Ухвала КЦС ВП від 21.02.2021 року у справі №760/6939/20

Ухвала

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 760/6939/20

провадження № 61-2420ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути

87 150,00 грн з державного бюджету на свою користь за завдану моральну шкоду Головним управлінням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві.

Позовна заява мотивована тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві щодо розгляду скарги ОСОБА_1 стосовно порушення прав споживача комунальним підприємством "Київтеплоенерго".

Вина ГУ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві встановлена рішенням суду. Протиправна бездіяльність ГУ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві завдала позивачу моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав, у зв'язку з протиправною поведінкою відносно нього. Його звичайний ритм життя змінився. Позивач змушений протягом тривалого часу відвідувати відповідача, перебувати у судових процесах, захищаючи свої права. Все вище перелічене завдає позивачу моральних страждань.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада

2020 року змінено.

Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та статтю 1176 ЦК України.

В іншій частині рішення Солом'янського районного суду міста Києва

від 06 листопада 2020 року залишено без змін.

16 лютого 2021 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла, скріплена електронним цифровим підписом, касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2021 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 87 150,00 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною в силу закону.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судові рішення у даній справі оскаржуються згідно підпунктів а, в пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, а саме: 1) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки Верховний Суд має забезпечити сталість та єдність судової практики в судах різних рівнів, тим більше - в малозначних справах, та зобов'язати суди апеляційної інстанції дотримуватися висновків Верховного Суду; 2) справа має виняткове значення для позивача, оскільки він є пенсіонером, не працює, а компенсація завданої йому моральної шкоди знадобиться для оплати комунальних послуг, придбання ліків та їжі;

3) справа має суспільний інтерес, оскільки на розгляді в судах перебуває багато справ щодо відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади.

Посилання у касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для позивача та становить значний суспільний інтерес.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою

статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою,

пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м.

Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун