Ухвала КАС ВП від 06.10.2020 року у справі №400/838/20

УХВАЛА

05 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 400/838/20

адміністративне провадження № К/9901/24716/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови провести позивачу перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України Миколаївському обласному військовому комісаріаті в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;

- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплатити: індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України Миколаївському обласному військовому комісаріаті в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року; середній заробіток за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку;

- зобов'язати відповідача при проведенні позивачу перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України Миколаївському обласному військовому комісаріаті в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року врахувати базовий місяць з моменту зарахування до списків особового складу частини та встановлення посадового окладу - січень 2014 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Миколаївського обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України Миколаївському обласному військовому комісаріаті в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Зобов'язано Миколаївський обласний військовий комісаріат провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України Миколаївському обласному військовому комісаріаті в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць лютий 2014 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Спірні правовідносини розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час затримки виплат належних сум при звільненні по день фактичного розрахунку. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час затримки виплат належних сум при звільненні по день фактичного розрахунку - задоволено частково. Зобов'язано Миколаївський обласний військовий комісаріат виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення в сумі 20 000 грн. У задоволенні вимог про виплату середнього заробітку в повному обсязі за час затримки повного розрахунку при звільненні - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 28 вересня 2020 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, як відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

- особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

- справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

- суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частиною 4 статті 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про те, що ця адміністративна справа є справою незначної складності.

Судом не встановлено наявність обставин, виключний перелік яких викладено в пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України, на підставі чого оскаржувані судові рішення підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Миколаївського обласного військового комісаріату на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко