Питання використання приаеродромної території | від 23-12-2021 - 1427-2021-п

Питання використання приаеродромної території

Відповідно до частини третьої статті 69 Повітряного кодексу України, підпунктів 3 і 4 пункту 11 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 17 жовтня 2019 р. № 199-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок визначення у містобудівних умовах та обмеженнях граничної висоти та планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромній території та інформаційної взаємодії з цією метою;

Порядок встановлення обмежень використання приаеродромної території.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 954 “Про затвердження Положення про використання повітряного простору України” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 101, ст. 3118) і від 23 червня 2021 р. № 681 “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3401) зміни, що додаються.

3. Рекомендувати провайдерам аеронавігаційного обслуговування та експлуатантам аеродромів (вертодромів) до 22 квітня 2022 р. забезпечити підключення до електронного кабінету користувача провайдера аеронавігаційного обслуговування та експлуатанта аеродрому (вертодрому) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

4. Міністерству розвитку громад та територій забезпечити:

1) до 18 лютого 2022 р. розроблення електронного кабінету користувача Державної авіаційної служби та Міністерства оборони в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

2) до 25 березня 2022 р. розроблення електронного кабінету користувача провайдера аеронавігаційного обслуговування та експлуатанта аеродромів (вертодромів) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

5. Державній авіаційній службі забезпечити:

1) до 25 лютого 2022 р. підключення до електронного кабінету користувача Державної авіаційної служби в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

2) до 25 березня 2022 р. внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про аеродроми (вертодроми) цивільної авіації, крім інформації, що містить державну таємницю, із зазначенням: найменування аеродрому (вертодрому), експлуатанта аеродрому (веродрому), розміру приаеродромної території аеродрому (вертодрому) в кілометрах, перевищення аеродрому (вертодрому) (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря) в балтійській системі висот, координат контрольної точки аеродрому (вертодрому).

6. Міністерству оборони забезпечити:

1) до 25 лютого 2022 р. підключення до електронного кабінету користувача Міністерства оборони в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

2) до 25 березня 2022 р. внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про аеродроми (вертодроми) державної авіації, крім інформації, що містить державну таємницю, із зазначенням: найменування аеродрому (вертодрому), експлуатанта аеродрому (веродрому), розміру приаеродромної території аеродрому (вертодрому) в кілометрах, перевищення аеродрому (вертодрому) (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря) в балтійській системі висот, координат контрольної точки аеродрому (вертодрому).

7. До початку функціонування та підключення користувачів кабінету провайдера аеронавігаційного обслуговування та експлуатанта аеродромів (вертодромів) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва взаємодія між такими користувачами здійснюється в паперовій формі, а отримані в паперовій формі документи (оцінки) підлягають завантаженню до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час створення Державною авіаційною службою висновку щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території.

8. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади привести у шестимісячний строк свої нормативно-правові акти та будівельні норми у відповідність з цією постановою.

9. Рекомендувати органам місцевого самоврядування керуватися Порядком встановлення обмежень використання приаеродромної території під час розгляду та погодження обмежень використання приаеродромної території.

ПОРЯДОК
визначення у містобудівних умовах та обмеженнях граничної висоти і планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромній території та інформаційної взаємодії з цією метою

1. Цей Порядок встановлює процедуру визначення у містобудівних умовах та обмеженнях граничної висоти і планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромній території та механізм взаємодії з цією метою між відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури та експлуатантом аеродрому (вертодрому), Державіаслужбою та/або Міноборони, отримання відомостей про перевищення аеродрому (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря) та застосовується до затвердження містобудівної документації з урахуванням обмежень використання відповідної приаеродромної території, встановлених згідно з Повітряним кодексом України.

2. Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для створення документів, передбачених цим Порядком, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3401).

3. Дія цього Порядку поширюється на відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, Державіаслужбу, Міноборони, провайдерів аеронавігаційного обслуговування, уповноважений орган з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації та експлуатантів аеродромів (вертодромів).

4. Державіаслужба оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті відомості про перевищення аеродромів (вертодромів) цивільної авіації (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря) та розмірів приаеродромної території аеродромів (вертодромів) цивільної авіації, а також завантажує такі відомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, крім інформації, що містить державну таємницю. У разі внесення до Державного реєстру цивільних аеродромів інформації про новий аеродром (вертодром) Державіаслужба у десятиденний строк з дня оформлення свідоцтва про реєстрацію аеродрому (вертодрому) розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості про перевищення такого аеродрому (вертодрому) (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря) та розмірів приаеродромної території, а також завантажує такі відомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Експлуатанти аеродромів (вертодромів) державної авіації подають відповідному уповноваженому органу містобудування та архітектури відомості про перевищення аеродромів (вертодромів) (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря), розташування зон для виконання навчально-тренувальних, інших видів польотів та розмірів приаеродромної території аеродромів (вертодромів) державної авіації.

5. У разі надходження до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури заяви особи, що має намір збудувати об’єкт заввишки 45 метрів і більше відносно перевищення аеродрому (вертодрому) (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря) відповідного аеродрому (вертодрому), для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в межах приаеродромної території відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури надсилає за допомогою програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система) не пізніше ніж протягом наступного робочого дня Державіаслужбі та/або Міноборони відповідно відомості, наведені в заяві особи, із зазначенням:

назви об’єкта будівництва;

абсолютної відмітки поверхні землі на ділянці будівництва в балтійській системі висот;

абсолютної відмітки найвищої точки запланованого об’єкта будівництва в балтійській системі висот;

географічних координат об’єкта будівництва у всесвітній геодезичній системі 1984 року WGS-84 (широта - ___°___ '___”, довгота - ___°___'___”).

6. Державіаслужба надсилає за допомогою програмних засобів електронної системи відомості, зазначені в пункті 5 цього Порядку, відповідному експлуатанту аеродрому (вертодрому) та провайдеру аеронавігаційного обслуговування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня їх отримання.

7. Міноборони надсилає відомості, зазначені в пункті 5 цього Порядку, відповідному експлуатанту аеродрому (вертодрому) та уповноваженому органу з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня їх отримання.

8. Експлуатант аеродрому (вертодрому), провайдер аеронавігаційного обслуговування, уповноважений орган з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації проводять оцінку впливу запланованого об’єкта будівництва з урахуванням поверхонь обмеження перешкод, зон обмежень забудови щодо умов авіаційного шуму, захисних зон аеронавігаційного обладнання, а також обмежень, пов’язаних із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі (вертодромі), використанням зон для виконання навчально-тренувальних та інших видів польотів за першою та другою групою критеріїв.

9. До критеріїв першої групи належать поверхні обмеження перешкод, які встановлені додатком 14 “Аеродроми” до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, том I “Проектування та експлуатація аеродромів”, том II “Вертодроми”. Критерії зазначеної групи мають постійний характер і залежать від класу (коду) злітно-посадкової смуги аеродрому та обладнання, що на ній встановлене.

10. До критеріїв другої групи належать захисні зони аеронавігаційного обладнання, встановлені згідно з вимогами Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) EUR DOC 015 “Європейський керівний матеріал з управління територіями з обмеженою забудовою”, Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) від 9 вересня 2014 р. № GUID-0130 “Вказівки щодо оцінки можливого впливу вітрогенераторів на датчики спостереження”, технічної документації підприємств - виробників засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), зони, в яких встановлені мінімальні абсолютні висоти в районі (АМА), а також обмеження, пов’язані із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі, встановлені згідно з вимогами Doc 8168 IKAO “Правила аеронавігаційного обслуговування. Виконання польотів повітряних суден”, що застосовуються під час розрахунків мінімальних абсолютних/відносних висот для всіх етапів польоту за приладами: мінімальних безпечних висот прольоту перешкод (OCA/H), мінімальних безпечних висот у секторах (MSA) та мінімальних безпечних висот під час наведення за засобами спостереження (MRVA).

11. Експлуатант аеродрому (вертодрому) цивільної авіації проводить оцінку впливу запланованого об’єкта будівництва на критерії першої групи.

12. Результати оцінки оформляються та створюються з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи за формою згідно з додатком 1 та надсилаються Державіаслужбі за допомогою програмних засобів електронної системи.

13. Провайдер аеронавігаційного обслуговування проводить оцінку впливу запланованого об’єкта будівництва на критерії другої групи.

14. Результати оцінки оформляються та створюються з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи за формою згідно з додатком 2 та надсилаються Державіаслужбі за допомогою програмних засобів електронної системи.

15. Експлуатант аеродрому (вертодрому) державної авіації проводить оцінку впливу запланованого об’єкта будівництва на критерії першої групи та критерії другої групи в частині, що стосується захисних зон аеронавігаційного обладнання, встановлених згідно з вимогами IKAO EUR DOC 015 “Європейський керівний матеріал з управління територіями з обмеженою забудовою”, Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) від 9 вересня 2014 р. № GUID-0130 “Вказівки щодо оцінки можливого впливу вітрогенераторів на датчики спостереження”, технічної документації підприємств - виробників засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення).

16. Результати оцінки оформляються за формою згідно з додатком 1 та надсилаються Міноборони.

17. Уповноважений орган з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації проводить оцінку впливу запланованого об’єкта будівництва на критерії другої групи в частині, що стосується обмежень, пов’язаних із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі, встановлених згідно з вимогами Doc 8168 IKAO “Правила аеронавігаційного обслуговування. Виконання польотів повітряних суден”.

18. Результати оцінки оформляються за формою згідно з додатком 3 та надсилаються Міноборони.

19. Оцінки експлуатанта аеродрому (вертодрому), провайдера аеронавігаційного обслуговування, уповноваженого органу з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації проводяться на безоплатній основі у двадцятиденний строк з дня отримання відомостей, зазначених у пункті 5 цього Порядку, від Державіаслужби, Міноборони.

20. Державіаслужба або Міноборони у п’ятиденний строк з дня отримання оцінки експлуатанта аеродрому (вертодрому), провайдера аеронавігаційного обслуговування або уповноваженого органу з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації створює з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи висновок щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території за формою згідно з додатком 4 з обов’язковим зазначенням гранично допустимої висоти об’єкта будівництва з урахуванням впливу на безпеку польотів повітряних суден за першою та/або другою групою критеріїв та необхідності обладнання об’єкта будівництва денними та/або нічними маркувальними знаками та пристроями.

21. Державіаслужба або Міноборони надсилає за допомогою програмних засобів електронної системи висновок щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території відповідному уповноваженому органу містобудування та архітектури не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня його підписання.

22. Відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури у разі зазначення у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, розташованої в межах приаеродромної території, інформації, визначеної пунктами 4 та 8 частини п’ятої статті 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, враховує висновок Державіаслужби або Міноборони щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території.

ОЦІНКА
експлуатанта аеродрому (вертодрому)

ОЦІНКА
провайдера аеронавігаційного обслуговування

ОЦІНКА
уповноваженого органу з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації

ВИСНОВОК
щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території

ПОРЯДОК
встановлення обмежень використання приаеродромної території

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає механізм розроблення, погодження та затвердження обмежень використання приаеродромної території та вимоги до них.

2. Дія цього Порядку поширюється на Державіаслужбу, Міноборони, уповноважений орган містобудування та архітектури, органи місцевого самоврядування, експлуатантів аеродромів (вертодромів), провайдерів аеронавігаційного обслуговування та уповноважений орган з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації.

3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) захисна зона аеронавігаційного обладнання - зона дії засобів зв’язку, навігації та спостереження, визначена відповідно до вимог Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) EUR DOC 015 “Європейський керівний матеріал з управління територіями з обмеженою забудовою”, Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) від 9 вересня 2014 р. № GUID-0130 “Вказівки щодо оцінки можливого впливу вітрогенераторів на датчики спостереження”, інших документів щодо електромагнітної сумісності та радіотехнічного забезпечення, а також технічної документації підприємств - виробників засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення);

2) контрольна точка аеродрому (вертодрому) - точка, що визначає географічне місце розташування аеродрому (вертодрому);

3) мінімальна абсолютна/відносна висота прольоту перешкод - мінімальна абсолютна/відносна висота польоту на певній ділянці, яка забезпечує необхідний запас висоти над перешкодами;

4) обмеження використання приаеродромної території - обмеження, що визначені поверхнями обмеження перешкод, зонами обмеження забудови щодо умов авіаційного шуму, захисними зонами аеронавігаційного обладнання, а також обмеженнями, пов’язаними із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі, використанням зон для виконання навчально-тренувальних та інших видів польотів. Такі обмеження встановлюються згідно з критеріями першої та другої групи, визначеними у пунктах 7 і 8 цього Порядку;

5) перевищення аеродрому (вертодрому) - перевищення найвищої точки посадкової площі;

6) перешкода - усі нерухомі (тимчасові або постійні) та рухомі об’єкти або їх частини, які розташовані в зоні, призначеній для руху повітряних суден по поверхні або над відповідною поверхнею, призначеною для забезпечення безпеки повітряних суден у польоті, перебувають за межами відповідної поверхні та визначені як такі, що можуть становити небезпеку для повітряної навігації.

Інші терміни, що використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Повітряному кодексі України, інших нормативно-правових актах у галузі цивільної та/або державної авіації, а також стандартах IКАО.

Встановлення обмежень використання приаеродромної території

4. Розмір приаеродромної території аеродромів (вертодромів) цивільної авіації залежить від класу (кодового позначення) аеродрому (вертодрому) та для аеродромів класу А, Б, В, Г (кодового номера 3, 4) визначається колом з радіусом 45 кілометрів від контрольної точки аеродрому, аеродромів класу Д, Е (кодового номера 1, 2) - 25 кілометрів від контрольної точки аеродрому, вертодромів - 12 кілометрів від контрольної точки вертодрому.

5. Розмір приаеродромної території аеродромів (вертодромів) державної авіації визначається прямокутником, більша сторона якого розташована паралельно осі льотної смуги, з центром у контрольній точці аеродрому (вертодрому), із сторонами: позакласних аеродромів - 70 на 35 кілометрів, I класу - 60 на 30 кілометрів, II класу - 40 на 30 кілометрів, III класу - 30 на 25 кілометрів, вертодромів - 30 на 20 кілометрів.

6. Експлуатант аеродрому (вертодрому) розробляє обмеження використання приаеродромної території з урахуванням поверхонь обмеження перешкод, зон обмежень забудови щодо умов авіаційного шуму, захисних зон аеронавігаційного обладнання, а також обмежень, пов’язаних із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі (вертодромі), використанням зон для виконання навчально-тренувальних та інших видів польотів за першою та другою групою критеріїв.

7. До критеріїв першої групи належать поверхні обмеження перешкод, які встановлені додатком 14 “Аеродроми” до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, том I “Проектування та експлуатація аеродромів”, том II “Вертодроми”. Критерії зазначеної групи мають постійний характер і залежать від класу (коду) злітно-посадкової смуги аеродрому (вертодрому) та обладнання, що на ній встановлене.

8. До критеріїв другої групи належать захисні зони аеронавігаційного обладнання, встановлені згідно з вимогами IKAO EUR DOC 015 “Європейський керівний матеріал з управління територіями з обмеженою забудовою”, Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) від 9 вересня 2014 р. № GUID-0130 Вказівки щодо оцінки можливого впливу вітрогенераторів на датчики спостереження”, технічної документації підприємств - виробників засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), зони, в яких встановлені мінімальні абсолютні висоти в районі (АМА), а також обмеження, пов’язані із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі, встановлені згідно з вимогами Doc 8168 IKAO “Правила аеронавігаційного обслуговування. Виконання польотів повітряних суден”, що застосовуються під час розрахунків мінімальних абсолютних/відносних висот для всіх етапів польоту за приладами: мінімальних безпечних висот прольоту перешкод (OCA/H), мінімальних безпечних висот у секторах (MSA) та мінімальних безпечних висот під час наведення за засобами спостереження (MRVA).

9. Для аеродромів залежно від обладнання злітно-посадкової смуги та типу її використання (тільки для зльоту або посадки повітряних суден) встановлюються такі поверхні обмеження перешкод:

1) необладнана злітно-посадкова смуга та злітно-посадкова смуга для неточного заходу на посадку:

конічна поверхня;

внутрішня горизонтальна поверхня;

поверхня заходу на посадку;

перехідні поверхні;

2) злітно-посадкова смуга, обладнана для точного заходу на посадку:

для злітно-посадкової смуги, обладнаної для точного заходу на посадку за категорією I:

конічна поверхня;

внутрішня горизонтальна поверхня;

поверхня заходу на посадку;

перехідні поверхні;

внутрішня поверхня заходу на посадку (у разі потреби);

внутрішні перехідні поверхні (у разі потреби);

поверхня відходу на друге коло під час перерваної посадки (у разі потреби);

для злітно-посадкової смуги, обладнаної для точного заходу на посадку за категорією II або III:

конічна поверхня;

внутрішня горизонтальна поверхня;

поверхня заходу на посадку і внутрішня поверхня заходу на посадку;

перехідні поверхні;

внутрішні перехідні поверхні;

поверхня відходу на друге коло під час перерваної посадки;

3) для злітно-посадкової смуги, призначеної для зльоту, встановлюється поверхня набору висоти під час зльоту.

10. Допускається встановлення експлуатантом аеродрому зовнішньої горизонтальної поверхні у формі кола радіусом 15 кілометрів із центром у контрольній точці аеродрому.

11. Для вертодромів встановлюються такі поверхні обмеження перешкод:

поверхня набору висоти під час зльоту;

поверхня заходу на посадку;

перехідні поверхні.

12. Під час використання на аеродромі систем візуальної глісади додатково встановлюється поверхня захисту від перешкод.

13. Провайдер аеронавігаційного обслуговування або уповноважений орган з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації розробляє та подає експлуатанту аеродрому (вертодрому) обмеження використання приаеродромної території, пов’язані з критеріями другої групи.

Вимоги до обмеження перешкод

14. Згідно з критеріями першої групи встановлюються такі обмеження щодо розміщення об’єктів:

1) у разі, коли злітно-посадкова смуга необладнана, не допускається, щоб нові або збільшені в розмірах існуючі об’єкти виступали за поверхню заходу на посадку або перехідну поверхню, за винятком затінення існуючим об’єктом;

2) у разі, коли злітно-посадкова смуга обладнана для неточного заходу на посадку, не допускається, щоб нові або збільшені в розмірах існуючі об’єкти виступали за поверхню заходу на посадку в межах 3000 метрів від внутрішньої межі, за перехідну поверхню, за конічну поверхню та внутрішню горизонтальну поверхню, за винятком затінення існуючим об’єктом;

3) у разі, коли злітно-посадкова смуга обладнана для точного заходу на посадку I, II, III категорії, не допускається, щоб нові або збільшені в розмірах існуючі об’єкти виступали за поверхню заходу на посадку або за перехідну поверхню. У разі затінення нових або збільшених у розмірах існуючих об’єктів існуючим об’єктом такі об’єкти можуть виступати за конічну поверхню та внутрішню горизонтальну поверхню;

4) у разі, коли використовується злітно-посадкова смуга для зльоту, не допускається, щоб нові або збільшені в розмірах існуючі об’єкти виступали за поверхню набору висоти під час зльоту, за винятком затінення існуючим об’єктом.

Якщо будь-який існуючий об’єкт не досягає поверхню набору висоти під час зльоту з градієнтом нахилу 2 відсотки (1:50), нові об’єкти необхідно обмежувати таким чином, щоб забезпечити встановлену поверхню, вільну від перешкод, або обмежити поверхнею, яка простягається до початку ухилу в 1,6 відсотка (1:62,5).

15. Для вертодромів не допускається, щоб нові або збільшені в розмірах існуючі об’єкти виступали за поверхні обмеження перешкод.

16. Повітряні високовольтні лінії електропередачі, які планується розмістити в межах смуг повітряних підходів, крім обмеження за висотою, повинні бути віддалені від торців льотної смуги аеродрому не менш як на 4 кілометри.

Поза межами смуг повітряних підходів високовольтні лінії електропередачі повинні бути віддалені від меж льотної смуги не менш як на 1 кілометр.

17. Повітряні високовольтні лінії електропередачі, які будуються в межах смуг повітряних підходів, крім обмеження за висотою, повинні бути віддалені від меж льотної смуги вертодрому не менш як на 1000 або 500 метрів, якщо повітряні високовольтні лінії електропередачі із сторони вертодрому закриті природними висотами (лісовими масивами, місцевим рельєфом) або штучними спорудами (будівлями, об’єктами).

Поза межами смуг повітряних підходів високовольтні лінії електропередачі повинні бути віддалені від бокових меж льотної смуги вертодрому не менш як на 300 або 150 метрів, якщо повітряні високовольтні лінії електропередачі із сторони вертодрому закриті природними висотами (лісовими масивами, місцевим рельєфом) або штучними спорудами (будівлями, об’єктами).

18. У межах смуг повітряних підходів до аеродромів (вертодромів) на віддаленні 4 кілометри від торців льотної смуги обмежується спорудження об’єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об’єктів підвищеної небезпеки.

Вимоги до графічних матеріалів

19. Обмеження щодо використання приаеродромної території розробляються у вигляді схем з дотриманням вимог до картографічної інформації у системі координат WGS-84 з урахуванням вимог до якості аеронавігаційних даних.

20. Схеми поверхонь обмеження перешкод повинні містити дані про:

розміри злітно-посадкової смуги, льотної смуги, смуги, вільної від перешкод;

контрольну точку аеродрому (вертодрому);

перевищення аеродрому (вертодрому);

географічні координати та абсолютні висоти перевищення порогів для злітно-посадкової смуги, обладнаної для точного заходження на посадку;

географічні координати та абсолютні висоти перешкод, що перетинають поверхні обмеження перешкод;

межі приаеродромної території;

розрахункові формули;

назву поверхонь обмеження перешкод з абсолютними відмітками кожної поверхні обмеження перешкод (у разі похилої поверхні зазначаються абсолютні відмітки через кожні 10 метрів);

абсолютні відмітки у місці перетину однієї поверхні з іншою.

21. Схеми розташування обмежень, пов’язаних із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі (вертодромі), використанням зон для виконання навчально-тренувальних та інших видів польотів на малих висотах, повинні містити:

межі зон з описом географічних координат, мінімальних абсолютних висот пілотування та максимальних абсолютних відміток перевищення поверхні обмеження перешкод в межах зазначеної зони;

осьову лінію маршруту та межі 10 кілометрів смуги максимального бокового відхилення з описом географічних координат поворотних пунктів маршруту, мінімальних абсолютних висот польоту за маршрутом та максимальних абсолютних відміток перевищення поверхні обмеження перешкод у межах 10 кілометрів смуги максимального бокового відхилення.

22. Схеми захисних зон аеронавігаційного обладнання повинні містити дані про:

тип, назву, географічні координати та абсолютні висоти розташування об’єктів зв’язку, навігації спостереження (радіотехнічного забезпечення);

графічне представлення кутів закриття та секторів із зазначенням кутових параметрів та абсолютних відміток перевищення через кожну секунду в напрямку градієнта зміни висоти поверхні, що створюється кутами закриття;

розрахункові формули (у разі потреби).

23. Схеми зон обмеження забудови щодо умов впливу авіаційного шуму розробляються відповідно до вимог авіаційних правил України або нормативно-правових актів у галузі державної авіації.

Розроблення, погодження та затвердження обмежень щодо використання приаеродромної території

24. Обмеження використання приаеродромної території розробляються експлуатантами аеродрому (вертодрому) в паперовій та електронній формі для кожного аеродрому (вертодрому) окремо.

25. Розроблені відповідно до вимог цього Порядку обмеження використання приаеродромної території надсилаються експлуатантом аеродрому (вертодрому) на погодження органам місцевого самоврядування, в межах адміністративно-територіальних одиниць яких розташовується приаеродромна територія аеродрому (вертодрому).

26. Обмеження використання приаеродромної території розглядаються та погоджуються органами місцевого самоврядування у місячний строк з дня їх отримання.

Погодження обмеження використання приаеродромної території, створеного у паперовій формі, оформляється шляхом проставлення на ньому грифа погодження, який включає в себе слово “ПОГОДЖЕНО”, найменування посади особи та органу місцевого самоврядування, особистий підпис посадової особи, скріплений гербовою печаткою, власне ім’я, по батькові (за наявності), прізвище і дату, назву документа, що підтверджує погодження, його дату і номер.

Погодження обмеження використання приаеродромної території, створеного в електронній формі, засвідчується електронним підписом уповноваженої посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування.

У разі неприйняття органами місцевого самоврядування рішення щодо погодження обмежень використання приаеродромної території у місячний строк з дня їх отримання вони вважаються погодженими за вмовчанням.

27. Погоджені органами місцевого самоврядування обмеження щодо використання приаеродромної території надсилаються експлуатантом аеродрому (вертодрому) не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня їх отримання для затвердження до:

Державіаслужби - щодо приаеродромної території аеродрому цивільної авіації;

Міноборони - щодо приаеродромної території аеродрому державної авіації;

Державіаслужби та Міноборони - щодо приаеродромної території аеродрому спільного використання.

28. У разі неприйняття рішення щодо погодження органами місцевого самоврядування обмежень щодо використання приаеродромної території в установлений пунктом 26 цього Порядку строк обмеження використання приаеродромної території надсилаються експлуатантом аеродрому (вертодрому) разом з копією супровідного листа, адресованого органу місцевого самоврядування, для затвердження до:

Державіаслужби - щодо приаеродромної території аеродрому цивільної авіації;

Міноборони - щодо приаеродромної території аеродрому державної авіації;

Державіаслужби та Міноборони - щодо приаеродромної території аеродрому спільного використання.

29. Державіаслужба та/або Міноборони розглядають обмеження щодо використання приаеродромної території на відповідність вимогам цього Порядку та у місячний строк з дня їх отримання затверджують або вмотивовано відмовляють у затвердженні обмежень щодо використання приаеродромної території у разі недотримання експлуатантом аеродрому (вертодрому) вимог цього Порядку.

30. Затверджені обмеження щодо використання приаеродромної території надсилаються експлуатанту аеродрому (вертодрому) супровідним листом Державіаслужби та/або Міноборони не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня їх затвердження.

Підстави для відмови у затвердженні обмежень щодо використання приаеродромної території викладаються у листі Державіаслужби та/або Міноборони, що надсилається експлуатанту аеродрому (вертодрому) не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня його підписання.

31. У разі відмови у затвердженні обмежень щодо використання приаеродромної території експлуатант аеродрому (вертодрому) зобов’язаний доопрацювати їх, погодити з органами місцевого самоврядування відповідно до пунктів 25 і 26 цього Порядку та подати на затвердження до Державіаслужби та/або Міноборони у двомісячний строк з дня отримання листа Державіаслужби та/або Міноборони.

32. Відмова у затвердженні обмежень щодо використання приаеродромної території може бути оскаржена експлуатантом аеродрому (вертодрому) в установленому законодавством порядку.

33. Затвердження обмеження щодо використання приаеродромної території, створеного у паперовій формі, оформляється шляхом проставлення на ньому грифа затвердження та складається із слова “ЗАТВЕРДЖУЮ”, найменування посади особи та органу державної влади, особистого підпису посадової особи, власного імені, по батькові (за наявності) і прізвища особи, яка затвердила документ, дати затвердження.

Затвердження обмеження щодо використання приаеродромної території, створеного в електронній формі, засвідчується електронним підписом керівників Державіаслужби та/або Міноборони.

34. Зміни до обмежень використання приаеродромної території вносяться у строк до шести місяців з моменту виникнення однієї чи кількох з таких підстав:

зміни кількості, розмірів, напрямку злітно-посадкової смуги;

припинення експлуатації (закриття) аеродрому (вертодрому);

зміни встановлених стандартних маршрутів вильоту та прибуття, встановлених процедур заходження на посадку за приладами, мінімальних безпечних висот у секторах чи мінімальних безпечних висот радіолокаційного наведення, візуального маневрування, зон очікування;

зміни контурів шуму навколо аеродрому у зв’язку з початком експлуатації нових типів повітряних суден або зміни інтенсивності польотів;

встановлення нових аеронавігаційних засобів або виведення їх з експлуатації.

35. Обмеження щодо використання приаеродромної території за другою групою критеріїв, що пов’язані із впровадженням нових (зміни) процедур польотів, повинні визначатися для таких захисних поверхонь:

фінальних сегментів заходу на посадку;

зон візуального маневрування (польоту по колу);

початкових етапів та проміжних етапів сегментів невдалого заходу на посадку;

горизонтальних етапів проміжних сегментів заходження на посадку;

мінімальних абсолютних висот в секторі;

поверхонь, що з’єднують горизонтальні етапи проміжних сегментів заходження на посадку з мінімальними абсолютними висотами в секторі;

поверхонь, що з’єднують проміжні етапи сегментів невдалого заходу на посадку з мінімальними абсолютними висотами в секторі.

36. Зміни обмежень використання приаеродромної території розробляються, погоджуються та затверджуються відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

37. Органи, які затвердили обмеження щодо використання приаеродромної території або зміни до них, протягом десяти календарних днів з дня їх затвердження подають відповідну інформацію органам, уповноваженим затверджувати містобудівну документацію, для врахування під час розроблення містобудівної документації.

38. Органи, уповноважені затверджувати містобудівну документацію, враховують обмеження щодо використання приаеродромної території або зміни до них під час планування територій, розроблення містобудівної документації та видачі містобудівних умов та обмежень.

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 954 і від 23 червня 2021 р. № 681

1. У Положенні про використання повітряного простору України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 954:

1) назву розділу “Порядок погодження місця розташування і висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів та роботу засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення)” викласти в такій редакції:

“Порядок погодження діяльності на приаеродромних територіях, яка може вплинути на безпеку польотів та роботу засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення)”;

2) пункти 56 і 57 викласти в такій редакції:

“56. Провадження діяльності, яка може створити загрозу безпеці польотів на приаеродромній території, підлягає погодженню з експлуатантом аеродрому (вертодрому), провайдером аеронавігаційного обслуговування та/або уповноваженим органом з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації, Державіаслужбою та/або Міноборони відповідно.

57. Погодженню підлягає:

визначення місця розташування або розширення аеродрому (вертодрому);

місце розташування повітряних ліній електрозв’язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об’єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об’єктів з викидом відкритого полум’я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), розміщених у смугах повітряних підходів на відстані до 4 кілометрів від її внутрішньої межі або поза їх межами на відстані до 1 кілометра від злітно-посадкової смуги аеродрому (вертодрому);

місце розташування об’єктів заввишки 150 метрів і більше незалежно від їх розміщення, крім об’єктів будівництва;

діяльність, пов’язана з використанням лазерних пристроїв.”;

3) пункти 58-61 виключити.

2. У Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681:

1) підпункт 1 пункту 60 після абзацу другого доповнити новими абзацами такого змісту:

“оцінка експлуатанта аеродрому (вертодрому);

оцінка провайдера аеронавігаційного обслуговування;

висновок щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території;”.

У зв’язку з цим абзаци третій - двадцять шостий вважати відповідно абзацами шостим - двадцять дев’ятим;

2) підпункт 26 пункту 125 викласти в такій редакції:

“26) провайдери аеронавігаційного обслуговування та експлуатанти аеродромів (вертодромів);”;

3) пункт 170 викласти в такій редакції:

“170. Через електронний кабінет працівника експлуатанта аеродромів (вертодромів) здійснюється:

1) створення експлуатантом аеродрому (вертодрому) цивільної авіації оцінки впливу запланованого об’єкта будівництва на критерії першої групи;

2) завантаження експлуатантом аеродрому (вертодрому) цивільної авіації векторного набору даних про обмеження забудови приаеродромної території;

3) надання експлуатантом аеродрому (вертодрому) цивільної авіації зауважень щодо результатів автоматичного визначення граничної висоти та планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромній території аеродромів (вертодромів) цивільної авіації та спільного використання;

4) листування з користувачами електронної системи, держателем та технічним адміністратором.”;

4) доповнити Порядок пунктом 170-1:

“170-1. Через електронний кабінет працівника провайдера аеронавігаційного обслуговування здійснюється:

1) створення оцінки впливу запланованого об’єкта будівництва на критерії другої групи;

2) надання провайдером аеронавігаційного обслуговування зауважень щодо результатів автоматичного визначення граничної висоти та планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромній території аеродрому (вертодрому) цивільної авіації та спільного використання;

3) листування з користувачами електронної системи, держателем та технічним адміністратором.”;

5) пункт 171 викласти в такій редакції:

“171. Через електронний кабінет працівника Державіаслужби здійснюється:

1) створення висновку щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території;

2) внесення відомостей про аеродроми (вертодроми), провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів);

3) надання зауважень щодо результатів автоматичного визначення граничної висоти та планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромній території аеродрому (вертодрому) цивільної авіації та спільного використання;

4) накладення кваліфікованого електронного підпису на векторний набір даних про обмеження забудови приаеродромної території, що завантажуються експлуатантом аеродромів (вертодромів) до електронної системи;

5) листування з користувачами електронної системи, держателем та технічним адміністратором.”;

6) доповнити Порядок пунктом 171-1:

“171-1. Через електронний кабінет працівника Міноборони здійснюється:

1) створення висновку щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території;

2) внесення відомостей про аеродроми (вертодроми);

3) листування з користувачами електронної системи, держателем та технічним адміністратором.”.