У потоці щоденних новин про гучні затримання складно відстежувати справи від підозри до вироку. А що насправді трапляється після вироку, то цим уже взагалі мало хто цікавиться. І дарма. Тому що буває, що вирок обвинувальний є, а людина чомусь не сидить.
Саме так сталося із колишнім начальником виправної Біленьківської виправної колонії у Запорізькій області Ігорем Сисаном. Історія його небувалого успіху набула розголосу після того, як до дисциплінарної відповідальності притягнули двох прокурорів.
5 років з конфіскацією за хабар
У 2015 році, використовуючи своє службове становище та владу, начальник колонії Сисан одержав через засудженого 26 тисяч 452 гривень хабара від іншого вʼязня. Гроші керівник колонії узяв за те, що не заявить до правоохоронних органів про крадіжку засудженим металу зі складу виправної колонії і не буде ініціювати погіршення для нього умов відбування покарання.
Сисан вину не визнав, казав про провокацію, але Запорізький районний суд у січні 2018-го визнав його винним і призначив 5 років тюремного покарання з конфіскацією майна. У лютому 2019 року апеляційний суд це рішення підтвердив.
Ексначальник колонії у СІЗО не перебував. Як тільки йому обрали запобіжний захід, в той же день вніс 51 тисячу гривень застави.
Коли вирок набув законної сили, Сисан надіслав суду повідомлення, що проживає у Соломʼянському районі міста Києва. Тому суд відправив вирок для виконання до Солом’янського управління поліції Києва. Проте поляціянти засудженого за вказаною адресою не зустріли і дізналися, що той переїхав до батьків у Трускавець Львівської області. Як ви вже здогадалися, місцеві поліціянти Сисана також не знайшли. Зʼясувалося, що протягом чотирьох останніх років він у батьків не проживає. Після цього засудженого оголосили в розшук.
У 2021 році держвиконавцям вдалося виконати вирок в частині конфіскації майна, а саме продати чверть квартири, які були власністю Сисана, і перерахувати виручені кошти в дохід держави.
У 2022-му в Верховному суді розглядалася заява Сисана про поновлення строку на касаційне оскарження. Засуджений посилався на те, що раніше не мав кваліфікованої правової допомоги з боку обраного захисника і не знав про судові рішення стосовно нього. Але йому було відмовлено. Із судових рішень видно, що інтереси Сисана у судах першої та апеляційної інстанцій представляли чотири захисники, з якими він разом був у засіданнях апеляційного суду.
Розшук суд визнав формальним
У квітні 2024-го адвокат звернувся до Запорізького райсуду Запорізької області і просив звільнити клієнта від відбування покарання, у зв’язку із закінченням строку давності виконання вироку.
Захисник пояснював, що засуджений ніколи свідомо не ухилявся від відбування призначеного йому покарання, не зникав з постійного місця проживання, був офіційно працевлаштований та не перетинав кордон. Одночасно суддю просили скасувати розшук, який все ще тривав. У це судове засідання Сисан, щоправда, не зʼявився. Але адвокат наголосив, що розгляд клопотання за його відсутності не заборонений законом та й сторони не проти такого розгляду, враховуючи реальні загрози життю осіб під час дії воєнного стану.