Ухвала КЦС ВП від 15.09.2019 року у справі №646/5556/17

Ухвала

Іменем України

26 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 646/5556/17

провадження № 61-6611ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій, уточнивши свої вимоги, просила зобов'язати начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському і Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Міжрайонного ВДВС по Основ'янському і Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області) Селіванова О. А. виконати необхідні дії з нарахування суми заборгованості за аліментами; визнати незаконним закриття виконавчого провадження у Міжрайонному ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах м.

Харків ГТУЮ у Харківській області; визнати незаконною передачу виконавчого провадження з Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах м.

Харків ГТУЮ у Харківській області до Міжрайонного ВДВС по Індустріальному і Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області; визнати незаконним відкриття виконавчого провадження Міжрайонним ВДВС по Індустріальному і Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

Скарга обґрунтована тим, що в провадженні Міжрайонного ВДВС по Основ'янському і Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області знаходилося виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання дочки.

Вона звернулася до начальника Міжрайонного ВДВС по Основ'янському і Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області із заявою про надання їй розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 2004 по 2009 роки, проте, отримала відповідь про неможливість проведення розрахунку заборгованості у зв'язку із завершенням виконавчого провадження та його утилізацією. Вважає, що закриття виконавчого провадження проведено без законних підстав, а тому незаконна і передача виконавчого листа до Міжрайонного ВДВС по Індустріальному і Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області, який незаконно його прийняв до виконання і відкрив виконавче провадження.

Червонозаводський районний суд м. Харкова ухвалою від 12 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, в задоволенні скарги відмовив.

13 листопада 2019 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду вона отримала 27 лютого 2019 року, з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення вона звернулася 27 березня 2019 року, однак Верховний Суд своїми ухвалами неодноразово повертав їй її касаційну скаргу у зв'язку з тим, що касаційна скарга написана російською мовою. Останню ухвалу Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року про повернення її касаційної скарги на оскаржувані судові рішення вона отримала 04 листопада 2019 року.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ЦПК України.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року і направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали справи та не надав належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи. Зазначає, що постанова про закриття виконавчого провадження нею не оскаржувалася, оскільки винесена державним виконавцем, на її думку, попередньою датою. Після закриття виконавчого провадження їй не повертався виконавчий лист, а виконавче провадження було знищено з порушенням строків зберігання. Суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги її устні заяви про те, що їм необхідно вирішити питання про скасування постанов про закриття виконавчих проваджень від 07 червня 2010 року.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Статтею 447 ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Встановивши, що матеріали виконавчого провадження за виконавчим листом від 03 листопада 2005 року № 6880, виданим Червонозаводським районним судом м. Харкова, передані до архіву та знищені зі спливом трьох років відповідно до Інструкції "Про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 листопада 2008 року № 2274/5, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Керуючись статтею 390, пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м.

Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило