УХВАЛА17 квітня 2020 рокуКиївсправа №200/13620/18-аадміністративне провадження №К/9901/9419/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 21лютого 2020 року у справі №200/13620/18-а за позовом Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Маріуполя" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,встановив:Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 р. у справі № 200/13620/18-а.Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Головне управління ДПС у Донецькій області подало касаційну скаргу.В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю фінансування податкового органу, зміна ставок судового збору та значне навантаження на відповідача в зв'язку з реформуванням податкових органів, є поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення та неповинні перешкоджати доступу до правосуддя, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення та є безумовною підставою для поновлення такого процесуального строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.Частиною
3 статті
295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною
3 статті
295 КАС України.Відповідно до частини
3 статті
298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини
3 статті
298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.У свою чергу, згідно з пунктом
4 частини
1 статті
299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору, відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. В подальшому ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі про залишення її без руху.Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 28 грудня 2019 року.Перший апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана із пропуском передбаченого процесуальним законом строку, не містить достатніх обґрунтованих підстав та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, судовий збір не сплачено ухвалою від 13 січня 2020 року, визнав неповажними вказані апелянтом підстав, відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення строку на сплату судового збору, залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику усунути вказані недоліки шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку та доказами в їх підтвердження.Проте, у встановлений судом строк, апелянтом недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі від 13 січня 2020 року, усунуті не були. Ухвалою від 21лютого 2020 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що скаржник не надав суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.Так, статтею
44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.У касаційній скарзі відповідач посилається на ухвали Верховного Суду як на практику, за якою суб'єкту владних повноважень поновлюється строк на касаційне оскарження при первинному поверненні касаційної скарги з підстав неможливості сплатити судовий збір. Однак питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Такі ухвали Верховного Суду не є правовою позицією, що є обов'язковою до застосування у розумінні закону.Відповідно до частини
5 статті
13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.Посилання Головного управління ДПС у Донецькій області на окремі фрагменти рішень Європейського суду у даному спорі Суд вважає необґрунтованими, так як правові позиції цих рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. Суд переконаний, що державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб'єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах.Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.Відповідно до пункту
5 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.За змістом частини
2 статті
333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.Керуючись статтями
248,
333 КАС України,ухвалив:Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 21лютого 2020 року у справі №200/13620/18-а.Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач І. Л. ЖелтобрюхСудді О. В. БілоусН. Є. Блажівська