Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №757/29810/17-ц

Ухвала

23 липня 2018 року

м. Київ

справа № 757/29810/17-ц

провадження № 61-39353ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зобов'язання надати інформацію щодо залишку коштів на депозитних рахунках,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (Далі -ПАТ КБ "ПриватБанк") надати їй виписку щодо залишку коштів, розміщених у ПАТ КБ "ПриватБанк" відповідно до умов укладених договорів банківського вкладу від 02 липня 2012 року та від 16 серпня 2012 року, посилаючись на те, що на її запит відповідачем в наданні вказаної інформації було відмовлено.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено: зобов'язано ПАТ КБ "ПриватБанк" надати ОСОБА_1 або її уповноваженому представнику інформацію щодо залишку коштів на рахунках, відкритих на її ім'я у ПАТ КБ "ПриватБанк", НОМЕР_1 відповідно до умов Договору №SAMDN01000726833611 (Вклад "Депозит VIP") від 02 липня 2012 року та НОМЕР_2 відповідно до умов Договору №SAMDN01000727978607 (Вклад "Депозит VIP") від 16 серпня 2012 року; стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 на відшкодування судового збору 1 344 грн.

У липні ПАТ КБ "ПриватБанк" подано касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, при цьому суд врахував предмет позову та характер правовідносин, у яких виник спір.

Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зобов'язання надати інформацію щодо залишку коштів на депозитних рахунках відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак