Права та свободи людини і їх обмеженння поліцейськими в умовах воєнного стану: як досягти балансу?

У зв’язку із введенням воєнного стану на території нашої держави, на сьогодні в органах державної влади та органах місцевого самоврядування впроваджено особливий правовий режим, який зумовлений обставинами зовнішнього характеру – необхідністю подолання військової агресії проти України з боку Російської Федерації, забезпечення територіальної цілісності та державного суверенітету України.

Отож, діяльність органів публічної влади під час дії воєнного стану полягає насамперед у сприянні спеціальним органам управління, здійснювати реалізацію оборонних функцій держави.

При цьому діяльності органів внутрішніх справ, зокрема і Національній поліції України, що є частиною органів державної влади, відведена особлива роль, що зумовлена специфікою діяльності цих органів - безпосереднє забезпечення внутрішньої безпеки держави, у тому числі шляхом забезпечення прав та свобод людини та запобігання випадкам їх порушенням внаслідок військової обстановки. Іншим аспектом є те, що введення на території України воєнного стану передбачає можливість обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Зважаючи на це, актуальним є здійснення дослідження особливостей реалізації повноважень поліцейських через призму дотримання ними прав і свобод людини і громадянина саме в умовах воєнного стану.

З положень Закону України «Про Національну поліцію» (далі - закон) чітко випливає обов’язок поліції під час виконання покладених на неї завдань дотримуватися прав і свобод людини. Це положення підкріплюється також принципом законності діяльності поліцейського, сутність якого полягає у тому, що поліцейський зобов’язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, Присяги поліцейського, а також поважати права і свободи людини та не допускати випадки їх порушення.

У той же час законом дозволяється обмеження прав та свободи людини виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

З аналізу норм Конституції України вбачається, що права та свободи людини (за винятком переліку окремих прав і свобод, які не можуть бути обмежені за будь-яких обставин) можуть бути обмежені за умови введення воєнного стану. Введення таких обмежень зумовлене насамперед появою у працівників поліції додаткових повноважень саме на період дії воєнного стану. Наведемо окремі найпоширеніші випадки таких обмежень.

По-перше, у зв’язку з виконанням поліцейськими повноважень щодо зупинки та перевірки транспортного засобу та здійснення адміністративного затримання на підставах визначених законом може бути обмежене право особи на повагу до приватної власності та право особистої недоторканності.

По-друге, іншим прикладом може слугувати обмеження права на свободу пересування під час реалізації завдань поліції щодо забезпечення дотримання громадянами правил поводження під час дії комендантської години.

І наостанок, відповідно до закону працівники поліції також беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони (ст. 24 закону). Відтак на виконання цих функцій вони можуть, наприклад, здійснювати тимчасове вилучення майна необхідне для потреб оборони (наприклад, транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання і т.д.), а також змінювати режим роботи окремих об’єктів, що по суті є обмеженням права власності та права на працю.

Таким чином, задля досягненню балансу між гарантуванням прав і свобод людини та можливістю тимчасового їх обмеження у період воєнного стану необхідно враховувати, що: 1) навіть на період дії воєнного стану у працівників поліції існує обов’язок дотримання прав та свобод людини;