Ухвала КЦС ВП від 19.06.2018 року у справі №310/8703/17

Ухвала

30 січня 2019 року

м. Київ

справа № 310/8703/17

провадження № 61-35029св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_3,

заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року в складі судді Білоусова О. М. та постанови Апеляційного суду Запорізької області від 03 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради (далі - УПСЗН виконкому Бердянської МР).

Заява мотивована тим, що з 1973 року він працював у Бердянській міській лікарні Запорізькій області лікарем швидкої допомоги. Наказом від 06 травня 1986 року № 64 його у складі бригади швидкої медичної допомоги було командировано у Чорнобильський район Київської області для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електричній станції (далі - ЧАЕС), строком на 08 днів, а саме: з 08 травня по 15 травня 1986 року, у зв'язку із чим йому було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії. Крім того, у зв'язку із отриманими захворюваннями під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йому було призначено ІІІ групу інвалідності. Разом з тим, заявник вважав, що у відповідності до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому має бути встановлений статус інваліду війни у зв'язку із чим він звертався із відповідною заявою до УПСЗН виконкому Бердянської МР, проте останнім йому було відмовлено у задоволенні такої заяви з підстав відсутності належних доказів підтвердження залучення його до складу формувань цивільної оборони.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_3 просив встановити факт того, що він у період з 08 травня по 15 травня 1986 року залучався до складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Роз'яснено заявнику його право на звернення до суду у встановленому законом порядку в порядку адміністративного позовного провадження.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 03 квітня 2018 року ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року залишено без мін.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вимоги про встановлення факту залучення до складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони не підлягають розгляду в порядку окремого провадження. Крім того, зазначив, що відмова у відкритті провадження у справі не позбавляє заявника права звернутися до суду у встановленому законом порядку в порядку адміністративного позовного провадження.

У червні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвали та передати справу до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов помилкового висновку, що його заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, роз'яснивши, що відмова у відкритті не позбавляє заявника права звернутись до суду в порядку адміністративного позовного провадження.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення апеляційним судом правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 310/8703/17 за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. М. Коротун

В. І. Крат

В. П.Курило