Головна Блог Аналітична стаття Статті З якої дати відраховувати позовну давність: з дати поставки чи дати останньої оплати?

З якої дати відраховувати позовну давність: з дати поставки чи дати останньої оплати?

07.11.2023
Переглядів : 5081

Питання: Від підприємства отримувалися товари по договору поставки. У бухгалтерському обліку поставки відображені за документами розрахунків (рахунок, прибуткова накладна).

Остання операція з оплати по даному договору проведена 21.02.2022.

Але у жовтні 2023 року спливає три роки з дати поставки товару від цієї організації, який досі не оплачений.

З якої дати відраховувати позовну давність: з дати поставки чи дати останньої оплати?

Відповідь: В цілому позовна давність – це інститут права, який застосовується саме судом у позовному провадженні. Застосування позовної давності за межами суду, з цієї причини, є досить нелогічним. Ну хоча би тому, що боржник далеко не завжди може знати причини пропуску його кредитором позовної давності. Наприклад, якщо кредитор перебуває в лавах ЗСУ, то для нього позовна давність (її перебіг) зупиняється. В результаті маємо ситуацію, коли боржник вважає, що позовна давність збігла, а вона насправді не збігла. І боржник про це просто не знає, так само, як не знають про це і податківці, які перевіряють боржника.

Ще скажу ВАМ такий нюанс: «правильні» юристи не вживають словосполучення «строк позовної давності». Вони кажуть «позовна давність», оскільки позовна давність сама по собі є строком. Відповідно до ст.256 Цивільного Кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тож, виходить, що автори податкового кодексу навіть термінологію вживають не коректну.

Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто рахувати цей строк слід від дня, коли кредитор (постачальник) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

У випадку, описаному в запитанні, постачальник дізнався або міг дізнатися про порушення свого права тоді, коли у обумовлений договором день йому не надійшла оплата від покупця.

Зрозуміло, що дата поставки товару – це не завжди є датою, коли покупець має його оплатити. Сторони договору поставки можуть домовитися про те, що товар підлягає оплаті авансом, тобто до його поставки. Або ж можуть домовитися про відстрочку оплати товару строком, наприклад, на три місяці. Або ж можуть домовитися, що товар підлягає оплаті після його реалізації покупцем своїм покупцям. Багато, про що сторони договору поставки у цьому питанні можуть домовитися. У всіх різних випадках момент, коли постачальник міг довідатися про порушення свого права буде різний.

Отже, для того, щоб дізнатися, коли позовна давність почала свій перебіг, необхідно звернутися до договору поставки, а саме до його розділу «Оплата», де й можна віднайти відповідь на питання щодо початку перебігу позовної давності.

І лише в тому разі, якщо в договорі поставки умова оплати відсутня, можна говорити про те, що перебіг позовної давності пов’язаний з фактом самої передачі товару постачальником покупцю. Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст