Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності

Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності

На виконання Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», «Про правову охорону географічних зазначень», Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124), та враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності», НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Регламент Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності, що додається.

2. Управлінню інтелектуальної власності та інновацій у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 02 березня 2021 року № 433 «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 травня 2021 року за № 610/36232.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економіки України згідно з розподілом обов’язків.

РЕГЛАМЕНТ
Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності

I. Загальні положення

1. Основні положення

1. Регламент визначає повноваження Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності (далі - Апеляційна палата), порядок розгляду в Апеляційній палаті заперечень проти рішень Національного органу інтелектуальної власності щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, порядок організаційного і технічного забезпечення діяльності Апеляційної палати та вирішення інших питань, що належать до її компетенції.

2. У цьому Регламенті терміни вживаються в таких значеннях:

апелянт - заявник або інша особа, яка подала заперечення, або особа, яка подала апеляційну заяву;

апеляційна заява - заява про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково;

засідання - засідання колегії Апеляційної палати, у якому розглядаються заперечення, апеляційна заява або заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

заперечення - заперечення проти рішення Національного органу інтелектуальної власності щодо набуття прав на об’єкт інтелектуальної власності;

заявка - заявка на об’єкт інтелектуальної власності як сукупність документів, необхідних для державної реєстрації прав на об’єкти інтелектуальної власності чи об’єкта інтелектуальної власності та у визначених законом випадках видачі патенту на винахід (корисну модель), свідоцтва на торговельну марку, свідоцтва про державну реєстрацію промислового зразка, свідоцтва про реєстрацію компонування напівпровідникового виробу;

єдина інформаційно-комунікаційна система державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ІКС УКРНОІВІ) - сукупність технічних та програмних засобів, що забезпечують створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які стосуються заявок на об’єкти інтелектуальної власності, державних реєстрацій цих об’єктів та прав на них;

колегія Апеляційної палати (колегія) - призначені в установленому цим Регламентом порядку члени Апеляційної палати для розгляду заперечення, апеляційної заяви, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

міжнародна реєстрація - реєстрація торговельної марки, здійснена відповідно до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, до якого Україна приєдналась згідно з Законом України від 01 червня 2000 року № 1763-III «Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків»;

об’єкт інтелектуальної власності - винахід, корисна модель, промисловий зразок, торговельна марка, компонування напівпровідникового виробу, географічне зазначення;

представник - представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа;

подавець заяви - особа, яка подала заяву про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

секретар засідання - особа, яка здійснює організацію роботи колегії з розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

УКРНОІВІ - державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», що визначена Кабінетом Міністрів України як така, що виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», «Про правову охорону географічних зазначень», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про медіацію».

3. Апеляційна палата є колегіальним органом УКРНОІВІ.

Апеляційна палата у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Регламентом та іншими актами законодавства.

Діяльність Апеляційної палати ґрунтується на принципах верховенства права, законності, неупередженості, незалежності, прозорості, достовірності, рівності всіх учасників перед законом, колегіальності, кваліфікованого кадрового забезпечення.

Основним завданням Апеляційної палати є колегіальний розгляд поданих до неї заперечень, апеляційних заяв та заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні.

На виконання своїх завдань Апеляційна палата:

взаємодіє з Мінекономіки, структурними підрозділами УКРНОІВІ, підприємствами, установами та організаціями, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, іншими юридичними та фізичними особами;

запитує в осіб, які подали заперечення, заяви, та отримує від них матеріали стосовно заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні та іншу необхідну для їх розгляду інформацію, веде з ними листування;

уносить пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового та методологічного забезпечення експертизи заявок, удосконалення діяльності Апеляційної палати;

виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань.

4. Право на звернення до Апеляційної палати в порядку, установленому цим Регламентом, має:

заявник або особа, визначена абзацом другим пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», або його (її) представник із запереченням щодо заявки на торговельну марку, торговельної марки за міжнародною реєстрацією;

заявник або особа, визначена абзацом другим частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», або його (її) представник із запереченням щодо заявки на реєстрацію географічного зазначення;

заявник або його представник із запереченням щодо заявки на винахід, заявки на корисну модель, заявки на промисловий зразок, заявки на реєстрацію компонування напівпровідникового виробу;

будь-яка особа, визначена частиною першою статті 33-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» чи частиною першою статті 25-1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», або її представник з апеляційною заявою про визнання недійсними повністю або частково прав на винахід (корисну модель) чи прав на промисловий зразок;

будь-яка особа або її представник із заявою про визнання її торговельної марки добре відомою в Україні.

Право оскаржити рішення УКРНОІВІ до Апеляційної палати втрачається заявником у разі сплати ним державного мита за реєстрацію об’єкта інтелектуальної власності чи видачу свідоцтва на торговельну марку.

5. Розгляд заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні та діловодство за ними здійснюються державною мовою.

6. Обіг документів в Апеляційній палаті здійснюється через ІКС УКРНОІВІ.

Заперечення, апеляційні заяви, заяви про визнання торговельних марок добре відомими в Україні та інші визначені цим Регламентом документи, що подаються до Апеляційної палати і можуть бути предметом розгляду, у порядку надходження підлягають обов’язковій реєстрації в ІКС УКРНОІВІ в день їх надходження.

ІКС УКРНОІВІ забезпечує обмін документами в електронній формі між Апеляційною палатою та УКРНОІВІ, між Апеляційною палатою та учасниками розгляду.

Подання документів в електронній формі до Апеляційної палати та видача нею документів в електронній формі здійснюються з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Апеляційна палата надсилає рішення Апеляційної палати та інші документи учасникам розгляду до їх особистих кабінетів, розміщених в ІКС УКРНОІВІ, у порядку, визначеному цим Регламентом.

Учасникам розгляду, які створили особистий кабінет в ІКС УКРНОІВІ, Апеляційна палата надсилає будь-які документи, що стосуються заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, в електронній формі до їх особистого кабінету. Це не позбавляє учасників розгляду права отримати копію рішення Апеляційної палати в паперовій формі за окремою заявою.

Учасники розгляду, які створили особистий кабінет в ІКС УКРНОІВІ, подають документи, письмові та електронні докази, учиняють інші дії в електронній формі за допомогою ІКС УКРНОІВІ.

Апеляційна палата проводить розгляд заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні за матеріалами в електронній формі. Документи і докази, що надійшли до Апеляційної палати в паперовій формі, переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної справи за відповідним запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

Документи і докази, одержані в паперовій формі, зберігаються в Апеляційній палаті як додаток до електронної справи і в разі необхідності учасники розгляду можуть ознайомитися з ними.

2. Організація діяльності Апеляційної палати

1. До складу Апеляційної палати входять голова Апеляційної палати, два його заступники та інші члени Апеляційної палати.

Склад Апеляційної палати формується з працівників УКРНОІВІ та посадових осіб Мінекономіки.

Персональний склад Апеляційної палати затверджується наказом УКРНОІВІ за погодженням з Мінекономіки строком на три роки з визначенням спеціалізації кожного її члена стосовно об’єкта інтелектуальної власності. За вмотивованим поданням голови Апеляційної палати її персональний склад може бути змінено раніше зазначеного строку.

Головою Апеляційної палати може бути особа, яка має повну вищу юридичну освіту та/або освіту у сфері інтелектуальної власності, досвід практичної діяльності у сфері інтелектуальної власності не менше ніж десять років та досвід роботи на керівних посадах не менше ніж п’ять років.

Заступниками голови Апеляційної палати можуть бути особи, які мають повну вищу юридичну освіту та/або освіту у сфері інтелектуальної власності, досвід практичної діяльності у сфері інтелектуальної власності не менше ніж десять років.

Іншими членами Апеляційної палати можуть бути особи, які мають повну вищу освіту, освіту у сфері інтелектуальної власності та досвід практичної діяльності у сфері інтелектуальної власності не менше ніж п’ять років.

Персональний склад Апеляційної палати формується керівником УКРНОІВІ за результатом співбесіди на підставі розгляду резюме, поданих особами, які виявили бажання увійти до складу Апеляційної палати, з визначенням спеціалізації стосовно об’єктів інтелектуальної власності.

2. Голова Апеляційної палати:

забезпечує діяльність Апеляційної палати;

подає керівнику УКРНОІВІ пропозиції щодо зміни складу Апеляційної палати;

затверджує персональний склад колегій Апеляційної палати;

передає на розгляд колегії Апеляційної палати заперечення, у разі об’єднання розгляду в одному провадженні;

скликає пленуми Апеляційної палати та головує на засіданнях пленуму;

забезпечує контроль за виконанням прийнятих Апеляційною палатою рішень.

Голова Апеляційної палати на час своєї тимчасової відсутності розпорядженням призначає заступника, який виконує його обов’язки.

3. Організаційною формою роботи Апеляційної палати є засідання колегій та пленуму.

Колегія призначається для розгляду конкретного заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні і діє від імені Апеляційної палати.

Пленум Апеляційної палати скликається для вирішення питань з удосконалення організації її роботи, узагальнення практики застосування Апеляційною палатою законодавства з питань інтелектуальної власності, забезпечення однакового застосування цього Регламенту та законодавства у сфері інтелектуальної власності, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Засідання колегій та пленуму здійснюється у спеціально відведеному для цього приміщенні УКРНОІВІ (зал засідань).

4. Організаційне та технічне забезпечення діяльності Апеляційної палати здійснюється структурним підрозділом УКРНОІВІ, до повноважень якого належить зазначене забезпечення.

3. Колегії для розгляду заперечень, апеляційних заяв та заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні, їх права та обов’язки. Відводи

1. Колегія для розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні призначається протягом п’яти робочих днів з дати їх одержання Апеляційною палатою.

Визначення членів Апеляційної палати для призначення колегії здійснюється виключно автоматизованим способом шляхом розподілу заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні модулем автоматизованого розподілу ІКС УКРНОІВІ під час їх реєстрації на підставі інформації, унесеної працівниками структурного підрозділу УКРНОІВІ, до повноважень якого належить організаційне та технічне забезпечення діяльності Апеляційної палати.

Автоматизований розподіл здійснюється з урахуванням спеціалізації членів Апеляційної палати та рівномірного навантаження для кожного члена Апеляційної палати за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження заперечень, апеляційних заяв та заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні.

Колегія призначається розпорядженням голови Апеляційної палати у складі трьох членів з визначенням головуючого та секретаря засідання.

Усі рішення з питань, що виникають під час розгляду, приймаються колегією більшістю голосів.

Під час прийняття рішення з кожного питання жоден із членів колегії не має права утримуватися від голосування та підписання рішення Апеляційної палати. Головуючий голосує останнім.

Член колегії, не згодний з рішенням Апеляційної палати, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в засіданні, а приєднується до справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні і є відкритим для ознайомлення.

Склад колегії під час розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні є незмінним, крім випадків, установлених цим Регламентом.

У разі неможливості продовження розгляду одним із членів колегії до розгляду залучається інший член Апеляційної палати шляхом автоматичного розподілу ІКС УКРНОІВІ. Якщо нового члена колегії залучено після початку розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні в засіданні, їх розгляд починається спочатку.

2. Член колегії не може брати участі в розгляді заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні і підлягає відводу (самовідводу) у разі, якщо він:

готував висновок експертизи, на підставі якого прийнято рішення УКРНОІВІ, що оскаржується;

прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду;

є членом сім’ї або близьким родичем учасників розгляду та/або сторін розгляду заперечення, апеляційної заяви, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

До складу колегії не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За наявності зазначених підстав член колегії повинен заявити самовідвід.

З тих самих підстав та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості члена колегії, відвід йому можуть заявити сторони чи подавець заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим з обґрунтуванням підстав для відводу (самовідводу) і заявленим до початку розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні по суті. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду по суті можна лише в разі, якщо про підставу відводу (самовідводу) колегія, сторона або подавець заяви, яка (який) заявляє відвід (самовідвід), дізнаються після початку такого розгляду.

У разі заявлення відводу (самовідводу) колегія вислуховує особу, якій заявлено відвід (самовідвід), якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників розгляду.

У разі розгляду заперечення, апеляційної заяви у спрощеному порядку відвід заявляється письмово, протягом п’яти робочих днів від дати одержання повідомлення про прийняття до розгляду.

Питання про відвід одного із членів колегії або всього складу колегії вирішується простою більшістю голосів.

Незгода сторони чи подавця заяви з діями члена колегії, позиція або окрема думка члена колегії в інших рішеннях Апеляційної палати, висловлена публічно думка члена колегії щодо того чи іншого юридичного питання, яка не стосується предмета розгляду у справі, де заявлено відвід, не можуть бути підставами для відводу.

У разі задоволення відводу (самовідводу) заперечення, апеляційна заява чи заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні розглядається іншим складом колегії, який визначається ІКС УКРНОІВІ.

4. Учасники розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні

1. До складу учасників розгляду заперечення та апеляційної заяви входять сторони, у разі розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні - подавець заяви, їх представники, секретар засідання (у разі, якщо секретар не є членом колегії), експерт, який підготував висновок експертизи і представляє УКРНОІВІ, експерт, який залучається колегією (у разі такого залучення), та інші особи, які беруть участь у розгляді у випадках, визначених цим Регламентом (далі - учасники розгляду).

2. Сторонами розгляду заперечення є заявник, а у відповідних випадках також особа, яка подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» чи абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», та УКРНОІВІ.

УКРНОІВІ під час розгляду заперечення представляє експерт, який підготував висновок експертизи, на підставі якого було прийнято рішення УКРНОІВІ, що оскаржується.

У разі відсутності або тимчасової відсутності такого експерта під час розгляду заперечення УКРНОІВІ представляє керівник структурного підрозділу, у якому підготовлено висновок експертизи, на підставі якого було прийнято рішення УКРНОІВІ, що оскаржується.

Сторонами розгляду апеляційної заяви є особа, яка подала апеляційну заяву, та у відповідних випадках володілець патенту на винахід (корисну модель) (далі - володілець патенту) чи власник промислового зразка, права на який визнаються недійсними.

Не може бути представником заявника або особи, яка подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» чи абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», особа, яка є чи була працівником УКРНОІВІ, який брав участь у підготовці висновку експертизи щодо об’єкта інтелектуальної власності, стосовно якого розглядається заперечення чи апеляційна заява.

Не може бути представником сторони розгляду заперечення або апеляційної заяви особа, яка є чи була медіатором під час проведення медіації у спорі щодо об’єкта інтелектуальної власності, стосовно якого розглядається заперечення чи апеляційна заява.

5. Права та обов’язки учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні

1. Учасники розгляду мають рівні права та обов’язки.

Учасники розгляду зобов’язані добросовісно користуватися належними їм правами і неухильно виконувати обов’язки, визначені цим Регламентом.

2. Сторони під час розгляду заперечення чи апеляційної заяви, подавець заяви під час розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні мають право:

знати про дату, час і місце засідання;

заявляти клопотання та відводи;

надавати усні та письмові пояснення, доводи і заперечення;

надавати докази та брати участь у їх дослідженні;

ставити питання іншим учасникам розгляду;

надавати пояснення колегії, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час розгляду;

заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших учасників розгляду;

ознайомлюватися з матеріалами справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та робити з них виписки, знімати копії документів;

замовляти та отримувати копії матеріалів справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

отримувати електронну копію технічного запису засідання на власний носій;

ознайомлюватися з протоколом засідання, робити з нього копію, безоплатно отримувати його копію за клопотанням, подавати письмові зауваження щодо його неправильності чи неповноти;

користуватися іншими правами, наданими їм цим Регламентом.

Сторони під час розгляду заперечення чи апеляційної заяви мають право заявити спільне клопотання про зупинення розгляду заперечення чи апеляційної заяви на будь-якій стадії заперечення чи апеляційної заяви для проведення медіації.

Особа, яка отримала (набула) актив, який надає їй право на звернення до Апеляційної палати із запереченням, апеляційною заявою, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, має право заявити клопотання про заміну сторони розгляду або про залучення її як сторони розгляду (заявника, подавця апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні) на будь-якому етапі розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Після заміни сторони розгляду (залучення нової сторони) особа, яку замінено (залучено), користується усіма правами сторони.

3. Учасники розгляду зобов’язані:

виявляти повагу до колегії та інших учасників розгляду;

уникати неналежної поведінки, негативних висловлювань стосовно колегії чи інших учасників розгляду;

сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин, які досліджуються під час розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

брати участь у засіданнях;

подавати наявні в них докази в порядку та строки, установлені цим Регламентом чи колегією у випадках, передбачених цим Регламентом;

надавати колегії повні та достовірні пояснення з питань, які ставить колегія, а також інші учасники розгляду;

виконувати дії в установлені цим Регламентом строки.

4. Сторона або подавець заяви має право заявити клопотання про розгляд заперечення, апеляційної заяви за його відсутності. Якщо всіма сторонами заявлені клопотання про розгляд заперечення, апеляційної заяви за їх відсутності, розгляд заперечення, апеляційної заяви здійснюється без запрошення сторін у письмовому порядку на підставі наявних матеріалів, без можливості подання додаткових матеріалів.

5. Секретарем засідання є працівник структурного підрозділу УКРНОІВІ, до повноважень якого належить організаційне та технічне забезпечення діяльності Апеляційної палати. Секретар забезпечує організацію роботи колегії. Секретарем може бути один із членів колегії.

До завдань секретаря засідання належать:

формування матеріалів справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

перевірка явки учасників розгляду в засідання, у тому числі в засідання, що проводиться в режимі відеоконференції;

ведення протоколу засідання;

ознайомлення членів колегії з матеріалами справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

узгодження із членами колегії дати та часу проведення засідання;

забезпечення контролю за фіксуванням засідання технічними засобами і проведення засідання в режимі відеоконференції (у разі його здійснення);

виконання інших доручень головуючого колегії, що стосуються розгляду.

Секретар засідання забезпечує належний стан залу засідання і запрошує до нього учасників розгляду, під час засідання приймає від учасників розгляду документи та інші матеріали і передає їх головуючому.

Секретар засідання може уточнювати суть дії з метою її правильного відображення у протоколі засідання.

6. Для з’ясування обставин, що мають значення для розгляду заперечення чи апеляційної заяви і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва або в інших галузях знань, крім права, колегія в будь-який час розгляду заперечення чи апеляційної заяви може залучити до їх розгляду експерта.

Експерт залучається колегією за клопотанням сторони розгляду заперечення чи апеляційної заяви або з власної ініціативи. Оплата виконаної експертом роботи та компенсація витрат, пов’язаних із його участю в засіданні, здійснюється стороною розгляду заперечення чи апеляційної заяви, які клопотали про залучення експерта, або УКРНОІВІ - у разі залучення експерта з ініціативи колегії.

Експертом є особа, яка має спеціальні знання в галузі науки, техніки, мистецтва або в інших галузях знань, крім права, відповідну вищу освіту та/або досвід роботи у відповідній галузі, та якій у порядку, установленому цим Регламентом, доручається шляхом дослідження обставин, що обґрунтовують заперечення чи апеляційну заяву, надавати висновки з питань, що виникають під час їх розгляду та стосуються спеціальних знань цієї особи.

Експерт має право:

ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;

брати участь в огляді та дослідженні доказів;

заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для підготовки висновку;

викладати у своєму висновку виявлені під час проведення дослідження факти, які мають значення для правильного розгляду заперечення чи апеляційної заяви і з приводу яких йому не були поставлені питання;

брати участь у засіданні;

надавати пояснення колегії щодо висновку;

ставити питання сторонам.

Експерт має право відмовитися від надання висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання дослідження або в разі несплати вартості дослідження, або якщо він не має для цього необхідних знань.

7. Учасники розгляду можуть подавати до Апеляційної палати документи в електронній формі з використанням ІКС УКРНОІВІ.

Документи в електронній формі подаються з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа учасника розгляду (його представника).

8. Крім прав та обов’язків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 цієї глави апелянт має право на будь-якій стадії розгляду змінити підстави та вимоги, відмовитися від заперечення чи апеляційної заяви, подавець заяви - змінити вимоги, відмовитися від заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, про що вони повинні письмово повідомити колегію.

9. Крім прав та обов’язків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 цієї глави, УКРНОІВІ має право визнати заперечення повністю або частково, подати відзив на заперечення. Володілець патенту та власник промислового зразка мають право визнати апеляційну заяву повністю або частково, подати відзив на апеляційну заяву.

10. Участь у розгляді заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні сторона чи подавець заяви можуть брати особисто та (або) через представника.

11. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у розгляді через свого керівника чи іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до установчих документів, закону або через представника, у порядку, установленому главою 6 цього розділу.

12. Учасники розгляду мають право брати участь у засіданні в режимі відеоконференції за умови наявності в УКРНОІВІ відповідної технічної можливості, про яку колегія зазначає в повідомленні про прийняття до розгляду.

6. Вимоги до довіреності

1. Повноваження представника сторони чи подавця заяви, який бере участь у розгляді заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні на підставі договору щодо здійснення представництва в Апеляційній палаті підтверджуються довіреністю або в разі, якщо представником є адвокат, підтверджується документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Оригінали документів, що посвідчують повноваження представників, або їх засвідчені в установленому законом порядку копії додаються до справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

Довіреність видається заявником у довільній письмовій формі і не потребує нотаріального посвідчення.

Довіреність, видана іноземною особою, не потребує легалізації або апостилю.

Копія довіреності може бути засвідчена представником, якщо про право на засвідчення ним документів зазначено в довіреності. У такому випадку відповідальність за справжність і вірність копії довіреності оригіналу покладається на представника.

Якщо довіреність викладено іншою мовою, ніж українська, надається її переклад українською мовою. В іншому разі вона не береться до уваги.

Довіреність може стосуватись одного або декількох заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні, якщо про це зазначено в довіреності.

Якщо довіреність, що засвідчує повноваження представника на подання заперечення, міститься в матеріалах заявки, щодо якої подано заперечення, до заперечення додається копія довіреності з посиланням на оригінал.

Якщо подається оригінал довіреності, яка стосується декількох заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні, він додається до одного із заперечень, однієї з апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні, до інших додаються копії такої довіреності з посиланням на оригінал.

Довіреність вчиняється в письмовій формі з урахуванням вимог, установлених Цивільним кодексом України. У довіреності зазначаються:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування особи, якій видана довіреність;

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування особи, яку представляють;

найменування органу (Апеляційна палата Національного органу інтелектуальної власності), для представництва перед яким призначено особу, якій видана довіреність;

чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику;

дата її вчинення.

Довіреність підписується особою, яка її видала.

Довіреність від імені юридичної особи підписується посадовою особою, уповноваженою на це законом чи установчими документами.

Строк дії довіреності встановлюється відповідно до статті 247 Цивільного кодексу України.

Якщо дата подання заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні передує даті вчинення документа, що посвідчує повноваження представника, представник повинен разом із таким документом подати заяву або інший документ про наступне схвалення правочину особою, яку він представляє, відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України.

2. Повноваження на ведення справи в Апеляційній палаті дає представникові сторони чи подавця заяви право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх дій, які може вчинити ця особа. При цьому представник, який бере участь у розгляді відповідно до договору, має право повністю відмовитися від заперечення, апеляційної заяви, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, передати повноваження представника іншій особі (передоручити), якщо право на вчинення кожної з цих дій окремо визначено у виданій йому довіреності.

Припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю, здійснюються відповідно до статей 248-250 Цивільного кодексу України.

Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це Апеляційну палату. Датою такого повідомлення вважається дата одержання Апеляційною палатою відповідного письмового повідомлення.

Таке повідомлення може міститися в довіреності, виданій новому представникові.

У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва сторони у справі з розгляду заперечення, апеляційної заяви, він не може бути в цій самій справі представником іншої сторони.

3. У разі подання представником заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні в електронній формі він може додати до них довіреність в електронній формі, підписану з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, або скановану електронну копію довіреності, засвідчену з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Відповідальність за вірність сканованої електронної копії довіреності оригіналу покладається на представника. В останньому випадку колегія може перевірити відповідність копії оригіналу.

7. Докази

1. Доказами у справі за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні є будь-які фактичні дані, на підставі яких колегія встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін чи подавця заяви, а також інші обставини, що мають значення для правильного розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

2. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Колегія не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Сторони розгляду та подавець заяви мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень.

Допустимими є докази, одержані відповідно до закону. Докази, одержані з порушенням закону, не приймаються. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх заяв або заперечень, вважається доведеною в разі, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

3. Кожна сторона чи подавець заяви повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Докази подаються разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Якщо доказ не може бути поданий разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні з об’єктивних причин, сторона чи подавець заяви повинні про це письмово повідомити Апеляційну палату із зазначенням доказу, який не може бути подано, та причин, з яких доказ не може бути подано разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

У разі визнання поважними причини неподання доказів разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, колегія може встановити додатковий строк для подання зазначених доказів.

Якщо наданих доказів недостатньо, колегія Апеляційної палати може запропонувати стороні або подавцю заяви надати додаткові докази, а також збирати докази з власної ініціативи за результатом дослідження колегією інформаційних джерел під час розгляду заперечення та заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Якщо сторона чи подавець заяви без поважних причин не надасть докази на пропозицію колегії для підтвердження обставин, на які він посилається, колегія розглядає заперечення, апеляційну заяву та заяву про визнання торговельної марки добре відомою в Україні на підставі наявних доказів.

Докази, не подані разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні або в установлений колегією строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання в зазначений строк із причин, що не залежали від неї.

4. Правова оцінка, надана Апеляційною палатою певному факту під час розгляду іншого заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, не є обов’язковою для колегії.

5. Колегія оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Жодні докази, у тому числі висновки експертів, не мають для колегії наперед установленої сили.

Колегія оцінює належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

6. Сторони та подавець заяви забезпечують достовірність відомостей, наведених у поданих ними запереченні, апеляційній заяві чи заяві про визнання торговельної марки добре відомою в Україні чи в будь-якому документі, що доданий до них або поданий під час їх розгляду як доказ.

У разі виникнення обґрунтованих сумнівів у їх достовірності колегія може вимагати надання додаткових доказів для підтвердження зазначених відомостей.

7. Сторона чи подавець заяви може підтвердити відповідність копії документів оригіналу, який знаходиться в неї, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подані документи засвідчені представником, про право на таке засвідчення повинно бути окремо зазначено в довіреності.

8. Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), що містять дані про обставини, які мають значення для правильного розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

Письмові докази подаються в оригіналі або копіях, засвідчених у порядку, установленому законодавством. Якщо для розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Сторони та подавець заяви мають право подавати письмові докази в сканованих електронних копіях, засвідчених електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Сканована електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Сторона чи подавець заяви, що подають письмові докази в копіях (електронних копіях), повинні зазначити про наявність у них або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, колегія за клопотанням іншого учасника розгляду або з власної ініціативи може затребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник розгляду або колегія ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться до уваги.

Оригінали письмових доказів до набрання чинності рішенням Апеляційної палати повертаються за клопотанням осіб, які їх подали. У справі залишається засвідчена секретарем засідання копія письмового доказу.

9. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для правильного розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, які мають значення для правильного розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

10. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (у тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній чи паперовій копії, засвідченій в установленому законодавством порядку.

Сторона чи подавець заяви, що подають копію електронного доказу, повинні зазначити про наявність у них або іншої особи оригіналу електронного доказу.

У разі подання копії (паперової копії) електронного доказу колегія за клопотанням іншого учасника розгляду або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник розгляду або колегія ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться до уваги.

11. Висновок експерта повинен містити докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені за їх результатами висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних в експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), освіта, спеціальність, досвід підготовки висновків експерта та/або стаж експертної роботи, науковий ступінь (за наявності), вчене звання (за наявності), посада експерта (за наявності)) підготовлено висновок, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, а також про те, що він обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експерта для колегії не має заздалегідь установленої сили і оцінюється колегією разом з іншими доказами відповідно до положень, установлених пунктом 5 цієї глави.

12. Речові, письмові та електронні докази оглядаються або оголошуються в засіданні, за винятком випадків, визначених цим Регламентом, і можуть бути пред’явлені учасникам розгляду для ознайомлення за їхнім клопотанням, а в разі необхідності - також експерту.

Якщо доказами є відео та звукозапис, відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису здійснюються в залі засідання з відображенням у протоколі основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації із зазначенням часу відтворення (демонстрації).

У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або в певній частині.

8. Строки

1. Заперечення подається до Апеляційної палати в установлений законом строк.

Перебіг строку подання заперечення для заявника починається з наступного дня після одержання ним рішення УКРНОІВІ чи копій матеріалів, затребуваних після одержання такого рішення, для власника міжнародної реєстрації - з наступного дня після дати надсилання УКРНОІВІ до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності заяви про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.

Перебіг строку подання заперечення для особи, яка подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» чи абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», починається з наступного дня після одержання нею рішення УКРНОІВІ.

2. Апеляційна заява подається до Апеляційної палати в установлений законом строк.

Перебіг строку подання апеляційної заяви починається з наступного дня після публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) чи промислового зразка.

3. Визначення та обчислення строків, передбачених цим Регламентом, здійснюються відповідно до глави 18 розділу V книги 1 Цивільного кодексу України.

4. Документи, надіслані до Апеляційної палати, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Датою подання до Апеляційної палати електронного документа, що подається стороною розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та датою одержання цього електронного документа Апеляційною палатою вважається робочий день в УКРНОІВІ, до закінчення якого одержано такий електронний документ.

У разі подання такого електронного документа у вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, чи після закінчення робочого дня в УКРНОІВІ, датою одержання електронного документа Апеляційною палатою є перший за ним робочий день.

5. Заперечення та апеляційна заява розглядаються протягом строків, установлених законом.

Строк розгляду заперечення стосовно об’єкта інтелектуальної власності та апеляційної заяви стосовно винаходу (корисної моделі) продовжується за ініціативою сторони розгляду, за виключенням УКРНОІВІ, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано до Апеляційної палати відповідне клопотання та сплачено збір за його подання відповідно до Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 (далі - Порядок).

6. Якщо вчинення відповідної дії потребує певного строку і такий строк не визначений законом чи цим Регламентом, він установлюється колегією.

Колегія повинна встановлювати розумний строк для вчинення дії. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній з урахуванням обставин розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні для вчинення дії та відповідає завданням Апеляційної палати.

9. Повідомлення та рішення

1. Передбачені цим Регламентом повідомлення та рішення Апеляційної палати надсилаються учасникам розгляду:

за наявності особистого кабінету в ІКС УКРНОІВІ - шляхом надсилання їх в електронній формі до цього особистого кабінету;

за відсутності особистого кабінету в ІКС УКРНОІВІ - шляхом надсилання їх за зазначеною учасником розгляду поштовою адресою для листування.

Повідомлення про усунення недоліків, повідомлення про засідання та рішення Апеляційної палати надсилаються за поштовою адресою для листування реєстрованим поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення.

Повідомлення про розгляд Апеляційною палатою заперечення, апеляційної заяви, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні надсилаються особі, яка отримала (набула) актив, який надає їй право на звернення до Апеляційної палати, за наявною в УКРНОІВІ поштовою адресою реєстрованим поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення.

Повідомлення та рішення Апеляційної палати, надіслані представникові, вважаються надісланими особі, яку він представляє.

Повідомлення та рішення Апеляційної палати можуть бути вручені учаснику розгляду безпосередньо в Апеляційній палаті під розписку.

Надсилання документів Апеляційної палати, передбачених цим пунктом, забезпечується структурним підрозділом УКРНОІВІ, до повноважень якого належить організаційне та технічне забезпечення діяльності Апеляційної палати.

2. Повідомлення Апеляційної палати, визначені цим Регламентом, підписує головуючий колегії.

Підписання електронних повідомлень Апеляційної палати здійснюється з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

3. Повідомлення про засідання повинно бути вручене учасникам розгляду не пізніше ніж за сім робочих днів до засідання.

4. Електронне повідомлення чи рішення Апеляційної палати вважається одержаним учасником розгляду з часу надходження від адресата електронного повідомлення із зазначеним часом про доставку цього документа адресату.

Якщо електронне повідомлення з підтвердженням отримання зазначеного документа не надходить від учасника розгляду протягом більше ніж один місяць з дати доставки цього документа до його особистого кабінету в ІКС УКРНОІВІ, електронне повідомлення чи рішення УКРНОІВІ вважається одержаним адресатом, а дата його одержання визначається як день наступний за спливом одного місяця з дня надсилання електронного документа до особистого кабінету адресата.

У разі одержання від учасника розгляду повідомлення про відхилення відповідного електронного документа Апеляційна палата усуває причини відхилення і повторно надсилає цей документ учаснику розгляду. Якщо таке повідомлення одержано від учасника розгляду, який не має надійних засобів електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, йому за поштовою адресою для листування надсилається відповідний документ у паперовій формі.

5 У разі повернення поштового відправлення з документами, які не одержані адресатом з незалежних від Апеляційної палати причин, вважається, що такі документи вручені адресату належним чином. Датою одержання такого відправлення вважається дата проставляння в поштовому повідомленні відмітки про причини неотримання відправлення.

6. Учасники розгляду зобов’язані під час розгляду повідомляти Апеляційну палату про зміну адреси для листування. У разі неповідомлення про зміну адреси для листування повідомлення та рішення надсилаються їм за останньою відомою Апеляційній палаті адресою і вважаються врученими.

Відповідальність за достовірність інформації про засоби зв’язку, зазначені у запереченні, апеляційній заяві, заяві про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, несе учасник розгляду.

7. Графік засідань публікується на офіційному вебсайті УКРНОІВІ.

II. Провадження стосовно заперечення

1. Заперечення та відзив на нього

1. Заперечення викладається письмово в довільній формі державною мовою, підписується апелянтом або його представником.

Заперечення повинно стосуватися одного рішення УКРНОІВІ.

Якщо додатки до заперечення викладені іншою мовою, ніж українська, надається їх переклад українською мовою. В іншому разі вони не беруться до уваги.

У разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності такого перекладу колегія Апеляційної палати має право вимагати надання нотаріального або іншого передбаченого законодавством засвідчення вірності цього перекладу.

2. У запереченні зазначаються:

найменування органу, до якого воно подається;

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування апелянта, у відповідних випадках - сторін, їх місце проживання (місцезнаходження), відомі номери засобів зв’язку, електронна адреса;

адреса для листування (поштова адреса в межах України);

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) представника, якщо заперечення подається ним, вид та номер засобу зв’язку;

повна назва об’єкта інтелектуальної власності, якого стосується заперечення;

номер та дата подання заявки (номер та дата міжнародної реєстрації), якої стосується заперечення;

дата прийняття рішення УКРНОІВІ;

дата одержання апелянтом рішення УКРНОІВІ (у відповідних випадках - його копії);

чітко сформульовані вимоги апелянта;

підстави, на яких ґрунтується заперечення (виклад обставин, якими апелянт обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, на підставі яких апелянт установив наявність викладених обставин; законодавство, відповідно до якого подається заперечення);

зазначення того, що апелянт просить розглянути заперечення за спрощеним порядком (за бажанням), якщо воно подано відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», пункту 1 статті 19 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», абзацу першого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень»;

перелік документів, що додаються до заперечення;

підпис апелянта або його представника.

Підпис апелянта, що є юридичною особою, складається з повного найменування посади уповноваженої особи, особистого підпису (електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа), власного імені та прізвища і засвідчується печаткою цієї юридичної особи (за наявності). Якщо заперечення підписується не апелянтом, а представником, перед особистим підписом зазначаються статус цієї особи та відомості про документ, на підставі якого діє представник.

3. До заперечення додаються:

документи, зазначені в запереченні як докази наявності викладених у ньому обставин;

документ, що посвідчує повноваження представника на подання заперечення, або його засвідчена копія (якщо заперечення подається через представника), передбачені главою 6 розділу I цього Регламенту;

докази направлення заявнику копії заперечення та додатків до нього (у разі подання заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» чи абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень»).

До заперечення може бути додано заяву про розгляд заперечення в режимі відеоконференції, а також документи, необхідні для правильного розгляду заперечення.

4. Заперечення та додатки до нього не повинні містити зневажливих висловлювань щодо інших осіб, а також матеріалів і/або відомостей, що очевидно не стосуються заперечення.

Заперечення та додатки до нього повинні бути оформлені таким чином, щоб з них можна було робити копії чи відтворювати в будь-який інший спосіб та зберігати тривалий час.

5. Заперечення та додатки до нього подаються до УКРНОІВІ безпосередньо через ІКС УКРНОІВІ або надсилаються засобами поштового зв’язку до Апеляційної палати на адресу УКРНОІВІ в одному примірнику.

Заперечення та додатки до нього подаються в електронній формі в порядку, установленому пунктом 7 глави 5 розділу I цього Регламенту.

6. За подання заперечення сплачується збір згідно з Порядком.

Документ про сплату збору за подання заперечення на папері подається до Апеляційної палати у випадках, передбачених Порядком.

7. Датою подання заперечення до Апеляційної палати є дата його одержання Апеляційною палатою в разі безпосереднього його подання до УКРНОІВІ чи через ІКС УКРНОІВІ або дата подання його в установу зв’язку для відправлення до Апеляційної палати за умови, що на зазначену дату сплачено збір за подання заперечення.

Якщо збір за подання заперечення сплачено після подання заперечення, датою подання заперечення є дата сплати збору.

8. Надання відзиву на заперечення особи, яка подала його відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» чи абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», є правом заявника.

Відзив на заперечення складається з дотриманням вимог до заперечення, установлених пунктами 1 і 4 цієї глави.

У відзиві на заперечення заявник викладає свої заперечення (за наявності) щодо наведених апелянтом обставин та правових підстав, з якими заявник не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

До відзиву на заперечення додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення заявника.

Відзив подається протягом п’ятнадцяти календарних днів з дня одержання заявником повідомлення про прийняття заперечення до розгляду.

У разі ненадання заявником відзиву в установлений строк без поважних причин колегія розглядає заперечення за наявними матеріалами заперечення.

Якщо відзив на заперечення надано з порушенням установленого строку та обґрунтовано наявність поважних причин такого порушення належними доказами, колегія залучає його до матеріалів заперечення та бере до уваги. В іншому разі наданий відзив колегія залишає без розгляду.

9. УКРНОІВІ може визнати заперечення на будь-якій стадії його розгляду, подавши про це відповідну письмову заяву.

2. Попередній розгляд заперечення

1. Заперечення реєструється в день його надходження до УКРНОІВІ.

2. Питання про прийняття заперечення до розгляду вирішується призначеною для його розгляду колегією.

Для цього колегія з’ясовує, чи:

подано заперечення у строк, установлений законом;

сплачено збір за подання заперечення та відповідає сплачений збір вимогам Порядку;

відповідає заперечення вимогам, установленим пунктами 1-4 глави 1 цього розділу;

має представник повноваження, оформлені відповідно до глави 6 розділу I цього Регламенту, з урахуванням пунктів 2 і 3 глави 1 цього розділу (якщо заперечення подано представником).

3. Питання про прийняття заперечення до розгляду колегія вирішує протягом п’яти робочих днів з дня її призначення в порядку, установленому пунктом 1 глави 3 розділу I цього Регламенту, або надходження документів, якими усунуто виявлені колегією недоліки заперечення.

4. Заперечення приймається до розгляду, якщо дотримані умови, зазначені в пункті 2 цієї глави, про що учасникам розгляду заперечення надсилається повідомлення.

У повідомленні про прийняття заперечення до розгляду зазначаються:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування сторін, їх місце проживання (місцезнаходження);

реквізити заперечення;

склад колегії, якою прийнято заперечення до розгляду;

строк для подання УКРНОІВІ та у відповідних випадках заявником відзиву на заперечення;

вебадреса сторінки в ІКС УКРНОІВІ, за якою учасники розгляду можуть отримати інформацію щодо заперечення, що розглядається, та зазначається відповідний код доступу;

інформація щодо задоволення заяви про розгляд заперечення в режимі відеоконференції (за наявності) або щодо наявності в УКРНОІВІ технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції;

пропозиція провести медіацію.

Діловодство за заявкою, рішення щодо якої оскаржується, зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати, про що відповідно зазначається в повідомленні про прийняття заперечення до розгляду.

Одночасно з повідомленням про прийняття заперечення до розгляду сторонам, крім апелянта, повідомляється про те, що із запереченням та доданими до заперечення документами можна ознайомитися безпосередньо в приміщенні УКРНОІВІ або через ІКС УКРНОІВІ.

5. У разі відсутності збору за подання заперечення або якщо сплачений збір не відповідає вимогам Порядку, заперечення вважається неподаним, про що апелянту надсилається повідомлення.

Визнання заперечення неподаним не позбавляє права повторного звернення до Апеляційної палати в порядку та строк, установлені законом та цим Регламентом.

6. Якщо колегією встановлено, що заперечення подано без додержання вимог, визначених пунктами 1-4 глави 1 цього розділу, вона залишає заперечення без руху, про що повідомляє апелянта.

У повідомленні про залишення заперечення без руху зазначаються всі виявлені недоліки заперечення.

Якщо зазначені в повідомленні недоліки будуть усунуті протягом місяця з дати одержання апелянтом повідомлення, заперечення вважається поданим у день первинного його подання до Апеляційної палати, при цьому строк розгляду заперечення зупиняється до отримання Апеляційною палатою необхідних матеріалів.

7. Заперечення не підлягає розгляду, якщо:

заперечення подано після спливу встановленого законом строку його подання;

апелянт не усунув недоліки залишеного без руху заперечення в установлений цим Регламентом строк;

до початку розгляду заперечення апелянт подав заяву про його відкликання;

заперечення не підписано або підписано особою, яка не має права його підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано або не визначено.

У разі визнання заперечення таким, що не підлягає розгляду, апелянту надсилається про це повідомлення не пізніше п’яти робочих днів з дня призначення колегії для розгляду заперечення або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Визнання заперечення таким, що не підлягає розгляду, крім випадку, якщо заперечення подано після спливу встановленого законом строку для його подання, не позбавляє права повторного звернення до Апеляційної палати в порядку та строк, установлені законом та цим Регламентом.

8. Після прийняття заперечення до розгляду секретар засідання здійснює підготовку до розгляду заперечення по суті в засіданні відповідно до пункту 5 глави 5 розділу І цього Регламенту.

Колегія:

досліджує матеріали справи за запереченням;

установлює наявність інших заперечень проти рішення УКРНОІВІ, якого стосується подане заперечення;

з’ясовує, які обставини, що обґрунтовують вимоги, викладені в запереченні, потрібно доповнити або пояснити, а також які докази можуть бути надані додатково;

визначає доцільність залучення експерта;

учиняє інші дії з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду заперечення.

9. Після завершення підготовки заперечення до розгляду по суті призначаються дата і час засідання, про що учасникам розгляду надсилається повідомлення.

Повідомлення про засідання містить:

дату, час та місце проведення засідання;

реквізити заперечення;

попередження про наслідки неявки або неповідомлення про причини неявки на засідання;

попередження про необхідність дотримання установлених строків для вчинення будь-яких дій, передбачених цим Регламентом;

посилання, за яким сторони можуть приєднатися до відеоконференції у разі, якщо заява про проведення засідання в режимі відеоконференції надійшла до Апеляційної палати до дати повідомлення про засідання.

Повідомлення про засідання учасникам розгляду заперечення не надсилається в разі його розгляду в письмовому порядку.

10. У разі одержання Апеляційною палатою заперечень, поданих заявником та особою, визначеною абзацом другим пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», або заперечень, поданих декількома такими особами, проти одного і того самого рішення УКРНОІВІ, їх розгляд об’єднується в одне провадження.

Об’єднання розгляду заперечень в одне провадження допускається на будь-якому етапі їх розгляду. У цьому випадку розгляд заперечень і перебіг строків їх розгляду починаються спочатку.

Заперечення в разі об’єднання їх розгляду в одне провадження за розпорядженням голови Апеляційної палати передаються на розгляд колегії, яка раніше прийняла до розгляду одне з них.

У разі об’єднання розгляду заперечень в одне провадження про це зазначається в повідомленні, яке надсилається сторонам.

3. Розгляд заперечення в засіданні

1. Розгляд заперечення по суті передбачає встановлення наявності або відсутності підстав для скасування рішення УКРНОІВІ щодо заявки, за якою подано заперечення, у межах мотивів, викладених у запереченні чи під час його розгляду, та на підставі зібраних у справі за запереченням матеріалів.

2. Розгляд заперечення по суті відбувається в засіданні.

Про місце, дату і час засідання колегія повідомляє учасників розгляду відповідно до пунктів 1 і 3 глави 9 розділу I цього Регламенту.

3. У засіданні можуть бути оголошені перерви в межах, установлених цим Регламентом строків розгляду заперечення, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.

Розгляд заперечення в засіданні може бути відкладено, зупинено, в порядку визначеному цим Регламентом.

4. Засідання Апеляційної палати може бути проведено в режимі відеоконференції.

Учасник розгляду може подати заяву про участь у засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п’ять робочих днів до засідання. У разі якщо така заява подана після дати отримання повідомлення про засідання, секретар надсилає посилання, за яким сторони можуть приєднатися до відеоконференції на адресу електронної пошти, зазначену в заяві.

Учасники розгляду беруть участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення УКРНОІВІ з використанням власних технічних засобів.

У разі якщо учасники розгляду з’явилися до зали засідання, вони беруть участь у засіданні в загальному порядку.

Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення УКРНОІВІ, переривання зв’язку тощо несуть учасники розгляду.

Технічні засоби і технології, що використовуються Апеляційною палатою та учасниками розгляду, повинні забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам розгляду повинна бути забезпечена можливість чути та бачити хід засідання, ставити запитання та отримувати відповіді, здійснювати інші права та обов’язки.

У разі виникнення технічних проблем під час засідання в режимі відеоконференції в приміщенні УКРНОІВІ колегія відкладає розгляд в засіданні до їх усунення.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники розгляду, фіксується Апеляційною палатою за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в системі ІКС УКРНОІВІ.

У разі якщо сторона, яка подала заяву про участь в засіданні в режимі відеоконференції, з’явилася до зали засідання, вона бере участь у засіданні в загальному порядку.

5. Секретар засідання доповідає колегії, хто із запрошених осіб з’явився в засідання, хто з учасників розгляду заперечення бере участь у засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників розгляду, хто не з’явився, про дату, час і місце засідання в порядку, визначеному пунктами 1 і 3 глави 9 розділу I цього Регламенту.

6. Головуючий в засіданні керує ходом засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення дій, здійснення учасниками розгляду заперечення їхніх прав і виконання ними обов’язків, спрямовує розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи за запереченням, усуваючи з розгляду все, що не має значення для вирішення вимог заперечення.

Головуючий в засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення належного порядку.

Головуючий в засіданні:

установлює особи тих, хто прибув у засідання, а також перевіряє повноваження, їхніх представників;

оголошує склад колегії, а також імена експерта, який готував висновок експертизи і представляє УКРНОІВІ, експерта, якого залучено колегією (у разі його залучення), секретаря засідання;

роз’яснює учасникам розгляду, які прибули в засідання, їхнє право заявляти відводи;

з’ясовує обізнаність учасників розгляду з їхніми правами та обов’язками та роз’яснює їх у разі необхідності;

з’ясовує, чи мають учасники розгляду заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом заперечення, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх в засіданні учасників розгляду;

з’ясовує, чи мають учасники розгляду відводи будь-якому члену колегії.

7. У визначені для розгляду заперечення місці та час головуючий відкриває засідання та оголошує, яке заперечення розглядається.

8. Заяви і клопотання учасників розгляду заперечення розглядаються колегією в засіданні після того, як буде вислухано думку інших учасників розгляду.

9. Якщо учасник розгляду заперечення або його представник був належним чином повідомлений про засідання, але не з’явився в засідання, колегія може розглядати заперечення за відсутності такого учасника у разі:

неявки в засідання учасника розгляду (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

повторної неявки в засідання учасника розгляду (його представника) незалежно від причин неявки;

неявки представника в засідання, якщо в засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

неявки в засідання учасника розгляду, якщо з’явився його представник.

У разі повторної неявки учасника розгляду в засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки заперечення розглядається на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

10. Безпосередній розгляд заперечення по суті починається доповіддю головуючого про підстави його подання та зміст заявлених вимог, після чого головуючий з’ясовує, чи наполягає апелянт на своїх вимогах.

Після доповіді головуючого колегія заслуховує вступне слово апелянта та інших сторін.

У вступному слові сторони в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета заперечення, дають необхідні пояснення щодо них.

У разі розгляду заперечення за відсутності апелянта, представника УКРНОІВІ чи у відповідних випадках заявника головуючий оголошує стислий зміст заперечення чи відзиву на нього (якщо такий є у справі) відповідно.

11. З метою з’ясування обставин, якими обґрунтовуються вимоги апелянта та які необхідно встановити для прийняття рішення Апеляційної палати за запереченням, члени колегії можуть ставити запитання сторонам та іншим учасникам розгляду. Сторони та інші учасники розгляду заперечення можуть ставити питання один одному в порядку, установленому головуючим.

12. Колегія, заслухавши вступне слово сторін, з’ясовує обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та перевіряє їх доказами, що містяться у справі за запереченням.

Колегія має право збирати докази за власною ініціативою, зокрема проводити огляд та дослідження інформації, розміщеної в мережі Інтернет. Паперові копії вебсторінок, які підлягали огляду та дослідженню, роздруковуються, засвідчуються головуючим і долучаються до матеріалів заперечення.

13. Якщо колегією під час розгляду заперечення в засіданні визнано за доцільне залучити експерта, про це зазначається в протоколі. У такому разі в додатку до протоколу зазначаються відомості про експерта та перелік питань, які потребують його висновку.

Експерту надсилається повідомлення щодо проведення дослідження (документ про залучення експерта), а розгляд заперечення зупиняється.

Висновок експерта подається до Апеляційної палати в письмовій формі та оголошується в засіданні.

Для роз’яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені додаткові запитання, для чого експерт викликається в засідання.

14. Після з’ясування всіх обставин справи за запереченням та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам можливість дати додаткові пояснення.

Вислухавши додаткові пояснення, колегія закриває розгляд заперечення по суті.

15. У разі визнання заперечення УКРНОІВІ повністю або частково колегія за наявності для цього законних підстав приймає рішення про задоволення заперечення повністю або у відповідній частині вимог.

16. Після розгляду заперечення по суті колегія приймає рішення Апеляційної палати в порядку, установленому розділом VII цього Регламенту.

4. Розгляд заперечення у спрощеному порядку

1. Спрощений порядок розгляду заперечення може бути застосовано до заперечень, поданих відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», пункту 1 статті 19 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», абзацу першого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень».

2. Питання про прийняття заперечення до розгляду у спрощеному порядку колегія вирішує протягом трьох робочих днів з дня її призначення в порядку, установленому пунктом 1 глави 3 розділу I цього Регламенту, або надходження документів, якими усунуто виявлені колегією недоліки заперечення.

3. Заперечення приймається до розгляду, якщо дотримані умови, зазначені в пункті 2 глави 2 цього розділу, про що апелянту або його представникові надсилається повідомлення.

4. Загальний строк розгляду заперечення по суті становить сорок календарних днів з дня прийняття заперечення до розгляду.

Протягом п’ятнадцяти календарних днів від дати подання заперечення апелянтом або його представником мають бути подані всі документи та докази. Документи та докази, подані після спливу цього строку, до розгляду не приймаються.

Заперечення у спрощеному порядку розглядається колегією на підставі наявних матеріалів в одне засідання без запрошення сторін.

Після розгляду заперечення у спрощеному порядку колегія приймає рішення Апеляційної палати в порядку, установленому розділом VII цього Регламенту.

Копія протоколу надсилається сторонам протягом трьох робочих днів після прийняття рішення Апеляційної палати.

Рішення Апеляційної палати затверджується наказом УКРНОІВІ у строк не більше ніж двадцять календарних днів з дня його прийняття.

Засвідчена копія наказу УКРНОІВІ разом з рішенням Апеляційної палати надсилається сторонам не пізніше п’яти робочих днів після затвердження рішення.

III. Провадження стосовно апеляційної заяви

1. Апеляційна заява

1. Апеляційна заява викладається письмово в довільній формі державною мовою та підписується апелянтом або його представником.

Апеляційна заява повинна стосуватися однієї державної реєстрації винаходу (корисної моделі) чи промислового зразка.

Якщо додатки до апеляційної заяви викладені іншою мовою, ніж українська, надається їх переклад українською мовою. В іншому разі вони не беруться до уваги.

У разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності такого перекладу колегія Апеляційної палати має право вимагати надання нотаріального або іншого передбаченого законодавством засвідчення вірності цього перекладу.

2. В апеляційній заяві зазначаються:

найменування органу, до якого вона подається;

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування сторін, їх місце проживання (місцезнаходження), відомі номери засобів зв’язку, електронна адреса;

адреса для листування (поштова адреса в межах України);

ім’я представника, якщо апеляційна заява подається ним, вид та номер засобу зв’язку;

повна назва об’єкта інтелектуальної власності, якого стосується апеляційна заява;

номер державної реєстрації, що є номером патенту на винахід (корисну модель) чи свідоцтва про державну реєстрацію промислового зразка;

зміст чітко сформульованих вимог апелянта;

підстави, на яких ґрунтується апеляційна заява (виклад обставин, якими апелянт обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, на підставі яких апелянт установив наявність викладених обставин; законодавство, відповідно до якого подається апеляційна заява);

власне письмове підтвердження апелянта про те, що ним не подано до суду позову до того самого володільця патенту чи власника промислового зразка з тим самим предметом та з тих самих підстав;

перелік документів, що додаються до апеляційної заяви;

підпис апелянта або його представника.

Підпис апелянта, що є юридичною особою, складається з повного найменування посади уповноваженої особи, особистого підпису (електронному підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа), власного імені та прізвища і засвідчується печаткою цієї юридичної особи (за наявності). Якщо апеляційна заява підписується не апелянтом, а представником, перед особистим підписом зазначаються статус цієї особи та відомості про документ, на підставі якого діє представник.

3. До апеляційної заяви додаються:

докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені в апеляційній заяві;

документ, що посвідчує повноваження представника на подання апеляційної заяви, або його засвідчена копія (якщо заперечення подається через представника), передбачені главою 6 розділу I цього Регламенту;

докази надсилання володільцю патенту чи власнику промислового зразка копії апеляційної заяви та додатків до неї.

До апеляційної заяви може бути додано заяву про розгляд апеляційної заяви в режимі відеоконференції, а також документи, необхідні для правильного розгляду апеляційної заяви.

4. Апеляційна заява та додатки до неї не повинні містити зневажливих висловлювань щодо інших осіб, а також матеріалів і/або відомостей, що очевидно не стосуються апеляційної заяви.

Апеляційна заява та додатки до неї повинні бути оформлені таким чином, щоб з них можна було робити копії чи відтворювати в будь-який інший спосіб та зберігати тривалий час.

5. Апеляційна заява та додатки до неї подаються до УКРНОІВІ безпосередньо, через ІКС УКРНОІВІ або надсилаються до Апеляційної палати на адресу УКРНОІВІ засобами поштового зв’язку в одному примірнику.

Апеляційна заява та додатки до неї подаються в електронній формі в порядку, установленому пунктом 7 глави 5 розділу I цього Регламенту.

6. За подання апеляційної заяви сплачується збір згідно з Порядком.

Документ про сплату збору за подання апеляційної заяви на папері подається до Апеляційної палати лише у випадках, передбачених Порядком.

7. Датою подання апеляційної заяви до Апеляційної палати є дата її одержання Апеляційною палатою в разі безпосереднього її подання до УКРНОІВІ чи через ІКС УКРНОІВІ або дата подання її в установу зв’язку для відправлення до Апеляційної палати за умови, що на зазначену дату сплачено збір за подання апеляційної заяви.

Якщо збір за подання апеляційної заяви сплачено після подання апеляційної заяви, датою подання апеляційної заяви є дата сплати збору.

2. Заяви по суті розгляду апеляційної заяви

1. Крім апеляційної заяви, заявами по суті її розгляду є відзив на апеляційну заяву (далі - відзив) та додаткові пояснення сторін, у яких викладаються заперечення, аргументи, міркування. Зазначені документи колегія Апеляційної палати приймає до початку розгляду апеляційної заяви по суті.

Подання заяв по суті розгляду апеляційної заяви є правом учасників розгляду апеляційної заяви.

Колегія може дозволити учаснику розгляду подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло під час розгляду апеляційної заяви, якщо визнає це необхідним.

Якщо додаткові пояснення надано після початку розгляду по суті, та обґрунтовано наявність поважних причин такого подання належними доказами, колегія залучає їх до матеріалів апеляційної заяви та бере до уваги. В іншому разі надані додаткові пояснення колегією до уваги не беруться.

2. Заяви по суті розгляду апеляційної заяви складаються з дотриманням вимог до апеляційної заяви, установлених пунктами 1–4 глави 1 цього розділу.

3. У відзиві на апеляційну заяву володілець патенту чи власник промислового зразка викладає заперечення проти апеляційної заяви.

Відзив повинен містити:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування володільця патенту чи власника промислового зразка та відповідно номер державної реєстрації винаходу (корисної моделі) чи промислового зразка;

у разі повного або часткового визнання вимог апеляційної заяви - вимоги, які визнаються володільцем патенту чи власником промислового зразка;

обставини, які визнаються володільцем патенту чи власником промислового зразка;

заперечення (за наявності) щодо наведених апелянтом обставин та правових підстав апеляційної заяви, з якими володілець патенту чи власник промислового зразка не погоджується, з посиланням на відповідні докази та норми права;

перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву.

4. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) володільцем патенту чи власником промислового зразка іншим учасникам розгляду апеляційної заяви одночасно з надісланням (наданням) відзиву до Апеляційної палати.

5. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються доводи володільця патенту чи власника промислового зразка та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам розгляду.

6. Володільцем патенту відзив подається протягом тридцяти календарних днів з дня одержання повідомлення про прийняття апеляційної заяви до розгляду.

Власником промислового зразка відзив подається протягом двадцяти календарних днів з дня одержання повідомлення про прийняття апеляційної заяви до розгляду.

7. У разі ненадання володільцем патенту чи власником промислового зразка відзиву колегія розглядає апеляційну заяву за наявними у справі матеріалами.

3. Попередній розгляд апеляційної заяви

1. Апеляційна заява реєструється в день її надходження до УКРНОІВІ.

2. Питання про прийняття апеляційної заяви до розгляду вирішується призначеною для її розгляду колегією.

Колегія після одержання апеляційної заяви з’ясовує, чи:

сплачено збір за подання апеляційної заяви та чи відповідає сплачений збір вимогам Порядку;

відповідає апеляційна заява вимогам, установленим пунктами 1-4 та 7 глави 1 цього розділу;

має представник повноваження, оформлені відповідно до глави 6 розділу I цього Регламенту з урахуванням пунктів 2 і 3 глави 1 цього розділу (якщо апеляційну заяву подано представником).

3. Питання про прийняття апеляційної заяви до розгляду колегія вирішує протягом п’яти робочих днів з дня її призначення в порядку, установленому пунктом 1 глави 3 розділу I цього Регламенту, або надходження документів, якими усунуто виявлені колегією недоліки апеляційної заяви.

4. Апеляційна заява приймається до розгляду в разі дотримання умов, зазначених у пункті 2 цієї глави, про що учасникам розгляду надсилається повідомлення.

У повідомленні про прийняття апеляційної заяви до розгляду зазначаються:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування сторін, їх місце проживання (місцезнаходження);

склад колегії, якою прийнято апеляційну заяву до розгляду;

реквізити апеляційної заяви;

строк для подання володільцем патенту чи власником промислового зразка відзиву на апеляційну заяву;

вебадреса сторінки в ІКС УКРНОІВІ, за якою учасники розгляду можуть отримати інформацію щодо апеляційної заяви, що розглядається, та зазначається відповідний код доступу;

попередження про необхідність дотримання установлених строків для вчинення будь-яких дій, передбачених цим Регламентом;

інформація щодо задоволення заяви про розгляд апеляційної заяви в режимі відеоконференції (за наявності) або щодо наявності в УКРНОІВІ технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції;

пропозиція провести медіацію.

Повідомлення про прийняття апеляційної заяви до розгляду одночасно надсилається сторонам. Разом з повідомленням сторонам, крім апелянта, повідомляється про те, що з апеляційною заявою та додатками до неї можна ознайомитися безпосередньо в приміщенні УКРНОІВІ або через ІКС УКРНОІВІ.

5. Якщо колегією встановлено, що апеляційну заяву подано без додержання вимог, визначених пунктами 1-4 та 7 глави 1 цього розділу, вона залишає апеляційну заяву без руху, про що невідкладно повідомляє апелянта.

У повідомленні про залишення апеляційної заяви без руху зазначаються всі виявлені недоліки апеляційної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати тридцяти календарних днів з дня одержання апелянтом повідомлення про залишення апеляційної заяви без руху. Якщо повідомлення про залишення апеляційної заяви без руху надіслане апелянту з підстави несплати збору за подання апеляційної заяви в установленому Порядком розмірі, колегія повинна зазначити точну суму збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

6. Якщо апелянт усунув зазначені в повідомленні Апеляційної палати недоліки апеляційної заяви в установлений колегією строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Апеляційної палати та приймається до розгляду, про що апелянту надсилається повідомлення.

7. Апеляційна заява не підлягає розгляду, якщо:

апелянт не усунув недоліки апеляційної заяви, яку залишено без руху, в установлений колегією строк;

до початку розгляду апеляційної заяви по суті апелянт подав заяву про її відкликання;

апеляційну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У разі визнання апеляційної заяви такою, що не підлягає розгляду, апелянту надсилається про це повідомлення не пізніше п’яти робочих днів з дня призначення колегії для розгляду апеляційної заяви або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Визнання апеляційної заяви такою, що не підлягає розгляду, не позбавляє права повторного звернення до Апеляційної палати в порядку, установленому законом та цим Регламентом.

8. Колегія відмовляє у прийнятті до розгляду апеляційної заяви в разі, якщо:

апеляційну заяву не належить розглядати в Апеляційній палаті;

у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення суду;

апеляційну заяву подано після спливу строку, установленого законом для її подання.

Про відмову у прийнятті апеляційної заяви до розгляду колегія повідомляє апелянта.

Повторне звернення тієї самої особи до Апеляційної палати з апеляційною заявою з тих самих предмета і підстав та до того самого володільця патенту чи власника промислового зразка, якій було відмовлено в прийнятті апеляційної заяви до розгляду, не допускається.

9. Після прийняття апеляційної заяви до розгляду секретар засідання здійснює підготовку до розгляду апеляційної заяви по суті в засіданні відповідно до пункту 5 глави 5 розділу I цього Регламенту.

Колегія:

визначає предмет апеляційної заяви, апеляційні вимоги та склад учасників розгляду апеляційної заяви;

з’ясовує заперечення проти апеляційних вимог;

визначає обставини справи, які підлягають установленню, визначає доцільність залучення експерта;

учиняє інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду апеляційної заяви по суті.

10. Після завершення підготовки апеляційної заяви до розгляду по суті призначаються дата і час засідання, про що учасникам розгляду надсилається повідомлення.

Повідомлення про засідання містить:

дату, час та місце проведення засідання;

реквізити апеляційної заяви;

попередження про наслідки неявки або неповідомлення про причини неявки в засідання;

попередження про необхідність дотримання установлених строків для вчинення будь-яких дій, передбачених цим Регламентом;

посилання, за яким сторона, яка подала заяву про проведення засідання у режимі відеоконференції, може приєднатися до відеоконференції у разі, якщо така заява надійшла до Апеляційної палати до дати повідомлення про засідання.

Повідомлення про засідання учасникам розгляду апеляційної заяви не надсилається в разі її розгляду в письмовому порядку.

4. Відмова апелянта від апеляційної заяви. Визнання апеляційної заяви

1. Апелянт може відмовитися від апеляційної заяви повністю або частково, а володілець патенту чи власник промислового зразка - визнати апеляційну заяву на будь-якій стадії розгляду, подавши про це відповідну письмову заяву. У заяві про визнання апеляційної заяви повинно бути зазначено, що спірний винахід (корисна модель) або промисловий зразок не є предметом ліцензійних договорів або що особа, яка використовує винахід (корисну модель) чи промисловий зразок на підставі ліцензійного договору, попереджена про те, що права на винахід (корисну модель) чи промисловий зразок будуть визнані недійсними.

2. Одержані заяви розглядаються на засіданні колегії під час якого сторонам роз’яснюються наслідки відповідних дій. Колегія також перевіряє наявність повноважень представника відповідної сторони на подання такої заяви. Повноваження представника на визнання апеляційної заяви повністю або частково має бути прямо передбачено в довіреності.

3. У разі відмови апелянта від апеляційної заяви колегія закриває розгляд апеляційної заяви, про що складається протокол. У разі часткової відмови апелянта від апеляційної заяви колегія закриває розгляд апеляційної заяви щодо частини вимог, про що зазначається в протоколі. Розгляд апеляційної заяви щодо інших вимог продовжується у засіданні.

4. У разі визнання апеляційної заяви володільцем патенту чи власником промислового зразка повністю колегія за наявності для того законних підстав приймає рішення про задоволення апеляційної заяви повністю. У разі визнання апеляційної заяви володільцем патенту чи власником промислового зразка частково колегія за наявності для того законних підстав закриває розгляд апеляційної заяви щодо цієї частини вимог, про що зазначається в протоколі, та продовжує розгляд апеляційної заяви щодо інших вимог.

5. Розгляд апеляційної заяви по суті

1. Розгляд апеляційної заяви по суті передбачає встановлення наявності підстав для визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними відповідно до статті 33-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» чи прав на промисловий зразок недійсними відповідно до статті 25-1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та вирішення питання чинності прав на винахід (корисну модель) чи промисловий зразок на підставі наданих матеріалів.

2. Розгляд апеляційної заяви по суті повинен бути розпочатий колегією не пізніше ніж через шістдесят календарних днів з дати одержання апеляційної заяви Апеляційної палатою.

3. Розгляд апеляційної заяви по суті відбувається в засіданні.

4. Про місце, дату і час засідання колегія повідомляє учасників розгляду відповідно до пунктів 1 і 3 глави 9 розділу I цього Регламенту.

5. Засідання проводиться відповідно до положень, установлених главою 3 розділу II цього Регламенту, з урахуванням особливостей засідання, встановлених цією главою.

6. Головуючий у засіданні:

установлює особи тих, хто прибув у засідання, а також перевіряє повноваження, їхніх представників;

оголошує склад колегії, а також ім’я експерта, якого залучено колегією (у разі його залучення), секретаря засідання;

роз’яснює учасникам розгляду, які прибули в засідання, їхнє право заявляти відводи;

з’ясовує обізнаність учасників розгляду з їхніми правами та обов’язками та роз’яснює їх у разі необхідності;

з’ясовує, чи мають учасники розгляду заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом апеляційної заяви, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у засіданні учасників розгляду;

з’ясовує, чи мають учасники розгляду відводи будь-якому члену колегії.

7. Колегія заслуховує вступне слово апелянта, володільця патенту чи власника промислового зразка.

За відсутності апелянта або володільця патенту чи власника промислового зразка головуючий оголошує стислий зміст апеляційної заяви або відзиву відповідно.

Якщо в засідання не з’явився експерт, колегія заслуховує думку учасників розгляду апеляційної заяви про можливість продовження її розгляду за відсутності експерта.

У вступному слові сторони в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета апеляційної заяви, дають необхідні пояснення щодо них.

Сторони з дозволу головуючого колегії можуть ставити питання один одному.

Головуючий колегії з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника розгляду апеляційної заяви може зняти питання, що не стосуються предмета апеляційної заяви, поставити питання учаснику розгляду.

8. Колегія, заслухавши вступне слово сторін, з’ясовує обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та досліджує докази, якими вони обґрунтовуються.

У разі необхідності колегія:

з’ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

з’ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються в апеляційній заяві і відзиві, пропонує їм надати до Апеляційної палати додаткові докази або пояснення в разі визначення необхідності одержання колегію Апеляційної палати таких доказів;

вирішує питання про залучення експерта та його виклик в засідання;

вирішує заяви та клопотання учасників розгляду апеляційної заяви, відводи (за наявності);

заслуховує уточнення вимог апеляційної заяви, заперечення проти них та розглядає відповідні заяви.

9. Якщо наданий учасником розгляду до Апеляційної палати документ або інший доказ викликає обґрунтований сумнів у його достовірності, учасник розгляду може заявити клопотання про виключення його з числа доказів і розглядати апеляційну заяву на підставі інших доказів.

Колегія під час розгляду апеляційної заяви повинна безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників розгляду, викладеними в апеляційній заяві, відзиві, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в засіданні, не можуть бути покладені колегією в основу рішення Апеляційної палати.

10. Після з’ясування всіх обставин апеляційної заяви та перевірки їх доказами головуючий колегії надає сторонам можливість надати додаткові усні пояснення.

Вислухавши додаткові усні пояснення, колегія закриває розгляд апеляційної заяви по суті.

11. Після завершення розгляду апеляційної заяви по суті колегія приймає рішення Апеляційної палати в порядку, установленому розділом VII цього Регламенту.

IV. Порядок визнання торговельної марки добре відомою в Україні

1. Умови визнання торговельної марки добре відомою в Україні

1. Торговельна марка визнається Апеляційною палатою добре відомою в Україні на підставі статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

2. Під час визначення того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, розглядаються фактори, якщо вони є доречними, визначені пунктом 2 статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Наявність доречних факторів повинна підтверджуватися відомостями, що містяться у відповідних документах, у яких представлені фактичні дані, які підтверджують добру відомість торговельної марки стосовно товарів і/або послуг, щодо яких вона використовується, на зазначену в заяві дату.

3. Використання або будь-яке просування торговельної марки може підтверджуватися, зокрема, відомостями про:

види маркування товарів і/або застосування торговельної марки під час надання послуг;

експонування товарів на виставках, ярмарках, зокрема міжнародних і/або національних. При цьому можуть надаватися відомості про кількість відвідувачів виставки, ярмарки, площі виставочних павільйонів тощо;

використання торговельної марки в рекламі;

комерційне використання торговельної марки в мережі Інтернет;

заходи щодо просування торговельної марки.

4. Інтенсивність використання торговельної марки на території України може підтверджуватися відомостями про:

обсяг реалізації товарів і/або послуг, щодо яких застосовується торговельна марка;

перелік областей України із зазначенням населених пунктів, у яких здійснювалася реалізація таких товарів і/або послуг;

середню кількість споживачів товарів і/або послуг на дату, зазначену в заяві;

коло споживачів та їх специфіку залежно від характеру товарів і/або послуг;

положення виробника на ринку у відповідному секторі економіки;

обсяги експорту (імпорту) товарів, щодо яких застосовується торговельна марка;

цінність (вартість) торговельної марки згідно з даними річних фінансових звітів (при цьому методика оцінки торговельної марки визначається її власником).

5. Тривалість використання торговельної марки може підтверджуватися відомостями про дату початку використання торговельної марки та про безперервність її використання.

6. Рекламування торговельної марки може підтверджуватися відомостями про:

способи рекламування маркованих товарів і/або послуг у різних засобах інформації, включаючи Інтернет;

кількість споживачів такої реклами;

витрати на рекламування, зокрема фінансові документи (звіти) щодо витрат на рекламу.

7. Відомість торговельної марки в певному колі споживачів може підтверджуватися результатами опитування з питання доброї відомості торговельної марки в Україні, проведеного дослідницькою організацією, яка спеціалізується в галузі проведення соціологічних або маркетингових досліджень.

Опитуванням повинно бути охоплено принаймні шість населених пунктів різних географічних регіонів України з кількістю населення не менше ніж 200 тисяч осіб.

Кількість опитуваних повинна відповідати цілям об’єктивності опитування, у зв’язку з чим їх максимальна кількість не обмежується, а мінімальна повинна бути не менше ніж 200 опитуваних у будь-яких двох населених пунктах і не менше ніж 70 - у кожному іншому населеному пункті.

Опитування стосовно доброї відомості торговельної марки повинно бути репрезентативним для населення всієї України та проводитися з урахуванням цільової аудиторії.

8. Для визначення того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, можуть також розглядатися:

відомості про кількість реєстрацій та строки їх дії, якщо торговельну марку зареєстровано в інших країнах;

відомості про рішення щодо визнання торговельної марки добре відомою в інших країнах, прийняті компетентними органами цих країн;

відомості про факт використання торговельної марки в інших державах, зокрема в тих, що мають давні економічні і торговельні зв’язки з Україною.

9. Для визначення того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, можуть також розглядатися інші відомості, які, на думку її власника, свідчать про добру відомість його торговельної марки в Україні стосовно товарів і/або послуг, що ним виробляються і/або надаються.

Фактичні дані, що підтверджують наявність факторів, які можуть впливати на визнання торговельної марки добре відомою в Україні, можуть надаватися подавцем заяви на підтвердження одразу декількох факторів, що свідчать про добру відомість торговельної марки в Україні.

2. Складання та подання заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні

1. Заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні викладається письмово в довільній формі державною мовою, підписується подавцем заяви або її представником.

Якщо додатки до заяви викладені іншою мовою, ніж українська, надається їх переклад українською мовою. В іншому разі вони не беруться до уваги.

У разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності такого перекладу колегія Апеляційної палати має право вимагати надання нотаріального або іншого передбаченого законодавством засвідчення вірності цього перекладу.

2. У заяві зазначаються:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування подавця заяви, його місце проживання (місцезнаходження), вид та номер засобу зв’язку;

адреса для листування, у тому числі адреса електронної пошти, якщо така є;

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) представника, якщо заява подається ним, вид та номер його засобу зв’язку;

зміст чітко сформульованих вимог подавця заяви;

обґрунтування вимог подавця заяви щодо визнання його торговельної марки добре відомою в Україні;

дата, з якої подавець заяви вважає свою торговельну марку добре відомою в Україні стосовно товарів та/або послуг, що ним виробляються та/або надаються;

відомості щодо наявності правової охорони торговельної марки на території України;

перелік документів, що додаються до заяви;

підпис подавця заяви або його представника.

Підпис подавця заяви, що є юридичною особою, складається з повного найменування посади уповноваженої особи, особистого підпису (електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа), власного імені та прізвища і засвідчується печаткою цієї юридичної особи (за наявності). Якщо заява підписується не її подавцем, а представником, перед особистим підписом зазначаються статус цієї особи та відомості про документ, на підставі якого діє представник.

У разі якщо заява стосується торговельної марки, заявка на яку знаходиться на експертизі в УКРНОІВІ, про це вказується в заяві із зазначенням номера заявки та дати її подання.

Заява повинна стосуватися лише однієї торговельної марки.

3. Додатками до заяви є:

зображення торговельної марки;

документ, що посвідчує повноваження представника на подання заяви, або його засвідчена копія (якщо заява подається через представника), передбачені главою 6 розділу I цього Регламенту;

документи, зазначені в заяві як докази викладених у ній обставин, які містять фактичні дані, що підтверджують наявність факторів, які можуть впливати на визнання торговельної марки добре відомою в Україні стосовно товарів і/або послуг, щодо яких вона використовується;

виписка з Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо відомостей про свідоцтво України на торговельну марку або виписка з Міжнародного реєстру відповідно до статті 5ter Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, до якого Україна приєдналась згідно з Законом України від 01 червня 2000 року № 1763-III «Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків», щодо відомостей про міжнародну реєстрацію (якщо торговельна марка зареєстрована в Україні чи охороняється на підставі міжнародної реєстрації).

Зображення торговельної марки надається в одному примірнику.

Якщо торговельна марка не може бути представлена одним зображенням, наприклад вона є тривимірною, така торговельна марка представляється не більше ніж шістьма зображеннями, які дають найбільш повне уявлення про неї (комплект зображень).

Під кожним зображенням, що входить до комплекту зображень торговельної марки, зазначається номер зображення. Зображення, що найбільш повно ілюструє тривимірний характер торговельної марки, нумерується першим, потім інші.

Зображення торговельної марки повинно бути чітким і ясним. Зображення надається в тому кольорі або сполученні кольорів, у якому подавець заяви просить визнати його торговельну марку добре відомою в Україні.

Зображення торговельної марки представляються фотографіями або іншими репродукціями розміром 8 × 8 см, виконаними будь-якими засобами, зокрема засобами комп’ютерної графіки.

Якщо торговельною маркою є етикетка, то як зображення повинна бути надана власне етикетка.

Файл електронної заяви, що містить зображення торговельної марки, повинен відповідати вимогам, які дають змогу роздрукувати його з дотриманням формату 8 × 8см, а для етикеток - 21 × 29,7 см (формат А4).

Зображення торговельної марки в електронній заяві представляється відповідно до технічних вимог, установлених в ІКС УКРНОІВІ.

4. До заяви може бути додано заяву про розгляд заяви в режимі відеоконференції, а також документи, необхідні для правильного розгляду заяви.

5. Заява та додатки до неї не повинні містити зневажливих висловлювань щодо інших осіб, а також матеріалів і/або відомостей, що очевидно не стосуються заяви.

6. Заява та додатки до неї повинні бути оформлені таким чином, щоб їх можна було безпосередньо репродукувати і зберігати тривалий час.

7. Додатки до заяви повинні мати наскрізну нумерацію незалежно від того, подані вони разом із заявою чи додані в ході її розгляду.

8. Заява та додатки до неї подаються до УКРНОІВІ безпосередньо, через ІКС УКРНОІВІ або надсилаються засобами поштового зв’язку до Апеляційної палати на адресу УКРНОІВІ в одному примірнику.

За подання заяви сплачується збір, розмір та порядок сплати якого встановлені Порядком.

Документ про сплату збору за подання заяви на папері подається до Апеляційної палати у випадках, передбачених Порядком.

У разі несплати зазначеного збору заява вважається неподаною.

9. Заява подається особою, яка вважає свою торговельну марку добре відомою в Україні, або її представником.

10. Датою подання заяви до Апеляційної палати є дата подання її в установу зв’язку для відправлення на адресу Апеляційної палати або в іншому разі дата одержання її Апеляційною палатою за умови, що на зазначену дату сплачено збір за подання заяви.

В іншому випадку датою подання заяви є дата сплати збору за її подання.

3. Розгляд заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні

1. Заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні реєструється в день її надходження до УКРНОІВІ.

2. Питання про прийняття заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні до розгляду вирішується призначеною для її розгляду колегією.

Для цього колегія з’ясовує, чи:

сплачено збір за подання заяви та відповідає сплачений збір вимогам Порядку;

відповідає заява вимогам, установленим пунктами 1-7 глави 2 цього розділу;

має представник повноваження, оформлені відповідно до глави 6 розділу I цього Регламенту.

3. Заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні приймається до розгляду, якщо дотримані умови, зазначені в пункті 2 цієї глави, про що подавцю заяви надсилається повідомлення.

У повідомленні про прийняття заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні до розгляду зазначаються:

реквізити заяви;

склад колегії, якою прийнято заяву до розгляду;

інформація щодо задоволення заяви про розгляд заяви в режимі відеоконференції (за наявності) або щодо наявності в УКРНОІВІ технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції.

У разі якщо заява стосується торговельної марки, на яку подавцем заяви подана заявка на торговельну марку і яка перебуває на експертизі в УКРНОІВІ, за згодою подавця заяви діловодство за цією заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.

4. У разі відсутності збору за подання заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні або якщо сплачений збір не відповідає вимогам Порядку, заява вважається неподаною, про що подавцю заяви надсилається повідомлення.

5. Якщо колегією встановлено, що заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні подана без додержання вимог, визначених пунктами 1-7 глави 2 цього розділу, вона залишає заяву без руху, про що повідомляє подавця заяви.

У повідомленні про залишення заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні без руху зазначаються всі виявлені недоліки.

Якщо зазначені в повідомленні недоліки будуть усунуті протягом місяця з дати одержання подавцем заяви повідомлення, заява вважається поданою в день первинного її подання до Апеляційної палати та приймається до розгляду, про що подавцю заяви надсилається повідомлення.

6. Заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні вважається такою, що не підлягає розгляду, якщо:

не усунуто недоліки заяви, яку залишено без руху, у встановлений колегією строк;

до початку розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні подавець заяви відкликав її, подавши відповідну заяву;

заяву про визнання торговельної марки добре відомою в Україні не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано або не визначено.

У разі визнання заяви такою, що не підлягає розгляду, подавцю заяви надсилається про це повідомлення не пізніше п’яти робочих днів з дня призначення колегії для розгляду заяви або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Визнання заяви такою, що не підлягає розгляду, не позбавляє права повторного звернення до Апеляційної палати в порядку, установленому законом та цим Регламентом.

7. Після прийняття заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні до розгляду секретар засідання здійснює підготовку до розгляду заяви по суті в засіданні відповідно до пункту 5 глави 5 розділу 1 цього Регламенту.

Колегія:

досліджує матеріали справи за заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

з’ясовує, які обставини, що обґрунтовують вимоги, викладені в заяві про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, потрібно доповнити або пояснити, а також, які докази можуть бути надані додатково;

учиняє інші дії з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду заяви.

8. Розгляд заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні по суті передбачає встановлення наявності підстав для визнання торговельної марки добре відомою в Україні відповідно до статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на підставі матеріалів справи за заявою.

9. Під час розгляду заяви по суті колегією враховуються, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними:

ступінь відомості чи визнання торговельної марки у відповідному секторі суспільства;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання торговельної марки;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування торговельної марки, ураховуючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких торговельна марка застосовується;

тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію торговельної марки за умови, що торговельна марка використовується чи є визнаною;

свідчення успішного відстоювання прав на торговельну марку, зокрема країна (територія), на якій торговельну марку визнано добре відомою компетентними органами;

цінність, що асоціюється з торговельною маркою.

10. Після завершення підготовки заяви до розгляду по суті призначаються дата і час засідання, про що подавцю заяви надсилається повідомлення.

Повідомлення про засідання містить:

дату, час та місце проведення засідання;

реквізити заяви;

попередження про наслідки неявки або неповідомлення про причини неявки в засідання;

попередження про необхідність дотримання установлених строків для вчинення будь-яких дій, передбачених цим Регламентом;

посилання, за яким подавець заяви може приєднатися до відеоконференції в разі, якщо заява про проведення засідання у режимі відеоконференції надійшла до Апеляційної палати до дати повідомлення про засідання.

11. Засідання проводиться відповідно до положень, установлених главою 3 розділу II цього Регламенту, з урахуванням особливостей засідання, установлених цією главою.

12. Після розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні по суті колегія приймає рішення Апеляційної палати в порядку, установленому розділом VII цього Регламенту.

Торговельна марка не визнається Апеляційною палатою добре відомою в Україні, якщо колегією встановлено, що надані подавцем заяви матеріали не підтверджують добру відомість торговельної марки на дату, вказану в заяві щодо заявлених ним товарів і послуг.

V. Зупинення, відкладення та закриття розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні

1. Колегія зупиняє розгляд заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні в разі:

тимчасової відсутності головуючого або будь-якого з членів колегії;

неможливості розгляду у зв’язку з необхідністю заміни колегії, у тому числі в результаті задоволення заяви про відвід;

залучення експерта - до одержання його висновку;

смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб’єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво,- до встановлення правонаступника;

об’єктивної неможливості розгляду цього заперечення чи апеляційної заяви до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства,- до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

2. Колегія може зупинити розгляд заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні в разі:

захворювання або відрядження учасника розгляду, якщо його особиста участь буде визнана колегією обов’язковою;

необхідності дослідження додаткових матеріалів, нових джерел інформації та обставин, що були надані чи з’ясувалися в засіданні;

необхідності надання додаткових матеріалів, що мають значення для розгляду;

подання апелянтом клопотання про зміну вимог заперечення чи апеляційної заяви;

подання сторонами спільного клопотання про зупинення розгляду у зв’язку з проведенням медіації на час проведення медіації;

установлення факту застосування до апелянта, подавця заяви, володільця патенту на винахід (корисну модель), власника промислового зразка санкцій, у вигляді стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі;

наявності інших причин, що спричинили неможливість подальшого розгляду.

Зупинення розгляду заперечення, апеляційної заяви, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні зупиняє перебіг усіх строків, пов’язаних з їх розглядом.

3. Колегія відкладає розгляд заперечення (крім розгляду заперечення у спрощеному порядку), апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні з таких підстав:

неявки в засідання учасника розгляду, щодо якого немає відомостей про одержання ним повідомлення про дату, час і місце засідання;

першої неявки в засідання учасника розгляду, якого повідомлено про дату, час і місце засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які колегією визнано поважними;

визначення колегією неможливості проведення засідання у зв’язку з відсутністю будь-кого з учасників розгляду;

виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи в засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Регламенту засідання може відбутися без участі такої особи;

необхідність надання додаткових матеріалів, що мають значення для розгляду заперечення.

У разі відкладення розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні у випадках, передбачених цим пунктом, розгляд зупиняється.

4. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні колегія може відкласти розгляд у випадку неявки представника в засідання, якщо в засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

5. Розгляд поновлюється за клопотанням учасника розгляду або за ініціативою колегії не пізніше десяти робочих днів з дня отримання Апеляційною палатою інформації про усунення або відсутність обставин, що викликали його зупинення або відкладення.

З дня поновлення розгляду перебіг строку продовжується.

Розгляд продовжується зі стадії, на якій він був зупинений. Якщо розгляд було зупинено з причини, зазначеної в абзаці третьому пункту 1 цього розділу, або абзаці сьомому пункту 2 цього розділу, його розгляд починається спочатку.

6. Про зупинення або відкладення розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні зазначається в протоколі.

7. Колегія закриває розгляд:

якщо апелянт відмовився від заперечення, апеляційної заяви чи подавець заяви від заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні повністю і відмову прийнято колегією;

якщо під час розгляду апеляційної заяви встановлено наявність рішення суду у спорі щодо визнання недійсними прав на винахід (корисну модель) чи промисловий зразок між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав і в тому ж обсязі (повністю або частково), яке набуло законної сили;

у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, які були однією із сторін розгляду, якщо правовідносини не допускають правонаступництва;

у інших випадках, передбачених цим Регламентом.

Про закриття розгляду колегія складає протокол, який надсилається учасникам розгляду не пізніше трьох робочих днів з дня його складання.

VI. Фіксування розгляду заперечення, апеляційної заяви, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні

1. Про хід засідання складається протокол, який веде секретар.

У протоколі зазначаються:

рік, місяць, число і місце засідання;

прізвище та ініціали членів колегії, секретаря засідання;

предмет заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, що розглядається;

дані про заявку, якої стосується заперечення (у разі подання заперечення);

дані про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) чи промислового зразка, якого стосується апеляційна заява (у разі подання апеляційної заяви);

повна назва об’єкта інтелектуальної власності, якого стосується заперечення, апеляційна заява;

прізвище та ініціали, повне найменування учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

відомості про явку учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні або їх неявку (у разі неявки - про причини відсутності та про вручення їм повідомлень про засідання);

відомості про підтвердження повноважень представників сторін розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

відомості про застосування технічних засобів фіксування ходу засідання стороною (у разі їх застосування);

заяви про відводи і клопотання учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

відомості про застосування до учасника попередження, повторного попередження з одночасним видалення його із зали засідання, відеоконференції (у разі його застосування);

відомості щодо проведення медіації (у разі проведення);

рішення колегії, прийняті в засіданні;

відомості про оголошення рішення Апеляційної палати за результатами розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та роз’яснення сторонам змісту рішення та права на його оскарження;

відомості про зупинення, відкладення, закриття розгляду (за наявності).

Протокол підписують усі члени колегії та секретар засідання.

2. Фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів може здійснюватися стороною за письмовим повідомленням іншої сторони.

Апеляційна палата здійснює повне фіксування перебігу засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Носій інформації, на який здійснюється технічний запис засідання секретарем, є додатком до протоколу засідання і після його закінчення долучається до матеріалів справи.

Сторона має право отримати копію технічного запису засідання, який здійснювався секретарем, на носій інформації, наданий стороною.

3. Якщо розгляд заперечення, апеляційної заяви здійснюється в письмовому або у спрощеному порядку фіксування засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

VII. Рішення Апеляційної палати

1. За результатами розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні колегія приймає рішення Апеляційної палати.

Під час прийняття рішення ніхто не має права бути присутнім у залі засідання, крім членів колегії. Члени колегії не мають права розголошувати хід обговорення та міркування, висловлені під час прийняття рішення.

2. Рішення Апеляційної палати повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене колегією відповідно до норм матеріального права з дотриманням установлених законом та цим Регламентом процедурних норм.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене колегією на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, підтверджених тими доказами, які були досліджені в засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників розгляду.

3. За результатами розгляду заперечення приймається одне з таких рішень про:

задоволення заперечення повністю або частково, скасування рішення УКРНОІВІ та реєстрацію об’єкта інтелектуальної власності;

задоволення заперечення повністю або частково, скасування рішення УКРНОІВІ та повернення заявки на експертизу (у разі встановлення інших підстав для відмови в державній реєстрації об’єкта інтелектуальної власності чи порушення порядку проведення експертизи заявки);

задоволення заперечення повністю або частково, скасування рішення УКРНОІВІ та відмову в реєстрації об’єкта інтелектуальної власності;

відмову в задоволенні заперечення повністю та залишення рішення УКРНОІВІ чинним;

відмову в задоволенні заперечення повністю, скасування рішення УКРНОІВІ (у разі визнання помилковими підстав цього рішення та встановлення інших підстав, що перешкоджають задоволенню заперечення в повному обсязі чи частково) та відмову в реєстрації об’єкта інтелектуальної власності.

4. За результатами розгляду апеляційної заяви приймається одне з таких рішень про:

задоволення апеляційної заяви повністю або частково, визнання недійсними прав на винахід (корисну модель) чи промисловий зразок повністю або частково та опублікування про це відомостей в електронному офіційному бюлетені «Промислова власність»;

відмову в задоволенні апеляційної заяви повністю.

5. За результатами розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні приймається одне з таких рішень про:

задоволення заяви та визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

відмову в задоволенні заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

6. У засіданні головуючим колегії оголошується резолютивна частина рішення Апеляційної палати, що відображається в протоколі.

Копія цього протоколу вручається сторонам після закінчення засідання. У разі якщо засідання відбувалося в режимі відеоконференції, копія протоколу надсилається сторонам на електронну адресу, зазначену в запереченні, апеляційній заяві чи заяві про визнання торговельної марки добре відомою в України, не пізніше трьох робочих днів після засідання.

7. Усі рішення Апеляційної палати викладаються письмово в паперовій та електронній формах.

Рішення викладаються в електронній формі з використанням ІКС УКРНОІВІ і підписуються всіма членами колегії з використанням електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритого ключа.

8. Рішення Апеляційної палати складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, при цьому:

1) у вступній частині зазначаються дата прийняття рішення; склад колегії, яким прийнято рішення, із зазначенням головуючого в засіданні; відомості про об’єкт права інтелектуальної власності, якого стосується заперечення, апеляційна заява чи заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні; прізвище та ініціали, повне найменування учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;

2) описова частина повинна містити підстави подання заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та стислий виклад вимог апелянта чи подавця заяви, пояснень і клопотань сторін, їх представників та інших учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, перелік доказів, досліджених колегією;

3) у мотивувальній частині зазначаються встановлені колегією обставини з посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких виходила колегія під час прийняття рішення; положення закону, якими колегія керувалася під час прийняття рішення;

4) резолютивна частина повинна містити:

одне з рішень, передбачених пунктами 3-5 цього розділу;

порядок набрання рішенням законної сили.

Залежно від прийнятого рішення в резолютивній частині зазначаються строк і порядок його оскарження, можливість повернення збору.

Резолютивна частина рішення про визнання торговельної марки добре відомою в Україні повинна також містити:

дату, на яку торговельна марка стала добре відомою в Україні (у разі визнання її такою);

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування власника добре відомої торговельної марки в Україні;

перелік товарів і/або послуг, для яких торговельну марку визнано добре відомою в Україні, згрупованих за класами Міжнародної класифікації товарів і послуг.

Невід’ємним додатком до рішення про визнання торговельної марки добре відомою в Україні є зображення добре відомої торговельної марки.

9. Рішення Апеляційної палати, прийняте за результатами розгляду заперечення, апеляційної заяви, затверджується наказом УКРНОІВІ у строк не більше ніж тридцять календарних днів з дня оголошення резолютивної частини рішення Апеляційної палати.

Рішення Апеляційної палати, прийняте за результатом розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, затверджується наказом УКРНОІВІ у строк не більше ніж шістдесят календарних днів з дня оголошення резолютивної частини рішення Апеляційної палати.

Засвідчена копія наказу УКРНОІВІ разом з рішенням Апеляційної палати надсилається сторонам чи подавцю заяви не пізніше п’яти робочих днів після затвердження рішення.

VIII. Оскарження рішення Апеляційної палати

1. Апелянт може оскаржити затверджене УКРНОІВІ рішення Апеляційної палати в судовому порядку протягом двох місяців з дати його одержання.

2. Рішення Апеляційної палати щодо визнання торговельної марки добре відомою в Україні може бути оскаржено в судовому порядку.

IX. Оприлюднення рішення Апеляційної палати

1. Накази УКРНОІВІ про затвердження рішень Апеляційної палати та затверджені ними рішення Апеляційної палати, прийняті за результатами розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, оприлюднюються протягом десяти робочих днів з дати видання наказу УКРНОІВІ.

2. Оприлюднення наказів УКРНОІВІ про затвердження рішень Апеляційної палати та затверджених ними рішень здійснюється шляхом розміщення їх текстів на офіційному вебсайті УКРНОІВІ.

3. Рішення Апеляційної палати розміщуються з дотриманням положень законодавства щодо конфіденційної інформації, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.

4. Рішення Апеляційної палати, прийняті за результатами розгляду заперечень проти рішень за заявками на торговельні марки, географічні зазначення, компонування напівпровідникового виробу, апеляційних заяв, заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні, оприлюднюються в повному обсязі на офіційному вебсайті УКРНОІВІ.

Рішення Апеляційної палати, прийняті за результатом розгляду заперечень проти рішень за заявками на винаходи (корисні моделі) та промислові зразки, оприлюднюються в обсязі, визначеному Апеляційною палатою, на офіційному вебсайті УКРНОІВІ.

5. Торговельна марка, визнана за рішенням Апеляційної палати добре відомою в Україні, уноситься до Переліку торговельних марок, визнаних добре відомими в Україні, що ведеться УКРНОІВІ, та відомості про торговельну марку, яка за рішенням Апеляційної палати визнана добре відомою в Україні, опубліковуються в електронному офіційному бюлетені «Промислова власність».

До Переліку торговельних марок, визнаних добре відомими в Україні, уносяться дані щодо:

дати набрання чинності рішенням, яким визнано, що торговельна марка стала добре відомою в Україні;

дати, на яку торговельна марка стала добре відомою в Україні;

імені (повного найменування), місця проживання (місцезнаходження) власника добре відомої торговельної марки в Україні;

зображення торговельної марки;

переліку товарів і/або послуг, для яких торговельну марку визнано добре відомою в Україні.