Як розлучитись з особою, яка проживає на ТОТ: алгоритм дій на реальному прикладі

Розлучення — складний процес навіть за сприятливих обставин, а в сьогоднішній ситуації — тим паче. Саме цей міф розвіяла адвокат, відповівши на питання про підсудність, строки розгляду та формат розлучення із особою, що проживає на тимчасово окупованій території. (Джерело: ЗіБ)

Користуйтеся консультацією: Правила поділу майна подружжя

Від фабули до позову

Про правові аспекти розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України розповіли у Вищій школі адвокатури в межах вебінару. Лектор заходу адвокат, член комітету з сімейного права Національної асоціації адвокатів України Людмила Гриценко поділилась з учасниками алгоритмом дій у даній ситуації на прикладі реальної справи.

Її знеособлена фабула полягає у такому: клієнтом є Максим, який до початку воєнних дій проживав та був зареєстрований в Донецьку. Однак зараз він проживає в Черкасах. Максим хоче розлучитись, оскільки протягом останніх 5 років сім’я існує лише формально. При цьому від шлюбу у подружжя є 12-річний син. Син та дружина проживають на непідконтрольній території в м.Донецьк (Ворошиловський р-н).

Тож з чого варто починати? Для початку визначитись із тим, чи можливо розірвати такий шлюб через органи державної реєстрації. Очевидно, що в даній ситуації — ні. Бо, по-перше, у подружжя є спільна дитина, а по-друге одна зі сторін не визнана безвісно відсутньою або недієздатною.

Однак, Л.Гриценко звернула увагу на те, що норма ст.106 Сімейного кодексу говорить про наступну можливість: якщо подружжя не мало спільних дітей, і один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Адвокат зазначила, що цей механізм і справді працює, хоча не є дуже поширеним.

Оскільки вказане у фабулі подружжя має дитину, розірвання шлюбу можливе тільки через суд. Але і тут можливі два шляхи: розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя (тоді сторони мають подати письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей) — ст.109 СК або розірвання шлюбу за позовом одного із подружжя — ст.110 СК.

Наступним кроком буде визначення підсудності.

Вона може бути загальною або альтернативною. Умови альтернативної підсудності визначені у ст.28 Цивільного процесуального кодексу. Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі:

якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти;