Ухвала КЦС ВП від 29.03.2020 року у справі №182/414/13-ц

Ухвала

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 182/414/13-ц

провадження № 61-4535ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В.

В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нежитлові будівлі,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним вище позовом.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2013 року визнано договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 01 вересня 2012 року дійсним. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю - ангар (літ. А), площею 699,5 кв. м, і прохідну (літ. Б), площею 9,6 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпроптеровської області від 15 лютого 2013 року скасовано та постановлено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нежитлові будівлі.

03 березня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та закрити провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3.

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки заявником не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог вищевказаної ухвали Верховного Суду заявником усунуто недоліки касаційної скарги.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 5 статті 656 ЦК України, особливості купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Відповідно до статті 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В силу вимог частини 2 статті 220 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу нежитлової будівлі підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації

Пленум Верховного Суду України в пункті 13 Постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"

від 06 листопада 2009 року № 9 роз'яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини 2 статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною 3 статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків для сторін.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження та оскаржуваних судових рішень між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було укладено договору купівлі-продажу нежитлової будівлі у встановленому законом порядку, а були лише наміри вчинити такий правочин.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01 вересня 2012 року підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, у зв'язку із чим не може бути визнаний дійсним на підставі частини 2 статті 220 ЦК України.

Зазначене узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 317/4238/16-ц,

від 11 червня 2018 року у справі № 693/1230/16-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 500/2066/16-ц, від 29 жовтня 2018 року у справі №647/2028/16-ц та

від 28 березня 2018 року у справі № 522/5723/14-ц, посилання на яку здійснено судом апеляційної інстанції, який переглянув судове рішення відповідно до висновків суду касаційної інстанції.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

У відкритті касаційного провадження на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року необхідно відмовити, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 317/4238/16-ц, від 11 червня 2018 року у справі № 693/1230/16-ц,

від 14 лютого 2018 року у справі № 500/2066/16-ц, від 29 жовтня 2018 року у справі № 647/2028/16-ц та від 28 березня 2018 року у справі № 522/5723/14-ц викладав висновки щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Згідно з частиною 6 статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, за результатами оцінки доводів касаційної скарги

ОСОБА_1 та змісту постанови суду апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 є необґрунтованою.

Керуючись частинами 1 , 4 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нежитлові будівлі відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович