Ухвала КАС ВП від 01.01.2020 року у справі №215/2061/18

УХВАЛА

28 грудня 2019 року

Київ

справа №215/2061/18

адміністративне провадження №К/9901/36402/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В. .

суддів - Білак М. В., Жука А. В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року

у справі №215/2061/18

за позовом ОСОБА_1

до Держави Україна в особі Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради

про визнання протиправною бездіяльності, притягнення до адміністративної відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії, -

установив:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року в адміністративній справі № 215/2061/18 позовну заяву ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) до Держави Україна в особі Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради (надалі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, притягнення до адміністративної відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

ОСОБА_1 оскаржив таке рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 15 жовтня 2019 року суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстав не виконання ухвали апеляційного суду від 08 серпня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху. Зокрема, на усунення недоліків апеляційної скарги позивачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року, ОСОБА_1 вказав, що оскаржувану ухвалу суду ним отримано лише 18 липня 2019 року, при цьому докази отримання такої ухвали саме 18 липня 2019 року суду апеляційної інстанції не надав.

Водночас, згідно доводів, викладених у заяві, такі докази позивачу не надають.

Просить поновити строк звернення до суду у зв'язку з наведеними причинами.

Суд апеляційної інстанції визнав вказані доводи безпідставними, оскільки позивач звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду після сплину майже річного терміну. Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про повернення позову була належним чином направлена позивачу у справі та повернута суду з позначкою "за закінченням строку зберігання".

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що суд першої інстанції виконав належним чином свій обов'язок щодо направлення стороні у справі відповідного процесуального документа. Натомість позивач у справі поштове направлення суду не отримав протягом строку зберігання кореспонденції. При цьому, позивач не надав доказів, що він не міг з поважних причин отримати таку кореспонденцію суду своєчасно

Вважаючи ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року постановленою з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Постановляючи ухвалу від 15 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції посилався на те, що наведена причина пропуску строку оскарження рішення не може бути визнана поважною та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Доказів, у підтвердження наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали відповідачу своєчасно оскаржити ухвалу суду не надано.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 77 КАС України.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.

Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №215/2061/18 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради

про визнання протиправною бездіяльності, притягнення до адміністративної відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

А. В. Жук,

Судді Верховного Суду