Ухвала КАС ВП від 12.07.2021 року у справі №240/22144/20

УХВАЛА

12 липня 2021 року

м. Київ

справа № 240/22144/20

адміністративне провадження № К/9901/24468/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. (далі - Суд),

перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року в справі №240/22144/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої суддівської винагороди,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (далі - ТУ ДСА в Житомирській області), у якому просив:

- визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за квітень-серпень 2020 року із застуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- стягнути недоплачену суддівську винагороду за квітень-серпень 2020 року у сумі 273783,48 грн;

- допустити рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії ТУ ДСА в Житомирській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за квітень-серпень 2020 року із застуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- зобов'язано ТУ ДСА в Житомирській області провести донарахування суддівської винагороди та здійснити виплату ОСОБА_1 за період із квітня по серпень 2020 року відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових податків та зборів;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- допущено рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

30 червня 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу ТУ ДСА в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року в справі №240/22144/20.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за квітень-серпень 2020 року із застуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; стягнення недоплаченої суддівської винагороди за квітень-серпень 2020 року у сумі 273783,48 грн.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Підставами перегляду оскаржуваних судових рішень ДСА України зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Водночас скаржником не наведено, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

За таких обставин клопотання про зупинення виконання судового рішення, звільнення від сплати судового збору не підлягають вирішенню.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 332, 341, 334 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року в справі №240/22144/20 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О. Р. Радишевська