Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 12.03.2018 року у справі №759/6058/14-ц

Ухвала КЦС ВП від 12.03.2018 року у справі №759/6058/14-ц

25.07.2022
Автор:
Переглядів : 95

Ухвала

2 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 759/6058/14-ц

провадження № 61-11579 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м.

Києва від 9 лютого 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Державна реєстраційна служба України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року на розгляд до Верховного Суду була надіслана касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 325 ЦПК України (2004 року).

Ухвалою судді Верховного Суду від 5 березня 2018 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" було залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними та запропоновано надати інші підстави для його поновлення, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

На виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції від 5 березня 2018 року заявником подано до Верховного Суду квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що не отримував судові рішення, оскільки вказаний кредитний договір до моменту введення тимчасової адміністрації перебував на обслуговуванні у товаристві з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Про консалтинг", яка не повідомила банк про процесуальні дії, які вона вчиняла протягом супроводження зазначеної справи. Тобто причини пропуску строку аналогічні, які банк зазначав у лютому 2018 року.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу

res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. (рішення Європейського суду з прав людини від 3 грудня2003 року у справі "Рябих проти Росії",

від 09 листопада 2004 року у справі "Науменко проти України",

від 18 листопада 2004 року у справі "Праведная проти Росії", від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України", від 3 квітня 2008 у справі "Пономарьов проти України"

Ураховуючи наведене, та те що ухвалою судді Верховного Суду від 5 березня 2018 року підстави для поновлення строку за подання касаційної скарги були визнані неповажними, а подане друге клопотання є аналогічним за змістом первісно і нових причин та підстав пропуску строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, які б могли свідчити про наявність особливих і непереборних обставин, за яких заявник не подав касаційну скаргу, у передбачений законом строк та які б виправдали пропуск строку значної тривалості (більше ніж три роки), у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.

Керуючись пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Святошинського районного суду

м. Києва від 10 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва

від 9 лютого 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Державна реєстраційна служба України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст