ВРП отримує право «полювання» на суддів: дисциплінарні справи зможуть відкривати без скарг, а розсекречені НСРД стануть підставою для звільнення суддів

Поки Україна веде переговори про вступ до Європейського Союзу та зобов'язалася реформувати систему суддівської відповідальності, у Верховній Раді зареєстровано черговий законопроєкт, який, за задумом авторів, має наблизити українське законодавство до європейських стандартів. Документ спрямований на виконання рекомендацій GRECO та усунення прогалин, які дозволяли суддям уникати дисциплінарної відповідальності шляхом виходу у відставку. Розбираємось, що дійсно пропонує зареєстрована ініціатива. (Джерело : Судово-юридична газета)

Проєкт № 15374 пропонує суттєво розширити та деталізувати статтю 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів», а відповідно розширити перелік підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Більше підстав для притягненя

Найбільш масштабні зміни стосуються пункту 3, який тепер містить вичерпний та конкретизований перелік дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя. До нього пропонується включити:

• позапроцесуальне спілкування з метою впливу на розгляд справи або створення враження такого впливу.
• керування транспортним засобом у стані сп’яніння, відмова від огляду на стан сп’яніння, а також зневажливе спілкування з працівниками поліції.
• вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
• прояв неповаги до колег-суддів, адвокатів, експертів, свідків та інших осіб у залі суду.
• добровільне визнання окупації територій України, підтримка агресії РФ, створення умов для підпорядкування окупаційному режиму або спроби отримати громадянство держави-агресора.
• істотна зміна суті судового рішення під виглядом виправлення описки.
• дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, спроби набути іноземне громадянство або зайняти посади в органах влади іноземних держав.
• вчинення процесуальних дій, які за своєю суттю є імітацією та мають недоброчесну мету.

Уточнюється підстава щодо відсутності мотивів у рішенні. Тепер дисциплінарним проступком вважатиметься незазначення мотивів висновків суду щодо істотних обставин справи, а також мотивів прийняття або відхилення істотних аргументів учасників справи. Раніше норма обмежувалася лише «аргументами сторін щодо суті спору».

Декларування та перевірка статків

Законопроєкт пропонує уточнити підстави дисциплінарної відповідальності за порушення правил декларування. Зокрема, відповідальність наставатиме у разі, якщо задекларовані відомості відрізнятимуться від достовірних більш ніж на 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Водночас однією з ключових новел є розширення повноважень Вищої ради правосуддя. Проєктом пропонується доповнити статтю 106 новою частиною, яка надає Дисциплінарним палатам ВРП право самостійно встановлювати факти порушень у деклараціях на підставі досліджених доказів, незалежно від того, чи проводило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повну перевірку декларації та яких висновків воно дійшло.

Фактично це означає, що результати або навіть відсутність повної перевірки НАЗК не перешкоджатимуть ВРП розглядати питання про дисциплінарну відповідальність судді за недостовірне декларування.

Відповідальність за втручання

Суддя зобов'язаний повідомити про випадок втручання, що містить ознаки злочину, упродовж десяти днів (раніше було п'ять) до відповідного правоохоронного органу. Якщо ж втручання вчинено іншим суддею без ознак криміналу, але з ознаками дисциплінарного проступку — повідомлення має бути надіслане до ВРП.