Ухвала КЦС ВП від 25.11.2019 року у справі №165/2371/17

Ухвала

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 165/2371/17

провадження № 61-20576ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 15 листопада 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства масиву "Прикордонник", третя особа - ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Садівничого товариства масиву "Прикордонник", третя особа - ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення з роботи, визнати недійсним рішення правління садівничого товариства про його звільнення з посади голови садівничого товариства, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40 256,37 грн та судові витрати.

Заочним рішенням Нововолинського міського суду від 15 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Садівничого товариства масиву "Прикордонник" від 10 серпня 2017 року № 2-К про звільнення з 10 серпня 2017 року ОСОБА_2 з посади голови массиву "Прикордонник" згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою двох сторін.

Визнано недійсним рішення правління Садівничого товариства масиву "Прикордонник" від 09 серпня 2017 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади голови масиву згідно рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 13 травня 2017 року.

Стягнуто з Садівничого товариства масиву "Прикордонник" на користь ОСОБА_2 40
256,37 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 12 вересня 2017 року по 15 листопада 2018 року включно.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Садівничого товариства масиву "Прикордонник" залишено без задоволення, а рішення Нововолинського міського суду від 15 листопада 2018 року - без змін.

У листопаді 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі щодо вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) становить 40 256,37 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн * 100 = 192 100 грн).

Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу немайнового характеру щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 15 листопада 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства масиву "Прикордонник", третя особа - ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець