Особа не може реалізувати своє право спадкоємця за заповітом, не знаючи про його наявність

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого суду за апеляційною скаргою позивача, яким йому відмовлено у задоволенні позову до міської ради про призначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, прийшов до висновку про його скасування. При прийнятті рішення суд попередньої інстанції неповно з’ясував фактичні обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Суду відомо, що за життя спадкодавиця склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, заповідала онуку — позивачеві у справі.

Згадайте новину: І майно, і борги – у спадок. Як змінились правила спадкування в Україні та чи потрібен заповіт

Покликаючись на необізнаність про існування заповіту, що перешкодило йому прийняти спадщину після смерті баби, позивач звернувся до місцевого суду, який відмовив йому у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини, покликаючись на те, що він не обґрунтував та не довів наявність поважних причин, які б об’єктивно та непереборно перешкодили йому у поданні заяви про прийняття спадщини після смерті заповідачки у визначений законом строк.

Рівненський апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги позивача за наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Згадайте новину: Посвідчення заповіту секретарем сільської ради: умови та правові наслідки для кваліфікації заповіту нікчемним ( справа № 369/7921/21)

Згідно з правовим висновком, висловленим Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.