Ухвала КЦС ВП від 25.11.2019 року у справі №199/2819/17

Ухвала

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 199/2819/17

провадження № 61-20307св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс", комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2018 року у складі судді Руденко В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Варенко О.

П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс" (далі - ТОВ "Тулс"), комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради (далі - КЖЕП "Лівобережжя" ДМР), про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що в ході прокурорської перевірки встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпра об'єктів нерухомого майна шляхом їх відчуження на користь інших осіб, у тому числі приміщення

АДРЕСА_1.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 23 жовтня 2003 року № 232-10/ХХІУ "Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області" у частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади

м. Дніпропетровська затверджено розпорядження Голови Дніпропетровської обласної ради від 18 серпня 2003 року № 159-р "Про передачу із спільної власності територіальних громад області до територіальної громади м. Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 19 листопада 2003 року № 11/13 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств "Південне ", "Центральний ", "Лівобережжя" до комунальної власності прийнято житлово-комунальне підприємство "Лівобережжя" з майном, будівлями і спорудами, що перебували на його балансі, відповідно до акта приймання-передачі від 18 серпня 2003 року (пункт 1 рішення міської ради).

З урахуванням положень статті 128 ЦК УРСР, статей 31, 35 Закону України "Про власність" (чинних на час прийняття зазначених вище рішень) територіальна громада міста набула право власності на об'єкти нерухомого майна з часу затвердження актів приймання-передачі, тобто з 18 серпня 2003 року.

Відповідно до підпункту 2.1 рішення Дніпропетровської міської ради

від 19 листопада 2003 року № 11/13 комітету комунальної власності міської ради доручено внести зміни до установчих документів

КЖЕП "Лівобережжя" відповідно до чинного законодавства.

Наказом комітету комунальної власності міської ради від 17 лютого

2004 року № 15-КВ затверджено нову редакцію статуту

КЖЕП "Лівобережжя".

На підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради

від 18 серпня 2003 року № 159-р, рішення Дніпропетровської обласної ради від 23 жовтня 2003 року № 232-10/ХХІУ, відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 15 квітня 2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності на приміщення

АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 58622112101.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема КЖЕП "Лівобережжя" ДМР, передано на баланс комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" (далі - КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю") у зв'язку з реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном, що пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства, наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

06 серпня 2012 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП "Лівобережжя" ДМР. На час відкриття зазначеного провадження рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 у повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області

від 14 серпня 2012 року у справі № 38/5005/6636/2012

КЖЕП "Лівобережжя" ДМР визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором КЖЕП "Лівобережжя" призначено арбітражного керуючого Барановського О. М., яким всупереч вимог чинного законодавства та рішення Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності приміщення № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 з метою продажу включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржою "Регіональна універсальна біржа" торгів, оформлених протоколом від 27 грудня 2012 року № 30, переможцем яких визначено Компанію з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД".

На підставі протоколу № 30 проведення біржових торгів з купівлі-продажу приміщення 05 червня 2013 року між КЖЕП "Лівобережжя" та Компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" укладено договір купівлі-продажу приміщення № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, загальною площею 28,1 кв. м. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І. В. та зареєстровано в реєстрі за № 782, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у справі № 38/5005/6636/2012, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 грудня

2016 року, задоволено скаргу прокурора Дніпропетровської області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу їх з відкритих біржових торгів, а також визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені на підставі таких торгів.

Зокрема, вказаним судовим рішенням визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" арбітражного керуючого Барановського О. В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута приміщення АДРЕСА_1 та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27 грудня 2012 року товарною біржою "Регіональна універсальна біржа" з продажу нерухомого майна, а саме - приміщення № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, загальною площею

28,1 кв. м, оформлених протоколом від 27 грудня 2012 року № 30, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05 червня 2013 року № 782.

За договором купівлі-продажу від 23 жовтня 2013 року № 1346, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О. А., спірне нерухоме майно відчужено Компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" на користь ТОВ "Тулс".

В подальшому спірне нерухоме майно відчужено ТОВ "Тулс" на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 08 липня 2016 року № 2546, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г.

ОСОБА_1 здійснила реконструкцію спірного приміщення у квартиру.

Прокурор зазначав, що внаслідок реконструкції не змінились основні технічні характеристики майна, а саме: площа та місце розташування, що свідчить про можливість витребування спірного приміщення на користь дійсного власника, з володіння якого воно вибуло поза його волею.

Враховуючи викладене, прокурор просив витребувати від

ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, загальною площею 28,1 кв. м.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2018 року позов прокурора задоволено.

Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення № НОМЕР_1, що розташоване по АДРЕСА_2, загальною площею 28,1 кв. м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 58622112101).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір купівлі-продажу від 05 червня 2013 року № 782, на підставі якого Компанія з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" набула право власності на спірний об'єкт нерухомого майна, визнаний недійсним за рішенням суду, тобто спірне нежитлове приміщення вибуло з власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпропетровської міської ради поза волею власника. У зв'язку з цим наявні підстави для повернення вказаного майна шляхом його витребування від добросовісного набувача.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння Дніпровської міської ради поза її волею, тому суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову прокурора.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року справу № 199/2819/17-ц (провадження № 61-20307св19) повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що на час придбання майна у ТОВ "Тулс" вона не могла проявити розумну обачність та не мала знати про те, що майно ще у 2013 році вибуло з володіння Дніпропетровської міської ради поза волею ради.

Вказує, що вона є добросовісним набувачем майна. Вважає, що витребування майна, яким вона володіє з 2016 року, становитиме втручання у мирне володіння цим майном, що призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних слобод (далі - Конвенції).

Крім того, звертає увагу, що зміна функціонального призначення та технічно-економічних показників спірного приміщення здійснена шляхом проведення реконструкції. Об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існувала в натурі на момент пред'явлення позову.

Якщо річ, перебуваючи у чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, мають бути застосовані зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України. Оскільки вона здійснила переобладнання нежитлового приміщення у жилу квартиру, тому відсутній об'єкт витребування.

У січні 2020 року прокурором подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення залишити без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що рішенням суду визнано недійсними результати біржових торгів та договір купівлі-продажу спірного приміщення, тому визнання недійсними наступних правочинів не є необхідним, а відповідне майно, яке було предметом цих правочинів, підлягає витребуванню на користь власника - територіальної громади.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 461/12525/15-ц за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Першої Львівської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ЛКП "Центральне", про визнання спадщини відумерлою, визнання свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу квартири недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_3, на постанову Львівського апеляційного суду

від 06 березня 2020 року.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначила необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України про те, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (постанови від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16), з огляду на положення статті 41 Конституції України,

статті 321 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 березня

2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61-17779св18) та

від 18 березня 2020 року у справі 199/7375/16-ц (провадження № 61-35744св18), які зводяться до того, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, а задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У розглядуваній справі виникли подібні правовідносини. При цьому в касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що витребування майна, яким вона володіє із 2016 року, становитиме втручання у мирне володіння цим майном та призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції

Згідно пункту 10 частини 1 статті 252 ЦПК України у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Розгляд справи зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 14 частини 1 статті 253 ЦПК України).

Оскільки правовідносини у справі № 461/12525/15-ц, яку передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, подібні правовідносинам у справі № 199/2819/17, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 199/2819/17.

Керуючись пунктом 10 частини 1 статті 252, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 199/2819/17 за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс", комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя", про витребування майна до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 461/12525/15-ц.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В.

Шипович