамів). У разі виявлення вхідних отворів у корі додатково відбирають виїмки кори в розмірі не менше 100 грамів.

У випадку проведення фітогельмінтологічної експертизи деревини хвойних порід додатково проводять відбір виїмок дрібної тирси за допомогою спеціального пристрою (ручного свердла або дриля), який має швидкість не більше як 600 обертів на хвилину, не допускаючи нагрівання деревини вище 50 °C.

Таблиця 37

Виїмки відбирають від деревини з пошкодженнями, проявами/підозрою на зараження шкідливими організмами або без них.

У разі проведення фітогельмінтологічної експертизи деревини хвойних порід об’єднану пробу формують відповідно до таблиці 37.

Від об’єднаної проби середню пробу не виділяють. Для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) направляється зразок у вигляді об’єднаної проби.

Відбір виїмок від партії продуктів переробки деревини (тирса, тріска тощо) проводять цільовим методом у поєднанні з методом відбору з фіксованою пропорцією.

Виїмки від партії продуктів переробки деревини відбирають за допомогою спеціальних засобів відбору в доступних місцях. Виїмки відбирають від продуктів переробки деревини з пошкодженнями або за підозри їх зараження шкідливими організмами. Розмір однієї виїмки становить 100 грамів (кубічних сантиметрів).

З відібраних виїмок формують об’єднану пробу. Об’єднану пробу формують відповідно до таблиці 37.

Від об’єднаної проби середню пробу не виділяють.

Відбір виїмок від дерев’яного пакувального, кріпильного та сепараційного матеріалу (ящиків, коробок, піддонів, барабанів, котушок, кріпильної деревини, риштувань, пакувальних блоків, навантажувальних підмостків, обичайок піддонів, трелювальних волоків і підпорок) проводять цільовим методом у поєднанні з методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір виїмок від дерев’яного пакувального матеріалу (ящиків, коробок, піддонів, барабанів, котушок, кріпильної деревини, риштувань, пакувальних блоків, навантажувальних підмостків, обичайок піддонів, трелювальних волоків і підпорок) здійснюють залежно від обсягу партії відповідно до таблиці 38.

Таблиця 38

Виїмки від деревини з пошкодженнями, проявами/підозрою на заселення шкідливими організмами або без них відбирають за допомогою спеціального пристрою (стамески, дрилі та інших). Відбір виїмок не повинен порушувати функціональне призначення дерев’яного пакувального матеріалу.

У разі необхідності проведення фітогельмінтологічної експертизи дерев’яного пакувального матеріалу, виготовленого із хвойних порід, додатково проводять відбір виїмок дрібної тирси за допомогою спеціального пристрою (ручного свердла або дриля), який має швидкість не більше як 600 обертів на хвилину, не допускаючи нагрівання деревини вище 50 °C.

Об’єм об’єднаної проби повинен становити від 100 до 300 кубічних сантиметрів (грамів).

Від об’єднаної проби середню пробу не виділяють.

20. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, торфу, ґрунту, міцелію грибів, добрив тваринного і рослинного походження для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок від торфу, ґрунту, міцелію грибів добрив тваринного і рослинного походження проводять випадковим методом у поєднанні з пошаровим методом і методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір виїмок від торфу, ґрунту, міцелію грибів, добрив тваринного і рослинного походження без пакування здійснюється залежно від обсягу партії відповідно до таблиці 39. Розмір однієї виїмки становить від 100 до 300 кубічних сантиметрів (грамів).

Таблиця 39

З об’єднаної проби, сформованої з виїмок, від партії масою до 100 тонн включно виділяють середню пробу, від партії масою більше 100 тонн додатково виділяють один окремий зразок від кожних наступних 100 тонн.

У разі виявлення в об’єднаній пробі шкідливих організмів (у живому чи мертвому стані),- їх запаковують у контейнери або пробірки чи пакети і додають до зразка та арбітражного зразка.

Зразок та арбітражний зразок разом з контейнерами або пробірками чи пакетами із шкідливими організмами є невід’ємною частиною зразка або арбітражного зразка.

Відбір виїмок від партії торфу, ґрунту, міцелію грибів, добрив тваринного і рослинного походження, запакованого в однорідну тару (коробки, ящики, мішки тощо), здійснюють залежно від кількості пакувальних одиниць в партії відповідно до таблиці 40. Розмір однієї виїмки становить від 100 до 300 кубічних сантиметрів (грамів).

Таблиця 40

21. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, вовни та продуктів рослинного походження, не зазначених у цьому розділі (бавовна, лоза, ротанг, тощо), для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок партії вовни та продуктів рослинного походження в іншому місці, не зазначених у цьому розділі (бавовна, лоза, ротанг, тощо), проводять методом випадкового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.

Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії об’єктів регулювання, що запаковані в мішки, тюки чи інші засоби, здійснюють із різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії відповідно до таблиці 41. Виїмки відбирають вручну, якомога глибше, з визначеної пакувальної одиниці. Розмір однієї виїмки становить 100 грамів.

Таблиця 41

22. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, колекційного матеріалу рослинного і тваринного походження для науково-дослідних цілей для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Зразки колекційного матеріалу рослинного і тваринного походження для науково-дослідних цілей підлягають фітосанітарній експертизі (аналізам) у повному обсязі, без відбору виїмок, формування об’єднаної проби і виділення середньої проби.

Після проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) зразки колекційного матеріалу рослинного і тваринного походження підлягають поверненню власнику об’єктів регулювання. Проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) зразків колекційного матеріалу для науково-дослідних цілей не повинно призводити до порушення їх функціонального призначення.

23. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, рослин та рослинних продуктів (крім насіннєвого та садивного матеріалу) у поштових відправленнях фізичних осіб, ручній поклажі, багажу пасажирів для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Рослини та рослинні продукти (крім насіннєвого та садивного матеріалу) у поштових відправленнях фізичних осіб, ручній поклажі і багажі пасажирів екіпажів підлягають інспектуванню.

У разі наявності зовнішніх проявів та наявності шкідливих організмів застосовується метод інспектування з відбором зразка-документа.

24. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, засобів перевезення (транспортні засоби та транспортне обладнання), сільськогосподарської техніки, машин та знаряддя для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відбір виїмок під час огляду засобів перевезення (транспортні засоби та транспортне обладнання), сільськогосподарської техніки, машин та знаряддя проводять цільовим методом або із застосуванням методів інспектування.

За результатами огляду засобів перевезення (транспортні засоби та транспортне обладнання), сільськогосподарської техніки, машин та знаряддя посадовою особою, яка здійснювала огляд, відбираються виїмки у вигляді зміток з усіх доступних поверхонь та підлоги. Такі виїмки підлягають фітосанітарній експертизі (аналізам) у повному обсязі.

Відбір виїмок від об’єктів регулювання зазначених у цьому пункті не повинен призводити до порушення їх функціонального призначення, крім випадків візуального виявлення чітких ознак зараження регульованими шкідливими або шкідливими організмами.

У разі наявності у змітках шкідливих організмів, частин рослин, заражених регульованими шкідливими або шкідливими організмами, формується зразок-документ.

25. Формування об’єднаної та виділення середньої проби.

Об’єднана проба формується шляхом об’єднання всіх виїмок. З однорідної об’єднаної проби виділяють середню пробу.

У разі якщо обсяг (маса, кількість, об’єм) партії об’єктів регулювання недостатній для виділення середньої проби, кількість виїмок для формування об’єднаної проби збільшують.

У разі якщо обсяг партії об’єктів регулювання не дає змоги збільшити кількість виїмок, об’єднану пробу використовують як середню пробу або середню пробу як зразок.

Об’єднана проба вагових та сипучих матеріалів: зернові, зернобобові, олійні, технічні культури (насіння, зерно та продукти їх переробки), насіння трав злакових і бобових, овочево-баштанних та кормових культур, квіткових культур, насіння деревних та чагарникових порід та інших), сіна, соломи, тощо формується шляхом ретельного перемішування всіх виїмок.

Середню пробу формують з об’єднаної проби методом квартування, але в разі, якщо маса об’єднаної проби перевищує 10 кг, необхідно розділити об’єднану пробу на частини масою, що не перевищують 10 кілограмів.

Середні проби можуть бути сформовані шляхом виділення пропорційної частини об’єднаної проби з використанням дільника зерна (апарату для змішування та розділення зерна).

Середні проби сипких матеріалів (зерно, продукти переробки зерна тощо) можуть бути сформовані шляхом виділення пропорціональної частини об’єднаної проби з використанням дільника зерна (апарату зі змішування та розділення зерна).

Об’єднана проба садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних і чагарникових культур (живці, відводки, саджанці, розсада, інші), картоплі, цибулин, кореневищ, горщикових культур, зеленних культур, матеріалу для букетів, зрізаних квітів, гілок і листя призначених для складання букетів, гілок хвойних, листяних та різдвяних дерев, свіжих фруктів, ягід, овочів, баштанних, коренеплодів, бульб формується шляхом розміщення відібраних виїмок об’єктів регулювання на гладкій чистій поверхні.

З об’єднаної проби формують середню пробу, оглядаючи кожну відібрану одиницю на наявність регульованих шкідливих організмів, шкідливих організмів та ознак зараження і пошкодження. У разі виявлення шкідливих організмів (у живому та мертвому стані) і частин рослини із симптомами зараження та/або ознаками пошкодження - їх відбирають додатково та додають до зразка.

Для формування об’єднаної та середньої проби від саджанців декоративних або лісових культур, тощо висотою від трьох до семи метрів (включно), із закритою кореневою системою, відбирають гілки саджанців.

26. Формування зразка та арбітражного зразка.

Із середньої проби формують зразок та на вимогу власника арбітражний зразок (крім випадків визначених фітосанітарними заходами або коли це не можливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу). Зразок направляється до фітосанітарної лабораторії для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), а арбітражний зразок надається власнику і зберігається ним протягом строку дії висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) на випадок проведення повторної фітосанітарної арбітражної експертизи (аналізів).

Зразок та арбітражний зразок формуються рівноцінними за розміром і характеристиками. Розмір зразків об’єктів регулювання для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) визначається згідно з додатком 3 до цих Методів.

Після формування зразка та арбітражного зразка залишки проб повертають у партію об’єктів регулювання.

27. Відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо здійснюють одночасно з відбором виїмок об’єктів регулювання, попередньо збираючи його в ємність.

Загальна маса виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо повинна бути не менше, ніж 100 куб. см (г), з яких формується об’єднана проба.

З об’єднаної проби формується зразок та арбітражний зразок (на вимогу власника).

У разі неможливості відібрати вищезазначену кількість субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо зразок та арбітражний зразок (на вимогу власника) формується з максимально можливої кількості зібраного субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо.

Зразок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо додають в окремій ємності або пакеті до зразка, та в разі потреби до арбітражного зразка об’єкта регулювання.

Зразок та арбітражний зразок разом з ємністю із субстратом, ґрунтом, змітками, торфом тощо запаковуються в сейф-пакет. У такому випадку ємність із субстратом, ґрунтом, змітками, торфом тощо, запакована у сейф-пакет, є невід’ємною частиною зразка або арбітражного зразка об’єкта регулювання.

V. Методи фітосанітарної експертизи (аналізів)

1. Методи фітосанітарної експертизи (аналізів) визначаються видами аналізів, які проводяться до об’єктів регулювання та/або об’єктів, з метою виявлення в лабораторних умовах явної або прихованої зараженості та ідентифікації регульованих шкідливих організмів та/або шкідливих організмів на всіх стадіях їх розвитку.

2. Ентомологічний аналіз - методи виявлення в лабораторних умовах зараженості об’єктів регулювання та/або об’єктів та ідентифікації регульованих шкідливих або шкідливих комах та/або кліщів.

Ентомологічний аналіз проводиться за допомогою:

візуального методу;

флотаційного методу;

біологічного методу;

інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).

Візуальний метод включає виявлення явної зараженості об’єктів регулювання зовнішнім оглядом зразка та огляду сходу і проходу сит після просіювання з використанням лупи чи мікроскопа. Застосовується першочергово для всіх об’єктів регулювання і є пріоритетним під час проведення ентомологічного аналізу.

Флотаційний метод - виявлення явної і прихованої зараженості об’єктів регулювання шляхом занурення їх у розчин солей і подальший аналіз комах, зерен (насінин) тощо, що виплили на поверхню. Використовується під час виділення шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, зернових, технічних культурах і продуктах їх переробки тощо.

У разі прихованої зараженості можливе також застосування методів фарбування, люмінесценції, рентгеноскопії або аудіоскопії.

Біологічний метод є допоміжним методом і призначений для дорощування шкідливого організму у преімагінальних фазах розвитку (яйця, личинки, лялечки) у разі неможливості його ідентифікації іншими методами.

У разі виявлення шкідливих організмів їх ідентифікація до видової приналежності проводиться:

морфологічним та морфометричним методами без приготування мікропрепарату;

морфологічним та морфометричним методами з приготуванням мікропрепарату;

з використанням полімеразної ланцюгової реакції (у модифікаціях «класичної» ПЛР, FLASH-ПЛР, ПЛР «у реальному часі», ПЛР з вивченням поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів);

методом секвенування ДНК.

3. Гербологічний аналіз включає методи виявлення у лабораторних умовах засміченості об’єктів регулювання та/або об’єктів та ідентифікації регульованих шкідливих або шкідливих видів бур’янів.

Гербологічний аналіз проводиться за допомогою:

візуального методу;

методу просіювання;

методу відмивання;

методу насичених розчинів;

інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).

Візуальний метод - виявлення засміченості шляхом зовнішнього огляду досліджуваного зразка. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, зернових, технічних культурах і продуктах їх переробки, при аналізі зразків під час проведення планових обстежень тощо. Для аналізу зразків насіннєвого матеріалу, зернових, технічних культур і продуктів їх переробки візуальний метод є пріоритетним.

Метод просіювання - виявлення засміченості шляхом просіювання зразка через комплект сит та огляду сходу і проходу з сит після просіювання сипучих матеріалів.

Використовується під час виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у ґрунті, насіннєвому матеріалі, зернових, технічних культурах, продуктах їх переробки.

Метод відмивання полягає в промиванні зразка ґрунту чи іншого матеріалу на ситах під струменем води.

Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у ґрунті, торфі, добривах тваринного і рослинного походження, садивному матеріалі. Для аналізу зразків ґрунту, торфу та торфосуміші метод відмивання є пріоритетним.

Метод насичених розчинів - базується на різниці питомої ваги мінеральної і органічної частини ґрунту.

Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у торфі, ґрунті, добривах тваринного і рослинного походження, садивному матеріалі тощо.

У разі виявлення шкідливих організмів їх ідентифікація до видової приналежності проводиться:

морфологічним та морфометричним методами без приготування мікропрепарату;

морфологічним та морфометричним методами з приготуванням мікропрепарату;

з використанням полімеразної ланцюгової реакції ПЛР.

4. Мікологічний аналіз включає методи виявлення у лабораторних умовах зараженості об’єктів регулювання та ідентифікації збудників грибкових хвороб рослин.

Мікологічний аналіз проводиться за допомогою:

макроскопічного методу;

методу центрифугування та мікроскопічного аналізування;

біологічного методу;

люмінесцентного методу;

методу Г.Н. Дорогіна;

методу К.Є. Шарікова;

іншого методу (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).

Макроскопічний метод включає візуальне виявлення збудників грибкових хвороб рослин під час зовнішнього огляду об’єктів регулювання. Використовується як пріоритетний метод для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у свіжих фруктах, овочах, коренеплодах і бульбах, лісо- та пиломатеріалах, ягодах, насіннєвому та садивному матеріалі, зернових, декоративних рослинах та зрізах квітів, технічних культурах і продуктах їх переробки тощо.

Метод центрифугування та мікроскопічного аналізування насіння, зерна чи інших матеріалів включає виокремлення поверхнево розміщених спор збудників грибкових хвороб рослин (наприклад іржастих, сажкових, «пасма» льону тощо), а також виділення зооспорангіїв у стані спокою збудника раку картоплі на бульбах, з використанням спеціальних речовин та їх подальшу ідентифікацію під мікроскопом.

Використовується як пріоритетний метод для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, зернових, технічних культурах і продуктах їх переробки тощо.

Біологічний метод включає виявлення в об’єкті випробування зовнішньої та внутрішньої грибкової інфекції шляхом інкубування у вологій камері чи посіву на поживні середовища.

Використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у свіжих фруктах, овочах, коренеплодах і бульбах, лісо- та пиломатеріалах, ягодах, насіннєвому і садивному матеріалі, зернових, декоративних рослинах та зрізах квітів, технічних культурах і продуктах їх переробки тощо.

Люмінесцентний метод включає виявлення внутрішньої грибкової інфекції у тканинах рослин за ознаками специфічної люмінесценції у випадку ультрафіолетового випромінювання. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, зерні зернових і технічних культур та продуктах їх переробки тощо.

Метод Г.Н. Дорогіна включає виявлення зооспорангіїв збудника раку картоплі на поверхні підземних частин рослин, рослинних рештках, у ґрунті за допомогою центрифугування водного змиву. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у ґрунті, торфі, на картоплі, садивному матеріалі, у добривах тваринного і рослинного походження тощо.

Метод К.Є. Шарікова включає визначення наявності зооспорангіїв збудника раку картоплі в легких субпіщаних і чорноземних ґрунтах. Також використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у торфі, ґрунті, добривах тваринного і рослинного походження тощо.

У разі виявлення спор здійснюється ідентифікація збудника грибкових хвороб рослин методом мікроскопії з приготуванням тимчасового або постійного мікропрепарату.

Також для ідентифікації використовують метод полімеразної ланцюгової реакції ПЛР.

5. Фітогельмінтологічний аналіз включає методи виявлення у лабораторних умовах та ідентифікації фітопаразитичних нематод в об’єктах регулювання.

Фітогельмінтологічний аналіз проводиться за допомогою:

лійкового методу Бермана;

методу паперових смуг;

методу промивання на ситах;

методу виділення галових і несправжніх галових нематод;

методу Таржана;

інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).

Для виділення та визначення видів нематод на всіх стадіях їх розвитку пріоритетними методами є: лійковий метод Бермана, метод промивання на ситах, метод паперових смуг і метод виділення галових і несправжніх галових нематод.

Лійковий метод Бермана включає виділення всіх стадій нематод із субстрату у воду та подальшу ідентифікацію. Використовується для виявлення нематод у свіжих овочах (цибулинах), бульбах та коренеплодах, деревині, насіннєвому матеріалі бобових, садивному матеріалі, ґрунті тощо.

Метод паперових смуг включає відмулювання та фільтрацію наважки ґрунту, унаслідок чого відбувається осадження цист на смужках фільтрувального паперу. Використовується для виявлення організмів у торфі, ґрунті, добривах тваринного та рослинного походження тощо.

Метод промивання на ситах включає промивання ґрунту крізь сита різного діаметра, виявлення та ідентифікацію нематод. Використовується для виявлення нематод у ґрунті, торфі, добривах тваринного та рослинного походження тощо.

Метод виділення галових і несправжніх галових нематод включає механічне виділення самок галових і несправжніх галових нематод із тканини коренів рослин. Використовується для виявлення галових і несправжніх галових нематод на садивному матеріалі, коренеплодах, бульбах тощо.

Метод Таржана включає стимулювання виходу нематод з тканин коренів і подальшому змиванні їх водою в чашку Петрі для підрахунку та ідентифікації. Використовується для виявлення нематод на садивному матеріалі, коренеплодах, бульбах тощо.

У випадку виявлення нематод здійснюється їх ідентифікація:

морфологічним і морфометричним методами без приготування мікропрепарату;

морфологічним і морфометричним методами з приготуванням мікропрепарату;

з використанням полімеразної ланцюгової реакції ПЛР.

6. Бактеріологічний аналіз включає методи виявлення в лабораторних умовах та ідентифікації збудників бактеріологічних хвороб рослин у об’єктах регулювання.

Бактеріологічний аналіз проводиться за допомогою:

макроскопічного методу;

анатомічного методу;

біологічного методу;

люмінесцентного методу;

серологічного методу;

імунофлюоресцентного методу (ІФ);

методу імуноферментного аналізу (ІФА);

методу ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції);

інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).

Макроскопічний метод включає відбір із зразка щуплого, недорозвиненого насіння, насіння з різними плямистостями або зміною кольору, а також інших частин рослин, та виявлення симптомів ураження фітопатогенними бактеріями.

Анатомічний метод включає виявлення внутрішньої зараженості рослин мікроскопіюванням незабарвлених і забарвлених за методом Грама зрізів внутрішніх тканин. Зафарбовані препарати оглядають під мікроскопом з імерсійною системою. На добре виготовлених зрізах видно бактерії, які містяться в тканинах рослин і особливо в судинах. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у садивному матеріалі, коренеплодах, бульбах тощо.

Біологічний метод включає виявлення внутрішнього (прихованого) ураження насіння та інших частин рослин збудниками бактеріальних хвороб рослин. Ідентифікацію виділених бактерій здійснюють за їх морфологічними, культуральними і фізіологічними особливостями. Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому та садивному матеріалі, бульбах і коренеплодах, баштанних культурах тощо та є пріоритетним серед інших методів для проведення бактеріологічного аналізу.

Люмінесцентний метод включає виявлення внутрішньої (прихованої) інфекції у тканинах рослин за ознаками специфічної люмінесценції за ультрафіолетового чи синьо-фіолетового опромінювання. Люмінесцентний метод можна застосовувати для виявлення зараженості насіння зі світлозабарвленою оболонкою. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, коренеплодах, бульбах тощо.

Серологічний метод заснований на властивості виділеного штаму бактерій, що спричиняє хворобу рослин, позитивно реагувати на сироватку, імунну до штаму цих бактерій, реакцією аглютинації. Таку реакцію забезпечують такими способами:

макроскопічним у пробірках;

мікроскопічним у роздавленій або висячій краплі на предметному скельці;

прискореним методом Нобля із застосуванням концентрованих аглютинувальних сироваток.

Серологічний метод використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому та садивному матеріалі, бульбах і коренеплодах, баштанних культурах тощо.

Імунофлюоресцентний метод (ІФ) використовується для визначення антигенів збудників бактеріозів рослин і базується на здатності імуноглобуліну необоротно зв’язуватись із флюоресцентними барвниками (флюорохромами) без втрати антитільної активності та здібності зв’язувати антигени. Імунні комплекси, що утворюються при зв’язуванні антигенів міченими антитілами, виявляють за допомогою люмінесцентного мікроскопа. При опроміненні ультрафіолетовим, фіолетовим або синім світлом виявляється специфічне люмінесцентне світіння. Використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому, садивному матеріалі, бульбах, коренеплодах і баштанних культурах тощо.

Метод імуноферментного аналізу (ІФА) базується на імунологічній реакції антигену з відповідним антитілом із утворенням комплексу антиген-антитіло, для виявлення якого використовують кон’юганти антигену, антитіла або обидва компоненти цієї реакції з ферментами. Індикатором реакції є здатність ензимів викликати руйнування субстрату з утворенням забарвленого продукту. Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому та садивному матеріалі, коренеплодах, бульбах, баштанних культурах тощо.

Метод ПЛР (полімеразно-ланцюгова реакція) - метод молекулярної біології, що використовується для значного збільшення малих концентрацій бажаних фрагментів ДНК (нуклеїнових кислот) у біологічному матеріалі (зразку). Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у всіх об’єктах регулювання в насіннєвому, садивному матеріалі, коренеплодах і бульбах.

У разі виділення бактерій здійснюється їх ідентифікація:

методом мікроскопії та морфометрії з приготуванням мікропрепарату (фарбування за методом Грама) та вивченням культуральних і біохімічних властивостей;

методом ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції).

7. Вірусологічний аналіз включає методи виявлення у лабораторних умовах та ідентифікації збудників вірусологічних хвороб рослин у об’єктах регулювання.

Вірусологічний аналіз проводиться за допомогою:

візуального методу;

методу імуноферментного аналізу (ІФА);

методу ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції);

інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).

Візуальний метод включає виявлення в об’єктах регулювання прихованої або наявної форми ураження збудниками вірусологічних хвороб рослин шляхом зовнішнього огляду в лабораторних умовах.

Метод муноферментного аналізу (ІФА) - вид імунохімічного аналізу, що базується на імунологічній реакції антигену з відповідним антитілом з утворенням комплексу антиген-антитіло, для виявлення якого використовують кон’юганти антигену, антитіла або обидва компоненти цієї реакції з ферментами. Індикатором реакції є здатність ензимів викликати руйнування субстрату з утворенням забарвленого продукту. За забарвленням субстрату роблять висновок про наявність у рослинах вірусів. Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих або шкідливих організмів у насіннєвому, садивному матеріалі, коренеплодах і бульбах тощо.

Метод ПЛР (полімеразно-ланцюгова реакція) - метод молекулярної біології, що використовується для значного збільшення малих концентрацій бажаних фрагментів ДНК (нуклеїнових кислот) у біологічному матеріалі (зразку). Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у всіх об’єктах регулювання в насіннєвому, садивному матеріалі, коренеплодах та бульбах.

8. У разі неможливості застосування зазначених у цьому розділі методів фітосанітарної експертизи (аналізів) до об’єктів регулювання, з метою виявлення та/або ідентифікації виявлених регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів, та/або відсутності таких методів у міжнародних, національних стандартах, інструкціях і рекомендаціях, фітосанітарна лабораторія може проводити аналізи іншими методами, розробленими та валідованими фітосанітарною лабораторією відповідно до вимог, описаних у спеціалізованих виданнях, науково обґрунтованих інструкціях і матеріалах, або які визначені фітосанітарними заходами, або фітосанітарними заходами країни імпорту, або міжнародними договорами України.

РОЗРАХУНОК РОЗМІРУ ЗРАЗКІВ
за методом гіпергеометричного розподілу

При змінних рівнях виявлення та залежно від розміру партії для рівнів достовірності 80 % та 90 %:

При змінних рівнях виявлення та залежно від розміру партії для рівнів достовірності 95 % та 99 %:

СХЕМА «КОНВЕРТА»

де:

А - одинарна схема «конверта»;

Б - подвійна схема «конверта»;

В - потрійна схема «конверта».

РОЗМІР ЗРАЗКІВ ОБ’ЄКТІВ РЕГУЛЮВАННЯ
для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів)

__________
* Маса зразка насіння для селекційних, дослідних робіт і експонування та дослідних зразків сортів для цілей експертизи заявки.
** Допустиме відхилення фактичної маси зразка ±10 відсотків.
У разі відсутності регульованих шкідливих або шкідливих організмів на вимогу власника - після проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) залишки зразка або арбітражного зразка можуть бути повернені в партію об’єктів регулювання.
*** Допустиме відхилення фактичної маси зразка ±10 відсотків. Якщо маса зразка становить 50 г і менше - відхилення в сторону зменшення не допускається.
Допустиме відхилення розміру насіння ±0,3 міліметра.
У разі відсутності регульованих шкідливих або шкідливих організмів на вимогу власника - після проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) залишки зразка або арбітражного зразка можуть бути повернені в партію об’єктів регулювання. Допустиме відхилення маси/об’єму зразка ±10 відсотків.
**** Зразок формується з найбільш підозрілих та пошкоджених об’єктів регулювання.
Допустиме відхилення маси/об’єму зразка ±10 відсотків.