ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2016 року Справа № 910/9131/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Куровського С.В. - головуючого (доповідач),
Ткаченко Н.Г.,
Катеринчук Л.Й.,
за участю представників:
ПАТ "Державний ощадний банк України" - Полтавця П.Ю. (дов. від 19.11.2015),
ПрАТ "Креатив" - Пипка Р.П. (дов. від 30.05.2016), Свистунова Д.В. (дов. від 30.05.2016),
розпорядника майна Кізленка В.А. - Коноплі А.М. (дов. від 08.10.2016),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк
України"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2016
у справі №910/9131/16 господарського суду міста Києва
за заявою Приватного акціонерного товариства "Креатив"
про визнання банкрутом,
встановив:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2016 (суддя Яковенко А.В.) порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Креатив"; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича; вирішено інші процесуальні питання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2016 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О., Шипко В.В.) відмовлено ПАТ "Державний ощадний банк України" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 06.06.2016 у справі № 910/9131/16.
В касаційній скарзі ПАТ "Державний ощадний банк України" просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2016 скасувати з підстав порушенння норм процесуального права, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги.
Розпорядник майна проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.
Згідно з частиною 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).
Статтею 91 ГПК України визначено коло осіб, що мають право апеляційного оскарження рішення (ухвали) місцевого господарського суду, якими є сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу, зокрема, згідно пункту 10 цієї статті, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Сервіси для юристів